Постанова

від 28.07.2015 по справі 826/1809/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/1809/15 Головуючий у 1-й інстанції: Скочок Т.О.

Суддя-доповідач: Шостак О.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 липня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Шостака О.О.,

суддів Желтобрюх І.Л., Мамчура Я.С.,

при секретарі Лебедєвій Ю.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Електротехсервіс" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від "25" травня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Електротехсервіс" до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та зобов"язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від "25" травня 2015 року в задоволені позову було відмовлено. Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції від 25.05.2015 року та прийняте нове рішення, яким задовольнити позов. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Електротехсервіс" - задовольнити, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від "25" травня 2015 року - скасувати, виходячи із наступного. Згідно ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання. Як було встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, правонаступником якої наразі є ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві, було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Фірма «Електротехсервіс» з питань дотримання вимог чинного податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Ратуш» за період листопада 2011 року, квітень 2012 року. За результатами вказаної перевірки контролюючим органом було складено акт від 04.08.2014 року №2166/26-52-22-03-14/21598157, яким зафіксовані виявлені під час перевірки порушення позивачем норм податкового законодавства України, а саме: пп. 198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено суму податку на додану вартість (далі по тексту - ПДВ), яка підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету за листопад 2011 року в сумі 5 750 грн. та встановлено завищення залишку від'ємного значення суми ПДВ, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у травні 2012 року в сумі 14 500 грн.; пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 21 838 грн. у тому числі за 2-4 кв. 2011 року у сумі 6 613 грн та за 1 півріччя 2012 року у сумі 15 225 грн. У зв'язку з виявленими порушеннями та на підставі висновків акта перевірки позивача №2166/26-52-22-03-14/21598157 від 04.08.2014 відповідачем винесено наступні податкові повідомлення-рішення від 26.08.2014 року: №0002702203, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 5 750,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 1 438,00 грн. №0002712203, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 14 500,00 грн.; №0002722203, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 21 838,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 3 806,00 грн.; Не погоджуючись з викладеними обставинами, позивач звернувся до суду з відповідним позовом. Окружний адміністартвиний суд м. Києва прийшов до висновку про необхідність відмовити в задоволені позову. Колегія суддів не погоджується з даним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне. Як вбачається з матеріалів справи, 22 листопада 2011 року між позивачем та TOB «РАТУШ» була досягнута усна угода (домовленість) стосовно поставки 2 штук перетворювачів, моделі К2ТЗ-РЗЗ, вартістю 17 250 (сімнадцять тисяч двісті п'ятдесят) фивень 00 копійок. 24 квітня 2012 року між TOB «Фірма «Електротехсервіс» та TOB «РАТУШ» було укладено договір поставки № 87. Предметом даного договору була поставка Продавцем (TOB «РАТУШ») Покупцю (TOB «Фірма «Електротехсервіс») товару, визначеного у Специфікації №1 до Договору поставки № 87 від 24.04.2012 року, а саме верстату горизонтально-фрезерувального мод. 6Р82Г, бувшого у використанні. Відповідно до підпункту «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового Кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Згідно п. 198.6. ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. Порядок складення платником податку-продавцем податкової накладної та надання її покупцю визначено статтею 201 ПК України. Відповідно до п. 201.1. ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію У країни). Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 ПК України. Згідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. З наведених законодавчих положень вбачається, що правовою підставою виникнення права платника податків на формування податкового кредиту є сукупність двох умов: - наявність первинної документації, зокрема, належним чином оформлених податкових накладних; - встановлення факту складання податкових накладних особою, яка має статус платника податку на додану вартість. Також наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит та валові витрати у зв'язку з реальним прдбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. На підтвердження наявності законного права на формування податкового кредиту та віднесення сплачених за названими угодами сум до валових витрат в матеріалах справи наявні наступні документи: видаткова накладна № 87/01 від 14.05.2012 року, платіжне доручення № 75 від 26.04.2012 року, рахунок - фактура № 87/01-12 від 24.04.2012 року, видаткова накладна № 111 від 23.11.2011 року, рахунок - фактура № 1/11-11 від 22.11.2011 року, податкові накладні № 111 від 22.11.2011 року та № 116 від 23.11.2011 року, платіжне доручення № 168 від 23.11.2011 року, платіжне доручення № 165 від 22.11.2011 року, податкова накладна № 79 від 26.04.2012 року. Окрім того, на підтвердження реальності (товарності) взаємовідносин між позивачем та TOB «РАТУШ» встановлено, що товари, отримані від TOB "РАТУШ" були поставлені Товариству з обмеженою відповідальністю «ВелентТранс» (Російська Федерація, місто Москва) відповідно до договору поставки № 81 від 16.03.2012р. (предмет поставки - верстат горизонтально-фрезерувальний мод. 6Р82Г,бувший у використанні) та ПП «КВАДРАНТ» (Україна, м. Київ) відповідно до договору № 76 від 26.10.2011р. та № 93 від 17.07.2012 (предмет договорів - роботи з" демонтажу та модернізації верстатів мод. 1П420ПФ40 з використанням власних матеріалів, запчастин та комплектуючих,зокрема перетворювачів К2ТЗ- РЗЗ у кількості 2 штуки). Вищевказані господарські операції підтверджені наступними документами: 1).Договором поставки № 81 від 16 березня 2012 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВелентТранс» (Російська Федерація); 2).Специфікація № 1 до Договору поставки № 81 від 16 березня 2012 року; 3).Рахунок/іпуоісе № 1 від 12 лютого 2013 року на оплату продукції по Договору поставки № 81 від 16 березня 2012 року; 4).Додаткова угода № 6 від 22 лютого 2013 року до Договору поставки № 81 від 16 березня 2012 року;5).Митна декларація MD3 № 362596 від 20.02.2013 року; 6).CMR № 195029 від 20.02.2013 року; 6).Акт приймання передачі устаткування № 81/1/6П від 17 травня 2013 року; 7).Акт про виконання пусконалагоджувальних робіт № 81/1/6 від 17 травня 2013 року; 8).Фото верстату 6Р82Г, зроблене під час огляду на митниці;9).Договір № 76 від 26 жовтня 2011 року між позивачем та ПП "Квадрант" (Україна); 10).Специфікація № 1 від 26.10.2011р. до договору № 76 від 26.10.2011р.; 11).Акт здачі-приймання виконаних робіт № 122 від 30.03.2012 року за договором № 76 від 26 жовтня 2011 року; 12).Договір № 93 від 17.07.2012 року між Позивачем та ПП"Квадрант"(Україна); 13).Специфікація № 1 від 17.07.2012 року до договору № 93 від 17.07.2012 року; 14).Звіт про використання матеріалів та комплектуючих під час робіт з модернізації верстату мод. 1П420ПФ40 від 30 листопада 2012 року; 15).Акт № 128 здачі-прийняття виконаних робіт від 30 листопада 2012 року по договору № 93 від 17.07.2012 року; 16).Фотографії електрошафи верстату 1П420ПФ40, на який було встановлено перетворювачі К2ТЗ-РЗЗ та фотографії самого верстату. Витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців підтверджено, що станом на дату підписання податкової накладної № 79 від 26.04.2012 року керівником TOB «РАТУШ» був гр. ОСОБА_2 Саме вказана особа ОСОБА_2 підписував договір № 87 від 24.04.2012 року, видаткову накладну № 87/01 від 14.05.2012 року, рахунок - фактуру № 87/01-12 від 24.04.2012 року та податкову накладну № 79 від 26.04.2012 року. Суд посилається на наявність у податковій накладній № 79 від 26.04.2012 року біля підпису ініціалів гр. ОСОБА_3 та на цій підставі вирішує, що саме ця особа підписала податкову накладну.Але як вбачається з названих та наданих суду документів саме громадянин ОСОБА_2 підписав податкову накладну № 79 від 26.04.2012 року - його підпис на цьому документі співпадає з підписом на інших первинних облікових документах по поставці верстату горизонтально фрезерувального мод. 6Р82Г (б/у).При цьому цей факт не потребував будь-якої перевірки чи спеціальних знань - з вказаних документів чітко вбачається, що податкова накладна підписана уповноваженою особою TOB "РАТУШ" на той час - директором ОСОБА_2 Наявність прізвища громадянина ОСОБА_3 у вищевказаній податковій накладній є звичайною механічною помилкою, яка була допущена працівниками TOB «РАТУШ» і при наданні представниками Позивача суду пояснень та обгрунтувань в судовому засіданні 31 березня 2015 року у головуючого по справі судці жодних претензій до оформлення податкових накладних між Позивачем та TOB "РАТУШ" не було. Відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997р . товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно- матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи. Згідно із п. 11.1., 11.3., 11.4, 11.5., 11.7. вказаних правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно- транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику. Разом з тим, вказані правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку валових витрат платників податку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей. Окрім викладеного, як на підставу для відмови в задоволені позову, суд першої інстанції посилається на вирок Дніпровського районного суду міста Києва у справі № 755/10669/13-к щодо ф. ОСОБА_3, якого було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення,передбаченого ч. 1 ст. 205 Кримінального кодексу України. Суд в оскаржуваній постанові зазначив, що підписані гр. ОСОБА_3 документи не можна вважати належно оформленими та підписаними уповноваженою особою. Колегія суддів не погоджується з даним висновком суду першої інстанції, враховуючи, що обставини, встановлені вироком у відношенні до громадянина ОСОБА_3 не можуть бути доказом відсутності реальних (товарних) господарських відносин між позивачем та TOB «РАТУШ», оскільки здійснення господарсько-фінансової діяльності з даним контрагентом підтверджується наявними в матеріалах справи первинними та бухгалтерськими документами, митними деклараціями, доказами, що підтверджують використання придбаних товарів у власній господарській діяльності. Окрім цього слід зазначити, що вироком було встановлено виключно факт вчинення громадянином ОСОБА_3 протиправної діяльності (сприяння протиправній діяльності) в період з січня 2010 року по січень 2011 року, тоді як господарські операції між позивачем та TOB «РАТУШ» мале місце у листопаді 2011 року та в квітні-травні 2012 року. В матеріалах справи знаходяться документи, що підтверджують наявність у позивача, станом на дати укладання договорів, необхідного управлінського та технічного персоналу, а також складських приміщень, що дозволяли позивачу вчиняти спірні господарські операції. Господарські операції, які були проведені з TOB «РАТУШ» повністю відповідають основним видам діяльності позивача,що підтверджується даними, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо позивача. З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Електротехсервіс" - задовольнити, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від "25" травня 2015 року - скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позову. Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Електротехсервіс" - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від "25" травня 2015 року - скасувати.

Постановити по справі нову постанову, якою адміністративний Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Електротехсервіс" до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та зобов"язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати неправомірними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 26.08.2014 року за № 00027112203, № 0002722203 та № 0002702203. Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя О.О. Шостак

Судді І.Л. Желтобрюх

Я.С. Мамчур

Головуючий суддя Шостак О.О.

Судді: Желтобрюх І.Л.

Мамчур Я.С