Рішення

від 04.08.2015 по справі 910/15433/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.08.2015Справа №910/15433/15 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінмашпостач", м. Вінниця

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАРТ І Ко", м. Київ

про стягнення 49 577,74 грн.

Суддя Турчин С.О.

Представники:

від позивача: Тишківський С.Л. (довіреність б/н від 03.08.2015)

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінмашпостач" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАРТ І Ко" про стягнення заборгованості у розмірі 49 577,74грн., з яких: основна заборгованість у розмірі 17 000,00грн., штраф у розмірі 600,00 грн., пеня у розмірі 18 186,00 грн., 3% річних у розмірі 1 494,74грн., інфляційні втрати у розмірі 12 297,00грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки № 17/02-1 від 17.02.2014р. щодо своєчасної та повної оплати поставленого товару.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.06.2015 порушено провадження у справі №910/15433/15, розгляд останньої призначено на 30.06.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.06.2015 р. розгляд справи відкладено на 04.08.2015 р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 04.08.2015 р. представник позивача подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просив стягнути з відповідача 17 000,00 грн. основного боргу, 12 490,36 грн. пені, 600,00 грн. штрафу, 1 493,66 грн. 3% річних, 12 297,00 грн. пені.

Відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Враховуючи, що заява позивача відповідає приписам ст.22 Господарського процесуального кодексу України, остання прийнята господарським судом до розгляду, у зв'язку з чим позовні вимоги розглядаються в її редакції, відповідно має місце нова ціна позову.

Відповідач відзиву на позов не надав, представника в судове засідання не направив, про причини неявки не повідомив, про день та час проведення судового засідання повідомлявся належним чином.

Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвалу про порушення провадження та ухвалу про відкладення розгляду справи відповідачу було надіслано за належною адресою (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), отже, адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом належним чином.

За таких обставин суд вважає за можливе на підставі ст. 75 ГПК України розглянути справу за відсутності відповідача за наявними матеріалами.

У судовому засіданні 04.08.2015 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

17.02.2014 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вінмашпостач" (далі - продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВАРТ І Ко" (далі - покупець) укладено договір поставки № 17/02-1 (далі - Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору, продавець зобов'язується передати належний йому товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього на умовах Договору.

Загальна сума договору становить 90 000,00 грн. з врахуванням ПДВ 15 000,00грн. (пункт 1.2 Договору).

Пунктом 2.1 Договору визначено, що найменування товару - сільгосптехніка, автомобільні деталі, приладдя.

Пунктом 4.1 Договору встановлено, що номенклатура, кількість та ціна за одиницю товару визначається згідно домовленості або специфікацією до даного Договору та рахунками на оплату і видатковими накладними, підписаними сторонами, що є невід'ємною частиною даного договору.

Умови оплати визначаються специфікаціями до даного Договору (пункт 4.2 Договору).

Згідно з п.4.3 Договору, поставка товару має відбутися не пізніше 25 лютого 2014 року.

Пунктом 8.1 Договору сторони погодили, що договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2014 р., щодо розрахунків - до повного виконання.

18.02.2014 р. між сторонами підписано специфікацію №1 до Договору, згідно з умовами якої сторонами погоджено поставку товару: зернонавантажувач ЗН-90 у кількості 1 шт., за ціною 60 000,00грн. з ПДВ, до 25.02.2014 р.

Пунктом 2 специфікації №1 визначено, що покупець здійснює плату на розрахунковий рахунок продавця у розмірі 100% вартості товару протягом 1 календарного місяця з моменту поставки.

Крім того, 18.02.2014 р. між сторонами підписано Специфікацію № 2, згідно з умовами якої сторонами погоджено поставку товару: МВД 1200, у кількості 2 шт., за ціною 30 000,00грн. з ПДВ, до 25.02.2014 р.

Пунктом 2 Специфікації № 2 визначено, що покупець здійснює плату на розрахунковий рахунок продавця у розмірі 100% вартості товару протягом 1 календарного місяця з моменту поставки.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ч.ч. 1,2 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Так, укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивач виконав свої зобов'язання за Договором та здійснив поставку товару відповідачу на загальну суму 90 000,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних: № 30 від 24.02.2014 р. на суму 60 000,00 грн., № 31 від 24.02.2014 р. на суму 30 000,00 грн. та довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей № 3 від 24.02.2014р., № 2 від 24.02.2014р. Крім того, в матеріалах справи наявна засвідчена копія підписаного між сторонами акту прийому-передачі № 1 від 24.02.2014 р.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.4.2 Договору, умови оплати визначаються специфікаціями до даного Договору.

Так, пунктом 2 специфікації №№ 1,2 визначено, що покупець здійснює плату на розрахунковий рахунок продавця у розмірі 100% вартості товару протягом 1 календарного місяця з моменту поставки.

Відповідачем, в порушенням умов Договору, не виконано належним чином зобов'язання щодо оплати поставленого товару. Так, відповідач лише частково оплатив поставлений йому товар на суму 13 000,00 грн.

Крім того, відповідачем здійснено повернення отриманого товару на суму 60 000,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи видатковою накладною (повернення) № ВП-0000001 від 25.07.2014 р.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем на час розгляду справи складає 17 000,00 грн.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, що передбачено ст.611 ЦК України.

Згідно з п. 7.4 Договору, за односторонню необґрунтовану відмову від виконання договірних зобов'язань, що випливають з цього договору, винна сторона несе відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 1% від суми невиконання зобов'язань.

Відповідно до п. 7.5 Договору, у випадку невиконання умови оплати п.4.2 Договору покупець додатково сплачує продавцю пеню у розмірі 0,1% від ціни договору за кожний день прострочення виконання зобов'язання.

Частиною 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 259 Цивільного кодексу України, сторони домовились збільшити строк позовної давності до вимог про стягнення пені за порушення виконання зобов'язань за цим Договором до трьох років.

З урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, позивачем нараховано 600 грн. штрафу на підставі п. 7.4 Договору та 12 490,36 грн. пені по кожній специфікації окремо з урахуванням часткових проплат, здійснених позивачем, які задовольняються судом за розрахунком позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 1 493,66 грн. та інфляційних втрат у розмірі 12 297,00 грн. за період з 25.03.2014 р. по 10.06.2015 р ., які задовольняються судом.

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, неналежне виконання відповідачем зобов'язання з оплати товару є підставою для задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 17 000,00 грн. основного боргу, 12 490,36 грн. пені, 600 грн. штрафу, 1 493,66 грн. 3% річних та 12 297,00 грн.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ВАРТ І Ко" (02232, м. Київ, вул. Бальзака, буд. 66, 37782715) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Вінмашпостач" (21034, м. Вінниця, вул. Чехова, буд. 29, код 36548287) 17 000,00 грн. основного боргу, 12 490,36 грн. пені, 600 грн. штрафу, 1 493,66 грн. 3% річних, 12 297 грн. інфляційних втрат, 1827,00 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 05.08.2015 р.

Суддя С.О. Турчин