cpg1251
УКРАЇНА
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
28.07.15р. Справа № 5005/2115/2011
Суддя господарського суду Дніпропетровської області Полєв Д.М.
при секретарі судового засідання Карпенко К.М.
за участю представників сторін:
від кредитора - не з'явився
від боржника - не з'явився
розглянувши справу
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Ленд-1", м. Дніпропетровськ
до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Пагото", м. Павлоград
про визнання банкрутом
СУТЬ СПРАВИ:
Розглядаються спірні грошові вимоги Західно-Донбаської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області та скарга кредитора на дії ліквідатора в частині невизнання його грошових вимог.
В судовому засіданні оголошено перерву з 23.07.2015р. по 28.07.2015р.
Дослідивши матеріали грошових вимог, суд, -
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою суду від 17.02.2011р. порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Пагото", м. Павлоград (державна частка у статутному фонді відсутня) за заявою ТОВ "Альфа-Ленд-1", м. Дніпропетровськ.
Постановою від 17.01.2013р. боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Черненченко Д.А.
19.06.2014р. до суду надійшла заява Західно-Донбаської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - кредитор) надійшла заява з грошовими вимогами до банкрута в розмірі 1676382,18грн.
Ліквідатор проти задоволення вимог кредитора заперечує, мотивуючи тим, що вимоги кредитора в порушення положень ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" виникли після винесення судом постанови про визнання боржника банкрутом.
30.04.2015р. до суду надійшла скарга кредитора №10155/04.10.10 від 28.04.2015р. на дії ліквідатора в частині необґрунтованого відхилення грошових вимог кредитора.
Розглянувши матеріали справи та грошових вимог, встановлено наступне.
За результатами проведеної кредитором перевірки банкрута складено акт №155/22/1-31434283. На підставі зазначеного акту кредитором винесено податкові повідомлення-рішення:
- №0000372250 від 22.07.2013р. про донарахування ПДВ 524126 грн., з яких 349417грн. основний платіж, 174709грн. штрафні санкції
- №0000362250 від 22.07.2013р. про донарахування податку на прибуток в сумі 1108344грн., з яких 738896грн. основний платіж, 369448грн. штрафні санкції.
Відповідно до ст. 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Як встановлює пункт 57.3 зазначеної статті ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Пунктом 56.18 статті 56 ПК України передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Пунктом 59.1 статті 59 названого Кодексу визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно пункту 59.3 статті 59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Наведені норми Податкового кодексу України вказують на обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку, такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. Якщо платник податків в установлений строк розпочинає процедуру оскарження рішення, грошове зобов'язання вважається узгодженим лише з дати набрання рішенням суду законної сили. У разі ж несплати узгодженої суми грошового зобов'язання в установлений строк, така сума вважається податковим боргом, що є підставою для надсилання (вручення) податкової вимоги.
Таким чином, податкова вимога може бути пред'явлена (вручена) платнику податків виключно за наявності податкового боргу (несплаченої узгодженої суми грошового зобов'язання).
Сторонами не подано доказів оскарження податкових повідомлень-рішень №0000372250 від 22.07.2013р., №0000362250 від 22.07.2013р. в судовому порядку.
Таким чином грошові вимоги кредитора, що виникли на підставі зазначених податкових повідомлень-рішень є узгодженими, обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.
Згідно із пунктом 1-1 Прикінцевих та перехідних положень (Х розділ) Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі - Закон) (в редакції, що діє з 19.01.2013 року) положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.
Оскільки провадження у даній справі було порушено 17.02.2011р., то при розгляді справи судом застосовуються норми Закону в редакції, що діяла станом на 18.01.2013 року.
Відповідно до ст. 4-1 ГПК України справи про банкрутство розглядаються господарськими судами в порядку провадження, передбаченому ГПК, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Стаття 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон в редакції, що діяла до 19.01.2013 року) містить визначення поняття кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).
Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство.
Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.
Конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство
зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують (ст. 14 Закону).
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 23 Закону з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав. Припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута. Вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.
Згідно ч. 1 статті 25 Закону ліквідатор заявляє в установленому порядку заперечення по заявлених до боржника вимогах поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство, є неоплаченими і заявлені кредитором у межах строку ліквідаційної процедури, передбаченого частиною 2 статті 22 Закону.
Заява про визнання поточних вимог подається кредитором ліквідатору у ліквідаційній процедурі в межах строків, визначених частиною 2 статті 22 Закону.
Таким чином, в ліквідаційній процедурі в банкрута не з'являється ніяких додаткових поточних зобов'язань зі сплати обов'язкових платежів, крім тих, які у вигляді конкурсних вимог включені до реєстру вимог кредиторів у порядку ст.ст. 14, 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
З огляду на викладене, поточні грошові вимоги кредитора підлягають задоволенню за період від дня порушення провадження у справі про банкрутство до винесення судом постанови про визнання боржника банкрутом, а саме з 17.02.2011р. по 17.01.2013р. в розмірі 439590грн. основного боргу із включенням до 3 черги задоволення. В решті вимог в розмірі 648723,75грн. основного боргу суд вважає за необхідне відмовити.
Також суд вважає за необхідне відмовити у визнанні нарахованих кредитором штрафних санкцій в розмірі, оскільки нараховані штрафні санкції до порушення провадження у справі в розмірі 324361,88грн. не заявлено в строк встановлений ст. 14 Закону, а решта вимог в розмірі 219795,01грн. нараховано під час дії мораторію (ст. 12 Закону).
Стосовно скарги кредитора на дії ліквідатора в частині необґрунтованого невизнання грошових вимог слід зазначити, що розгляд грошових вимог є безпосереднім обов'язком ліквідатора передбаченим ст. 25 Закону, тому суд не вбачає підстав для задоволення скарги кредитора.
Керуючись ст.ст. 22, 86, 87 ГПК України, ст. ст. 1, 23, 24, 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суд, -
УХВАЛИВ:
Визнати грошові вимоги Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до ТОВ "Пагото" в розмірі 439590грн. (3 черга).
Решту вимог в розмірі1236792,18грн. відхилити.
У задоволенні скарги Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №10155/04.10.10 від 28.04.2015р. на дії ліквідатора відмовити.
Суддя Д.М. Полєв
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 28.07.2015 |
Оприлюднено | 11.08.2015 |
Номер документу | 47999796 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Полєв Дмитро Миколайович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Полєв Дмитро Миколайович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Полєв Дмитро Миколайович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Полєв Дмитро Миколайович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Полєв Дмитро Миколайович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Полєв Дмитро Миколайович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Полєв Дмитро Миколайович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Полєв Дмитро Миколайович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Полєв Дмитро Миколайович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Полєв Дмитро Миколайович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні