Рішення

від 04.08.2015 по справі 903/628/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04 серпня 2015 р. Справа № 903/628/15

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Вудленд Україна", м.Луцьк

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Абаван", м.Луцьк

про стягнення 21 810 грн. 26 коп.

Суддя Шум М. С.

за участю представників сторін:

від позивача: Крючков В. О., договір про надання правової допомоги від 11.03.2015 року

від відповідача: н/з

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України роз'яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки сторін.

Суть спору: позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Вудленд Україна" просить стягнути з відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Абаван" заборгованість згідно договору поставки від 08.04.2014 року №08/04/14 в сумі 21 345 грн. 22 коп. з них 12 569 грн. 12 коп. основного боргу, 1 477 грн. 99 коп. пені, 383 грн. 26 коп. 3% річних, 6 914 грн. 85 коп. втрат від інфляції, а також 1 827 грн. 00 коп. судового збору.

Вимоги позивача обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов'язань по оплаті поставленого згідно договору від 08.04.2014 року №08/04/14 товару.

Ухвалою суду від 09.06.2015 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 14.07.2015 року, сторін зобов'язано надати необхідні для розгляду справи документи та докази.

На виконання вимог ухвали суду від 09.06.2015 року позивач супровідним листом від 08.07.2015 року долучив до матеріалів справи зокрема, статут товариства та копію рахунку-фактури згідно накладної №178 від 19.05.2014 року.

Ухвалою суду від 14.07.2015 року розгляд справи відкладено, відповідача повторно зобов'язано надати суду пояснення по суті позовних вимог, докази в їх обґрунтування, належно засвідчені копії Статуту, довідки органу статистики про включення до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій, при наявності заперечень контррозрахунок позовних вимог.

24.07.2015 року позивач через канцелярію суду подав заяву від 24.07.2015 року про збільшення позовних вимог та просить стягнути з відповідача 12 569 грн. 12 коп. основного боргу, 1 477 грн. 99 коп. пені, 340 грн.00 коп. 3% річних, 7 423 грн. 15 коп. втрат від інфляції, а також 1 827 грн. 00 коп. судового збору.

Заява про збільшення позовних вимог подана в порядку ст. 22 ГПК України, підписана директором ТзОВ «Вудленд Україна». До відповідної заяви долучено докази її надіслання відповідачу. Крім того, суд зазначає, що оскільки нова ціна позову становить 21 810 грн. 26 коп., то розмір судового збору за розгляд відповідної позовної заяви становить 1 827 грн. 00 коп., який сплачено позивачем при поданні первісного позову.

Відповідно до п. 3.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

Враховуючи викладене, на підставі ст. 22 ГПК України, суд приймає заяву ТзОВ «Вудленд Україна» про збільшення позовних вимог та розглядає справу виходячи з нової ціни позову 21 810 грн. 26 коп.

В клопотанні від 03.04.2015 року представник відповідача розгляд справи просить відкласти, у зв'язку з неможливістю прибути в судове засідання. Зазначив, що не заперечує щодо більш тривалого розгляду справи..

Крім того, представник відповідача надіслав на електронну адресу суду відзив від 03.04.2015 року в якому зазначає, що позовні вимоги не підлягають до задоволення оскільки позивач не виконав умови поставки деревини тополі в кількості 60 метрів кубічних, не надав товаротранспортної накладної на цю деревину, не надав аукціонне свідоцтво про купівлю деревини тополі чи лісорубний талон, що підтверджує законність отримання ними деревини тополі.

Крім того, представник відповідача просить застосувати строк позовної давності до нарахування пені на підставі ст. 258 ЦК України.

Представник позивача в судовому засіданні просив проводити розгляд справи без участі відповідача, в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи - відмовити.

Судом відповідне клопотання представника відповідача відхиляється з огляду на таке:

ГПК України не містить вимог щодо відповідальних осіб, які можуть представляти інтереси сторін в господарському суді. Надання повноважень на представництво інтересів сторони в процесі не обмежено будь-яким певним колом осіб, а тому неможливість явки в судове засідання конкретного представника, не є правовою підставою для відкладення розгляду справи.

Крім того, представником відповідача не зазначено жодних причин неможливості явки в судове засідання чи забезпечення явки іншого представника.

Відповідно до п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року №18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України, п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року №18.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

в с т а н о в и в:

08 квітня 2014 року між позивачем - товариством з обмеженою відповідальністю «Ведлен Україна» та відповідачем - товариством з обмеженою відповідальністю «Абаван» укладений договір поставки №08/04/14 (далі договір, а. с. 9-12).

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з договору. Між сторонами зобов'язання виникли з договору поставки №08/04/14 від 08.04.2014 року.

Відповідно до ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відтак, згідно п. п. 1.1, 1.3, 2.2, 2.3, 3.2, 5.3, 81 договору позивач зобов'язується передати на умовах даного договору у власність відповідача продукцію, а відповідач зобов'язується сплатити її повну вартість відповідно до умов цього договору. Ціна на продукцію та асортимент, що поставляється за даним договором погоджується сторонами та вказується у специфікаціях. Оплата продукції здійснюється відповідачем на підставі даного договору і видаткових накладних до нього шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позивача. Продукція оплачується протягом 5 банківських днів з моменту поставки. Ці умови додатково обумовлюються в специфікаціях до даного договору. Датою поставки продукції вважається дата підписання видаткової накладної відповідачем. За прострочення строків оплати продукції, встановлених в цьому договорі та додатках до нього, відповідач на вимогу позивача сплачує позивачу пеню в розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочки. Цей договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31 грудня 2014 року включно, а в частині взаєморозрахунків - до повного розрахунку між сторонами.

До матеріалів справи долучено додаток до договору, а саме специфікацію від 08.04.2014 року про зобов'язання поставки товару (а. с. 13).

Докази про припинення чи зміну дії договору в матеріалах справи відсутні.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На виконання умов договору позивач згідно рахунку-фактури від 19.05.2014 року (а. с. 37) на підставі довіреності№1 від 19.05.2014 року (а. с. 15) поставив відповідачу товар згідно договору від 18.04.2014 року №08/04/14 на суму 12 569 грн. 12 коп., що підтверджується видатковою накладною від 19.05.2014 року №178 (а. с. 14).

Відповідна видаткова накладна скріплена печатками та підписана представника сторін.

Відповідач отримання товару на суму 12 569 грн. 12 коп. згідно договору від 08.04.2014 року не оспорює, відповідний товар позивачу як неякісний не повернув, претензій щодо якості товару відповідач позивачу не заявляв.

Посилання представника відповідача на ненадання інших необхідних документів на поставку товару не може бути підставою для відмови у стягненні основної суми боргу, оскільки як зазначалося вище отримання товару підтверджено первинними документами, зокрема, видатковою накладною №178 від 19.05.2014 року та довіреністю від 19.05.2014 року №1.

ТзОВ «Абаван» отриманий згідно накладної від 19.05.2014 року №178 товар не оплатив.

Сторони узгодили, що продукція оплачується протягом 5 банківських днів з моменту поставки, інші умови оплати в специфікації до договору сторони не визначили.

Оскільки, поставка відбулася 19.05.2014 року, то відповідач повинен був оплатити товар до 26.05.2014 року включно, відтак станом на день звернення позивача із заявою до суду строк оплати по поставці товару згідно зазначеної накладної настав.

Основна заборгованість відповідача за договором поставки №08/04/14 від 08.04.2014 року станом на день подачі позову становить 12 569 грн. 12 коп. підтверджена матеріалами справи, підставна і підлягає до стягнення з відповідача, оскільки в силу ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Позивач просить стягнути з відповідача 340 грн. 00 коп. 3% річних, нараховані з 27.05.2014 року по 23.07.2015 року (розрахунок річних, а. с. 8, 50) та втрат від інфляції в сумі 7 423 грн. 15 коп., нараховані за червень 2014 року - червень 2015 року.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене ст. 625 ЦК України право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши розрахунки 3% річних та втрат від інфляції, судом встановлено, що нараховані 340 грн. 00 коп. річних за період з 27.05.2014 року по 23.07.2015 року на суму боргу 12 569 грн. 12 коп., а також 7 423 грн. 15 коп. втрат від інфляції, що нараховані на ту саму суму боргу за період з червня 2014 року по червень 2015 року є підставними та таким, що підлягають до стягнення в силу ст. 625 ЦК України.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 1 477 грн. 99 коп., що нарахована з врахуванням подвійної облікової ставки НБУ за період з 27.05.2014 року по 27.11.2014 року.

Пунктом 5.3 договору сторони узгодили, що за прострочення строків оплати продукції, встановлених в цьому договорі та додатках до нього, відповідач на вимогу позивача сплачує позивачу пеню в розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочки.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та сплата неустойки (штрафу, пені). В силу п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За приписом статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частини другої статті 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки.

Відповідач у відзиві від 03.04.2015 року просить суд застосувати строк позовної давності до нарахування пені на підставі ст. 258 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Суд застосовуючи заявлене відповідачем клопотання про позовну давність щодо нарахування пені, враховуючи, що першим днем прострочки по оплаті товару згідно договору є 27.05.2014 року, а позивач з відповідною позовною заявою звернувся до суду 08.06.2015 року, що підтверджується штампом канцелярії суду, зазначає, що правомірним є нарахування та стягнення пені за період з 08.06.2014 року по 27.11.2014 року на суму боргу в розмірі 12 569 грн. 12 коп.

Відтак, підставною та такою, що підлягає до стягнення є пеня в розмірі 1 424 грн. 27 коп.

У зв'язку із застосуванням строку позовної давності в позові на суму 53 грн. 72 коп. пені слід відмовити.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору пропорційно до суми задоволених вимог в сумі 1 822 грн. 40 коп. відповідно до ст. 49 ГПК України слід віднести на нього.

Господарський суд, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, -

в и р і ш и в:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Абаван», Волинська обл., Луцький район, село Тарасове, вул. Жовтнева, будинок 2, код ЄДРПОУ 36604566 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Вудленд Україна», вул.Ковельська, 2/515, м.Луцьк, код ЄДРПОУ 36698963

- 12 569 грн. 12 коп. основного боргу, 340 грн. 00 коп. річних, 7 423 грн. 15 коп. втрат від інфляції, 1 424 грн. 27 коп. пені та 1 822 грн. 40 коп. в повернення витрат по сплаті судового збору, а всього: 23 578 грн. 94 коп. (двадцять три тисячі п'ятсот сімдесят вісім грн. 94 коп.).

3. В позові на суму 53 грн. 72 коп. пені відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення

складений 06.08.2015 року

Суддя М. С. Шум