Рішення

від 23.09.2009 по справі 37/580

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

37/580

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  37/580

23.09.09

За позовомДержавного науково-контрольного інституту біотехнології і штамів мікроорганізмів

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Український центр міжнародного співробітництва»

Простягнення 23 839,02 грн.

 Суддя  Гавриловська І.О.                                                                                                                                                  

У судових засіданнях приймали участь:

Від позивача:           Александріков М.О. –дов. № 232 від 05.08.09 р.                                    

Від відповідача:           не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Державного науково-контрольного інституту біотехнології і штамів мікроорганізмів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український центр міжнародного співробітництва»про стягнення 21 526,30 грн. основного боргу та 2 312,72 грн. інфляційних нарахувань, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором доручення № 985-ВЗ від 16.09.2008 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.08.09 р. було порушено провадження у справі № 37/580, розгляд справи призначено на  23.09.09 р.

У судовому засіданні 23.09.09 р. представник позивача надав суду заяву про відмову від стягнення суми інфляційних нарахувань. Також  надав суду документи на виконання вимог ухвали суду від 17.08.09 р., позовні вимоги в решті підтримав та просив їх задовольнити.

У дане судове засідання представник відповідача не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, вимог ухвали суду від 17.08.09 р. у даній справі не виконав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання, зважаючи на те, що позивач не заперечує проти вирішення справи без участі його представника, а також приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо документів для розгляду спору по суті, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника вищезазначеного учасника судового процесу.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -  

                                               ВСТАНОВИВ:

Між Державним науково-контрольним інститутом біотехнології і штамів мікроорганізмів (довіритель) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Український центр міжнародного співробітництва» (повірений) був укладений договір доручення № 985-ВЗ від 16.09.08 р., відповідно до умов якого повірений зобов'язується від імені та за рахунок довірителя виконати наступні юридичні дії: надати інформаційне та консультаційно-довідкове обслуговування з питань: «Системний підхід в управлінні підприємством. Вплив інформаційного менеджменту на результативність підприємства»01-10 грудня 2008 р. (далі за текстом –послуги) у Сінгапурі, Австралії, Новій Зеландії (далі за текстом країни перебування), відповідно до додатку № 1 до цього договору.

Умови договору свідчать про те, що за своєю правовою природою вищевказаний договір є договором доручення.

Відповідно до статті 999 Цивільного кодексу України, за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя. Договором доручення може бути встановлено виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх або чистини юридичних дій, передбачених договором. У договорі можуть бути встановлені строк дії такого доручення та (або) територія, у межах якої є чинним виключне право повіреного.

У відповідності до пункту 4.2. договору доручення № 985-ВЗ від 16.09.08 р., довіритель до 26 вересня 2008 р. сплачує повіреному 21 526,30 грн. (двадцять одну тисячу п'ятсот двадцять шість грн. 30 коп.).

На виконання вищезазначеної умови договору позивач платіжним дорученням № 1771 від 16.09.08 р. перерахував ТОВ «Український центр міжнародного співробітництва»21 526,30 грн.

Згідно з п. 6.1.1. договору доручення № 985-ВЗ від 16.09.08 р., у випадку не набору групи довірителю пропонується заміна на таку ж поїздку в інші терміни або повернення сплачених довірителем коштів у повному обсязі, окрім організаційно-матеріальних витрат повіреного, підтверджених документально.

ТОВ «Український центр міжнародного співробітництва»направив Державному науково-контрольному інституту біотехнології і штамів мікроорганізмів лист (вихідний № 1-13/11/08 від 13.11.08 р.) з пропозицією розірвати договір доручення № 985-ВЗ від 16.09.08 р. через обставини, що зазначені в п. 6.1.1. даного договору, та гарантувало повернення сплачених позивачем грошових коштів у повному обсязі.

13.11.08 р. між сторонами було укладено угоду про розірвання договору доручення № 985-ВЗ від 16.09.08 р.

У відповідності до п. 3. вищезазначеної угоди, повірений повертає довірителю на його розрахунковий рахунок відповідно до умов договору 21 526,30 грн. (двадцять одну тисячу п'ятсот двадцять шість грн.. 30 коп.), в т.ч. ПДВ –100,00 грн. (сто грн. 00 коп.).

Відповідач вищевказане зобов'язання не виконав, у зв'язку з чим Державний науково-контрольний інститут біотехнології і штамів мікроорганізмів направив ТОВ «Український центр міжнародного співробітництва»претензію (вихідний № 123 від 03.02.09 р.) з вимогою у 30-денний термін з дня отримання претензії перерахувати суму боргу.

ТОВ «Український центр міжнародного співробітництва»направило Державному науково-контрольному інституту біотехнології і штамів мікроорганізмів лист (вихідний № 3-09/02/09 від 09.02.09 р.) з відповіддю на претензію та запевняло, що поверне грошові кошти за умови виходу підприємства з економічної рецесії.

На день звернення з даною позовною заявою до суду вищевказане зобов'язання відповідачем не було виконано.

За таких обставин позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з ТОВ «Український центр міжнародного співробітництва»21 526,30 грн. основного боргу та 2 312,72 грн. інфляційних нарахувань, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором доручення № 985-ВЗ від 16.09.08 р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача   підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських   договорів   застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей  525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення 21 526,30 грн. основного боргу, а відповідач їх визнав, то позов Державного науково-контрольного інституту біотехнології і штамів мікроорганізмів про стягнення з ТОВ «Український центр міжнародного співробітництва»суми основного боргу за договором доручення № 985-ВЗ від 16.09.08 р. у розмірі 21 526,30 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

У судовому засіданні 23.09.09 р. представник позивача надав суду заяву про відмову від позовних вимог про стягнення 2 312,72 грн. інфляційних нарахувань, яка судом була прийнята.

Відповідно до пункту  4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

За таких обставин позов в частині вимог про стягнення з відповідача 2 312,72 грн. інфляційних нарахувань підлягає припиненню.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 629, 999 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, п. 4 ст. 80, ст.ст. 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –         

В И Р І Ш И В:

1.          Позов  задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український центр міжнародного співробітництва»(04119, м. Київ, вул. Сім'ї Хохлових, 15, код ЄДРПОУ 33751568) на користь Державного науково-контрольного інституту біотехнології і штамів мікроорганізмів (03151, м. Київ, вул. Донецька, 30, код ЄДРПОУ 19024865) 21 526 (двадцять одну тисячу п'ятсот двадцять шість) грн. 30 коп. основного боргу, 215 (двісті п'ятнадцять) грн. 26 коп.  витрат по сплаті державного мита та 106 (сто шість) грн. 55 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.  Провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 2 312,72 грн. інфляційних нарахувань припинити.

4.           Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5.          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                            Гавриловська І.О.