Постанова

від 30.07.2015 по справі 813/2676/15

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2015 року № 813/2676/15

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кедик М.В.,

за участю секретаря судового засідання Харіва М.Ю.,

представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю В«ТехармВ» до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

встановив:

товариство з обмеженою відповідальністю В«ТехармВ» (далі - позивач, ТОВ В«ТехармВ» ) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (далі - відповідач, ДПІ у Галицькому районі) про скасування податкових повідомлень-рішень від 15.01.2015 року № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ В«ТехармВ» зазначає, що висновки податкового органу, викладені в акті перевірки від 16.12.2014 № 212/13-04-22-04/19332733 про нереальність господарських операцій із ТОВ В«СантехресурсВ» , ТОВ В«Банто ОСОБА_4В» , ТО «³та СоюзВ» , ТОВ В«Телеінформ СістемсВ» , ТОВ В«Техно-ЕлітВ» , ТОВ В«Конді 50В» , ТОВ В«МаштрейдВ» , В«НП В«ХімічВ» є безпідставними, оскільки у підприємства є всі належним чином оформлені документи, що підтверджують дійсність господарських операцій з контрагентами, тому вимог податкового законодавства позивач не порушував. Вважає, що податкові повідомлення-рішення відповідачем прийняті безпідставно, тому просить суд їх скасувати.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали повністю, надали пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, подали додаткові докази в обґрунтування позовних вимог, просили позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав викладених у запереченні. Зазначив, що позивачем не здійснювалися господарські операції з ТОВ В«СантехресурсВ» , ТОВ В«Банто ОСОБА_4В» , ТО «³та СоюзВ» , ТОВ В«Телеінформ СістемсВ» , ТОВ В«Техно-ЕлітВ» , ТОВ В«Конді 50В» , ТОВ В«МаштрейдВ» , ПП В«НП В«ХімічВ» , а отже безпідставно включено до податкового кредиту 79215,33 грн, що призвело до завищення задишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складні податковою кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) на загальну суму 1212,00 грн та заниження податкового зобов'язання по податку додану вартість на загальну суму 78003,33 грн, відтак оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесено правомірно і підстав для їх скасування немає, просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на які сторони покликаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши письмові докази, якими такі обґрунтовуються, встановив наступні фактичні обставини справи.

ТОВ В«ТехармВ» зареєстроване у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

ДПІ у Галицькому районі у період з 03.12.2014 по 09.12.2014 проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ В«ТехармВ» (ЄДРПОУ 19332733) з питань дотримання податкового законодавства по взаєморозрахунках із ТОВ В«СантехресурсВ» (ЄДРПОУ 34751291) за червень 2014 року, липень 2014 року, ТОВ В«Банто ОСОБА_4В» (ЄДРПОУ 38855574) за листопад 2013 року, грудень 2013 року, ТО «³та СоюзВ» (ЄДРПОУ 38871800) за листопад 2013 року, ТОВ В«Телеінформ СістемсВ» (ЄДРПОУ 34836186) за серпень 2013 року, ТОВ В«Техно-ЕлітВ» (ЄДРПОУ 35847508) за липень 2013 року, ТОВ В«Конді 50В» (ЄДРПОУ 38149196) за серпень 2012 року, вересень 2012 року, листопад 2012 року, грудень 2012 року, ТОВ В«МаштрейдВ» (ЄДРПОУ 37956799) за квітень 2012 року, ПП В«НП В«ХімічВ» (ЄДРПОУ 38075025) за липень 2014 року, а також документальне підтвердження використання у власній господарській діяльності товарів (робіт, послуг) чи подальшу реалізацію цих товарів (робіт, послуг) від вищенаведених контрагентів, про що 16.12.2014 складено акт № 212/13-04-22-04/19332733 (далі - Акт перевірки).

Згідно акта перевірки № 212/13-04-22-04/19332733, відповідачем встановлено порушення позивачем:

1) п.198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, із змінами та доповненнями, внаслідок чого безпідставно включено до податкового кредиту на загальну суму 79215,33 грн, в т. ч. за квітень 2012 року - 5095,0 грн, серпень 2012 року - 6332,0 грн, вересень 2012 року 13230,0 грн, листопад 2012 року - 8941 грн, грудень 2012 року - 4975,0 грн, липень 2013 року - 2804,0 грн, серпень 2013 року - 8692,0 грн, листопад 2013 року - 8332,0 грн, грудень 2013 року - 3883,33 грн, липень 2014 року - 11213,0 грн, червень 2014 року - 5718 грн, що призвело до:

- завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) (значення цього рядка переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду) на загальну суму 1212,0 грн, в т. ч. по періодах: за серпень 2012 року - 504,0 грн, за грудень 2013 року - 307,0 грн, липень 2014 року - 401,0 грн;

- заниження податкового зобов'язання по податку додану вартість на загальну суму 78003,33 грн, в т. ч. за квітень 2012 року - 5095,0 грн, серпень 2012 року - 5828,0 грн, вересень 2012 року - 13230,0 грн, листопад 2012 року - 8941 грн, грудень 2012 року - 4975,0 грн, липень 2013 року - 2804,0 грн, серпень 2013 року - 8692,0 грн, листопад 2013 року - 8332,0 грн, грудень 2013 року - 3576,33 грн, липень 2014 року -11213,0 грн, червень 2014 року- 5317,0 грн;

2) порушення п. 138.2 п. 138.4 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, із змінами та доповненнями занижено податок на прибуток суму 63028,0 грн, в т. ч.: 2 кв. 2012 року в сумі 5350,0 грн, 3 кв. 2012 року в сумі 20540,0 грн, 4 кв. 2012 року в сумі 14612,0 грн, 2013 рік в сумі 22526,0 грн.

За результатами перевірки та на підставі складеного акта, відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 15.01.2015 року:

- № НОМЕР_1, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 708,00 грн;

- № НОМЕР_2, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі 78785,00 грн;

- № НОМЕР_3, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 98134,13 грн.

Вказані в актах порушення ґрунтуються на висновках податкового органу про не підтвердження позивачем факту здійснення господарських операцій з ТОВ В«СантехресурсВ» , ТОВ В«Банто ОСОБА_4В» , ТО «³та СоюзВ» , ТОВ В«Телеінформ СістемсВ» , ТОВ В«Техно-ЕлітВ» , ТОВ В«Конді 50В» , ТОВ В«МаштрейдВ» , ПП В«НП В«ХімічВ» .

Не погодившись із вказаними повідомленнями-рішеннями позивач оскаржив їх до суду.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керувався наступними нормами законодавства.

Згідно з п. 14.1.181 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України) (п. 201.1 ст. 201 ПК України).

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (п. 201.6 Податкового Кодексу України).

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою встановленою п. 193.1 статті 193 цього кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. ОСОБА_4 на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст.201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 цього ж Кодексу, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з пп. 138.4 ст. 138 цього ж Кодексу, витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 цього ж Кодексу, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

За змістом наведених правових норм, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Виходячи з вимог Закону України В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» обґрунтування відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку.

У статті 2 Закону України В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Відповідно до вимог п. 3.2 ст. З Закону України В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» , бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена пп. 1.2 п. 1, пп. 2.1 п. 2 Положення про документальне збереження записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704.

Згідно з пп. 1.2 п. 1 вказаного Положення, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (пп. 2.1 п. 2 Положення).

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (п. 2 ст. 9 цього Закону).

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій із ТОВ В«СантехресурсВ» , ТОВ В«Банто ОСОБА_4В» , ТО «³та СоюзВ» , ТОВ В«Телеінформ СістемсВ» , ТОВ В«Техно-ЕлітВ» , ТОВ В«Конді 50В» , ТОВ В«МаштрейдВ» , В«НП В«ХімічВ» позивачем долучено до матеріалів справи первинні документи бухгалтерського обліку.

Дослідивши долучені до справи письмові докази, суд встановив наступні обставини щодо формування податкового кредиту та взаємовідносин позивача з ТОВ В«СантехресурсВ» .

Між ТОВ В«ТехармВ» та ТОВ В«СантехресурсВ» укладено усну угоду на поставку комплекту заготовок в червні, липні 2014 року.

Згідно видаткових накладних від 03.06.2014 № 35, від 04.06.2014 № 36, від 03.07.2014 № 107, від 03.07.2014 № 108 ТОВ В«СантехресурсВ» передало, а ТОВ В«ТехармВ» прийняло комплект заготовок корпусних деталей крана КД15.М, комплект заготовок корпусних деталей крана КД15.М.01, комплект заготовок корпусних деталей планерної пари, пасту алмазну АСМ 60/40, комплект заготовок корпусних деталей крана КД50, комплект заготовок корпусних деталей крана КД15, диск МК ВК 8 Ф 50, диск МК ВК 8 Ф 32.

ТОВ В«СантехресурсВ» на вказаний товар видало ТОВ В«ТехармВ» податкові накладні від 03.06.2014 № 35 на суму 16800,00 грн, від 04.06.2014 № 36 на суму 17508,00 грн, від 03.07.2014 № 107 на суму 11040,00 грн, від 03.07.2014 № 108 на суму 18138,00 грн, які скріплені печаткою продавця.

Оплату придбаного товару позивач здійснив відповідно до платіжних доручень від 10.06.2014 № 1013 на суму 16800,00 грн, від 12.06.2014 № 1014 на суму 17508,00 грн та банківських виписок від 04.07.2014, від 10.07.2014.

Також позивачем до матеріалів справи долучено копію свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 200115562, копію Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, з яких вбачається, що на час вчинення господарських операцій ТОВ В«СантехресурсВ» було внесене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та було платником податку на додану вартість.

Між ТОВ В«ТехармВ» та ТОВ В«Банто ОСОБА_4В» укладено усну угоду на поставку комплекту заготовок в листопаді, грудні 2013 року.

Згідно видаткових накладних від 18.11.2013 № 18116, від 24.12.2013 № 24131, від 26.12.2013 № 26137 ТОВ В«Банто ОСОБА_4В» передало, а ТОВ В«ТехармВ» прийняло комплект заготовок корпусних деталей крана КД10.100, комплект заготовок корпусних деталей ПШ 100, пасту алмазну АСМ 60/40, комплект заготовок корпусних деталей крана КД50.100, комплект заготовок корпусних деталей крана КШ15.100, заготовки трубні ПТФЕ, комплект заготовок корпусних деталей крана КД50.16, комплект заготовок корпусних деталей крана КШ40.16, труби 12*18Н9Т.

ТОВ В«Банто ОСОБА_4В» на вказаний товар видало ТОВ В«ТехармВ» податкові накладні від 18.11.201 № 18116 на суму 34944,00 грн, від 24.12.2013 № 24131 на суму 16800,00 грн, від 26.12.2013 № 26137 на суму 6500,00 грн, які скріплені печаткою продавця.

Оплату придбаного товару позивач здійснив відповідно до банківських виписок від 28.11.2013, від 03.12.2013, від 24.12.2013, від 26.12.2013.

Також позивачем до матеріалів справи долучено копію Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, з яких вбачається, що на час вчинення господарських операцій ТОВ В«Банто ОСОБА_4В» було внесене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Між ТОВ В«ТехармВ» та ТО «³та СоюзВ» укладено усну угоду на поставку комплекту заготовок в листопаді 2013 року.

Згідно видаткової накладної від 14.11.2013 № 14112 ТО «³та СоюзВ» передало, а ТОВ В«ТехармВ» прийняло комплект заготовок корпусних деталей крана КШ80.

ТО «³та СоюзВ» на вказаний товар видало ТОВ В«ТехармВ» податкову накладну від 14.11.2013 № 14112 на суму 15048,00 грн, яка скріплена печаткою продавця.

Оплату придбаного товару позивач здійснив відповідно до банківської виписки від 18.11.2013.

Також позивачем до матеріалів справи долучено копію свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 200142505, копію Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, з яких вбачається, що на час вчинення господарських операцій ТО «³та СоюзВ» було внесене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та було платником податку на додану вартість.

Дослідивши долучені до справи письмові докази, суд встановив наступні обставини щодо формування податкового кредиту та взаємовідносин позивача з ТОВ В«Телеінформ СістемсВ» .

Між ТОВ В«ТехармВ» та ТОВ В«Телеінформ СістемсВ» укладено усну угоду на поставку комплекту заготовок в серпні 2013 року.

Згідно видаткових накладних від 01.08.2013 № 1084, від 09.08.2013 № НОМЕР_4 В«Телеінформ СістемсВ» передало, а ТОВ В«ТехармВ» прийняло заготовки пробки шарової д.100, заготовки пробки шарової д.80, комплект заготовок корпусних деталей крана КД15, комплект заготовок корпусних деталей крана КД06, комплект заготовок корпусних деталей крана КШ15, комплект заготовок корпусних деталей крана КД32, комплект заготовок корпусних деталей крана КШ32, комплект заготовок корпусних деталей крана КШ40, пасту алмазну АСМ 60/40, пасту алмазну АСМ 50, диск МК ВК 8 Ф 32.

ТОВ В«Телеінформ СістемсВ» на вказаний товар видало ТОВ В«ТехармВ» податкові накладні від 01.08.2013 № 1084 на суму 17832,00 грн, від 09.08.2013 № 9086 на суму 34320,00 грн, які скріплені печаткою продавця.

Оплату придбаного товару позивач здійснив відповідно до банківських виписок від 30.08.2013, від 07.08.2013.

Також позивачем до матеріалів справи долучено копію свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100019745, копію Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, з яких вбачається, що на час вчинення господарських операцій ТОВ В«Телеінформ СістемсВ» було внесене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та було платником податку на додану вартість.

Дослідивши долучені до справи письмові докази, суд встановив наступні обставини щодо формування податкового кредиту та взаємовідносин позивача з ТОВ В«Техно-ЕлітВ» .

Між ТОВ В«ТехармВ» та ТОВ В«Техно-ЕлітВ» укладено усну угоду на поставку комплекту заготовок в липні 2013 року.

Згідно видаткової накладної від 05.07.2013 № НОМЕР_5 В«Техно-ЕлітВ» передало, а ТОВ В«ТехармВ» прийняло комплект заготовок корпусних деталей крана КД 6.100, комплект заготовок корпусних деталей крана КД50, пасту алмазну АСМ50.

ТОВ В«Техно-ЕлітВ» на вказаний товар видало ТОВ В«ТехармВ» податкову накладну від 05.07.2013 № 5079 на суму 16824,00 грн, яка скріплена печаткою продавця.

Оплату придбаного товару позивач здійснив відповідно до банківської виписки від 08.07.2013.

Також позивачем до матеріалів справи долучено копію свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 200115562, копію Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, з яких вбачається, що на час вчинення господарських операцій ТОВ В«Техно-ЕлітВ» було внесене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та було платником податку на додану вартість.

Дослідивши долучені до справи письмові докази, суд встановив наступні обставини щодо формування податкового кредиту та взаємовідносин позивача з ТОВ В«Конді 50В» .

Між ТОВ В«ТехармВ» та ТОВ В«Конді 50В» укладено усну угоду на поставку комплекту заготовок в серпні, вересні, листопаді, грудні 2012 року.

Згідно видаткових накладних від 01.08.2012 № РН-8-01015, від 06.08.2012 № РН-8-06005, від 04.09.2012 № РН-9-41012, від 21.09.2012 № РН-9-21009, від 02.11.2012 № РН-11-0204, від 07.11.2012 № РН-11-0712, від 04.12.2012 № РН-12-0421, від 20.12.2012 № РН-12-2018 ТОВ В«Конді 50В» передало, а ТОВ В«ТехармВ» прийняло комплект заготовок корпусних деталей крана КШ15, пасту алмазну АСМ 50, комплект заготовок корпусних деталей крана КШ10, комплект заготовок корпусних деталей крана КД50.Н, комплект заготовок корпусних деталей крана КД15.М, диск МК 8 ф 50, диск МК 8 ф 32, комплект заготовок корпусних деталей крана КШ15.120, комплект заготовок корпусних деталей крана КД50, комплект заготовок корпусних деталей крана КШ15.400, комплект заготовок корпусних деталей крана КД06.16, комплект заготовок корпусних деталей крана КД06.100, комплект заготовок корпусних деталей крана КШ15.120, диск МК ВК8 ф 50, диск МК ВК8 ф 32, комплект заготовок корпусних деталей крана КД15, комплект заготовок корпусних деталей крана КД15.1, комплект заготовок корпусних деталей крана КД32, комплект заготовок корпусних деталей крана КД80, комплект заготовок корпусних деталей крана КД80.2, комплект заготовок корпусних деталей крана КШ80, стержень ф4УВ20, пасту алмазну АСМ 60/40.

ТОВ В«Конді 50В» на вказаний товар видало ТОВ В«ТехармВ» податкові накладні від 01.08.2012 № 15 на суму 20520,00 грн, від 06.08.2012 № 65 на суму 17472,00 грн, від 04.09.2012 № 43 на суму 27120,00 грн, від 21.09.2012 № 357 на суму 52260,00 грн, від 02.11.2012 № 44 на суму 24000,00 грн, від 07.11.2012 № 141 на суму 29646,00 грн, від 04.12.2012 № 59 на суму 11070,00 грн, від 20.12.2012 № 418 на суму 18780,00 грн, які скріплені печаткою продавця.

Оплату придбаного товару позивач здійснив відповідно до платіжного доручення від 05.11.2012 № 679 на суму 24000,00 грн, від 20.12.2012 № 716 на суму 11070,00 грн, та банківських виписок від 09.08.2012, від 31.08.2012, від 18.09.2012, від 27.09.2012, від 28.11.2012, від 03.01.2013.

Також позивачем до матеріалів справи долучено копію свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 200053845, копію Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, з яких вбачається, що на час вчинення господарських операцій ТОВ В«Конді 50В» було внесене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та було платником податку на додану вартість.

Дослідивши долучені до справи письмові докази, суд встановив наступні обставини щодо формування податкового кредиту та взаємовідносин позивача з ТОВ В«МаштрейдВ» .

Між ТОВ В«ТехармВ» та ТОВ В«МаштрейдВ» , укладено усну угоду на поставку комплекту заготовок в квітні 2012 року.

Згідно видаткової накладної від 02.04.2012 № РН-4-02004 ТОВ В«МаштрейдВ» передало, а ТОВ В«ТехармВ» прийняло комплект заготовок корпусних деталей крана КД15, комплект заготовок корпусних деталей крана КД15.100, диск керамічний КД15.100.

ТОВ В«МаштрейдВ» на вказаний товар видало ТОВ В«ТехармВ» податкову накладну від 02.04.2012 № 4 на суму 30570,00 грн, яка скріплена печаткою продавця.

Оплату придбаного товару позивач здійснив відповідно до банківської виписки від 11.04.2012.

Також позивачем до матеріалів справи долучено копію свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 200029739, копію Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, з яких вбачається, що на час вчинення господарських операцій ТОВ В«МаштрейдВ» було внесене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та було платником податку на додану вартість.

Дослідивши долучені до справи письмові докази, суд встановив наступні обставини щодо формування податкового кредиту та взаємовідносин позивача з ПП В«НП В«ХімічВ» .

Між ТОВ В«ТехармВ» та ПП В«НП В«ХімічВ» укладено усну угоду на поставку комплекту заготовок в липні 2014 року.

Згідно видаткових накладних від 01.07.2014 № 226, від 18.07.2014 № 227 ПП В«НП В«ХімічВ» передало, а ТОВ В«ТехармВ» прийняло комплект заготовок корпусних деталей плунжерної пари, комплект заготовок корпусних деталей крана 06.100, комплект заготовок корпусних деталей крана КД15М, комплект заготовок корпусних деталей крана КД15, пасту алмазну АСМ 60/40, пасту алмазну АСМ 50.

ПП В«НП В«ХімічВ» на вказаний товар видало ТОВ В«ТехармВ» податкові накладні від 01.07.2014 № 226 на суму 19380,00 грн, від 18.07.2014 № 227 на суму 18720,00 грн, які скріплені печаткою продавця.

Оплату придбаного товару позивач здійснив відповідно до платіжного доручення від 30.07.2014 № 1048 та банківської виписки від 04.08.2014.

Також позивачем до матеріалів справи долучено копію витягу з реєстру платника податків податку на додану вартість, копію Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, з яких вбачається, що на час вчинення господарських операцій ПП В«НП В«ХімічВ» було внесене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та було платником податку на додану вартість.

Судом встановлено, що податкові накладні отримані позивачем від ТОВ В«СантехресурсВ» , ТОВ В«Банто ОСОБА_4В» , ТО «³та СоюзВ» , ТОВ В«Телеінформ СістемсВ» , ТОВ В«Техно-ЕлітВ» , ТОВ В«Конді 50В» , ТОВ В«МаштрейдВ» , ПП В«НП В«ХімічВ» оформлені відповідно до вимог п. 201.1 Податкового кодексу України і містять необхідні реквізити, передбачені Податковим кодексом України.

Також судом встановлено, що у подальшому ТОВ В«ТехармВ» здійснювало реалізацію вказаних товарів, що підтверджується долученими до справи договорами купівлі продажу, договорами поставки, видатковими накладними, податковими накладними, банківськими виписками.

Позивачем також долучено до матеріалів справи:

- копії звітів про рух і залишки матеріалів за серпень, листопад 2012 року, за липень, серпень, листопад 2013 року, за липень 2014 року;

- копії актів списання;

- копії витягів з журналу довіреностей з 01.04.2012 по 30.04.2012, з 01.08.2012 по 30.09.2012, з 01.12.2012 по 31.12.2012, з 01.07.2013 по 24.08.2013, з 01.11.2013 по 31.12.2013,

з 01.06.2014 по 31.07.2014.

Суд вважає, що матеріали справи у своїй сукупності підтверджують фактичність отримання товарів від ТОВ В«СантехресурсВ» , ТОВ В«Банто ОСОБА_4В» , ТО «³та СоюзВ» , ТОВ В«Телеінформ СістемсВ» , ТОВ В«Техно-ЕлітВ» , ТОВ В«Конді 50В» , ТОВ В«МаштрейдВ» , ПП В«НП В«ХімічВ» , зв'язок таких товарів з господарською діяльністю позивача, а відтак і реальність таких операцій.

Щодо посилань відповідача на відсутність у позивача товарно-транспортних накладних як на обставину, що свідчить про нереальність господарських операцій, суд зазначає таке.

ВАС України у низці своїх рішень (ухвала від 05.07.2012 року у справі № К/9991/37912/11, ухвала від 26.07.2012 року у справі № К/9991/67511/11 та ін.) зазначив, що вимогами податкового обліку, не передбачено обов'язковості складання ТТН для підтвердження здійснення господарських операцій. На думку суду, наявність чи відсутність товарно-транспортних накладних є лише дотриманням чи порушенням тільки правил перевезень автомобільним транспортом, які не пов'язані з дотриманням вимог податкового законодавства.

Відсутність у позивача ТТН не спростовує реальності здійснених ним господарських операцій, оскільки факт реальності підтверджується належними та допустимими доказами долученими позивачем до матеріалів справи, а саме видатковими, податковими накладними, підписаними актами приймання виконання робіт, розрахунковими документами, договорами. Усі долучені позивачем докази мають необхідні реквізити та відомості, у повній мірі відображають зміст господарських операцій, в суду немає підстав ставити під сумнів їх достовірність. Податкова накладна, яка засвідчує факт постачання ТМЦ, також належно оформлена. Отже, реальність господарської операції ТОВ В«ТехармВ» по отриманню послуг підтверджується долученими до справи письмовими доказами та не викликають сумніву.

Стосовно посилання відповідача на відсутність сертифікатів якості та інших документів, які підтверджують належну якість товару слід зазначити, що зазначені документи не фіксують факту здійснення господарських операцій, а лише підтверджують, що товар відповідає встановленим вимогам. Тому відсутність таких документів не може слугувати підставою для висновків про відсутність таких господарських операцій.

Посилання відповідача на відсутність актів приймання - передачі товару взагалі є безпідставним, оскільки акт приймання - передачі товару - це документ який фіксує факт приймання - передачі товару від продавця до покупця, а не факт купівлі - продажу товару.

У зв'язку з вищенаведеним, суд дійшов висновку, що фактичні обставини справи доводять факт реальності господарських операцій та достатність у позивача та його контрагентів необхідних умов для здійснення господарської діяльності.

Щодо господарських відносин між позивачем та його контрагентами доречним є застосування доктрини «ділова мета».

Мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податку, які є формою здійснення господарської діяльності, то розумна економічна причина має бути наявною в кожній господарській операції. Лише в такому разі та чи інша операція може вважатись вчиненою в межах господарської діяльності платника та лише за таких умов платник податку має право на врахування в податковому обліку наслідків відповідних господарських операцій.

Вказана доктрина закріплена у пп. 14.1.231 п.14.1 ст.14 ПК України, згідно якого розумна економічна причина (ділова мета) - це причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків мав намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Положення ділової мети та розумного змісту господарської операції широко застосовуються в судовій практиці на підставі судових узагальнень.

Верховний Суд України, скасовуючи рішення судів у справах про відшкодування ПДВ, неодноразово зазначав, що в справах не встановлено наміру одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності.

У розглядуваному випадку фактичне здійснення господарських операцій з придбання позивачем комплекту заготовок у ТОВ В«СантехресурсВ» , ТОВ В«Банто ОСОБА_4В» , ТО «³та СоюзВ» , ТОВ В«Телеінформ СістемсВ» , ТОВ В«Техно-ЕлітВ» , ТОВ В«Конді 50В» , ТОВ В«МаштрейдВ» , В«НП В«ХімічВ» засвідчується наявними в матеріалах справи видатковими та податковими накладними, платіжними дорученнями, банківськими виписками.

Втім, будь-які належні та допустимі докази, які б підтверджували узгодженість дій позивача з ТОВ В«СантехресурсВ» , ТОВ В«Банто ОСОБА_4В» , ТО «³та СоюзВ» , ТОВ В«Телеінформ СістемсВ» , ТОВ В«Техно-ЕлітВ» , ТОВ В«Конді 50В» , ТОВ В«МаштрейдВ» , В«НП В«ХімічВ» з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаність з такими діями постачальників, в матеріалах справи відсутні.

Дослідивши акт перевірки, суд приходить до висновку, що викладені в ньому обставини порушень позивачем податкового законодавства сформовані не на підставі аналізу первинної документації, зауважень до змісту та оформлення документів бухгалтерського та податкового обліку позивача, а на підставі аналізу актів інших податкових органів та ґрунтуються на твердженнях податкового органу про неможливість здійснення господарських операцій ТОВ В«СантехресурсВ» , ТО «³та СоюзВ» , ТОВ В«Техно-ЕлітВ» , ТОВ В«Конді 50В» , ТОВ В«МаштрейдВ» , ПП В«НП В«ХімічВ» та їх постачальників у зв'язку з відсутністю їх за місцем знаходження. Підставою для таких висновків стали:

- акт ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 31.07.2014 № 1472/26-59-22-08/34751291 В«Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ В«СантехресурсВ» (код ЄДРПОУ 34751291) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період 01.06.2014 - 30.06.2014В» ;

- акт ДПІ у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 07.03.2013 № 682/22-01/37956799 В«Про неможливість проведення зустрічної звірки ТО «³та СоюзВ» (код ЄДРПОУ 37956799) з контрагентами за період 01.10.2013 - 30.11.2014, 01.03.2014 - 31.03.2014В» ;

- акт ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС від 07.03.2013 № 628/22-01/37956799 В«Про неможливість проведення зустрічної звірки з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість ТОВ В«МаштрейдВ» (код ЄДРПОУ 37956799) за період квітень 2012 рокуВ» ;

- акт ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДПС від 23.08.2013 № 388/22-04/335847508 В«Про неможливість проведення зустрічної звірки з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість ТОВ В«Техно-ЕлітВ» (код ЄДРПОУ 335847508) за період липень 2013 рокуВ» ;

- акт ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС від 17.05.2013 № 14695/22-3/38149196 В«Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ В«Конді 50В» (код ЄДРПОУ 38149196) з питань дотримання вимог податкового законодавства та іншого законодавства за період 25.06.2012 - 31.03.2013В» ;

- акт ДПІ у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 18.09.2014 № 4725/7/26-57-22-0-20 В«Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП В«НП В«ХімічВ» (код ЄДРПОУ 38075025) з платниками податків за період 01.07.2014 - 30.07.2014В» .

При цьому, суд звертає увагу, що вказаними актами не досліджувалася діяльність позивача та не було встановлено порушення законодавства саме позивачем, а встановлено виключно неможливість проведення зустрічних звірок ТОВ В«СантехресурсВ» , ТО «³та СоюзВ» , ТОВ В«Техно-ЕлітВ» , ТОВ В«Конді 50В» , ТОВ В«МаштрейдВ» , ПП В«НП В«ХімічВ» . Окрім того, акт про неможливість проведення зустрічної звірки не може містити жодних висновків про господарські операції, оскільки таким актом лише документується факт неможливості проведення зустрічної звірки.

Чинне законодавство України не ставить у залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини у справі В«БУЛВЕС АД проти БолгаріїВ» (заява № 3991/03) Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ вдруге, а також сплачувати пеню. На думку суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази, що стосуються господарських операцій між ТОВ В«ТехармВ» та ТОВ В«СантехресурсВ» , ТОВ В«Банто ОСОБА_4В» , ТО «³та СоюзВ» , ТОВ В«Телеінформ СістемсВ» , ТОВ В«Техно-ЕлітВ» , ТОВ В«Конді 50В» , ТОВ В«МаштрейдВ» , В«НП В«ХімічВ»суд надає перевагу належним письмовим доказам, а саме документам первинного бухгалтерського обліку.

Закріплений у ч. 1 ст.11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки у даній справі оспорюються рішення прийняті відповідачем, суб'єктом владних повноважень, суд відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України, перевіряє чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем дотримані не були, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду. При цьому реальність господарських операцій доведена позивачем належними та допустимими доказами, а правомірність виставлених податкових повідомлень-рішень відповідач не довів.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

Оскільки позивачем документально підтверджено сплату судового збору (держмита) в сумі 355,26 грн, такі судові витрати відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, слід стягнути з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 7-14, 50, 71, 86, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області від 15.01.2015 року № НОМЕР_1.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області від 15.01.2015 року № НОМЕР_2.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області від 15.01.2015 року № НОМЕР_3.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю В«ТехармВ» (79019, АДРЕСА_1, ЄДРПОУ 19332733) 355 (триста п'ятдесят п'ять) гривень 25 копійок судового збору.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Суддя Кедик М.В.

Повний текст постанови складено 04.08.2015 р.