Ухвала

від 06.08.2015 по справі 810/1036/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/1036/15 Головуючий у 1-й інстанції: Харченко С. В. Суддя-доповідач: Беспалов О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

06 серпня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Беспалова О. О.

суддів: Грибан І. О., Губської О. А.

за участю секретаря: Тур В. В.

представника позивача Поліщук О. В., представника відповідача Борисова І. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2015 р. у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Рента Центр" до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Рента Центр» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.10.2014 р. № 0008292204.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2015 р. адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою позовні вимоги залишити без задоволення, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні 06.08.2015 р. Броварську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Київській області замінено правонаступником: Броварською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Київській області.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з товариством з обмеженою відповідальністю "Диліжанс 2010" за період з 01.06.2014 р. по 30.06.2014 р.

За результатами перевірки складено акт від 22.09.2014 р. № 596/10-06-22-4/37893095, в якому зафіксовано порушення вимог пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту за червень-липень 2014 року на суму 2209650, 00 грн.

На підставі акта перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.10.2014 р. № 0008292204, яким відповідно до приписів підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 та пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 2762063 грн. 00 коп., з яких: 2209650 грн. 00 коп. - за основним платежем, 552413 грн. 00 коп. - штрафні (фінансові) санкції.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Пунктом 138.2 ст. 138 ПК України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Приписами п. 201.10 ст. 201 ПК України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З огляду на вищезазначені норми, колегія суддів дотримується позиції, що необхідною умовою для віднесення сплачених цін за товари (послуги) до валових витрат та сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість і зменшення, таким чином, розміру податку на прибуток є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Господарські операції для визначення податкового кредиту для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність таких операцій.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з ПДВ навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Аналогічної позиції дотримується Вищий адміністративний суд України, який зазначає, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Так вирішуючи питання про правомірність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів встановила наступне.

З матеріалів справи вбачається, що у травні 2014 року позивачем укладено з товариством з обмеженою відповідальністю "Диліжанс 2010" договір про надання рекламних послуг від 19.05.2014 р. № 19/05, відповідно до умов якого контрагент позивача прийняв на себе зобов'язання самостійно або із залученням третіх осіб надати позивачу послуги з виготовлення та розповсюдження рекламної продукції, а позивач зобов'язався прийняти вказані послуги та оплатити їх вартість (а. с. 67 - 69 Т. 1).

Оскільки ціна договору як істотна його умова самим договором не визначена, в матеріалах справи наявні кошториси послуг у вигляді додатків до договору (а. с. 70, 83, 96, 101, 105, 109, 113, 117 Т. 1).

На виконання умов зазначеного договору, позивачем та його контрагентом оформлено акти приймання-передачі наданих послуг (а. с. 71, 84, 97, 102, 106, 110, 114, 118 Т. 1), відповідно до яких позивач прийняв виконані товариством з обмеженою відповідальністю "Диліжанс 2010" послуги з розробки, допечатної підготовки оригінал-макетів рекламних буклетів, друку рекламної продукції та її розповсюдження у м. Києві та оцінив їх вартість за узгодженими з контрагентом кошторисами на загальну суму 13257900 грн. 00 коп.

Також в матеріалах справи, наявні, власне, рекламні буклети, що були виготовлені контрагентом позивача (а. с. 72 - 82, 85 - 95, 98 - 100, 103 - 104, 107 - 108, 111 - 112, 115 - 116, 119 Т. 1).

З вказаних рекламних буклетів вбачається, що їх було виготовлено з метою сприяння здійсненню господарської діяльності позивача та отриманню доходу від здачі в оренду приміщень для торгівлі та під офіси в ТРЦ «Більшовик» (м. Київ) та ТРЦ «Термінал» (м. Бровари).

В свою чергу, наявність у позивача приміщень в цих ТРЦ для здачі в оренду підтверджується наявними в матеріалах справи копіями договорів оренди, укладених з ТОВ «Продагросервіс» № 01/03/12-Р від 01.03.2012 р. та № 20/02/12-РН від 20.02.2012 р. (а. с. 172 - 185 Т. 1) та з ТОВ «Агентство екологічних досліджень» № 27/02/12-АРЦ від 27.02.2012 р. (а. с. 186 - 191 Т. 1).

Як стверджує позивач, результатом виготовлення рекламних буклетів стало укладення з ПАТ «Кредобанк» ,ТОВ «Остін», ТОВ «Комфі Трейд» договорів суборенди (а. с. 192 - 223 Т. 1), що в порядку ч. 2 ст. 71 КАС України не спростовано відповідачем.

Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та апеляційним судом відхиляються.

Згідно статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення в частині його оскарження відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2015 р. у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Рента Центр" до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2015 р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя О. О. Беспалов Суддя І. О. Грибан Суддя О. А. Губська (Повний текст ухвали виготовлено 06.08.2015 року)

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Судді: Губська О.А.

Грибан І.О.