Постанова

від 05.03.2007 по справі а38/16-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

А38/16-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

22.02.07р.

Справа № А38/16-07

За позовом  приватного підприємства „ВірАрт”, м.Павлоград Дніпропетровської області

до відповідача  Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції в Дніпропетровській області , м.Павлоград

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення (№0001472342,3 від 22.11.06р.)

                                                                                               Суддя  Бишевська Н. А.                                                                                           

Секретар судового засідання –Парфьонов Д.О.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача:  Водолазький  В.М., довір. №04/01/07 від 16.01.07р.                  

від відповідача: Краснікова Ю.О., дов. №565\10 від 15.01.07р., Ярошенко В.О., дов. №774\10 від 17.01.07р.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство „ВірАрт” звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просить визнати недійсним податкове  повідомлення-рішення  Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції в Дніпропетровській області №0001472342/3 від 22.11.06р. про сплату податку на додану вартість та штрафних санкцій в сумі 536 238,18 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем при здійсненні перевірки за період з 01.04.05р. по 31.12.05р. використанні дані перевірки за період з 01.10.03р.-31.03.05р., за який відповідачем порушень у діяльності ПП ”ВірАрт” не виявлено, хоча відповідач і мав копії рішень про визнання недійсними установчих документів ПП „Стелла” та ПП „Еспрі-Веста”.

В додаткових поясненнях до позову позивач вказав на те, що відповідно до законодавства ПП „ВірАрт” ніяких норм не порушено, по фактам взаємовідносин з ПП”Стелла” та з ПП „Еспрі-Веста” останніми надавалися всі відповідні документи, а відтак податкові накладні останніх видані правомірно, а позивач як покупець товару згідно до чинного законодавства не зобов'язаний перевіряти наявність та достовірність документів про реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності контрагентів. Відтак, витрати по сплаті ПДВ в сумі 357 492,12 грн. віднесені до податкового кредиту правомірно.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що установчі документи контрагентів позивача –ПП „Стелла” та ПП „Еспрі-Веста” судовими рішеннями визнано недійсними з моменту реєстрації, складені відповідні акти про анулювання свідоцтв останніх як платників податку на додану вартість, а відповідно ці особи не мали права на складання  податкових накладних та нарахування ПДВ, а позивач, відповідно, не мав права збільшувати податковий кредит по відповідних операціях з цими особами. Відтак донарахування позивачеві податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 536 238,18 грн. здійснено правомірно.

Ухвалою від 18.01.07р. закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 06.02.07р.

В судовому засіданні 06.02.07р. на підставі заяви представника відповідача у зв'язку з необхідністю надання додаткових доказів розгляд справи призначений на 22.02.07р.

Відповідно до ст.160 КАСУ в судовому засіданні 22.02.07р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача,  господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

За результатами планової комплексної документальної перевірки дотримання ПП „ВірАрт” вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.04.05р. по 31.12.05р. Західно-Донбаською об'єднаною державною податковою інспекцією в Дніпропетровській області складений акт від 31.05.06р. за №198\23-31572802 (далі –акт перевірки).

Згідно до висновків акту від 31.05.06р., в результаті перевірки ПП „ВірАрт” виявлені порушення п.п.7.2.4 п.7.2, п.п.7.4.5, п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 р.  № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями) (далі –Закон  про ПДВ).

На підставі цього, відповідачем 22.11.06р. прийнято податкове повідомлення-рішення за  №0001472342/3 про визначення суми податкового зобов'язання з ПДВ в розмірі 536 238,18 грн., з яких 357 492,12 грн. –сума податкового зобов'язання за основним платежем, 178 746,06грн. –штрафних (фінансових ) санкцій.

В ході проведення зазначеної перевірки встановлено, що позивач –ПП „ВірАрт” мало взаємовідносини з ПП „Стелла” та ПП „Еспрі-Веста”.

Так, на підставі договору №11 від 15.10.03р. на придбання вугільної продукції ПП „Стелла” поставило позивачу вугільну продукції по податкових накладних на загальну суму 1 608 399,03грн., з т.ч. ПДВ 268 055,44 грн.

Згідно до договору купівлі-продажу за №8 від 01.03.04р. та специфікацій до нього ПП „Еспрі-Веста” по податковим накладним на загальну суму 536 560,08 грн., в т.ч. ПДВ 89 426,68 грн. поставило позивачу гірничошахтне обладнання.

Відповідними рішеннями Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30.07.04р. установчі документи ПП „Стелла” та ПП „Есері-Веста”, а саме установчий договір, свідоцтво про держреєстрацію та свідоцтво платника податку на додану вартість, визнані недійсними з моменту реєстрації цих юридичних осіб: ПП „Стелла” -  з 23.09.03р. , ПП „Еспрі-Веста” –з 23.09.03р. Дані судові рішення є такими, що набрали законної сили.

Про анулювання свідоцтв платників ПДВ ПП”Стелла” та ПП„ВірАрт” 24.09.04р. податковою інспекцією складені відповідні акти.

Таким чином, позивач при здісненні господарських операцій з ПП”Стелла” та ПП„ВірАрт” неправомірно відносив до податкового кредиту податок на додану вартість відповідно до податкових накладних, складених вище значеними приватними підприємствами, які не були платниками ПДВ через скасування свідоцтв платників з 23.09.03р.

Відтак, суд вважає правомірним нарахування відповідачем податку на додану вартість через заниження цього податку у розмірі 357 492,12 грн. за період з жовтня2003р. по травень 20004р. включно.

Посилання позивача щодо невстановлення факту порушення нарахування та сплати ПДВ при проведенні відповідачем перевірки, за результатами якої складено акт від 13.08.05р., а  відтак і неможливості встановлення цього факту у новому акті перевірки не є таким, що відповідає вимогам законодавства.

Крім того, лише 12.08.05р. по запиту відповідача Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області надано роз'яснення рішення від 30.07.04р. про дату та склад установчих документів, що визнані недійсними.  

Через обґрунтованість донарахування відповідачем суми податкового зобов'язання з ПДВ в розмірі суми основного платежу, суд вважає правомірним нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 178 746,06 грн.

Таким чином, на підставі вищевикладеного суд вважає позовні вимоги такими, що є необґрунтованими, не  підтверджені матеріалами справи та не відповідають законодавству, а відтак є такими, що підлягають відмові виходячи з наступного.

П.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону про ПДВ встановлює, що право  на нарахування податку та складання податкових накладних  надається  виключно  особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми  сплаченого  (нарахованого)  податку  у  зв'язку з придбанням товарів   (послуг),  не  підтверджені  податковими  накладними  чи митними   деклараціями  

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не п.ідтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту,  не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами. (п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону про ПДВ).   

Обставини, встановлені судовим  рішенням в цивільній справі, що набрало законної сили,  згідно до ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України не доказуються при розгляді інших справ.

Відповідно до ст. 89 ч.2  КАС України  судовий збір особи, яка звертається до суду із позовною заявою, сплачений  у більшому  розмірі, ніж  встановлено законом, повертається ухвалою за клопотанням особи, яка його  сплатила

          У зв'язку з тим, що позивачем до позовної заяви додано платіжне доручення №327 від 01.12.06р. на суму 5 248,38 грн. та платіжне доручення №278 від 01.12.06р. на суму 114 грн. в якості підтвердження сплати держмита за поданим позовом, суд на підставі ст. 8 Декрету Кабінету міністрів України від 21.01.93р. №7-93 „Про державне мито” повертає з державного бюджету надмірно сплачену суму судового збору, при наявності   звернення   позивача з заявою.

Керуючись ст.ст.158-163, 169,  розділом VІІ перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

               В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

          Постанова набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

При наявності звернення   про повернення ПП „ВітАрт” (код ЄДРПОУ 31572802) із держбюджету надмірно сплаченого судового  збору , підлягає   поверненню сума в розмірі   5 358,98 грн.

Постанову підписано 02.03.07р.

Суддя                                                                                           Н.А.Бишевська