Рішення

від 19.01.2010 по справі 4/147-38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

від "19" січня 2010 р. по справі № 4/147-38

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Ітаан"

до відповідача ОСОБА_1 підприємець ОСОБА_2

про стягнення 7 154,06 грн.

Суддя Слободян П.Р.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_3 - довіреність у справі

від відповідача: н/з.

Суть спору: позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Ітаан", м. Київ звернувся в господарський суд з позовною заявою до підприємця ОСОБА_2, м. Луцьк, в якій просить стягнути 7154,06грн. в т.ч. 6868,80грн. основного боргу, 248,84грн. пені та 36,42грн. річних.

В судовому засіданні представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог на суму 2622,80грн., в зв’язку із поверненням товару на цю суму та просить стягнути з відповідача 4246,00грн. основного боргу, 248,84грн. пені та 36,42грн. річних.

Відповідач в судове засідання не з’явився, відзиву на позов не подав, суми позову не оспорив.

Ухвала суду направлена підприємцю ОСОБА_2 за адресою вказаною в позовній заяві (м. Луцьк, вул. Гулака - Артемовського, 3/67) повернулась без вручення адресату з відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання".

Враховуючи те, що судом вчинено процесуальні дії щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив наступне:

5 січня 2009 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Ітаан", м. Київ та підприємцем ОСОБА_2, м. Луцьк було укладено договір поставки № 05-01-04, відповідно до умов якого позивачем було поставлено відповідачу по видатковій накладній № К01-001591 від 16.07.2009р. товар на загальну суму 6868,80грн.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов’язки суб’єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Відповідач повинен був оплатити поставлений товар, однак в порушення умов договору відповідач оплату не провів, внаслідок чого виникла заборгованість станом, на момент звернення в суд в сумі 6868,80грн.

У відповідності до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону, інших правових актів законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У зв’язку з прострочкою платежів, відповідачу відповідно до ст. 526, 546, 549 ЦК України, договору та за неналежне виконання договірних зобов’язань та несвоєчасне проведення обов’язкових платежів позивачем було нараховано пеню, яка у відповідності до представленого суду розрахунку становить 248,84грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів, що згідно розрахунку становить 36,42грн. - 3% річних.

Позивач у своїй заяві від 19.01.2010р. про зменшення позовних вимог на суму 2622,80грн., в зв’язку із поверненням товару на цю суму, просить стягнути з відповідача 4246,00грн. основного боргу, 248,84грн. пені та 36,42грн. річних.

Отже, в частині стягнення 2622,80грн провадження у справі підлягає припиненню в зв'язку з відсутністю предмету спору відповідно до п. 11 ст. 80 ГПК України.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову та необхідність його задоволення.

Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати по сплаті держмита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, слід віднести за рахунок останнього.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 16, 258, 509, 526 ЦК України, ст.ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з підприємця ОСОБА_2, (м. Луцьк, вул. Гулака - Артемовського, 3/67, код НОМЕР_1) в користь товариства з обмеженою відповідальністю "Ітаан", (м. Київ, вул. Волинська, 53, код 35378715) 4246,00грн. основного боргу, 248,84грн. пені та 36,42грн. річних, 102,00грн. державного мита, 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення 2622,80грн. боргу, провадження у справі припинити.

Суддя Слободян П. Р.