Рішення

від 28.07.2009 по справі 28/166

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

28/166

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  28/166

28.07.09

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Пакра-Україна”, м. Київ

до дочірнього підприємства „Торговий дім ”Русанко”, м. Київ

про стягнення 111 316,65 грн.

Суддя Копитова О.С.

При секретарі судового засідання Гергардт Т.В.

За участю представників сторін:

від позивача:           Щербина О.А., директор, паспорт СН №341055 вид. Московським

РУГУ МВС України в м. Києва

Маляренко Г.С. за довіреністю від 26.06.2009 року

від відповідача:           не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Пакра-Україна” звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до дочірнього підприємства „Торговий дім ”Русанко” про стягнення 111 316,65 грн., у тому числі 93 731,66 грн. основного боргу, 4 686,58 грн. штрафу та 12 898,41 грн. пені.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням дочірнім підприємством „Торговий дім ”Русанко” своїх зобов'язань щодо оплати товару, поставленого товариством з обмеженою відповідальністю „Пакра-Україна” за договором купівлі-продажу №09-11/2007 від 09.11.2007 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 14.04.2009 порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 26.05.2009 року.

Розгляд справи відкладався.

Ухвалою заступника голови господарського суду м. Києва від 26.05.2009 року продовжено строк вирішення спору.

30.06.2009 року до господарського суду м. Києва надійшла заява позивача про збільшення позовних вимог, відповідно до якої останній просить суд стягнути з відповідача основний борг у розмірі 97 271,87 грн., 8 645,55 інфляційних  витрат, 16 733,06 подвійної облікової ставки, 7 783,2 3% річних, 130 075,38 договірної пені та 4 863,59 грн. штрафу. Обґрунтовуючи збільшення заявленої до стягнення суми основного боргу позивач посилається на п. 5.2 Договору, згідно якого суми платежу корегуються в залежності від офіційного курсу НБУ Евро до Гривні.

23.07.2009 року до господарського суду м. Києва надійшла заява позивача про зменшення позовних вимог, в якій позивач фактично відмовився від стягнення пені в розмірі 130 075,38 грн. і просить стягнути з відповідача 97 271,87 грн. основного боргу, 8 645,55 грн. інфляційних витрат, 17 672,24 грн. подвійної облікової ставки, 7 921,98 грн. 3% річних, 4 863,59 грн. штрафу.

          В судове засідання призначене на 28.07.2009 року представники відповідача не з'явились, про час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

 Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

        Згідно п. 19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008, № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" вищезазначена відмітка про відправку процесуального документа, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

        Поштове відправлення з ухвалою Господарського суду міста Києва № 28/166 від 30.06.2009 року направлено сторонам за адресами їх реєстрації, що підтверджується відповідними відмітками на зворотньому боці ухвали суду та реєстром вихідної кореспонденції сектору 28 від 09.07.2009 року.

        Відтак, про час, дату та місце судового розгляду справи сторони були повідомлені своєчасно та належним чином.

   Причини неявки представника відповідача в судове засідання 28.07.2009 року суду не відомі.

   Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності представників відповідача в судовому засіданні 28.07.2009 року від останніх до суду не надходило.

    При цьому, суд враховує, що за клопотанням представника відповідача, заявленим в судовому засіданні 23.06.2009 року розгляд справи відкладався, крім того розгляд справи відкладався і в зв'язку з неявкою представників відповідача в судове засідання.

    За таких обставин, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутністю належним чином повідомлених про його дату представників відповідача, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 28.07.2009 року за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

09.11.2007 року між позивачем та відповідачем укладено договір купівлі-продажу №09-11/2007 відповідно до умов п.1.1 якого позивач (постачальник) зобов'язаний поставити у встановлений строк товари у власність відповідачеві (покупець), ціни й асортимент яких вказані у накладних, а покупець зобов'язується прийняти товари і оплатити їх. Строк поставки товару –січень 2008 року (п.3.10 Договору №09-11/2007).

Відповідно до п.3.2 Договору №09-11/2007  свідченням відвантаження товару постачальником є підпис на накладній співробітника постачальника та довіреність на отримання товару.

Згідно з п.4.2 Договору №09-11/2007 загальна сума Договору складається з суми цін усіх товарів, що вказані у накладних.

Пункт 5.1.1 Договору №09-11/2007 встановлює, що сума першого платежу: 30% попередня оплата згідно виставленого рахунка-фактури сплачується покупцем протягом 3 робочих днів з дати підписання Договору та отримання рахунку-фактури, а саме 60 021 грн., у тому числі ПДВ 10 003,5 грн., та скоригована відповідно до п.5.2 даного договору.

Відповідно до п.5.1.2 сума чергового (щомісячного) платежу: 70% (140 049 грн.) –оплата рівними частинами протягом 6 місяців з моменту підписання акту введення обладнання в експлуатацію, а саме 23 341,5 грн.

Згідно з п.5.2 Договору №09-11/2007 сума першого платежу та суми чергових платежів коригуються за наступною формулою:

Р=Р0* r1/ r0,

де

Р –сума до сплати

Р0 –сума чергового платежу

r0 –офіційний курс Євро (встановлений НБУ) на дату виставленого рахунку-фактури, який становить на 09.11.2007 –7,40633 гривні за 1 Євро

r1 –офіційний курс Євро (встановлений НБУ) на дату виставлення рахунку (22 число відповідного поточного місяця)

Пункт 6.1 Договору №09-11/2007 встановлює, що сторона, що не виконує належним чином умови даного Договору, зобов'язана сплатити іншій стороні штраф у розмірі 5% від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до п.6.4 Договору №09-11/2007 у разі затримки оплати за отриманий товар, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню у розмірі 0,5% від загальної суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Додаток №1 до Договору №09-11/2007 встановлює, що предметом зазначеного Договору є вакуумна пакувальна машина К12NA, загальною вартістю 200 070 грн.

Факт отримання відповідачем товару підтверджується видатковою накладною: №РН-000000001 від 11.01.2008 року на суму 200 070 грн.

Зазначені видаткова накладна оформлена у відповідності до вимог законодавства України, підписана сторонами та скріплена печатками позивача та відповідача.

Представник відповідача, який прийняв товар, діяв на підставі Довіреністі ЯОК №167563 від 11.01.2008 року, виданої відповідачем.

20.02.2008 року Сторонами підписано Прийомо-сдаточний протокол, відповідно до якого вакуумна пакувальна машина К12NA була змонтована та введена в експлуатацію.

Позивачем виставлялись рахунки-фактури:

№СФ-000061 від 21.03.2008 року на суму 24 546,29 грн.

№СФ-0000089 від 22.04.2008 року на суму 25 302,26 грн.

№СФ-000113 від 22.05.2008 року на суму 24 078,56 грн.

№СФ-000156 від 23.06.2008 року на суму 23 722,49 грн.

№СФ-000198 від 22.07.2008 року на суму 24 189,08 грн.

№СФ-000248 від 22.08.2008 року на суму 22 614,35 грн.

На виконання умов Договору №09-11/2007 відповідачем в рахунок сплати вартості товару здійснено наступні платежі:

Дата платежуСума

15.11.200760 021 грн.

29.05.200825 302,26 грн.

15.08.200810 000 грн.

25.09.200810 000 грн.

02.12.20085 000 грн.

15.12.20084 000 грн.

5 000 грн.

03.02.20095 000 грн.

18.03.20095 000 грн.

27.03.2009 3 000 грн.

Сторонами було підписано Акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2008 р. по 21.11.2008 р., відповідно до якого заборгованість відповідача складає 94 746,74 грн.

26.03.2009 року позивач направив на адресу відповідача лист №42 у якому вимагає погасити заборгованість за Договором №09-11/2007 у розмірі 99 045,43 грн.

Матеріали справи не містять доказів погашення відповідачем заборгованості перед позивачем станом на день розгляду справи.

При цьому, судом враховується, що після порушення провадження по справі позивач подав заяву в якій фактично відмовився від стягнення з відповідача пені в розмірі 130 075,38 грн. в зв'язку з чим провадження по справі в цій частині  підлягає припиненню на підставі п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України, який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 Господарського кодексу України).

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Матеріалами справи встановлений факт укладання між сторонами договору купівлі-продажу.

Стаття 655 Цивільного кодексу України встановлює, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов‘язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати.

Стаття 530 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Пункт 5.1.1 Договору №09-11/2007 встановлює, що сума першого платежу: 30% попередня оплата згідно виставленого рахунка-фактури сплачується покупцем протягом 3 робочих днів з дати підписання Договору та отримання рахунку-фактури, а саме 60 021 грн., у тому числі ПДВ 10 003,5 грн., та скоригована відповідно до п.5.2 даного договору.

Відповідно до п.5.1.2 сума чергового (щомісячного) платежу: 70% (140 049 грн.) –оплата рівними частинами протягом 6 місяців з моменту підписання акту введення обладнання в експлуатацію, а саме 23 341,5 грн.

Факт отримання товару відповідачем матеріалами справи підтверджений, однак відповідач у встановлені договором строки повністю не розрахувався.

З огляду на викладене суд вважає, що факт порушення відповідачем строків оплати вартості отриманого товару належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований.

Разом з тим, суд не погоджується з розрахунком суми заборгованості, здійсненим позивачем. При цьому суд посилається на наступне.

Як свідчать матеріали справи вартість товару, отриманого відповідачем за договором №09-11/2007 становить, 200 070 грн. Всього на виконання умов Договору відповідачем перераховано на користь позивача 132 323,26 грн. У тому числі відповідачем було сплачено передплату у розмірі 60 021 грн., та частково помісячні платежі, передбачені п.5.1.2 Договору №09-11/2007. У відповідності до умов Договору №09-11/2007 розмір щомісячних платежів підлягав коригуванню з врахуванням зміни курсу Євро по відношенню до гривні на момент виставлення позивачем відповідного рахунку. Судом встановлено, що позивачем виставлялись рахунки-фактури на сплату щомісячних платежів, розмір яких було скоригований згідно з вимогами Договору №09-11/2007. Загальна сума виставлених рахунків складає 144 453,03 грн.

Враховуючи вищенаведене, загальний розмір грошового зобов'язання відповідача за договором №09-11/2007 складає 60 021 грн. + 144 453,03 грн. = 204 474,03 грн. Відтак, заборгованість відповідача за Договором №09-11/2007 становить 204 474,03 –132 323,26 грн. = 72 150,77 грн.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних та втрат від інфляції є обґрунтованими. Разом з тим, суд вважає розрахунок позивача помилковим, оскільки позивачем невірно визначено момент виникнення прострочення. Так, позивачем безпідставно вказано, що період прострочення сплати суми попередньої оплати розпочався 12.09.2007 року. В той же час, пункт 5.1.1 Договору №09-11/2007 встановлює, що сума першого платежу: 30% попередня оплата згідно виставленого рахунка-фактури сплачується покупцем протягом 3 робочих днів з дати підписання Договору та отримання рахунку-фактури, а саме 60 021 грн. Договір №09-11/2007 було укладено Сторонами 09.11.2007 року. Фактично сума попередньої оплати була перерахована відповідачем на користь позивача 15.11.2007 року. Таким чином, твердження позивача про існування прострочення відповідача у сплаті попередньої оплати за Договором №09-11/2007 суперечать матеріалам справи.

Крім того, Договором №09-11/2007 не встановлюється жодних строків внесення щомісячних платежів згідно з п. 5.1.2 Договору №09-11/2007. Проте, п.5.1.2 Договору визначає, що в цілому вартість поставленого товару має бути сплачена протягом 6 місяців з моменту підписання акту введення обладнання в експлуатацію. Вказаний Акт було підписано Сторонами 20.02.2008 року. Відтак, залишок вартості товару мав бути погашений до 20.08.2008 року включно.

Станом на 21.08.2008 року відповідачем було сплачено лише суму попередньої оплати у розмірі 60 021 грн. та частину з залишку вартості товару у розмірі 35 302,26 грн.

Таким чином, за прострочення відповідачем виконання зобов'язань за Договором №09-11/2007 з 21.08.2008 року за розрахунком суду підлягає стягненню 3% річних у розмірі 1 688,15 грн., та 11 382,88 грн. компенсації втрат від інфляції.

Щодо позовних вимог в частині стягнення штрафу та пені суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 611 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст. 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частина 1 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлює, що зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов'язань, тому є підстави для застосування встановленої договором та законодавством відповідальності.

Однак, суд звертає увагу на той факт, що відповідно до статті 61 Конституції України ніхто не може  бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Пункт 6.1 Договору №09-11/2007 встановлює, що сторона, що не виконує належним чином умови даного Договору, зобов'язана сплатити іншій стороні штраф у розмірі 5% від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до п.6.4 Договору №09-11/2007 у разі затримки оплати за отриманий товар, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню у розмірі 0,5% від загальної суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Оскільки, відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України пеня і штраф є різновидами неустойки, то стягнення з відповідача одночасно пені та штрафу  за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, як це передбачено п. 6.1 та п. 6.4 договору, суперечить Конституції України та загальним засадам цивільного законодавства, а тому вимога позивача в частині стягнення штрафу задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 253 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язаний його початок.

Судом встановлено, що відповідач зобов'язаний був оплатити поставлену продукцію в строк до 20.08.2008 року, таким чином нарахування пені розпочинається з 21.08.2008 року.

          Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, між іншим, регулюється Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”.

Відповідно до ст. 1 зазначеного закону платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 зазначеного Закону передбачає, що  розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача пені з урахуванням приписів Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", однак за уточненим розрахунком суду в розмірі 13 504,47 грн.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Відповідач доказів, що спростовували б доводи позивача не надав.

  Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог. Крім того, судом враховується той факт, що позивачем заявою поданою до суду 30.06.2009 року було фактично збільшено суму позову щодо стягнення з відповідача пені, відсотків річних та втрат від інфляції, однак державне мито в  повному обсязі сплачене не було. В зв'язку з тим, що судом розглянуті всі вимоги позивача, господарський суд вважає за доцільне стягнути з позивача несплачену суму державного мита. Судові витрати, що сплачені позивачем при поданні позову за частину вимог від яких позивач відмовився під час судового розгляду справи покладаються на позивача, в зв'язку з припиненням провадження по справі.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним Кодексом України, Господарським кодексом України, ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, договором сторін, суд -

ВИРІШИВ:

Провадження по справі в частині стягнення пені в розмірі 130 075,38 грн. припинити.

  Решту позовних вимог задовольнити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства „Торговий дім ”Русанко” (м. Київ, вул. Сагайдака,114-а, р/р 2600966010456 в КВФ ВАТ КБ «Хрещатик»м. Київ, МФО 300830, код. 30525416 або з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Пакра-Україна” 98 762,27 грн. (дев'яносто вісім тисяч сімсот двадцять шість гривень двадцять сім копійок), з яких  72 150,77 грн. (сімдесят дві тисячі сто п'ятдесят гривень сімдесят сім копійок) основного боргу, 1 688,15 грн. (тисяча шістсот вісімдесят вісім гривень п'ятнадцять копійок) 3% річних, 11 382,88 грн. (одинадцять тисяч триста вісімдесят дві гривні вісімдесят вісім копійок) втрати від інфляції, 13 504,47 грн. (тринадцять тисяч п'ятсот чотири гривні сорок сім копійок) пені, а також 987,26 грн. (дев'ятсот вісімдесят сім гривень двадцять шість копійок) державного мита  та 43,73 грн. ( сорок три гривні дев'яносто копійок) витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Пакра-Україна” (03191, м. Київ, вул. Крейсера Аврори,5, 03680, м. Київ, пров. Червоноармійський, 3, оф. 411, р/р 2600130015207 в ВАТ «БГ Банк»м. Київ, МФО 320995, код 33295229 або з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь державного бюджету України 953,73 грн. (дев'ятсот п'ятдесят три гривні сімдесят три копійки) державного мита.

Видати накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його складання та підписання в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його складання та підписання в повному обсязі до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.

                     Суддя                                                                      О. С. Копитова