Постанова

від 31.07.2015 по справі 803/1627/15

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2015 року Справа № 803/1627/15

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ксензюка А.Я.,

при секретарі судового засідання Брудовській Н.В.,

за участю представника позивача Щербюка О.Ю.,

представника відповідача Пивовара В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Мап Транс» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Мап Транс» (далі - ПП «Мап Транс») звернулося з позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (далі - Луцька ОДПІ ГУ ДФС) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10 лютого 2015 року № 0003961502 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) на 39 746 грн. 25 коп., в тому числі, 31 797 грн. - основний платіж, 7 949 грн. 25 коп. - штрафна (фінансова) санкція, та від 10 лютого 2015 року № 0003971502 про зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з ПДВ у розмірі 9 306 грн., в тому числі 6 204 грн. - основний платіж, 3 102 грн. - штрафна (фінансова) санкція.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач виніс оскаржувані податкові повідомлення-рішення на підставі акту від 27 січня 2015 року № 1088/15-02/35323205 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Мап Транс» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за жовтень, листопад 2014 року». Перевіркою встановлено заниження податку на додану вартість, який підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету на загальну суму 31 797 грн., в тому числі за листопад 2014 року на 31 797 грн., та завищення суми бюджетного відшкодування за листопад 2014 року на 6 204 грн.

Позивач не погоджується з висновками акту перевірки та оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, оскільки вважає, що під час перевірки відповідачем невірно визначено балансову залишкову вартість транспортного засобу - вантажного автомобіля «Мерседес-Бенц» (реєстраційний номер НОМЕР_3, 2001 року випуску, колір - білий, номер кузова - НОМЕР_4), та взята з метою оподаткування початкова балансова вартість даного транспортного засобу, проте, вантажний автомобіль «Мерседес-Бенц» (реєстраційний номер НОМЕР_3, 2001 року випуску, колір - білий, номер кузова - НОМЕР_4) реалізовано по звичайній ціні, що підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку.

Представник відповідача в поданому письмовому запереченні від 27 липня 2015 року пред'явленні позовні вимоги заперечив, мотивуючи тим, що термін корисного використання вантажного автомобіля «Мерседес-Бенц» (реєстраційний номер НОМЕР_3, 2001 року випуску, колір - білий, номер кузова - НОМЕР_4) закінчився в квітні 2013 року, однак, по листопад 2014 року даний транспортний засіб, який продовжував використовуватись, обліковувався на рахунку 10 «основні засоби» підприємства за первісною вартістю без зазначення суми переоцінки. Також позивачем не вказано метод, за яким нараховувалась амортизація вказаного транспортного засобу. Крім того, відсутність встановлення оцінки ліквідаційної вартості об'єкта оподаткування призводить до визнання необґрунтованого завищення річної суми амортизації, і як наслідок, можливе викривлення даних про майновий стан та звітності про фінансові результати позивача. Вважає, що ПП «Мап Транс» занижено суму доходу від продажу вантажного автомобіля «Мерседес-Бенц» (реєстраційний номер НОМЕР_3, 2001 року випуску, колір - білий, номер кузова - НОМЕР_4), у зв'язку із відсутністю договору купівлі-продажу та визначення вартості не нижче звичайних цін відповідно до вимог пункту 146.14 статті 146 Податкового кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, просить в задоволенні позову відмовити повністю.

В судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи, наведені у запереченнях. Просив в задоволені позову відмовити.

Заслухавши пояснення, доводи та заперечення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов до задоволення не підлягає з таких підстав.

Судом встановлено, що в період з 15 січня 2015 року по 20 січня 2015 року Луцькою ОДПІ ГУ ДФС проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП «Мап Транс» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за жовтень, листопад 2014 року, за результатами якої складено акт від 27 січня 2015 року № 1088/15-02/35323205.

Перевіркою встановлено: порушення пунктів 189.1, 189.9 статті 189, Податкового кодексу України, в результаті чого ПП «Мап Транс» занижено суму податкового зобов'язання (рядок 9 декларації з ПДВ) листопада 2014 року на 39 393 грн., як наслідок занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту листопада 2014 року (рядок 18 декларації з ПДВ) на 28 001 грн. та занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за наслідками поточного звітного періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного податкового періоду (рядок 25 декларації з ПДВ) на 31 797 грн.; порушення абзацу «а» пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого ПП «Мап Транс» завищено суму бюджетного відшкодування за листопад 2014 року на суму 6 204 грн.

За наслідками перевірки Луцькою ОДПІ ГУ ДФС прийняті податкові повідомлення-рішення від 10 лютого 2015 року № 0003961502 про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ на 39 746 грн. 25 коп., в тому числі, 31 797 грн. - основний платіж, 7 949 грн. 25 коп. - штрафна (фінансова) санкція, та від 10 лютого 2015 року № 0003971502 про зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з ПДВ у розмірі 9 306 грн., в тому числі 6 204 грн. - основний платіж, 3 102 грн. - штрафна (фінансова) санкція..

Не погодившись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями позивач оскаржив їх в адміністративному порядку, проте рішенням ГУ ДФС у Волинській області від 21 квітня 2015 року № 2341/10/03-20-0-03-06 та рішенням Державної фіскальної служби України від 30 червня 2015 року № 13513/6/99.99.10-01-01-25 податкові повідомлення-рішення від 10 лютого 2015 року за № 0003961502 та № 0003971502 залишено без змін, а скарги - без задоволення.

Згідно із підпунктом 14.1.111 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), матеріальні активи - основні засоби та оборотні активи у будь-якому вигляді (включаючи електричну, теплову та іншу енергію, газ, воду), що не є коштами, цінними паперами, деривативами і нематеріальними активами.

Пунктом 188.1 статті 188 Податкового кодексу України встановлено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Відповідно до пунктів 189.1, 189,9 статті 189 Податкового кодексу України у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

У разі якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації.

Пунктом 198.5 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися: а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу); б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Платник податку може включити на підставі бухгалтерської довідки до податкового кредиту виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, суми податку, сплачені (нараховані) у вартості товарів/послуг, необоротних активів, що не були включені до складу податкового кредиту при придбанні або виготовленні таких товарів/послуг, необоротних активів, та/або з яких були визначені податкові зобов'язання відповідно до цього пункту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів.

З метою застосування цього пункту податкові зобов'язання і податковий кредит визначаються на дату початку фактичного використання товарів/послуг, необоротних активів, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Згідно із пунктами 200.1, 200.3 - 200.4 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг.

Як вбачається з матеріалів справи у листопаді 2014 року ПП «Мап Транс» реалізовано вантажний автомобіль «Мерседес-Бенц» (реєстраційний номер НОМЕР_3, 2001 року випуску, колір - білий, номер кузова - НОМЕР_4) фізичній особі ОСОБА_3 за ціною 10 000 грн., в тому числі ПДВ - 1 666 грн. 67 коп.

На підтвердження факту реалізації вантажного автомобіля «Мерседес-Бенц» (реєстраційний номер НОМЕР_3, 2001 року випуску, колір - білий, номер кузова - НОМЕР_4) ПП «Мап Транс» надано суду копію довідки-рахунку серії ВІА № 840580 та копію видаткової накладної від 5 листопада 2014 року № ЛНА-000001.

Згідно із наданими ПП «Мап Транс» оборотно-сальдовими відомостями по рахунках бухгалтерського обліку 10 «основні засоби» 131 «знос основних засобів» первісна вартість вантажного автомобіля «Мерседес-Бенц», реєстраційний номер НОМЕР_3 становить 205 298 грн. 82 коп., знос становить 205 298 грн. 82 коп., балансова (залишкова) вартість дорівнює нулю.

Однак, позивачем не надано документи про оціночну вартість майна для його подальшої реалізації, що в свою чергу унеможливлює визначення реальної вартості транспортного засобу.

Реальна вартість основних фондів, які морально застарілі і зняті з виробництва, зношені, але перебувають в експлуатації і визначення ринкових цін яких ускладнюється браком офіційної інформації, може визначатись експертною комісією.

Пунктом 12 Порядку здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2009 оку № 1200 встановлено, що суб'єкт господарювання для продажу транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, повинен мати довідки-рахунки, а підприємство-виробник - акти приймання-передачі транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери (далі - акти приймання-передачі), а також відповідно номерні знаки для разових поїздок та номерні знаки «Транзит».

Видача (оформлення) підприємством, що здійснює комісійну торгівлю, довідок-рахунків під час реалізації транспортних засобів, що перебували у користуванні, здійснюється після нанесення таким підприємством на зворотному боці довідки-рахунка інформації про оціночну вартість такого транспортного засобу (номер та дата складення звіту про оцінку) та суб'єкта оціночної діяльності, який відповідно до Порядку проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2013 року № 231, має право проводити оцінку для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства (номер сертифіката суб'єкта оціночної діяльності, дата його видачі, напрям (спеціалізація).

Відповідно до статті 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12 липня 2001 року № 2658-ІІІ проведення оцінки майна є обов'язковою у випадку оподаткування майна згідно з законом.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд вважає, що висновки відповідача, викладені в акті перевірки від 27 січня 2015 року № 1088/15-02/35323205, про заниження податку на додану вартість, який підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету на загальну суму 31 797 грн., в тому числі за листопад 2014 року на 31 797 грн., та завищення суми бюджетного відшкодування за листопад 2014 року на 6 204 грн., знайшли своє підтвердження в ході з'ясування обставин у справі по суті, а тому прийняті на підставі матеріалів перевірки податкові повідомлення-рішення є правомірними.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, усі рішення та дії суб'єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.

Відповідно до частини першої, другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом також приймається до уваги, що відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем не спростовано належними та допустимими доказами факти, викладені в акті перевірки, а тому ПП «Мап Транс» у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.

За правилами частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір», під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Керуючись частиною третьою статті 160, статтею 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволені адміністративного позову відмовити.

Стягнути з приватного підприємства «Мап Транс» (Волинська область, Луцький район, село Маяки, вулиця 17 Вересня, будинок 114, код ЄДРПОУ 35323205) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 644 (одна тисяча шістсот сорок чотири) грн. 30 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя А.Я. Ксензюк

Постанова в повному обсязі складена 5 серпня 2015 року.