Постанова

від 27.10.2010 по справі 2а-3516/10/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" жовтня 2010 р. Справа № 2a-3516/10/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Григорука О.Б.

при секретарі Пікович Л.Р.

за участю: прокурор - не з"явився; представника позивача - ОСОБА_1С, представників відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Прокурора Тлумацького району в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Тлумацькому районі, вул. Д.Галицького, 15,м. Тлумач, Тлумацький район, Івано-Франківська область, 78000

до відповідача: Приватної агрофірми "Нове життя", с. Яківка, Тлумацький район, Івано-Франківська область, 78064

про стягнення заборгованості у сумі 11118,41 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

14.05.2010 року управління Пенсійного фонду України в Тлумацькому районі звернулося з адміністративним позовом до Приватної агрофірми "Нове життя" про стягнення заборгованості в сумі - 11118,41 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем рахується заборгованість по відшкодуванню витрат на доставку і виплату пільгових пенсій відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.

Прокурор в судове засідання не з"явився про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечили, зазначивши, що приватна агрофірма "Нове життя" враховуючи вимоги законодавства не повинна відшкодовувати понесені позивачем витрати на виплату та доставку пільгових пенсій. Дані відшкодування здійснюються за рахунок бюджету. Крім того зазначив, що агрофірма не здійснює будь-якої господарської діяльності, внаслідок чого кошти на погашення заборгованості відсутні.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, вислухавши думку представника позивача, представників відповідача, дослідивши подані письмові докази, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст.1 Закону України В«Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхуванняВ» платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників. Абзацом 3 п.1 ст.2 вказаного Закону визначено, що об'єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" ч.1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Виключно Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; перелік платників страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків; стягнення заборгованості за цими внесками. Статтею 5 вказаного Закону його дію поширено на регулювання відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів на ці правовідносини може поширюватися лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що йому не суперечить.

Як було встановлено в судовому засіданні Приватна агрофірма "Нове життя" є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. У 2010 році відповідач не був платником фіксованого сільськогосподарського податку. Колишнім працівникам відповідача виплачується пільгова пенсія (а.с. 10).

Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». При цьому, зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року за №21-1, встановлює обов'язок підприємств здійснювати відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний здійснювати відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах його працівникам.

В судовому засіданні встановлено, що позивачем на адресу відповідача 08.07.2010 року направлено розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених колишнім працівникам відповідача відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 01.07.2010 року по 30.09.2010 року (а.с. 12). Даний розрахунок відповідачем отримано 15.07.2010 року (а.с. 11).

Пунктом 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року за №21-1 встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Пункт 6.8. вказаної Інструкції встановлює, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

В судовому засіданні встановлено, що за відповідачем рахується заборгованість по відшкодуванню понесених позивачем витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у відповідності до пунктів «б»- «з»статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 за липень - вересень 2010 року в розмірі 11118,41 гривень (а.с. 12).

При цьому суд зазначає, що позивачем на протязі 2002 - 2005 років надавались вищевказаним громадянам довідки про те, що вони працювали в агрофірмі і відповідно до вимог п. ж ст.13 ЗУ "Про пенсійне забезпечення" мають право на пільгову пенсію.

Наявність заборгованості відповідача перед управлінням Пенсійного фонду України в Тлумацькому районі по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій підтверджується розрахунками фактичних витрат на доставку та виплату пенсій, призначених на пільгових умовах, розрахунком боргу, іншими матеріалами справи.

Оскільки станом на час розгляду справи відповідачем не було подано доказів погашення заборгованості по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають до задоволення.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що дані кошти підлягають стягненню в судовому порядку.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватної агрофірми "Нове життя", код 30836135, на користь управління Пенсійного фонду в Тлумацькому районі витрати на виплату та доставку пільгових пенсій за липень- вересень 2010 року в сумі 11118 (одинадцять тисяч сто вісімнадцять) грн. 41 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: (підпис) ОСОБА_10

Постанова складена в повному обсязі 01.11.2010 року.