Рішення

від 15.09.2009 по справі 4029.1-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

4029.1-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 121

РІШЕННЯ

Іменем України

15.09.2009Справа №2-23/4029.1-2009

За позовом Регіонального відділення фонду державного майна України в АР Крим та м.Севастополі, м.Севастополь,

До відповідача –Товариства з обмеженою відповідальністю “Крокус-Інвест”, м. Ялта,

За участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору – Державне підприємство “Ялтинський морський торговельний порт”, м. Ялта

Про спонукання до виконання певних дій та стягнення 50860,50грн.

Суддя Доброрез І.О.    

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача  – Спіліоті І.І., завідувач юр. сектором за довір. №5 від 09.01.2009р.

Від відповідача  – не з'явився

Від третьої особи – Безрученко Н.О., юрисконсульт, за довір. №100-2894 від 29.12.2008р.

Суть спору: Регіональне відділення фонду державного майна України в АР Крим та м.Севастополі звернулось до господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Крокус-Інвест” про: 1)розірвання договору оренди нерухомого майна №607 від 12.10.2007р., 2)стягнення 49873,07грн. заборгованості за період з 13.11.2008р. по 17.02.2009р. та 987,43грн. пені та 3)спонукання відповідача передати Державному підприємству “Ялтинський морський торговельний порт” нерухоме майно – вбудовані нежитлові приміщення на першому поверсі у будинку контрольно-пропускного пункту порту, загальною площею 271,00 кв.м, розташовані за адресою: м.Ялта, вул. Рузвельта, 7, шляхом підписання акту прийому-передачі договору оренди.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 04.06.2009р. провадження у справі було припинено.

 Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 21.07.2009р. ухвала Господарського суду АР Крим від 04.06.2009р. скасована та справа  направлена на новий розгляд до Господарського суду АР Крим.

Справа прийнята суддею господарського суду АР Крим Доброрезом І.О. з привласненням  номера 2-23/4029.1-2009.

  20.08.2009р. від позивача надійшла заява, якою він на підставі ст.22 ГПК України просить збільшує майнову позовну вимогу та просить стягнути з відповідача 108013,28грн. основного боргу за період з 01.10.2008р. по 31.07.2009р. та пеню у розмірі 5542,53грн. за період з 12.02.2009р. по 13.08.2009р.

   28.08.2009р. від представника відповідача надійшло клопотання, в якому відповідач повідомив про сплату 50600,00грн. за оренду приміщення.

             15.09.2009р. від відповідача надійшла телеграма з клопотанням відкласти слухання справи у зв'язку з відсутністю його представника у Криму.

Вищевказане клопотання задоволенню не підлягає на підставі наступного.

Представник відповідача не з'явився у судові засідання 11.08.2009р. 28.08.2009р. та 15.09.2009р, відзив на позовну заяву не надав, про день розгляду справи був повідомлений належним чином.

           Тим самим судом згідно статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України було надано можливість відповідачу захищати свої інтереси, але відповідач своїми правами не скористався.  

 Відповідно до абз.3,4,6 п.3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України» №02-5/289 від 18.09.1997р. особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про  порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У   випадку   нез'явлення  в  засідання  господарського  суду представників  обох  сторін  або  однієї  з  них  справа може бути розглянута   без   їх  участі,  якщо  неявка  таких  представників не  перешкоджає  вирішенню  спору.  У разі нез'явлення його представника  відповідача за  викликом  господарського суду суд має право відкласти   розгляд   справи   (стаття  77  ГПК),  вжити  заходів, передбачених  пунктом  5  статті  83  ГПК  або  статтею 90 ГПК, чи прийняти  рішення  за  відсутності  цього  представника.

  Суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.  

     В судовому засіданні 15.09.2009р. представник позивача усно уточнив, що просить стягнути з відповідача заборгованість за період з 13.03.2009р. по 08.09.2009р. на суму 57413,28грн. та пеню у сумі 5598,27грн.

    Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, третьої особи, суд

Встановив :

12.10.2007р. Регіональне відділення фонду державного майна України в АР Крим  та м.Севастополі (орендодавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю “Крокус-Інвест” (орендатор) уклали договір оренди нерухомого майна державної власності.

 Позивач просить (з врахуванням уточнення позовних вимог): 1)розірвати договір оренди нерухомого майна №607 від 12.10.2007р., 2)стягнути з відповідача 108013,28грн. основного боргу за період з 01.10.2008р. по 31.07.2009р. та пеню у розмірі 5542,53грн. за період з 12.02.2009р. по 13.08.2009р. та 3)зобов'язати відповідача передати Державному підприємству “Ялтинський морський торговельний порт” нерухоме майно – вбудовані нежитлові приміщення на першому поверсі у будинку контрольно-пропускного пункту порту, загальною площею 271,00 кв.м, розташовані за адресою: м.Ялта, вул. Рузвельта, 7, шляхом підписання акту прийому-передачі договору оренди.

Суд вважає доводи позивача обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню на підставі наступного.

Відповідно до п.1.1 вищенаведеного договору, орендодавець зі згоди балансоутримувача (Ялтинського морського торговельного порту) передає, а орендатор приймає у термінове платне користування об'єкт нерухомого майна – вбудовані нежитлові приміщення на першому поверсі у будівлі КПП порту, загальною площею 271 кв. м,  розташовані за адресою: м.Ялта, вул. Рузвельта, 7, які знаходяться на балансі Ялтинського морського торговельного порту.

Згідно п.10.1 договору, він укладений строком на 2 роки 363 дні та діє з моменту його підписання до 10.10.2010р.

У розділі 3 договору встановлено, що розмір орендної плати визначається на підставі Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995р.№786 і складає без ПДВ за базовий місяць розрахунку 13359,80грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється в порядку, встановленому діючим законодавством України. Орендна плата за перший місяць оренди визначається шляхом корегування орендної плати за базовий місяць на відповідні індекси інфляції. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом корегування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції на наступний місяць. Орендна плата  перераховується орендатором щомісячно до Державного бюджету України не пізніше 12 числа місяця наступного за розрахунковим.

Також розділом 3 договору передбачено, що 70% орендної плати перераховується до державного бюджету , а 30%  - на розрахунковий рахунок балансоутримувача - Ялтинського морського торговельного порту.

Пунктом 10.2 договору сторони передбачили, що умови цього договору зберігають силу протягом усього строку дії цього договору, у тому числі у випадках, коли після його укладення законодавством встановлені правила, які погіршують положення орендатора, а у частині зобов'язань орендатора з орендної плати – до виконання зобов'язань.

 Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засадами судочинства  є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

         Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами   виникнення   цивільних  прав  та  обов'язків є договори та інші правочини.  

        Частина 1 ст. 14  ЦК України передбачає, що цивільні  обов'язки  виконуються  у  межах,   встановлених договором або актом цивільного законодавства.

         Відповідно до частини 1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники  господарських відносин  повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання зобов'язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

        Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є  правовідношення,  в  якому  одна  сторона (боржник) зобов'язана вчинити   на   користь   другої  сторони (кредитора) певну дію (передати майно,  виконати роботу,  надати послугу,  сплатити  гроші  тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

        Відповідно до ст.  526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  Цивільного кодексу України,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до  звичаїв ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

        Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).  

         Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не  встановлено договором або законом.

За період з 01.10.2008р. по 31.07.2009р. за відповідачем числиться заборгованість  з орендної плати  на суму 108013,28грн.

 Однак, у порушення вищевказаних домовленостей, відповідач сплачував орендну плату не у повному об'ємі.

Як свідчать надані відповідачем копії квитанцій (а.с.74-76), він частково погасив суму боргу, сплативши 50600,00грн.

Таким чином сума основного боргу відповідача складає 57413,28грн. та підлягає стягненню.  

Відповідно до ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

        Стаття 549 ЦК України визначає: неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які   боржник   повинен  передати  кредиторові  у  разі  порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею  є  неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно  виконаного  грошового  зобов'язання  за  кожен   день прострочення виконання.

Відповідно до п. 3.5 договору позивачем була нарахована  пеня за період з 13.03.2009р. по 08.09.2009р. у сумі 5598,27грн., яка обґрунтована та підлягає стягненню.

Згідно ч.2 ст.651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

З огляду на наведене суд відзначає, що зміна або розірвання договору можуть здійснюватись у судовому порядку. Підставою зміни або розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору є істотне порушення договору другою стороною. Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критерію, що встановлений абзацем другим вищенаведеної норми закону. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття – “значної міри” позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. Вина сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і взагалі для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі ч.2 ст.651 ЦК України. Також критерієм істотного порушення закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому мається на увазі не лише грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а і випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.

 На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що оскільки відповідач несвоєчасно та не у повному обсязі сплачував орендну плату, позивач був значною мірою позбавлений того, на що він розраховував при укладенні договору.

Пунктами 10.3, 10.4  договору передбачено, що зміни, доповнення або розірвання цього договору допускається за взаємною згодою сторін. За ініціативою однієї із сторін цей договір може бути розірваний рішенням господарського суду у випадках, передбачених діючим законодавством.

          20.01.2009р. позивач направив відповідачу претензію з вимогою погасити заборгованість з орендної плати та пені, а також розірвати договір оренди.

На підставі викладеного, позовна вимога щодо розірвання договору оренди нерухомого майна №607 від 12.10.2007р, укладеного між Регіональним відділенням фонду державного майна України в АР Крим та м.Севастополі та Товариством з обмеженою відповідальністю “Крокус-Інвест”, підлягає задоволенню.

Відповідно до п.2.4 договору у випадку припинення цього договору майно повертається орендатором балансоутримувачу протягом 15 календарних днів з моменту припинення договору згідно з порядком, встановленим законодавством та цим договором.

Згідно п.2.6 договору майно вважається повернутим балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі. Обов'язок по складанню акту прийому-передачі покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні договору.

Таким чином, у зв'язку з припиненням дії договору оренди, нерухоме майно – вбудовані нежитлові приміщення на першому поверсі у будинку контрольно-пропускного пункту порту, загальною площею 271,00 кв.м, розташовані за адресою: м.Ялта, вул.Рузвельта, 7, підлягає поверненню  Державному підприємству “Ялтинський морський торговельний порт” шляхом підписання акту прийому-передачі.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

          Відповідно до п.3.9.5 роз'яснень Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» №02-5/289 від 18.09.1997р. суддя  може  оголосити в судовому засіданні тільки вступну та резолютивну частини рішення за наявності згоди на це представників як  позивача,  так  і відповідача, присутніх у засіданні, а в разі присутності  представника  лише однієї із сторін - за згодою цього представника.

         За згодою представника позивача в судовому засіданні 15.09.2009р. була оголошена тільки вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 21.09.2009р.

З огляду на викладене та керуючись ст.ст.49,82,84,85 Господарського  процесуального кодексу  Україні, суд

ВИРІШІВ:

1.   Позов задовольнити.

2. Розірвати договір оренди нерухомого майна №607 від 12.10.2007р., укладений між Регіональним відділенням фонду державного майна України в АР Крим та м.Севастополі та Товариством з обмеженою відповідальністю “Крокус-Інвест”.

3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю “Крокус-Інвест” передати Державному підприємству “Ялтинський морський торговельний порт” нерухоме майно – вбудовані нежитлові приміщення на першому поверсі у будинку контрольно-пропускного пункту порту, загальною площею 271,00 кв.м, розташовані за адресою: м.Ялта, вул.Рузвельта, 7, шляхом підписання акту прийому-передачі.

4.  Стягнути  з Товариства з обмеженою відповідальністю “Крокус-Інвест” (98600, АР Крим, м.Ялта, вул.Полікуровська, буд.25, корп.6) на користь Регіонального відділення фонду державного майна України в АР Крим та м.Севастополі (99008, м.Севастополь, пл.Повсталих, 6, р/р 39211824510016, УДК у м.Севастополі, МФО 824509, рег. №00661102000028/6) 57413,28грн. основного боргу та 5598,27грн. пені.

5.    Стягнути з   Товариства з обмеженою відповідальністю “Крокус-Інвест” (98600, АР Крим, м.Ялта, вул.Полікуровська, буд.25, корп.6) у дохід Державного бюджету  (р/р 31115095700002, Держбюджет м.Сімферополя, код платежу 22090200, Банк ГУ ДКУ в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, ЗКПО 34740405) державне мито у сумі 630,11грн.

6.   Стягнути з   Товариства з обмеженою відповідальністю “Крокус-Інвест” (98600, АР Крим, м.Ялта, вул.Полікуровська, буд.25, корп.6) у дохід Державного бюджету  (р/р 31218259700002 Держбюджет м.Сімферополя, код платежу 22050000, Банк УДК у м.Сімферополі ГУ ДКУ в АР Крим,  МФО 824026, ЗКПО 34740405) 118,00грн. витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.

8.     Накази видати після набрання рішенням законної сили.   

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Доброрез І.О.