Рішення

від 28.09.2009 по справі 53/505

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

53/505

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  53/505

28.09.09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Арда»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроінтермедіа»

про стягнення 227 687,28 грн.

Суддя             Грєхова О.А.

Представники:

Від позивача: Ляш С.В. –представник за довіреністю від 01.12.2008р.

Від відповідача: не з'явилися

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю  «Євроінтермедіа»заборгованості за Договором поставки № 258-К від 23.07.2008р. в розмірі 227 687,28 грн., в тому числі: 174 359,86 грн. основний борг, 19 270,14 грн. інфляційні, 30 201,48 грн. пеня та 3 855,80 грн. 3 % річних.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 07.09.2009р. порушено провадження у справі № 53/505, розгляд справи призначено на 28.09.2009р.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між ним та відповідачем було укладено договір, відповідно до умов якого позивач поставив відповідачу товар, за який відповідач розрахувався частково, в результаті чого за ним утворилася заборгованість.

Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання у справі, відповідач в судове засідання не з'явився, письмових доказів, пояснень та заперечень по суті спору не надав, вимоги попередніх ухвал суду не виконав.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.1997р. № 02-5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Відомості про місцезнаходження відповідача є достовірними, оскільки підтверджені Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серія АБ № 687675 станом на 10.09.2009р., наданим позивачем.

Відповідно до вимог ст. 87 ГПК України суд належним чином повідомив сторін про розгляд справи ухвалою суду від 07.09.2009р. про що свідчить відмітка про відправку на зворотній стороні вказаної ухвали, повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання та реєстри відправки поштової кореспонденції.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відсутності відповідача відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 28.09.2009р. за згодою представника позивача, в порядку ст. 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача,  суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини 1  ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Згідно з частиною 2 зазначеної статті, підставою виникнення взаємних цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

23.07.2008р. між сторонами у справі укладено Договір поставки № 258-К (далі Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передавати у власність покупця, а покупець –приймати та оплачувати на умовах і у порядку визначених цим договором, товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у Специфікації, яка є невід'ємною частиною цього Договору (п. 2.1. Договору поставки № 258-К від 23.07.2008р.).  

Умови договору свідчать про те, що за своєю правовою природою вищевказаний договір є договором поставки.

У відповідності до статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона –постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Факт поставки позивачем товару відповідачу на загальну суму 177 685,39 грн. підтверджується доданими до матеріалів справи належним чином засвідченими копіями наступних видаткових накладних: № 36308088 від 08.08.2008р., № 43408088 від 08.08.2008р., № 32621088 від 21.08.2008р., № 35521088 від 21.08.2008р., № 34829088 від 29.08.2008р., № 36804098 від 04.09.2008р., № 45304098 від 04.09.2008р., № 35909098 від 09.09.2008р., № 35911098 від 11.09.2008р., № 37219098 від 19.09.2008р., № 3141510 від 15.10.2008р., № 42912118 від 12.11.2008р., № 41406118 від 06.11.2008р., № 37120118 від 20.11.2008р., № 39804128 від 04.12.2008р., № 44112128 від 12.12.2008р., № 53022128 від 22.12.2008р., № 53222128 від 22.12.2008р., № 53322128 від 22.12.2008р., № 53422128 від 22.12.2008р. з відмітками відповідача про отримання.

Відповідно до пункту 4.2. Договору поставки № 258-К від 23.07.2008р. покупець зобов'язаний оплачувати кожну партію переданого постачальником товару не пізніше 14 календарних днів з дня її поставки, але, у будь-якому випадку, не раніше моменту надання постачальником усіх необхідних документів, що засвідчують момент передачі товару, підтверджують його якість та відповідність установленим стандартам.

Відповідач за отриманий від позивача товар розрахувався частково, таким чином заборгованість відповідача становить 174 359,86 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно зі ст.. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до  статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих ТОВ «Торговий дім «Арда»доказів вбачається, що позивач виконав свої зобов'язання, покладені на нього договором.

Відповідачем не подано будь-яких доказів на спростування обставин, які повідомлені позивачем.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських   договорів   застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей  525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що сторони погодили строк виконання зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару (п. 4.2 Договору поставки № 258-К від 23.07.2008р.), проте відповідач в порушення вимог чинного законодавства та умов договору  за отриманий товар не розрахувався.

Таким чином, враховуючи що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними та допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, то позов ТОВ «Торговий дім «Ардо»щодо стягнення з ТОВ «Євроінтермедіа»основного боргу за Договором поставки № 258-К від 23.07.2008р. у розмірі 174 359,86 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Позивач просить суд також стягнути з відповідача  19 270,14 грн. інфляційних, 3 855,80 грн. 3% річних та 30 201,48 грн. пені, у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань щодо оплати за поставлений товар.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до статті  611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст.. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки, матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов'язання, з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу  України, підлягає стягненню 3 855,80 грн. –три  проценти річних від простроченої суми та 19 270,14 грн. інфляційних витрат, розмір яких визначений за розрахунком позивача.

Ухвалою від 07.09.2009р. суд зобов'язував позивача надати уточнений розрахунок пені  з урахуванням вимог п. 6 ст. 232 ГК України.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Представник позивача не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору в частині стягнення з відповідача пені.

Відповідно до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, а сторони, в свою чергу, відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК України зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

          Таким чином, неподання позивачем витребуваних судом пояснень, позбавляє суд можливості встановлення фактичних обставин справи, дослідження дійсних прав і обов'язків сторін та правильного застосування законодавства, тому є підставою для залишення позову в частині заявленої вимоги про стягнення з позивача пені в розмірі 30 201,48 грн. без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 81 ГПК України після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 549, 551, 611, 614, 625, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, п. 5 ст. 81, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва        

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроінтермедіа»(01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького/Михайла Коцюбинського, 66/2, н.п. 51, код ЄДРПОУ 34355042 з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Арда»(49083, м. Дніпропетровськ, вул. Собінова, 1; код ЄДРПОУ 32232867) основний борг в сумі 174 359 (сто сімдесят чотири тисячі триста п'ятдесят дев'ять) грн. 86 коп., три проценти річних в сумі 3 855 (три тисячі вісімсот п'ятдесят п'ять) грн. 80 коп., інфляційні витрати в сумі 19 270 (дев'ятнадцять тисяч двісті сімдесят) грн.. 14 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 1 974 (одна тисяча дев'ятсот сімдесят чотири) грн. 85 коп., 204 (двісті чотири) грн.. 70 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.  

3.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4.              Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Арда»в частині стягнення пені в розмірі 30 201,48 грн.  залишити без розгляду.

  Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                                      Грєхова О.А.