Вирок

від 27.12.2011 по справі 1-1232/11

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Рівненський міський суд Рівненської області

м. Рівне, вул. Шкільна, 1, 33028, (0362) 26-59-17

Справа №1-1232/11

ВИРОК ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2011 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у складі: головуючого - Цвіркуна О.C., при секретарі - Красновій А.О..,

за участю державного обвинувача - Незнамова В.В., захисника-адвоката ОСОБА_1 розглянувши кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, раніше судимого: 24 травня 2011 року Рівненським міським судом Рівненської області за ч.2 ст. 185, КК України до 4 років і 7 місяців позбавлення волі, проживає в ІНФОРМАЦІЯ_4, - в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185, КК України.

Судовим слідством суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2, повторно, бажаючи здобути гроші для власних потреб, скоїв таємне викрадення особистого майна громадян а саме:

- 20 жовтня 2009 року, перебуваючи в кафе «Оберіг», яке розташоване за адресою: м.Рівне вул.. Привокзальна , шляхом вільного доступу викрав з чоловічої сумки мобільний телефон марки «Нокіа 1202-2», що належить ОСОБА_3, чим завдав потерпілому матеріальну шкоду на суму 238 грн. 99 коп.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2, винним себе у пред’явленому йому обвинуваченні визнав повністю і, підтвердивши вищевикладене, пояснив, що здійснював крадіжки з метою отримати гроші для власних потреб., однак довести до кінця задумане не зміг по незалежним від нього причинам.

Суд, з’ясувавши думку прокурора та підсудного щодо визначення обсягу доказів, які підлягають дослідженню та порядок їх дослідження, визнав недоцільним досліджувати докази стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорювались. При цьому суд з’ясував, чи правильно розуміють учасники судового розгляду зміст цих обставин, чи немає сумніву в добровільності та істотності їх позицій, а також роз’яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному суді.

Як вбачається з протоколу явки з повинною від 12 листопада 2010 року (а.с.5), ОСОБА_2, повідомив про вчинення ним 20 жовтня 2010 року в приміщенні кафе «Оберіг», яке розташоване за адресою: м.Рівне вул.. Привокзальна, крадіжки мобільного телефону марки «Нокіа 1202-2».

Оцінивши, досліджені докази в їх сукупності, суд вважає встановленим, що ОСОБА_2, 20 жовтня 2009 року таємно, повторно скоїв таємне викрадення особистих речей громадянина ОСОБА_3. на суму 238,99 грн., а тому ці його дії суд, кваліфікує за ч.2 ст. 185 КК України.

При вирішенні питання про призначення ОСОБА_2 виду та розміру покарання, суд в якості обставин, які його пом’якшують та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, визнає явку з повинною підсудного, щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину, а також приймає до уваги позитивну характеристу з Слідчого ізолятора.

Приймаючи до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_2 неможливе без ізоляції від суспільства, а також вважає за необхідне обрати підсудному покарання із передбачених санкцією ч. 2 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі.

Крім того, судом встановлено, що органами досудового слідства заявлено судові витрати за про ведення товарознавчої експертизи в сумі 395,60 грн.

Однак дані, які б давали підстави для стягнення вищезазначеної суми з підсудного, суд з матеріалів справи не вбачає.

За ст..91 КПК України судовими витратами є витрати зроблені при провадженні справи органом дізнання, органом досудового слідства та судом. Стягнення безпосередньо із засудженого коштів на користь експертної установи законодавством не передбачено і є недопустимим. Порядок фінансування експертних установ встановлений ст..15 Закону України «Про судову експертизу»- проведення судових експертиз у кримінальних та адміністративних справах державними спеціалізованими установами здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим експертним установам з Державного бюджету України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 322, 323, 324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у скоєні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, на підставі якої, призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ч.4 ст.70 КК України, шляхом часткового приєднання не відбутого ОСОБА_2, покарання за вироком Рівненського міського суду від 24 травня 2011 року призначити остаточне покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки 8 місяців..

Речові докази, мобільний телефон марки «Нокіа -1202-2» серійний номер 356920035546711 який переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_4., після набрання вироком законної сили вважати повернутим по належності.

Запобіжний захід ОСОБА_2В, - тримання під вартою - після набрання вироком законної сили - залишити без змін.

Строк відбуття покарання рахувати з 08 листопада 2009 року.

Судові витрати віднести на користь держави.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Рівненської області чезея

Рівненський МІСЬКИЙ суд протягом 15 діб З моменту оголошення вироку, а засудженому з

моменту вручення копії вироку.

Вирок виготовлений в нарадчій кімнаті в одному примірника

Суддя Рівненського міського суду О.С Цвіркун