Ухвала

від 18.02.2013 по справі 1170/2а-3981/12

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- УХВАЛА

про відмову в залишення позовної заяви без розгляду

18 лютого 2013 року Справа № 1170/2а-3981/12

Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Момонт Г.М. розглянувши в судовому засіданні клопотання прокурора м. Кіровограда про залишення позовної заяви без розгляду по адміністративній справі

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд-Імпекс 2012», 27400, м. Знам'янка Кіровоградської області, вул. Дмитрівська, 84

до відповідача : Знам'янської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби, 27400, м. Знам'янка Кіровоградської області, вул. Чайковського, 7/55

про скасування податкових повідомлень-рішень,

за участю :

секретаря судового засідання - Ківачука Д.В.,

представників :

позивача - ОСОБА_1;

відповідача - ОСОБА_2,

прокурора - Боруша А.О.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Буд-Імпекс 2012» звернулося з позовом до Знам'янської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень.

23.01.2013 р. до суду через канцелярію надійшло клопотання прокурора м. Кіровограда про залишення позовної заяви без розгляду, оскільки позивачем, на думку прокурора, пропущено строк звернення до суду визначений ч. 4 ст. 99 КАС України,оскільки ТОВ «Буд-Імпекс 2012» застосовувалася процедура адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень, які є предметом розгляду в даній справі, а тому, відповідно до п.56.19 ст.56 Податкового кодексу України у разі коли до подання позовної заяви проводиться процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження. Прокурор вказує, що рішення Державної податкової служби України за результатами розгляду скарги за результатами розгляду скарги ТОВ «Буд-Імпекс 2012»отримано 17.08.2012 р., а позовну заяву до суду подано лише 13.11.2012 р.

Прокурор в судовому засіданні підтримав подане клопотання.

Представник позивача заперечив проти задоволення вказаного клопотання, зазначаючи, що позивачем строк звернення до суду не пропущено.

Представник відповідача підтримала клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

Згідно з ч.1 ст.100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Відповідно до ч.3 ст.99 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість встановлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 99 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними, зокрема, ч.ч.4, 5 ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п.56.18 ст. 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності. визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

У відповідності до змісту ст.102 Податкового кодексу України строки давності визначення податкових зобов'язань становлять 1095 днів.

З аналізу зазначених норм, суд дійшов висновку, що платник податків може звертатися до суду з вимогою щодо скасування податкового повідомлення-рішення протягом 1095 днів з моменту отримання такого рішення.

Відповідно до п.56.19 ст.56 Податкового кодексу України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження, відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Зазначений пункт Податкового кодексу України встановлює місячний строк для оскарження податкових повідомлень-рішень, який, за змістом цієї норми, починає перебіг з дня, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження.

Відтак, норма п.56.18 ст.56 Податкового кодексу України визначає строк судового оскарження податкових повідомлень-рішень шляхом відсилання до строків давності, встановлених ст.102 Податкового кодексу України, а п.56.19 ст.56 цього Кодексу прямо передбачає, що відповідний строк становить один місяць. Тобто дві норми Податкового кодексу України по-різному регулюють ті самі правовідносини і при цьому суперечать один одному. За таких обставин пункти 56.18 та 56.19 статті 56 Податкового кодексу України не можуть застосуватися судом одночасно, натомість перевагу повинно бути надано одній із цих законодавчих норм.

Оскільки пункти 56.18 та 56.19 статті 56 Податкового кодексу України містяться в одному і тому самому нормативно-правовому акті, прийняті одночасно і регулюють ті самі відносини, то суперечність між ними не може бути розв'язана шляхом застосування загальновизнаних прийомів тлумачення законодавчих норм (надання переваги нормі, яку прийнято пізніше або яка є спеціальною). Отже, вони припускають неоднозначне (множинне) трактування змісту права платників податків на судове оскарження рішень про нарахування грошових зобов'язань стосовно тривалості й початку перебігу строків для відповідного оскарження.

Згідно з п.56.21 ст.56 Податкового кодексу України у разі, коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

З огляду на викладене, суд вважає, що при вирішення питання щодо строку звернення до суду при оскарженні податкового повідомлення-рішення застосуванню підлягає п.56.18 ст.56 Податкового кодексу України, який передбачає більш тривалий строк для звернення до суду (1095 днів), ніж п.56.19 цієї ж статті (один місяць).

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що клопотання прокурора м. Кіровограда про залишення позовної заяви без розгляду задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.99, 100 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити в задоволенні клопотання прокурора м. Кіровограда про залишення позовної заяви без розгляду.

Копію ухвали вручити сторонам.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя

Кіровоградського окружного

адміністративного суду ОСОБА_3