Постанова

від 30.07.2015 по справі 922/727/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" липня 2015 р. Справа №922/727/15

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Черленяк М.І., суддя Ільїн О.В., суддя Хачатрян В.С.,

при секретарі Кузнєцовій І.В.,

за участю представників:

позивача - Левицька А.В. за довіреністю №8208-К-О від 20.10.2014 року;

відповідача - Нестеренко С.О., за довіреністю б/н від 30.03.2015 року; Фесенко В.І. - директор;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Харістком», м.Харків, (вх.№2893Х/1-40) на рішення господарського суду Харківської області від 21.04.2015 року по справі №922/727/15,

за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», м.Дніпропетровськ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Харістком», м.Харків,

про стягнення коштів у розмірі 52339,94 грн.,-

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 21.04.2015 року у справі №922/727/15 (суддя Денисюк Т.С.) позов задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Харістком» на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за договором банківського обслуговування від 25.10.2011 року, в розмірі 52339,94 грн., з яких: 20398,55 грн. - заборгованість за кредитом; 18806,31 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом, 4098,45 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом, 9036,63 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором., а також суму судового збору у розмірі 1827,00 грн.

Відповідач із вказаним рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, а також на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить змінити рішення господарського суду Харківської області від 21.04.2015 року в частині нарахування пені, відсотків за користування кредитом та комісії за користування кредитом. В іншій частині рішення місцевого господарського суду просить залишити без змін.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що розрахунок позивача є невірним, оскільки здійснений із застосуванням завищених показників, зокрема, облікової ставки НБУ. При цьому, суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення не надав належної оцінки щодо укладеної додаткової угоди №1 від 04.03.2014 року до договору про надання банківських послуг, а також не звернув увагу на факт неправомірного підвищення в односторонньому порядку розміру відсотків.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 15.05.2015 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Харістком» прийнято до провадження та призначено до розгляду.

10.06.2015 року представник відповідача надав через канцелярію суду клопотання (вх.№9108), в якому просить на підставі ст. 38 Господарського процесуального кодексу України витребувати у позивача і зобов'язати його надати до суду докази по справі, а саме:

- оригінал Загальних умов кредитування ПАТ КБ «Приватбанк» з обов'язковим зазначенням ким і коли вони затверджені, з якого часу вони діють;

- доказ направлення інформації від позивача до відповідача про зміну умов кредитування (розмір процентних ставок);

- пояснення згідно якого нормативно-правового документу позивач вказує у своєму розрахунку завищені облікові ставки НБУ;

- надати належним чином оформлений розрахунок ціни позову з обов'язковим зазначенням особи, яка його підписала та повноважень на таке підписання.

Ухвалою суду від 10.06.2015 року задоволено клопотання позивача про витребування доказів і відкладено розгляд справи. При цьому, ухвалою суду від 06.07.2015 року розгляд справи знов відкладався з метою надання сторонами додаткових документів до матеріалів справи.

24.07.20.15 року позивач надав через канцелярію суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№11080), в якому зазначає, що згоден з рішенням господарського суду першої інстанції, вважає його обґрунтованим та законним, прийнятим при об'єктивному та повному досліджені всіх матеріалів справи, без порушення матеріального чи процесуального права, у зв'язку з чим просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Крім того, позивач на вимоги ухвал суду надав документи, які долучено до матеріалів справи.

28.07.2015 року відповідач надав до суду клопотання (вх.№11264), в якому просить припинити провадження у справі в порядку ч. 5 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, оскільки позивач не надав до позову обґрунтований і належним чином оформлений розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються на підставі якого подається позов. Як зазначає апелянт, не подання такого розрахунку позбавляє права на обґрунтований та всебічний розгляд спору по даній справі і позбавляє можливості суд постановити законне судове рішення у відповідності до норм чинного законодавства.

Колегія суддів розглянувши зазначене клопотання дійшла висновку про відмову в його задоволенні, з огляду на наступне.

Відповідно до п.5 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Так, з матеріалів справи вбачається, що позивач вимоги ухвал суду виконав і надав документи, які витребовувались ухвалами від 10.06.2015 року та від 06.07.2015 року. При цьому, така обставина як необґрунтований розрахунок не є підставою залишати позов без розгляду, оскільки в силу приписів ст. 43 Господарського процесуального кодексу України суд самостійно визначає чи є розрахунок обґрунтованим або ні, і за умови його необґрунтованості суду надано право відмовляти в задоволенні позову, а не залишати його без розгляду.

28.07.2015 року відповідач надав до суду додаткове правове обґрунтування до апеляційної скарги (вх.№11265), яке долучено до матеріалів справи.

У судових засіданнях 27.07.2015 року та 29.07.2015 року оголошувались перерви з метою забезпечення повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, а також враховуючи необхідність надання сторонами документів, які мають істотне значення для розгляду справи.

У судовому засіданні 30.07.2015 року представник відповідача підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги в повному обсязі та просив її задовольнити.

Представник позивача проти позиції апелянта заперечував з підстав, викладених у його відзиві, а також надав додаткові документи, які долучено до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, заслухавши пояснення представників сторін, повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Товариством з обмеженою відповідальністю «Харістком» (відповідач у справі) 25.10.2011 року було підписано заяву про відкриття поточного рахунку (заява) в ПАТ КБ «Приватбанк».

Згідно заяви відповідач приєднався до «Умов та правил надання банківських послуг», тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua., які разом із заявою складають договір банківського обслуговування б/н від 25.10.2011 року (договір) та взяв на себе зобов'язання виконувати умови договору.

У заяві від 25.10.2011 року міститься розділ про Кредитний ліміт на рахунок, в якому визначено порядок встановлення, зміни ліміту, погашення заборгованості та розмір відсотків і розмір санкцій за невиконання зобов'язань, а саме: «Банк за наявності вільних грошових ресурсів здійснює обслуговування кредитного ліміту клієнта за рахунок кредитних коштів у межах ліміту, про розмір якого банк повідомляє клієнту на свій вибір або через встановлені засоби електронного зв'язку банку та клієнта. Порядок встановлення, зміни ліміту, погашення заборгованості та розмір відсоткової ставки за користування кредитним лімітом регламентуються Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті банку www.privatbank.ua, які разом з цією анкетою і заявою складають Договір банківського обслуговування».

Крім того, в заяві від 25.10.2011 року міститься розділ, в якому зазначено, що ТОВ «Харістком», підписавши вказану заяву, погоджується з Умовами та Правилами надання банківських послуг, у тому числі з Умовами та Правилами обслуговування за Розрахунковими картами (які розміщені на сайті банку в мережі Інтернет), Тарифами банку, які разом із заявою та карткою зі зразками підписів і відбитка печатки складають Договір банківського обслуговування б/н від 25.10.2011 року.

Пунктом 3.2.1.6.1. Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що обслуговування кредитного Ліміту на поточному рахунку Клієнта здійснюється з моменту подачі Клієнтом до Банку заяви на приєднання до «Умов та Правил надання банківських послуг» (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі) та/або з моменту надання Клієнтом розрахункових документів на використання коштів у рамках кредитної Ліміту в межах зазначених у них сум, і діє в обсязі перерахованих засобів до повного виконання зобов'язань сторонами.

Відповідно до п. 3.2.1.1.16 Умов та правил надання банківських послуг, при укладанні договорів та угод, або вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до «Умов і правил надання банківських послуг» (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі), Банк і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований Банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом «першого» підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Статтею 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 639 Цивільного кодексу України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів (ст. 207 Цивільного кодексу України).

Статтею 3 Закону України «Про електронний цифровий підпис» встановлено, що електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки). Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що укладення між позивачем та відповідачем договору банківського обслуговування б/н від 25.10.2011 року шляхом підписання заяви про відкриття поточного рахунку прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі та не суперечить чинному законодавству.

Згідно ст. 633 Цивільного кодексу України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

У відповідності до ч. 1 ст. 1054 Цивільного Кодексу України, за кредитним договором банк або фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк в порядку, що встановлені договором (п. 1 ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Отже, підписавши заяву від 25.10.2011 року, відповідач погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг, у тому числі з Умовами та Правилами обслуговування за Розрахунковими картами (які розміщені на сайті банку в мережі Інтернет), Тарифами банку, які разом із заявою та карткою зі зразками підписів і відбитка печатки складають Договір банківського обслуговування б/н від 25.10.2011 року, та взяв на себе зобов'язання виконувати умови договору.

Частиною 1 ст. 634 Цивільного кодексу України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У ч. 1 ст. 1067 Цивільного кодексу України зазначено, що договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.

За приписами ч. 1 ст. 1069 Цивільного кодексу України, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.

На підставі заяви від 25.10.2011 року та відповідно до договору банківського обслуговування б/н від 25.10.2011 року відповідачу було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок №26008060383562 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано «Умовами та правилами надання банківських послуг».

У пункті 3.2.1.1.1 Умов та правил надання банківських послуг встановлено, що кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банка та Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших).

Пунктом 3.2.1.1.3 Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта щодо його повернення, сплаті відсотків та винагороди.

Згідно п. 3.2.1.1.6 Умов та правил надання банківських послуг, ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши Угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна Ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших).

Згідно з п. 3.2.1.1.8 Умов та правил надання банківських послуг, проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до «Умов і правил надання банківських послуг» (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі - «Угода»).

Позивач виконав свої зобов'язання за договором, надавши відповідачу кредитний ліміт, що підтверджується наданою позивачем довідкою про розміри встановлених кредитних лімітів клієнту - ТОВ «Харістком» (відповідачу у справі) вих.№08.7.0.0.0/141229130244 від 29.12.2014 року, з якої вбачається, що розмір ліміту склав: 25.10.2011 року - 46000,00 грн., 18.08.2012 року - 0,00 грн., 17.08.2012 року - 46000,00 грн., 03.09.2012 року - 50000,00 грн., 05.11.2012 грн. - 15000,00 грн., 08.11.2012 року - 50000,00 грн., 04.02.2013 року - 62500,00 грн.

Порядок розрахунків за користування кредитом затверджено в п. 3.2.1.4. Умов та правил надання банківських послуг, згідно яких за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).

За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (надалі - «період, в який дебетове сальдо підлягає обнулінню»), розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі, 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

При не обнуленні дебетового сальдо з одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, протягом 90 днів з останньої дати періоду з якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, клієнт виплачує банку за користування кредитом проценти в розмірі 36,00% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулінню.

У випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошового зобов'язання клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 56 (п'ятдесят шість) % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами і правилами надання банківських послуг, клієнт сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.

Під «непогашенням кредиту» мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня.

Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.

При несплаті винагороди, відсотків у відповідні їм дати сплати, вони вважаються простроченими.

Відповідно до п. 3.2.1.2.3.4. Умов - банк має право при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого Умовами, змінити умови кредитування - вимагати від Клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.

Пунктом 3.2.1.6.1. Умов зазначено, що обслуговування кредитного Ліміту на поточному рахунку Клієнта здійснюється з моменту подачі Клієнтом до Банку заяви на приєднання до «Умов та Правил надання банківських послуг» (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі) та / або з моменту надання Клієнтом розрахункових документів на використання коштів у рамках кредитної Ліміту в межах зазначених у них сум, і діє в обсязі перерахованих засобів до повного виконання зобов'язань сторонами.

Враховуючи невиконання відповідачем вимог норм Закону та умов договору, позивач направив на адресу відповідача претензією вих.№1102HAL2S0JP від 04.03.2014 року, в якій повідомив останнього про наявність заборгованості перед позивачем та просив негайно її погасити.

Кредиторська заборгованість станом на 03.03.2014 року становила 36195,59 грн., з яких прострочена заборгованість за тілом кредиту - 34668,92 грн., прострочена заборгованість за відсотками - 872,28 грн., заборгованість за користуванням кредитом - 407,69грн, заборгованість з пені - 240,70 грн.

Сторони уклали між собою протокол узгодження від 06.02.2013 року про реструктуризацію кредитного ліміту б/н від 15.03.2011 року на поточний рахунок 26001060728863. Згідно зазначеного протоколу сторони погодили, що з боку боржника необхідно внести контрольний платіж у розмірі 25000,00 грн., які розподіляються на: погашення заборгованості за РКО в сумі 100,00 грн., погашення заборгованості за кредитним лімітом на рахунку, при цьому, платіж від 17.01.2014 року в сумі 10000,00 грн. зарахований як перша частина контрольного платежу (остаточна дата виконання 13.02.2014 року); підписання додаткової угоди про реструктуризацію заборгованості за кредитним лімітом на поточний рахунок (остаточна дата виконання 01.03.2014 року); зменшення заборгованості за кредитом у частині прострочених відсотків/штрафів/пені в сумі 7942,37 грн. Сторони визначили, що сума зменшення приведена у протоколі є приблизною і підлягає уточненню в день підписання додаткової угоди (остаточна дата виконання 01.03.2014 року).

З матеріалів справи вбачається, що 04.03.2014 року сторони уклали додаткову угоду №1 до договору про надання банківських послуг, відповідно до умов якої сторони прийшли домовленості щодо послідовності виконання зобов'язань по договору в період з 17.01.2014 року по 13.02.2014 року. Однак, сторони не підписували в цей час жодних інших додаткових угод про реструктуризацію заборгованості або списання будь-якої суми боргу.

12.03.2014 року між сторонами було підписано додаткову угоду №2 до договору про надання банківських послуг. Зазначеною додатковою угодою передбачено, що протягом 90 днів з дати підписання додаткової угоди позичальник зобов'язується здійснити погашення заборгованості ліміту в розмірі 25229,31 грн., а погашення заборгованості в розмірі зазначеному цим пунктом здійснюється позичальником у розмірах і періоди, визначеними на його розсуд (п. 2.1 додаткової угоди).

Крім того, сторони погодили, що у разі, якщо позичальник в строк, передбачений у п. 2.1 договору здійснить погашення заборгованості за лімітом у розмірі зазначеному в п. 2.1 цього договору, має місце положення про зменшення заборгованості у розмірі 11960,63 грн., а саме: відсотків у розмірі 7029,29 грн., комісії у розмірі 2446,14 грн., пені у розмірі 2485,20 грн. (п. 2.3 додаткової угоди).

Однак, у п. 2.4 додаткової угоди зазначено, що згідно ст. 212 Цивільного кодексу України, в разі невиконання позичальником свого зобов'язання, передбаченого п. 2.1 цього договору, умови п. 2.1 - 2.3 цього договору припиняють свою дію (скасувальна обставина) з дати укладення цього договору і позичальник виконує свої зобов'язання з погашення ліміту на умовах розрахунково-касового обслуговування.

З наданих позивачем виписок по рахунку відповідача №26008060383562 вбачається, що відповідач користувався банківськими послугами, зокрема, кредитним лімітом, та частково погашав його. Проте, матеріали справи не містять доказів, а відповідачем не доведено, що ним виконано умови додаткової угоди №2 від 12.03.2014 року. Отже, враховуючи обставини справи та наявні між сторонами правовідносини, положення додаткової угоди №2 від 12.03.2014 року припинили свою дію.

Таким чином, твердження апелянта про те, що заборгованість є реструктуризованою і має місце невірний розрахунок суми боргу по тілу кредиту, відсоткам, комісії та санкціям - відсутні і спростовуються матеріалами справи, а розрахунок необхідно проводити на загальних підставах, враховуючи умови чинного законодавства, укладеного між сторонами договору б/н від 25.10.2011 року та «Умов та правил надання банківських послуг».

Позивач наполягає на тому, що відповідач у порушення норм Закону та умов договору зобов'язання належним чином не виконав, а саме не сплатив необхідні кошти для погашення заборгованості. Так, станом на 15.12.2014 року за відповідачем обліковується заборгованість у розмірі 52339,49 грн., яка складається з заборгованості за кредитом - 20398,55 грн., заборгованості за відсотками за користування кредитом - 18806,31 грн., заборгованості по комісії за користування кредитом - 4098,45 грн. та пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором - 9036,63 грн.

У відповідності зі ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язок.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст.174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох чи більше осіб, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 1054 Цивільного кодексу України встановлює, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (стаття 1048 Цивільного кодексу України).

Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (стаття 1049 Цивільного кодексу України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 цього ж кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами статті 530 згаданого кодексу, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто - неналежне виконання.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.ст. 611, 612 Цивільного кодексу України).

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду погоджується із висновком суду першої інстанції, що матеріалами справи підтверджено факт невиконання відповідачем прийнятого на себе зобов'язання по проведенню платежів у належні строки та розмірі за договором б/н від 25.10.2011 року. Таким чином, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку, з яким погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитом - 20398,55 грн., заборгованості за відсотками за користування кредитом - 18806,31 грн., заборгованості по комісії за користування кредитом - 4098,45 грн. є обґрунтованими, документально підтвердженими і підлягають задоволенню, а вказані суми стягненню з відповідача на користь позивача.

Стосовно твердження відповідача щодо неправомірності підвищення в односторонньому порядку розміру відсотків, оскільки позивачем не доведено та відсутні будь які докази факту інформування та прийняття відповідачем нових умов кредитування, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до Розділу 1 Загальних положень Умов та Правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті Позивача ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк», що діє на підставі Ліцензії НБУ №22 від 29.07.2009 року, керуючись законодавством України, публічно пропонує невизначеному колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого публікує Умови та Правила надання банківських послуг (Умови та Правила). Тобто Правила та Умови є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам. Таким чином, клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг Банку.

У заяві про відкриття поточного рахунку, яку було підписано відповідачем 25.10.2011 року зазначено, що підписавши цю заяву відповідач згодний з Умовами та Правилами надання банківських послуг, в тому числі з Умовами та Правилами обслуговування по Розрахунковим карткам, розташованим на сайті банку www.privatbank.ua, тарифами банку, які разом з цією заявою і карточками зі зразками підписів і відбитком печатки складають Договір банківського обслуговування.

Підписавши заяву банк та клієнт приєднуються і зобов'язуються виконувати умови, викладені в Умовах та Правилах надання банківських послуг, тарифах банку - Договорі банківського обслуговування в цілому. Відносини між банком та клієнтом можуть вирішуватися як шляхом підписання окремих договорів або додаткових угод до цього Договору, так і шляхом обміну інформацією/узгодження по питанням банківського обслуговування з клієнтом через web-сайт банку (www.privatbank.ua або інший інтернет/SMS-ресурс, зазначений банком).

Також у заяві про відкриття банківського рахунку, зазначено, що Умови та Правила розміщені на офіційному сайті ПриватБанку www.prtvatbank.ua. Актуалізуються Умови та Правила не частіше ніж 1 раз у місяць, з обов'язковою публікацією на сайті банку до 25 числа місяця, що передує змінам. Всі клієнти зобов'язані в обов'язковому порядку виконувати вимоги цього документи та ознайомлюватися з внесеними змінами.

Відповідно до п. 1.2.4 Умов та Правил клієнт зобов'язаний при незгоді зі змінами Правил та/або Тарифів Банку надати Банку письмову вимогу про розірвання цього Договору та погасити заборгованість перед Банком. Відповідач не надавав до Банку жодної письмової вимоги про незгоду з Умовами та Правилами.

У заяві про відкриття поточного рахунку від 25.10.2011 року міститься застереження, в якому зазначено що в разі відсутності або недостачі коштів на рахунку клієнта (в разі перевищення суми платежу над залишком власних коштів) банк може встановити клієнту на рахунок кредитний ліміт.

Банк при присутності вільних грошових ресурсів здійснює обслуговування кредитного ліміту за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, про розмір якого банк повідомляє клієнту на свій розсуд або у письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку та клієнта. Порядок встановлення, зміни ліміту, погашення заборгованості та розмір процентної ставки за використання кредитного ліміту регламентується Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, розташованих в сеті Інтернет на сайті www.privatbank.ua. які разом з цією анкетою (заявою) складають Договір банківського обслуговування.

Згідно з п. 1.5 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у на ціональній та іноземних валютах, затвердженою Постановою Правління Національного Банку України №492 від 12.11.2003 року, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 17.12.2003 року за №1172/8493, (далі - Інструкція) умови відкриття рахунку та особливості його функціонування передбачаються в договорі, що укладається між банком і його клієнтом, і не повинні суперечити вимогам цієї Інструкції.

Пунктом 1.6 Інструкції передбачено, що порядок проведення операцій за рахунками клієнтів, відкритих у національній та іноземних валютах, регулюється законодавством України, у тому числі нормативно-правовими актами Національного банку. Операції за рахунками здійснюються за допомогою платіжних інструментів за формами, установленими банківськими правилами (нормативно-правовими актами Національного банку, внутрішніми положеннями банку тощо).

Так умови надання, використання та обслуговування кредитного ліміту, а також будь-які операції з ним, визначені в розділі 3.2.1 Умов та Правил.

Пункт 3.2.1.1.1 Умов та Правил визначає, що кредитний ліміт на поточний рахунок (далі - кредит) надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів Клієнту, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку та Клієнта (системи клієнт-банк. інтернет клієнт банк, SMS-повідомлення або інших). Банк здійснює обслуговування ліміту Клієнту, що здійснюється шляхом проведення його платежів зверх залишку коштів на поточному рахунку Клієнта, при наявності вільних грошових ресурсів. за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, шляхом дебетування. При цьому виникає дебетове сальдо.

Відповідно до п. 3.2.1.1.5 Умов та Правил кредитний ліміт представляє собою суму грошових коштів, в межах якої банк здійснює оплату розрахункових документів Клієнта зверх затишку грошових коштів на його поточному рахунку. Ліміт розраховується згідно з затвердженою внутрішньобанківською методикою на основі даних про рух грошових коштів на поточному рахунку, платоспроможності, кредитної історії та інших показників відповідно до внутрішньобанківських нормативів та нормативів Національного банку України.

Пунктом 3.2.1.1.6 Умов та Правил передбачено, що ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку в разі зменшення надходжень на поточний рахунок або наступу інших факторів, визначених нормативними документами банку. Підписавши угоду Клієнт виражає своє згоду на те, що зміна ліміту здійснюється Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнту на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку та Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, SMS-повідомлення або інших).

Статтею 1056-1 Цивільного кодексу України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.(ч.2 статті 1056-1 Цивільного кодексу України)

Отже, відповідач приєднавшись до Умов та Правил банку, надав згоду на встановлення змінюваної процентної ставки та подальшу її зміну, а твердження апелянта про неправомірність зміни процентної стави є необґрунтованими.

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Крім того, частина 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлює, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до 3.2.1.5.1 Умов - При порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених Умовами п., п. 3.2.1.2.2.2, 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п., п. 3.2.1.1.8, 3.2.1.2.2.3, 3.2.1.2.3.4, винагороди, передбаченого п., п. 3.2.1.2.2.5, 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6 Клієнт сплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації Банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі, зазначеному в п. 3.2.1.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 статті 343 Господарського кодексу України визначено, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У п. 3.2.1.5.7 Правил погоджено, що термін позовної давності щодо вимоги про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів встановлюється сторонами тривалістю 5 років.

Позивачем здійснено розрахунок заявленої до стягнення пені, розмір якої становить 9036,63 грн.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, дійшов обґрунтованого та правомірного висновку про визнання вірним наданого позивачем розрахунку суми пені в розмірі 9036,63 грн. і стягнення вказаної суми з відповідача на користь позивача, оскільки він здійснений у відповідності до приписів Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», діючих умов укладеного між сторонами договору та в порядку ч.6 ст.232 Господарського кодексу України.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем по даній справі всупереч приписів ст. 33 Господарського процесуального кодексу України не доведено факту, а також не надано належних та допустимих доказів у підтвердження належного виконання ним умов договору б/н від 25.10.2011 року з урахуванням додаткових угод до нього, щодо своєчасного розрахунку у встановленому порядку та розмірі.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв'язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням судом норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують наведені висновки колегії суддів, у зв'язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Харістком» не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржуване рішення господарського суду Харківської області від 21.04.2015 року по справі №922/727/15 має бути залишене без змін.

Враховуючи, що апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги, витрати апелянта по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 99, 101, п.1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Харістком» залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 21.04.2015 року у справі №922/727/15 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 04 серпня 2015 року.

Головуючий суддя Черленяк М.І.

Суддя Ільїн О.В.

Суддя Хачатрян В.С.