Ухвала

від 03.08.2015 по справі 18/251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022, м. Харків, проспект Леніна, б.5, inbox@lg.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

03 серпня 2015 року Справа № 18/251

За позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м.Київ

до відповідача - Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз", м.Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 23258789 грн 04 коп.

Суддя Смола С.В.

Секретар судового засідання Антонова І.В.

У засіданні брали участь:

від позивача - представник не прибув;

від відповідача - в.о. начальника юридичного управління Ільченко Є.І., довіреність №70 від 03.07.2015;

від відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - представник не прибув.

С У Т Ь С П О Р У:

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" звернулося до господарського суду зі скаргою №01-02-54/1168 від 09.07.2015 на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якій просить визнати незаконними дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо винесення постанови про арешт коштів боржника від 16.06.2015 ВП №27181893 та постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 16.06.2015 ВП №27181893; скасувати зазначені постанови від 16.06.2015 ВП №27181893.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 10.07.2015 (суддя - Корнієнко В.В.) було призначено розгляд скарги на 20.07.2015.

17.07.2015 на підставі розпорядження керівника апарату суду №47-р у зв'язку з відпусткою судді Корнієнко В.В. відповідно до п.2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду був проведений повторний автоматичний розподіл скарги, що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи від 17.07.2015, та скарга передана на розгляд судді Смолі С.В.

Представник позивача в судовому засіданні 20.07.2015 повідомив адресу електронної пошти: tutunnik@gasukraine.com.ua , що судом прийнято до уваги.

Представник відповідача повідомив поштову адресу відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України: вул.Городецького, б.13, м.Київ, 01001, та адресу електронної пошти: themis@minjust.gov.ua , що судом прийнято до уваги.

Заявою №01-02-54/1198 від 15.07.2015 про зміну вимог скарги відповідач просив суд визнати незаконними дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо винесення постанови про арешт коштів боржника від 15.06.2015 ВП №27181893 та постанови про стягнення виконавчого збору від 15.06.2015 ВП №27181893; визнати постанову про арешт коштів боржника від 15.06.2015 ВП №27181893 недійсною; визнати постанову про стягнення виконавчого збору від 15.06.2015 ВП №27181893 недійсною; зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України зняти арешт з коштів ПАТ "Луганськгаз" з рахунків відкритих в банківських установах: АБ "Кліринговий Дім" (м.Київ), МФО 300647: №2600605226 (поточний), №2600445226 (інша діяльність); Головне управління по м.Києву та Київській області АТ "Ощадбанк", МФО 322669: №26044300779669 (спецрахунок для лікарняних), №26000300779669 (поточний), №2909690201129 (зарплатний транзит для зарахування заробітної плати співробітників на карт-рахунки); Луганське ОУ АТ "Ощадбанк", МФО 304665: №26007300021178; повторно зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винести постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №27181893, відкритого на підставі наказу від 18.05.2011 №18/251.

Відповідно до абз.1 п.п.3.12 п.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви, яка за формою і змістом має узгоджуватися із статтею 54 ГПК з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 названого Кодексу. Невідповідність згаданої заяви вимогам цих норм процесуального права є підставою для її повернення з підстав, передбачених частиною першою статті 63 ГПК.

Абзацом 2 пп.9.9 п.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" передбачено, що у вирішенні питань, які виникають у розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб Державної виконавчої служби, до заяв учасників виконавчого провадження (заявників) мають застосовуватися положення ГПК, якими врегульовано аналогічні питання, зокрема, статей 2, 18, 21, 22, 26, 29, 31, 41, 42, 62, пунктів 1 - 3, 5, 6, 9 частини першої статті 63, статті 64, розділів XI, XII, XII 1 ГПК тощо.

Вказана заява приймається господарським судом, розгляд скарги здійснюється з її урахуванням.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 20.07.2015 розгляд скарги відкладено на 03.08.2015.

Відповідач поясненням №01-02-54/1282 від 30.07.2015 зазначив, що згідно з наказом Міністерства палива та енергетики України від 10.11.2005 №568 Відкрите акціонерне товариство "Луганськгаз" було включене до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, тобто на момент надходження наказу від 18.05.2011 №18/251 вже існували обставини, що зумовлювали обов'язкове зупинення виконавчого провадження; що протоколом від 30.12.2011 №29/1 підтверджується списання безнадійної заборгованості відповідно до Закону України "Про деякі питання списання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" від 12.05.2011 №3319-VI та у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2011 №894 "Про затвердження Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію" на суму 23258789 грн 04 коп.; що згідно з платіжним дорученням №1/472 від 26.01.2012 стягувачу перераховано залишок заборгованості зі сплати державного мита в сумі 25500 грн 00 коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн 00 коп., тобто у період, коли виконавче провадження було зупинено та діяла процедура погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу.

Заявою б/н від 03.08.2015 відповідач відмовився від вимог скарги в частині зобов'язання відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України повторно винести постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №27181893.

Відповідно до приписів ст.22 Господарського процесуального кодексу України суд приймає вказану заяву до розгляду та скарга розглядається з її урахуванням.

Представник позивача та відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в судове засідання 03.08.2015 не прибули, причин неявки суду не повідомили, хоча про дату, час та місце розгляду скарги були повідомлені належним чином.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулася до господарського суду Луганської області з позовом до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" про стягнення заборгованості по оплаті вартості природного газу, поставленого відповідачу у січні 2009 року по акту прийому-передачі від 30.04.2009 в сумі 23258789 грн 04 коп.

Рішенням господарського суду Луганської області від 07.12.2010 позов задоволено повністю: стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 23258789 грн 04 коп., витрати по оплаті державного мита в сумі 25500 грн 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн 00 коп.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 03.03.2011 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" залишено без задоволення, рішення господарського суду Луганської області - залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 27.04.2011 постанова Донецького апеляційного господарського суду від 03.03.2011 залишена без змін.

На виконання вказаного рішення видано відповідний наказ господарського суду Луганської області № 18/251 від 18.05.2011.

16.06.2011 Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулася до відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України з заявою про відкриття виконавчого провадження за наказом від 18.05.2011 №18/251.

20.06.2011 було відкрите виконавче провадження, про що винесена відповідна постанова ВП №27181893.

17.10.2011 державним виконавцем винесено постанову про зупинення виконавчого провадження ВП №27181893, у зв'язку з внесенням підприємства боржника до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

04.03.2014 державним виконавцем винесено постанову про поновлення виконавчого провадження.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.01.2015 у справі №18/251 відновлено Публічному акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" пропущений строк на подання скарги та прийнято скаргу про зобов'язання ДВС України здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких державний виконавець безпідставно ухиляється до розгляду.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.01.2015 у справі №18/251 скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" задоволено та зобов'язано Державну виконавчу службу України винести постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №27181893, відкритому на підставі наказу господарського суду Луганської області від 18.05.2011 у справі №18/251.

16.02.2015 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, яку в подальшому було скасовано.

15.06.2015 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 2328452 грн 50 коп.

Також 15.06.2015 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову про арешт коштів та інших цінностей боржника.

19.06.2015 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову про приєднання виконавчого провадження №27181893 до зведеного виконавчого провадження №47922867.

10.07.2015 Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" звернулося до господарського суду зі скаргою №01-02-54/1168 від 09.07.2015 на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

15.07.2015 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, якою виконавче провадження з примусового виконання наказу №18/251 від 18.05.2011 закінчено, припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення.

З урахуванням заяви щодо зміни заявлених вимог скарги №01-02-54/1198 від 15.07.2015 скаржник просить визнати незаконними дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо винесення постанови про арешт коштів боржника від 15.06.2015 ВП №27181893 та постанови про стягнення виконавчого збору від 15.06.2015 ВП №27181893; визнати постанову про арешт коштів боржника від 15.06.2015 ВП №27181893 недійсною; визнати постанову про стягнення виконавчого збору від 15.06.2015 ВП №27181893 недійсною; зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України зняти арешт з коштів ПАТ "Луганськгаз" з рахунків відкритих в банківських установах: АБ "Кліринговий Дім" (м.Київ), МФО 300647: №2600605226 (поточний), №2600445226 (інша діяльність); Головне управління по м.Києву та Київській області АТ "Ощадбанк", МФО 322669: №26044300779669 (спецрахунок для лікарняних), №26000300779669 (поточний), №2909690201129 (зарплатний транзит для зарахування заробітної плати співробітників на карт-рахунки); Луганське ОУ АТ "Ощадбанк", МФО 304665: №26007300021178; повторно зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винести постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №27181893, відкритого на підставі наказу від 18.05.2011 №18/251.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 10.07.2015 відновлено справу №18/251 в наступній частині:

- ухвала про порушення провадження у справі від 26.10.2010;

- рішення господарського суду Луганської області від 07.12.2010;

- постанова Донецького апеляційного господарського суду від 03.03.2011;

- постанова Вищого господарського суду України від 27.04.2011;

- ухвала господарського суду Харківської області від 22.01.2015;

- ухвала господарського суду Харківської області від 16.03.2015.

Скарга №01-02-54/1168 від 09.07.2015 на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України мотивована тим, що: наказом Міністерства палива та енергетики України від 10.11.2005 №568 підприємство відповідача включене до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу і згідно Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" виконавче провадження постановою державного виконавця від 17.10.2011 було зупинено; що на виконання запиту державного виконавця від 14.06.2013 вих№13-0-35-506/5-9 боржником направлено копію протоколу від 30.12.2011 №29/1 про списання безнадійної заборгованості відповідно до Закону України "Про деякі питання списання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" від 12.05.2011 №3319-VI та у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2011 №894 "Про затвердження Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію" на суму 23258789 грн 04 коп.; що згідно з платіжним дорученням №1/472 від 26.01.2012 стягувачу перераховано залишок заборгованості зі сплати державного мита в сумі 25500 грн 00 коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн 00 коп., тобто у період, коли виконавче провадження було зупинено та діяла процедура погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу; що 14.03.2012 стягувач направляв до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України заяву про направлення постанови про закінчення виконавчого провадження, оскільки за наказом господарського суду Луганської області від 18.05.2011 №18/251 заборгованість в обліку стягувача не рахується; що ухвалою господарського суду Харківської області від 16.03.2015 зобов'язано державну виконавчу службу винести постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №27181893.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.121 2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Абзацом 2 пп.9.1 п.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" передбачено, що, оскільки прийняття органами Державної виконавчої служби, їх посадовими особами будь-яких рішень (постанов тощо) в процесі здійснення виконання судових рішень господарських судів підпадає в розумінні статті 121 2 ГПК під ознаки дій цих органів та осіб, то відповідні рішення також підлягають оскарженню до названих судів.

У відповідності зі ст.124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на усій території України.

Відповідно до ст.115 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частинами 1-2 ст.25 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Враховуючи викладені приписи законодавства 20.06.2011 на підставі заяви стягувача від 16.06.2012 було відкрите виконавче провадження, про що винесена відповідна постанова ВП №27181893.

Згідно з п.15 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

Постановою державного виконавця від 17.10.2011 виконавче провадження було зупинено, у зв'язку із внесенням боржника до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення, за яким боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавчий збір стягується в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі виконання рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки та виконання боржником рішення після закінчення строку для самостійного його виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

15.06.2015 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 2328452 грн 50 коп.

Суд вважає вказану постанову прийнятою з порушенням приписів законодавства та такою, що підлягає визнанню недійсною, з огляду на наступне.

Частиною 3 ст.27 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються.

Відповідно до пп.3.7.2 п.3 Інструкції якщо рішення про стягнення коштів було виконано боржником частково до початку його примусового виконання, виконавчий збір стягується з суми, яка не була сплачена боржником самостійно.

Відповідно до протоколу від 30.12.2011 №29/1 про списання безнадійної заборгованості відповідно до Закону України "Про деякі питання списання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" від 12.05.2011 №3319-VI та у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2011 №894 "Про затвердження Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію" відповідачеві було списано борг перед позивачем згідно із договором №06/09-204 від 30.01.2009 на суму 23258789 грн 04 коп.

Також за платіжним дорученням №1/472 від 26.01.2012 боржником стягувачу за наказом від 18.05.2011 №18/251 перераховано залишок заборгованості зі сплати державного мита в сумі 25500 грн 00 коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн 00 коп.

З огляду на викладене суд прийшов до висновку, що виконання наказу господарського суду Луганської області від 18.05.2011 №18/251, враховуючи списання заборгованості в сумі 23258789 грн 04 коп. та самостійну сплату боржником заборгованості зі сплати державного мита в сумі 25500 грн 00 коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн 00 коп., відбулось у добровільному порядку поза будь-якими заходами примусового характеру з боку відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у період, коли виконавче провадження було зупинено та діяла заборона на звернення стягнення на кошти і майно боржника.

Враховуюче викладене суд вважає, що державний виконавець не мав права виносити постанову про стягнення з боржника виконавчого збору від 15.06.2015, з огляду на що вказану постанову слід визнати недійсною.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 28.01.2015 у справі №3-217гс14.

Відповідно до ч.4 ст.52 Закону України "Про виконавче провадження" на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня з моменту їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.

Частиною 1 та абзацами 1-2 ч.2 ст.57 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах.

15.06.2015 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову про арешт коштів та інших цінностей боржника у межах суми 23284522 грн 50 коп. В постанові зазначено, що рішення суду боржником в строк для самостійного виконання не виконано; що Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" від 14.05.2015 №423-VIII внесено зміни до Закону України "Про виконавче провадження" та немає підстав для зупинення виконавчого провадження.

Суд звертає увагу на те, що при винесенні постанови від 15.06.2015 про арешт коштів та інших цінностей боржника державним виконавцем не було взято до уваги що наказ від 18.05.2011 №18/251 станом на дату винесення зазначеної постанови боржником виконаний в добровільному порядку, про що боржник листами від 26.06.2013 №01-251/1674, №01-02-54/2582 від 06.06.2014 повідомляв відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та про що зазначено в ухвалі господарського суду Харківської області від 16.03.2015.

З огляду на наведене постанова про арешт коштів та інших цінностей боржника від 15.06.2015 підлягає визнанню недійсною.

Доводи відповідача про те, що державний виконавець при винесенні постанови від 15.06.2015 про арешт коштів та інших цінностей боржника у межах суми 2328452 грн 50 коп. не мав права накладати арешт на рахунок №26044300779669 (спецрахунок для лікарняних), відкритий Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" у Публічному акціонерному товаристві "Державний ощадний банк України" на підставі договору банківського рахунку №2/1779669 від 27.02.2015, суд вважає необґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до п.1.1 договору банківського рахунку №2/1779669 від 27.02.2015 за цим договором відповідно до чинного законодавства України, в т.ч. Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" банк зобов'язується відкрити клієнту на балансовому рахунку 2604 "Цільові кошти на вимогу суб'єктів господарювання" окремий поточний рахунок для зарахування страхових коштів та надавати послуги з розрахунково-касового обслуговування, а також здійснення інших операцій, в порядку визначеному вимогами законодавства України та умовами цього договору, а клієнт зобов'язується оплачувати вартість таких послуг.

Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" на момент укладення договору банківського №2/1779669 від 27.02.2015 втратив чинність на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов'язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці" N77-VIII від 28.12.2014. Наразі діючим є Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування", відповідно до абзацу 4 ч.2 ст.34 якого передбачено, що страхові кошти, зараховані на окремий поточний рахунок у банку або на окремий рахунок в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів (далі - окремий рахунок), можуть бути використані страхувальником виключно на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам. Страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів , за якими здійснюється стягнення відповідно до закону.

В оскаржуваній постанові від 15.06.2015 про арешт коштів та інших цінностей боржника державним виконавцем зазначається про накладення арешту на всі рахунки та вклади, що знаходяться в банківських установах: Публічному акціонерному товаристві "Банк "Кліринговий дім", код банку 300647; Публічному акціонерному товаристві "Місто банк", код банку 328760; філії - Головне управління по м.Києву та Київській області публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", код банку 322669, філії - Луганське обласне управління АТ "Ощадбанк", код банку 304665, окрім рахунків захищених відповідно до Бюджетного кодексу України, Закону України "Про державний бюджет України на 2015 рік", Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням", а також окрім поточних рахунків із спеціальним режимом використання, відкритих на виконання ст.19 1 та 26 1 Закону України "Про теплопостачання", ст.15 1 Закону України "Про електроенергетику" та спеціального рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки".

Таким чином, державним виконавцем в оскаржуваній постанові від 15.06.2015 про арешт коштів та цінностей боржника правомірно зазначено про нерозповсюдження накладеного арешту на рахунки, захищені відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням", яким є рахунок №26044300779669 (спецрахунок для лікарняних).

Також безпідставними суд вважає доводи скаржника щодо того, що оскаржуваною постановою від 15.06.2015 про арешт коштів та цінностей боржника протиправно заарештовано рахунок №2909690201129 (зарплатний транзит для зарахування заробітної плати співробітників на карт-рахунки).

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно з ст.34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповіді Державної податкової служби України №1010718872 від 02.06.2015 наведено назви банківських установ та зазначений перелік рахунків, в яких Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" вони відкриті, але рахунок №2909690201129 в зазначений перелік не увійшов.

Таким чином, відповідачем документально не доведено, що на рахунок №2909690201129 взагалі був накладений арешт, з огляду на що доводи скаржника про незаконність накладення арешту на зазначений рахунок суд вважає необґрунтованими.

Відносно вимоги Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз", викладеній у скарзі №01-02-54/1168 від 09.07.2015 з урахуванням заяви щодо зміни заявлених вимог скарги від 15.07.2015 №01-02-54/1198 про зобов'язання Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України зняти арешт з коштів ПАТ "Луганськгаз" з рахунків відкритих в банківських установах: АБ "Кліринговий Дім" (м.Київ), МФО 300647: №2600605226 (поточний), №2600445226 (інша діяльність); Головне управління по м.Києву та Київській області АТ "Ощадбанк", МФО 322669: №26044300779669 (спецрахунок для лікарняних), №26000300779669 (поточний), №2909690201129 (зарплатний транзит для зарахування заробітної плати співробітників на карт-рахунки); Луганське ОУ АТ "Ощадбанк", МФО 304665: №26007300021178, суд зазначає наступне.

Як було встановлено судом при розгляді справи державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України після звернення боржника з даною скаргою до суду (10.07.2015) винесено постанову від 15.07.2015 про закінчення виконавчого провадження, якою припинено чинність арешту майна боржника та скасовані інші заходи примусового виконання рішення.

Відповідно до п.1 1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, провадження за скаргою в зазначеній частині про зобов'язання Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України зняти арешт з коштів ПАТ "Луганськгаз" з рахунків відкритих в банківських установах: АБ "Кліринговий Дім" (м.Київ), МФО 300647: №2600605226 (поточний), №2600445226 (інша діяльність); Головне управління по м.Києву та Київській області АТ "Ощадбанк", МФО 322669: №26044300779669 (спецрахунок для лікарняних), №26000300779669 (поточний), №2909690201129 (зарплатний транзит для зарахування заробітної плати співробітників на карт-рахунки); Луганське ОУ АТ "Ощадбанк", МФО 304665: №26007300021178 підлягає припиненню на підставі п.1 1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Відносно вимоги скарги про повторне зобов'язання Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винести постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №27181893, відкритого на підставі наказу від 18.05.2011 №18/251, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Таким чином, провадження за скаргою в частині повторного зобов'язання Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винести постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №27181893, відкритого на підставі наказу від 18.05.2011 №18/251, підлягає припиненню у зв'язку з відмовою боржника від вимог скарги в цій частині.

Щодо вимог скарги про визнання незаконними дій Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника від 15.06.2015 та постанови від 15.06.2015 про стягнення з боржника виконавчого збору, суд відзначає наступне.

У встановленому ст.121 2 Господарського процесуального кодексу України порядку розглядаються скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів.

Абзацом 2 пп.9.1 п.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" передбачено, що, оскільки прийняття органами Державної виконавчої служби, їх посадовими особами будь-яких рішень (постанов тощо) в процесі здійснення виконання судових рішень господарських судів підпадає в розумінні статті 121 2 ГПК під ознаки дій цих органів та осіб, то відповідні рішення також підлягають оскарженню до названих судів.

Статтею 16 Цивільного кодексу України та ст.20 Господарського кодексу України передбачені способи захисту прав та інтересів судом, зокрема, визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів.

Відповідачем наразі оскаржені дії державного виконавця, щодо винесення постанов від 15.06.2015 про стягнення з боржника виконавчого збору та про арешт коштів та інших цінностей боржника.

Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що в даному випадку ефективним способом захисту прав боржника є саме визнання недійсними (скасування) винесених головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України постанов від 15.06.2015 про стягнення з боржника виконавчого збору та про арешт коштів та інших цінностей боржника, а не визнання незаконними дій, щодо винесення цих постанов.

В даному випадку незаконність дій державного виконавця з винесення оскаржуваних постанов власне і є підставою для визнання їх недійсними.

Господарський суд вважає за необхідне відзначити, що такий спосіб захисту порушеного права учасника виконавчого провадження, як визнання неправомірними (незаконними) дій органу державної виконавчої служби буде ефективним у тому випадку, коли оскаржувана дія не передбачає складання посадовою особою виконавчої служби окремого процесуального документу, який може бути визнаний недійсним.

Підпунктом 4.3 п.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачено, що господарський суд, дійшовши висновку про те, що предмет позову не відповідає встановленим законом або договором способам захисту прав, повинен відмовити в позові, а не припиняти провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 80 ГПК. Застосувавши за аналогією вказані положення, суд вважає за необхідне наведені вимоги скарги відповідача відхилити.

Абзацами 1-2 пп. 9.13 п.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" передбачено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Враховуючи викладене суд прийшов до висновку про часткове задоволення скарги Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" №01-02-54/1168 від 09.07.2015 на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

Керуючись п.п.1 1 , 4 ч.1 ст.80, ст.ст.86, 121 2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

У Х В А Л И В:

1. Скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" №01-02-54/1168 від 09.07.2015 на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України задовольнити частково.

2. Визнати недійсною постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменка О.С. від 15.06.2015 ВП №27181893 про стягнення з боржника виконавчого збору.

3. Визнати недійсною постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменка О.С. від 15.06.2015 ВП №27181893 про арешт коштів та інших цінностей боржника.

4. Провадження за скаргою в частині зобов'язання Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України зняти арешт з коштів ПАТ "Луганськгаз" з рахунків відкритих в банківських установах: АБ "Кліринговий Дім" (м.Київ), МФО 300647: №2600605226 (поточний), №2600445226 (інша діяльність); Головне управління по м.Києву та Київській області АТ "Ощадбанк", МФО 322669: №26044300779669 (спецрахунок для лікарняних), №26000300779669 (поточний), №2909690201129 (зарплатний транзит для зарахування заробітної плати співробітників на карт-рахунки); Луганське ОУ АТ "Ощадбанк", МФО 304665: №26007300021178, припинити.

5. Провадження за скаргою в частині повторного зобов'язання Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винести постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №27181893, відкритого на підставі наказу від 18.05.2011 №18/251 припинити.

6. В частині вимог про визнання незаконними дій головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменка О.С. щодо винесення постанов від 15.06.2015 ВП №27181893 про стягнення з боржника виконавчого збору та про арешт коштів та інших цінностей боржника - скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" №01-02-54/1168 від 09.07.2015 на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відхилити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її винесення.

Суддя С.В. Смола