Постанова

від 04.08.2015 по справі 804/7439/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2015 р. Справа № 804/7439/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будком-Форт» до Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування картки відмови та рішення про коригування митної вартості, -

ВСТАНОВИВ :

11.06.2015р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Будком-Форт» (далі - позивач, ТОВ «Будком-Форт») звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби України (далі-відповідач, Дніпропетровська митниця), в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товару від 12.12.2014р. №110100000/2014/200247/1 та картку відмови в прийнятті митної декларації від 12.12.2014р. №110100000/2014/00599.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що підприємством для митного оформлення і підтвердження митної вартості товару виконано всі вимоги Митного кодексу України (далі-МК України) для підтвердження правомірності застосування основного методу визначення митної вартості. Надані документи підтверджують числові значення складових митної вартості, відомості в них не мають протиріч та розбіжностей, дозволяють провести обчислення митної вартості. За таких обставин, на думку позивача, оскаржувані рішення про коригування митної вартості товару та картка відмови в прийнятті митної декларації підлягають визнанню протиправними та скасуванню,

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позові, та у письмових поясненнях. Представник позивача в судове засідання 04.08.2015р. не з'явився, надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача у відкритому судовому засіданні заперечував проти задоволення позову. Також, представник відповідача надав письмові заперечення (а.с.98), в яких зазначив, що оскаржені рішення винесено у відповідності до вимог чинного законодавства, оскільки в результаті контролю правильності визначення митної вартості товару було встановлено, що документи, подані позивачем під час митного оформлення, містять розбіжності стосовно ціни товару та викликають сумніви у повноті врахування складових частин митної вартості. З оглядом на вказане, митний орган дійшов до висновку про відсутність підстав для застосування основного методу визначення митної вартості товарів та застосував другорядний метод - резервний. Представник відповідача просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає оскаржені рішення правомірними та такими, що не підлягають скасуванню.

Представник відповідача в судове засідання 03.08.2015р. не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За наявних підстав, у відповідності до ст.128 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає за необхідне адміністративний позов задовольнити, виходячи з наступного.

Як встановлено судом та підтверджується наявними матеріалами справи, між ТОВ «Будком-Форт» (покупець) та компанією «UNACOA SPA CONSORTILE», Італія (продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт від 12.09.2014р. №2806-UN/BF на поставку продукції та додаткову угоду до нього №1 від 24.11.2014р. (а.с.12-17). Предметом контракту є поставка товару, який повинен бути виготовлений та поставлений партіями у повній відповідності з вимогами, на умовах та за цінами, вказаними в додатках та специфікаціях до цього контракту, які є невід'ємною частиною контракту. Орієнтовна сума контракту складає 1 000 000 євро.

Ціна на товар включає в себе вартість відвантаження товару у постачальника, вартість сертифікації товару, вартість пакування, маркування, не включаючи податки та збори на території України (п.2.2 контракту).

Згідно додатку №1 від 04.12.2014р. - специфікації №6 до контракту продавець постачає позивачу товар - клементін у кількості 19 291 кг., 1,910 коробок загальною вартістю 12 153,33 євро (0,63 євро/кг.) на умовах FCA - Тучапи, Польша (Інкотермс 2010).

12.12.2014р. для здійснення митного оформлення вказаного товару позивач звернувся до Дніпропетровської митниці, а саме до митного посту «Дніпропетровськ-лівобережний» та надав електронну митну декларацію (далі-МД) №110100000/2014/234970 (а.с.105-106).

Разом із зазначеною декларацією та додатково позивач надав наступні документи: - картки обліку особи, яка здійснює операції з товарами №110/2012/0001780 від 21.10.2014р. та №110/2014/0000873 від 01.12.2014р.; - міжнародна автомобільна накладна (СМR) №074308 від 08.12.2014р.; - комерційна пропозиція №36 від 04.12.2014р.; - калькуляція транспортних витрат №11 від 11.12.2014р.; - заявка на перевезення від 04.12.2014р.; - рахунок-проформа на перевезення б/н від 09.12.2014р.; - заявка на страхування №54 від 09.12.2014р.; - прайс-лист від 01.12.2014р.; - висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією №ГО-5626/2 від 11.12.2014р.; - рахунок-фактура (інвойс) №FТ2/998 від 05.12.2014р.; - пакувальний лист №6 від 04.12.2014р.; - зовнішньоекономічний контракт від 12.09.2014р. №2806-UN/BF; - додаткова угода №1 від 24.11.2014р. до контракту; - специфікація №6 від 04.12.2014р.; - договір страхування №043.0647415.254 від 26.09.2014р.; - договір комісії №1209/7 від 12.09.2014р.; - доповнення до договору комісії - специфікація №6КИ від 04.12.2014р.; - договір про надання послуг митного брокера №3 від 08.10.2014р.; - договір про перевезення №05/12/14 від 05.12.2014р.; - договір про перевезення №643 від 01.04.2013р.; - інформація про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару №2730 від 08.12.2014р.; - інформація про позитивні результати здійснення фітосанітарного контролю товару №2730 від 08.12.2014р.; - - інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару №2730 від 08.12.2014р.; - резервна позиція №915 від 26.07.2001р.; - фітосанітарний сертифікат, який видається країною-експортером №ЕС/РL/0585196 від 08.12.2014р.; - сертифікат про походження товару № РL/МF/АК 0188664 від 09.12.2014р.; - декларація виробника від 05.12.2014р.; - лист про відбір зразків №11/1 від 11.12.2014р.; - сертифікат якості від 04.12.2014р.; - копія митної декларації країни відправлення №14РL401050Е0098000 від 08.12.2014р.

Позивачем у вказаній митній декларації митну вартість імпортованого товару визначено із застосуванням першого (основного) методу за ціною контракту від 12.09.2014р. №2806-UN/BF.

За результатами здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару відповідач шляхом електронного повідомлення (а.с.70-71) проінформував декларанта, що у наданих до митного оформлення документах по транспортним витратам містяться розбіжності, та зазначив про необхідність надання пояснень.

Так, відповідач зазначив наступні розбіжності у наданих до митного оформлення документах:

- «У підтвердження вартості перевезення партії товару «кліментіни», ввезеної ТОВ «Бідком-Форт» за зовнішньоекономічним контрактом від 12.09.2014р. №2806-UN/BF, до митного оформлення декларантом надано договір перевезення №643 від 01.04.2013р., укладений ТОВ «АТБ-Маркет» з експедитором ПП «Транс Логістик». Укладання договору перевезення іншим підприємством, ніж покупець, не передбачено міжнародними комерційними термінами «Інкотермс-2010» за заявленими умовами поставки та зовнішньоекономічним контрактом від 12.09.2014р. №2806-UN/BF. Враховуючи зазначене, наданий до митного оформлення договір перевезення №643 від 01.04.2013р., укладений ТОВ «АТБ-Маркет» з експедитором ПП «Транс Логістик», та пов'язані з ним договори перевезення №05/12/14 від 05.02.2014р. (ПП «Транс Логістик» - ФОП «ОСОБА_2Я.») не можуть бути використані для підтвердження транспортної складової митної вартості товару, імпортованого ТОВ «Будком-Форт» за зовнішньоекономічним контрактом від 12.09.2014р. №2806-UN/BF.

- До митного оформлення надано заяву на страхування від 09.12.2014р. №54 із зазначенням страховки у розмірі 313,29 грн., а в калькуляції витрат на доставку вантажу від 11.12.2014р. №11/12-08 відсутня інформація про страхування, також рахунок-проформа від перевізника ПП «Транс Логістик», що надані ТОВ «АТБ-Маркет» (наголошуємо, що отримувачем та власником вантажу є ТОВ «Будком-Форт») від 09.12.2014р. №б/н. В договорі на перевезення №643 від 01.04.2013р. п.3.1 зазначено, що вартість послуг виконавця розраховується як сума вартості послуг третіх осіб, залучених виконавцем для здійснення перевезення та фіксованої експедиційної винагороди 400 грн.».

В зв'язку з повідомленням декларанта №12/12-10 від 12.12.2014р. (а.с.72) про неможливість надати додаткові документи або пояснення 12.12.2014р. відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №110100000/2014/200247/1 (а.с.73) та застосовано другорядний метод визначення митної вартості - резервний.

Вказаним рішенням митна вартість товару визначена Дніпропетровською митницею у розмірі 0,8230 євро за кг. (1,02 доларів США за кг.), загальна вартість склала 15 876,49 євро, що ґрунтується на раніше визнаній митним органом митній вартості товару за МД №401090000/2014/26154 від 01.12.2014р.

12.12.2014р. Дніпропетровською митницею складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №110100000/2014/00599 (а.с.75-77).

Позивач, скориставшись наданим йому ст.55 МК України правом, 12.12.2014р. задекларував зазначений вантаж, а митниця здійснила оформлення товару та випустила його у вільний обіг за МД №110100000/2014/235106 (а.с.107).

Не погоджуючись з рішенням відповідача про коригування митної вартості товарів, позивач листом №26-02/4 від 26.02.2015р. (а.с.81-82) надав відповідачу додаткові документи, а саме: - додаткова угода №2 від 01.01.2014р. до договору про перевезення №643 від 01.04.2013р.; - договір комісії №1209/7 від 12.09.2014р.; - переклад митної декларації країни відправлення №14РL401050Е0098000 від 08.12.2014р.; - переклад рахунку-фактури (інвойсу) №FТ2/998 від 05.12.2014р.; - переклад сертифікату про походження товару № РL/МF/АК 0188664 від 09.12.2014р.; - переклад фітосанітарного сертифікату №ЕС/РL/0585196 від 08.12.2014р.; - бухгалтерські платіжні документи: заява про купівлю іноземної валюти №12 від 17.12.2014р.(а.с.84), платіжне доручення №12 від 17.12.2014р. (а.с.83)та swift від 22.12.2014р. (а.с.85); - звіти комісіонера №52/1 від 31.12.2014р. та №52/2 від 31.12.2014р. (а.с.43-44).

Листом №573/10/04-50-25-2 від 04.03.2015р. Дніпропетровська митниця повідомила ТОВ «Будком-Форт» про відсутність підстав для визнання заявленої декларантом митної вартості товарів та для скасування рішення про коригування митної вартості товарів №110100000/2014/200247/1 від 12.12.2014р., вказане рішення залишається чинним.

Розглядаючи спірні взаємовідносини, суд керується наступним.

Відповідно до ч.1 ст.246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Як зазначено в ч.1 ст.51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу).

Згідно до ч.2 ст.52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Судом встановлено, що на виконання вищевказаної норми МК України, позивач визначив та заявив митну вартість товару за поданою митною декларацією за основним методом - за ціною контракту.

Приписами ч.1 ст.53 МК України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

До переліку документів, які декларант повинен подавати для підтвердження митної вартості товару, заявленої у декларації, і методу, обраного для її обчислення, належать: декларація митної вартості, зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності, рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу), якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню, якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч.2 ст.53 МК України).

Відповідно до ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Проаналізувавши вказані норми, суд приходить до висновку, що до виключної компетенції митних органів відноситься вирішення питання перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, а також самостійного її визначення у встановлених Законом випадках.

Даний висновок базується на положеннях основного принципу, закріпленого у ст. VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі «Оцінка товарів для митних цілей» від 30.10.1947р. в редакції від 15.04.1994р., згідно з яким оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Як зазначено у рішенні про коригування митної вартості товарів №110100000/2014/200247/1 від 12.12.2014р. та в картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 12.12.2014р. №110100000/2014/00599, при перевірці правильності визначення митної вартості товару Дніпропетровською митницею встановлено, що надані декларантом документи, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності.

Так, у оскаржених рішеннях відповідач зазначив, що «У підтвердження вартості перевезення партії товару «кліментіни», ввезеної ТОВ «Бідком-Форт» за зовнішньоекономічним контрактом від 12.09.2014р. №2806-UN/BF, до митного оформлення декларантом надано договір перевезення №643 від 01.04.2013р., укладений ТОВ «АТБ-Маркет» з експедитором ПП «Транс Логістик». Укладання договору перевезення іншим підприємством, ніж покупець, не передбачено міжнародними комерційними термінами «Інкотермс-2010» за заявленими умовами поставки та зовнішньоекономічним контрактом від 12.09.2014р. №2806-UN/BF. Враховуючи зазначене, наданий до митного оформлення договір перевезення №643 від 01.04.2013р., укладений ТОВ «АТБ-Маркет» з експедитором ПП «Транс Логістик», та пов'язані з ним договори перевезення №05/12/14 від 05.02.2014р. (ПП «Транс Логістик» - ФОП «ОСОБА_2Я.») не можуть бути використані для підтвердження транспортної складової митної вартості товару, імпортованого ТОВ «Будком-Форт» за зовнішньоекономічним контрактом від 12.09.2014р. №2806-UN/BF

- До митного оформлення надано заяву на страхування від 09.12.2014р. №54 із зазначенням страховки у розмірі 313,29 грн., а в калькуляції витрат на доставку вантажу від 11.12.2014р. №11/12-08 відсутня інформація про страхування, також рахунок-проформа від перевізника ПП «Транс Логістик», що надані ТОВ «АТБ-Маркет» (наголошуємо, що отримувачем та власником вантажу є ТОВ «Будком-Форт») від 09.12.2014р. №б/н. В договорі на перевезення №643 від 01.04.2013р. п.3.1 зазначено, що вартість послуг виконавця розраховується як сума вартості послуг третіх осіб, залучених виконавцем для здійснення перевезення та фіксованої експедиційної винагороди 400 грн.».

Суд не погоджується з вказаним висновком митного органу з огляду на наступне.

Матеріалами справи судом встановлено, що між ТОВ «АТБ-Маркет» (комітент) та ТОВ «Будком-Форт» (комісіонер) укладено договір комісії №1209/7 від 12.09.2014р. (а.с.37-41).

За умовами договору комісіонер зобов'язується за дорученням комітента за винагороду укласти від свого імені відповідні договори та здійснити за рахунок та в інтересах комітента наступні операції: зовнішньоекономічні угоди купівлі-продажу товарів, договори доручення з підприємствами-декларантами, договори зберігання комісійного товару з власниками ліцензійних митних складів, договори перевезення, здійснювати всі дії, які необхідні для проведення нетарифних видів контролю, здійснити митне оформлення вантажу, отримання дозвільних документів та укладання інших договорів з третіми особами, які необхідні для виконання комісіонером своїх зобов'язань. Виступаючи від свого імені, комісіонер самостійно укладає угоди, перелічені у п.1.1 цього договору з третіми особами (п.1.1, п.1.2 договору).

Згідно до п.3.5 договору комісії, за згодою сторін ТОВ «АТБ-Маркет» (комітент) має право самостійно замовляти та сплачувати послуги третіх осіб, які необхідні для виконання комісійного доручення за цим договором (транспортно-експедиційні послуги, послуги з диспетчеризації транспорту, послуги з перевезення вантажів територією України та в міжнародних сполученнях, фрахт суден та інш.) безпосередньо у користь цих осіб.

Таким чином, судом встановлено, що ТОВ «АТБ-Маркет» має право самостійно укладати договори перевезення з третіми особами.

Суд не приймає до уваги твердження відповідача про те, що укладання договору перевезення іншим підприємством, ніж покупець, не передбачено міжнародними комерційними термінами «Інкотермс-2010» за заявленими умовами поставки та зовнішньоекономічним контрактом від 12.09.2014р. №2806-UN/BF, оскільки у поясненнях термінів, які використовуються в правилах Інкотермс 2010, зазначено, що обов'язки продавця чи покупця можуть виконуватися ними особисто, а іноді, відповідно до умов контракту (договору) чи закону, що застосовується, через посередників, таких як перевізники, експедитори чи інші особи, призначені продавцем чи покупцем для виконання конкретних завдань.

Так, ТОВ «АТБ-Маркет» (клієнт) укладено з ПП «Транс Логістик» (виконавець) договір перевезення №643 від 01.04.2013р., предметом якого є послуги з організації та здійсненні перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародних сполученнях та територією України за рахунок клієнта. Перелік послуг та інформація про них зазначаються в заявці на доставку товару. Заявка узгоджується на кожну доставку. (п.п.1.1-1.2 договору).

Відповідно до п.п. 1.3.1- 1.3.2 договору, виконавець має право надавати клієнту за його дорученням, зокрема, наступні послуги: - забезпечує оптимальне транспортне обслуговування, а також організує перевезення вантажів територією України та іноземних держав у відповідності з умовами цього договору; - залучає транспортні засоби та забезпечує їх подання в порти, на залізничні станції, складів, терміналів чи інші об'єкти, вказані клієнтом, для своєчасної доставки вантажів.

Додатковою угодою №2 від 01.01.2014р. до вказаного договору внесено зміни, а саме: п.3.1 викладено в редакції: вартість послуг виконавця розраховується як сума вартості послуг третіх осіб, що долучаються виконавцем для здійснення перевезення, та експедиційної винагороди.

На виконання умов договору перевезення №643 від 01.04.2013р., ПП «Транс Логістик» (замовник) укладено з ФОП ОСОБА_2 (виконавець) договір про надання послуг з транспортного обслуговування №05/12/14 від 05.12.2014р. (а.с.46-51).

Пунктом 1.1 вказаного договору передбачено, що виконавець зобов'язується надавати замовнику послуги з транспортного, транспортно-експедиційного, експедиційного обслуговування - перевезення вантажів та/чи організація перевезення вантажів автотранспортом у міжнародних сполученнях та територією України за рахунок замовника.

Конкретний перелік послуг та інформація про них зазначаються в заявці замовника на перевезення вантажу (п.2.1 договору).

Відповідно до заявки (а.с.61) на перевезення вантажу автомобільним транспортом ПП «Транс Логістик», узгодженої печаткою ТОВ «АТБ-Маркет», перевезенню з Польші в Україну підлягає вантаж - клементіни на автомобілі рефрежіратор (+5), державний номер НОМЕР_1/АТ6456ХХ, прикордонний перехід Ягодин, вартість перевезення 26 000 грн.

У декларації виробника - компанії «UNACOA SPA CONSORTILE» (а.с.23) зазначено, що товар - клементіни у грудні 2014р. відвантажені для ТОВ «Будком-Форт» відповідно до інвойсу №FТ2/998 від 05.12.2014р., контракту від 12.09.2014р. №2806-UN/BF на умовах FCA Тучапи, Польша на автомобіль НОМЕР_2/АТ6456ХХ.

Згідно до міжнародної автомобільної накладної (СМR) №074308 від 08.12.2014р. (а.с.45) перевезення вантажу - клементіни вагою 19 291 кг. з Польші в Україну, вантажоодержувач ТОВ «Будком-Форт» здійснювалося автомобільним транспортом, державний номер НОМЕР_1/АТ6456ХХ, з перетином кордону у Ягодині, про що свідчить печатка митного органу.

При цьому, суд зазначає, згідно до ч.1 ст.49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Приписами п.10 ст.58 МК України встановлено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті. До митної вартості не включаються, зокрема, витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню, а саме витрати на транспортування після ввезення (п.п.2 п.11 ст.58 МК України).

З матеріалів справи судом встановлено, що відповідно до специфікації №6 від 04.12.2014р. до контракту від 12.09.2014р. №2806-UN/BF, рахунку-фактури (інвойсу) №FТ2/998 від 05.12.2014р. (а.с.20) позивачу компанією «UNACOA SPA CONSORTILE», Італія поставлено партію товару - клементіни вагою 19 291 кг., ціною 0,63 євро/кг. на загальну суму 12 153,33 євро.

Висновками експерта - Дніпропетровською торгово-промисловою палатою №ГО-5626/2 від 11.12.2014р. (а.с.34-35) зазначено, що ринкова вартість 1 кг клементінів, країна походження Італія, отриманих за контрактом від 12.09.2014р. №2806-UN/BF, специфікації №6 на умовах FCA Тучапи, Польша, може складати 0,63 євро за кг.

На виконання умов п.п.3.1.1 п.3.1 контракту від 12.09.2014р. №2806-UN/BF, де вказано, що оплата товару здійснюється покупцем в валюті євро у розмірі 100% від суми, вказаної в специфікації, протягом 10 банківських днів від дати митного оформлення товару, позивачем сплачено компанії «UNACOA SPA CONSORTILE» за вказаним контрактом грошові кошти у сумі 12 153,33 євро, що підтверджується заявкою про купівлю іноземної валюти №12 від 17.12.2014р., платіжним дорученням №12 від 17.12.2014р.та swift від 22.12.2014р. (а.с.83-85).

Отже, ненадання позивачем платіжних документів про оплату товару до митного оформлення не суперечить вимогам ч.2 ст.53 МК України, в якій вказано, що платіжні банківські документи надаються, якщо рахунок сплачено.

Наданими рахунком-проформою від 09.12.2014р. та калькуляцією витрат на доставку вантажу №11/12-08 від 11.12.2014р. (а.с.62-63) судом встановлено, що вартість перевезення вантажу з м. Тучапи, Польша до п/п Ягодин, Україна автомобілем, державний номер НОМЕР_1/АТ6456ХХ, становить 10 000 грн. без ПДВ, вартість перевезення вантажу з п/п Ягодин до м. Дніпропетровськ зазначеним автомобілем складає 15 000 грн. без ПДВ, експедиційні послуги по всьому шляху слідування складають 1 000 грн. з ПДВ (833,33 грн. без ПДВ, 166,67 грн. ПДВ).

Суд вважає необґрунтованими твердження відповідача щодо встановленої п.3.1 договору перевезення №643 від 01.04.2013р. фіксованої експедиційної винагороди у розмірі 400 грн., оскільки додаткова угода №2 від 01.01.2014р., якою внесено зміни до п.3.1 договору, надавалася митному органу декларантом листом №26-02/4 від 26.02.2015р., проте, не була прийнята відповідачем до уваги та листом №573/10/04-50-25-2 від 04.03.2015р. Дніпропетровська митниця повідомила ТОВ «Будком-Форт» про відсутність підстав для скасування рішення про коригування митної вартості товарів №110100000/2014/200247/1 від 12.12.2014р.

Згідно до заявки на страхування окремого перевезення вантажу №54 від 09.12.2014р. (а.с.36), вартість страхування товару за інвойсом №FТ2/998 від 05.12.2014р. становить 313,29 грн.

У додатку А до митної декларації (а.с.68) позивачем надано розрахунок складової вартості товару, а саме: - ціна товару в іноземній валюті - 12 153,33 євро, що за курсом 19,42112 євро за 1 грн. складає 236 031,2803 грн.; - витрати на транспортування до України - 10 833,33 грн., витрати на страхування - 313,29 грн.

Доводи відповідача щодо відсутності інформації про страхування у калькуляції витрат на доставку товару №11/12-08 від 11.12.2014р. суд вважає безпідставними, оскільки вказана калькуляція містить розрахунок з витрат на перевезення вантажу, а витрати на страхування, відповідно до п.п.7 п.10 ст.58 МК України, зазначаються окремо та були включені декларантом до митної вартості товару, що підтверджується додатком А до митної декларації.

Отже, суд приходить до висновку, що транспортні витрати, експедиційні послуги та вартість страхування повністю враховані у заявленій позивачем митній вартості товару.

Таким чином, дослідивши основні та додаткові документи, що надавалися позивачем до митного оформлення, суд не вбачає в них розбіжностей щодо числового значення складових митної вартості товару.

Також, суд приходить до висновку, що позивачем при митному оформленні товару надано відповідачу всі обов'язкові документи, передбачені ст.53 МК України, які підтверджують застосування декларантом основного методу визначення вартості товару - за ціною контракту.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що відповідно до ч.1 ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). При цьому, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Приписами ст.58 МК України встановлено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Згідно до ч.2 та ч.4 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч.1 ст.58 цього Кодексу. При цьому, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до п.6 розділу 2 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України від 13.07.2012р. №362, при перевірці розрахунку, здійсненого декларантом або уповноваженою ним особою при визначенні митної вартості товарів за основним методом, та чисельного значення заявленої митної вартості, зокрема, аналізується: включення всіх складових митної вартості; включення всіх платежів, які відповідають вимогам, встановленим ч.5-ч.8 ст.58 МК України, до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті; наявність помилок при перенесенні відомостей з документів, які підтверджують митну вартість товарів, до митної декларації та/або до декларації митної вартості; наявність арифметичних помилок в митній декларації, декларації митної вартості або документах, які підтверджують митну вартість товарів; наявність помилок при перерахунку сум в іноземній та/або національній валютах; наявність помилок при здійсненні нарахувань (наприклад, знижок); наявність помилок при перерахуванні одиниць виміру оцінюваного товару на одиниці виміру товару відповідно до Митного тарифу України.

В силу п.7 розділу 2 Методичних рекомендацій, при перевірці розрахунку та числового значення заявленої митної вартості товарів здійснюється перевірка наявності у підтверджуючих документах всіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості, а саме: ДМВ (якщо ДМВ подається); митній декларації графи 12, 20, 22, 31 (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості), 42, 43, 44 (в частині наявності реквізитів документів, які підтверджують митну вартість товарів), 45, 46; документах, поданих для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, для декларування яких не застосовується митна декларація (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості); рахунку-фактурі або іншому документі, який визначає вартість товару.

Згідно до ч.6 ст.54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.2-ч.4 ст.53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Отже, митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст.58 МК України.

При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов'язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, тобто не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідачем при встановленні розбіжностей у наданих до митного оформлення документах додаткові документи у декларанта не витребовувались.

Приписами ч.3 ст.54 МК України встановлено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст.55 цього Кодексу.

З огляду на те, що судом встановлено надання позивачем митному органу всіх обов'язкових документів, передбачених ст.53 МК України, а також встановлено відсутність розбіжностей у документах, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості товару за МД №110100000/2014/234970 від 12.12.2014р., суд приходить до висновку про протиправність застосування відповідачем другорядного методу визначення митної вартості товару, а саме - резервного.

За змістом частин 4, 5 ст.11 КАС України, суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги за заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною 1 ст.86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Будком-Форт» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Будком-Форт» до Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування картки відмови та рішення про коригування митної вартості - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товару від 12.12.2014р. №110100000/2014/200247/1 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 12.12.2014р. №110100000/2014/00599, винесені Дніпропетровською митницею Державної фіскальної служби України.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будком-Форт» (код ЄДРПОУ 33800232) сплачений судовий збір у сумі 255,78 (двісті п'ятдесят п'ять гривень 78 коп.) грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_1