Рішення від 13.08.2009 по справі 43/293

43/293

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 Справа №  43/293

13.08.09

За позовом          товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта»

до                    товариства з обмеженою відповідальністю «Маріс»

про                 стягнення 5 145,65 грн.

Суддя Пасько М.В.

Представники:

від позивача         Приходько Є.А. –предст. за дов.,

від відповідача     не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Маріс»про стягнення 5 145,65 грн. заборгованості, яка виникла внаслідок несвоєчасної оплати наданих послуг з перевезення вантажу.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.07.2009 порушено провадження у справі         № 43/293 та призначено її  розгляд на 15.07.2009.

Належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, повноважний представник Відповідача в судове засідання не з'явився, вимог ухвали господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі не виконав.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Судом у відповідності до ст. 81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши надані учасниками процесу документи, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Нова пошта»(далі Позивач) надало товариству з обмеженою відповідальністю «Маріс»(далі Відповідач) послуги з перевезення вантажу, що підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином засвідченими копіями експрес-накладними № 10001183204 від 03.02.2009, № 10001183205 від 03.02.2009, № 10001183207 від 03.02.2009, № 10001078645 від 26.01.2008, № 10001078647 від 26.01.2009, № 10001078646 від 26.01.2009, № 10001078642 від 26.01.2009, № 10001078643 від 26.01.2009.

Загальна вартість наданих Позивачем Відповідачу послуг з перевезення становить                4 899,10 грн., що підтверджується підписаними Актами здачі-прийняття робіт (надання послуг)         № НП/2-1529 від 27.01.2009 на суму 3 201,10 грн., № НП/2-2 172 від 04.02.2009 на суму 1 698,00 грн.

Відповідач в порушення вимог чинного законодавства кошти не сплатив.  

Відповідно до розрахунку Позивача, заборгованість Відповідача складає: 4 899,10 грн. основного боргу, 246,55 грн. пені.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно приписів ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а обставини, що відповідно до законодавства можуть бути підтверджені певними засобами доказування не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного Кодексу.

Відповідно до ст.225 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов'язання.

Оскільки, відповідно до ст.ст.11, 526 ЦК України  зобов'язання повинні виконуватись своєчасно та належним чином, а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 ЦК України)  позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з Відповідача пені в сумі 246,55 грн. слід зазначити наступне.

Як на підставу правомірності нарахування Відповідачу штрафних санкцій у вигляді пені позивач посилається на укладені разові договори про надання транспортно-експедиторських послуг.

З наявних в матеріалах справи копій експрес-накладних вбачається, що на їхньому зворотньому боці міститься текст разового договору про надання транспортно-експедиторських послуг.

Відповідно до ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Крім того, статтею 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Однак, під текстом зазначеного договору відсутні необхідні відповідно до чинного законодавства підписи обох сторін, скріплені печатками підприємств, які б підтверджували факт укладання договору і як наслідок досягнення згоди щодо нарахування штрафних санкцій у вигляді пені за несвоєчасне виконання договірних зобов'язань.

З огляду на вище викладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення пені в сумі 246,55 грн., задоволенню не підлягають як такі, що не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

Приймаючи до уваги те, що спір виник внаслідок неправильних дій Відповідача, витрати  по  оплаті  держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України  покладаються  на  Відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Маріс»(04213, м. Київ, вул. Прирічна, 13 код ЄДРПОУ 13687300, з будь якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта»(36039, м. Полтава, вул.. Фрунзе, 57, код ЄДРПОУ 31316718, р/р 26004323732001 в ПРУ КБ «Приват-Банк», МФО 331401) 4 899 (чотири тисячі вісімсот дев'яносто дев'ять) гривень 10 коп. основного боргу, 102 (одну сто дві) гривні державного мита, 315 (триста п'ятнадцять) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В задоволені позову в частині стягнення 246,55 грн. пені відмовити.

Суддя                                                                                                               М.В.Пасько