Постанова

від 23.07.2015 по справі 808/3160/15

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2015 року 14:53Справа № 808/3160/15 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Садового І.В.

за участю секретаря судового засідання - Сірик К.Л.,

представника позивача: Чернікової В.П.,

представника відповідача: Бойко Є.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи

за позовною заявою: Публічного акціонерного товариства «Запорізький Втормет»

до: Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області

про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 03.02.2015 №0000262201

ВСТАНОВИВ:

11.06.2015 Публічне акціонерне товариство «Запорізький Втормет» (далі - позивач) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач, ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 03.02.2015 №0000262201.

Ухвалою суду від 12.06.2015 відкрито провадження в адміністративній справі №808/3160/15, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 25.06.2015.

Ухвалою суду від 25.06.2015 розгляд справи відкладався до 07.07.2015 у зв'язку із неявкою сторін. У судовому засіданні оголошувалась перерва до 13.07.2015.

Ухвалою суду від 13.07.2015 провадження у справі зупинено за клопотанням відповідача до 23.07.2015.

23.07.2015 провадження у справі поновлено.

У судовому засіданні 23.07.2015 на підставі ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) судом проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Позивач у судовому засіданні підтримав вимоги позовної заяви з підстав, викладених у позовній заяві. Зазначив, що господарські операції позивача з його контрагентом Колективним малим багатопрофільним підприємством «Караван» (далі - КМБП «Караван») підтверджуються належним чином оформленими первинними документами. Позивач мав всі правові підстави для формування податкового кредиту за спірними господарськими операціями з його контрагентом. Посилання відповідача на нікчемність, укладених позивачем із КМБП «Караван» правочинів, є необґрунтованим та не доведеним у встановленому законодавством порядку. Зазначає, що у спірному податковому повідомленні - рішенні позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 2 155 885 грн., у тому числі по періодах: з листопада по лютий 2010 року, податкові декларації з податку на додану вартість подавались товариством вчасно - у грудні 2009 року та січні-березні 2010 року, станом на день прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення (03.02.2015) минуло 1095 днів, що виключає можливість податкового органу визначати товариству грошові зобов'язання з податку на додану вартість за період листопад 2009 - лютий 2010 року. Крім того, оскільки акт позапланової виїзної документальної перевірки від 17.09.2013 №72/22-01/00193097 було складено за відсутності будь-яких первинних документів (відповідно до постанови б/н від 26.11.2010 СВ Шевченківського РВ ЗГУ ГУ УМВД України у Запорізькій області вилучено первинну документацію по взаємовідносинах з КМБП «Караван»), податківцями не вивчались та не аналізувались бухгалтерські данні, вважає висновки акту неправомірними, такими, що суперечать чинному законодавству, а спірне податкове повідомлення - рішення винесене відповідачем без урахування фактичних обставин, з порушенням норм діючого законодавства . Просить позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у судовому засіданні з позовними вимогами не погодився, з підстав, викладених у запереченнях на позов. Зазначив, що висновки акту перевірки свідчать про нереальність угод між позивачем та КМБП «Караван». В ході перевірки, на підставі протоколу допиту директора та головного бухгалтера підприємства було встановлено, що документи, на підставі яких ПАТ «Запорізький Втормет» сформовано податковий кредит від КМБП «Караван», підписані неуповноваженими особами, та, в порушення положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV та «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 №168/97-ВР не відображають реально здійсненої господарської операції та фактичного руху активів, що свідчить про безпідставність формування податкового кредиту на підставі таких документів. Встановлено відсутність отримання товарів (робіт, послуг) від КМБП «Караван». Також, судовим рішенням, а саме ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 21.05.2014 встановлено, що ОСОБА_3, будучи генеральним директором ПАТ «Запорізький Втормет», усвідомлюючи, що товарно- матеріальні цінності від КМБП «Караван» на адресу ПАТ «Запорізький Втормет» не поставлялись, умисно, з метою ухилення від сплати податку на додану вартість, забезпечив віднесення до складу податкового кредиту в податкових деклараціях по податку на додану вартість за вересень-грудень 2009 року та січень-лютий 2010 року суми 1 782 893,4 грн. по документально оформлених безтоварних операціях з КМБП «Караван» та в подальшому надав вказані податкові декларації з ПДВ до ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя, що призвело до несплати в бюджет ПДВ у сумі 1 782 893,40 грн. Тому, вважає спірне податкове повідомлення - рішення правомірним, через що просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до наказу ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя від 04.09.2013 №281, направлення від 05.09.2013 №256 та постанови старшого слідчого СВ ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя Запорізької області ДПС майора податкової міліції Чемерісова Ю.В. від 09.07.2013 в кримінальному провадженні №32013080020000039 про призначення позапланової документальної перевірки ПАТ «Запорізькій Втормет» з питань своєчасності повноти та сплати ПДВ та податку на прибуток при здійсненні господарських операцій за період з 01.09.2009 по 28.02.2010 по взаємовідносинам з підприємством КМБП «Караван», була проведена позапланова виїзна перевірка ПАТ «Запорізькій Втормет» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджетів податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість під час взаємовідносин з КМБП «Караван» (код ЄДРПОУ 25146905) за період з 01.09.2009 по 28.02.2010.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт перевірки від 17.09.2013 № 72/22-01/0019309.

В ході проведення перевірки встановлено взаємовідносини між ПАТ «Запорізький Втормет» та КМБП «Караван» за період з 01.09.2009 по 28.02.2010. Договір поставки та первинні документи по взаємовідносинам з КМБП «Караван» не надані. Факт здійснення розрахунків між контрагентами та транспортування товарів перевіркою не можливо встановити у зв'язку з відсутністю платіжних документів та документів, підтверджуючих факт транспортування.

СВ ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя надано п'ятдесят податкових накладних, які ПАТ «Запорізький Втормет» отримало від КМБП «Караван (перелік наведено в акті).

В ході перевірки, на підставі протоколу допиту директора та головного бухгалтера КМБП «Караван» ОСОБА_5, було встановлено, що документи, на підставі яких ПАТ «Запорізький Втормет» сформовано податковий кредит від КМБП «Караван», підписані неуповноваженими особами, та, в порушення положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV (далі - Закон України від 16.07.1999 №996-XIV) та Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 №168/97-ВР ( далі - Закон України від 03.04.1997 від 03.04.1997 №168/97-ВР) не відображають реально здійсненої господарської операції та фактичного руху активів, що свідчить про безпідставність формування податкового кредиту на підставі таких документів.

Перевіркою встановлені порушення ст.1, п.2 ст.3, п.1, п.2 ст.9 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV, п.1.1 п.1, п.п.1.2 п.1, п.2.16 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 (далі - Положення №88), п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1 п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР в наслідок чого підприємством за період з 01.07.2010 по 31.07.2010:

- занижено податок на додану вартість що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 1 782 892 грн., в т.ч. по періодах: листопад 2009 року у сумі 816 059 грн., грудень 2009 року у сумі 766 224 грн., січень 2010 року у сумі 183 733 грн., лютий 2010 року у сумі 16 876 грн.

- завищено від'ємне значення з податку на додану вартість: за вересень 2009 року у сумі 321 214 грн., за жовтень 2009 року у сумі 46 198 грн.

ПАТ «Запорізький Втормет» подані заперечення від 26.09.2013 № 1552 (вх.№ 5575/10 від 26.09.2013) до акту перевірки.

За результатами розгляду заперечень були частково враховані доводи ПАТ «Запорізький Втормет», зокрема, щодо повторного встановлення порушення по відносинам з КМБП «Караван» за січень-лютий 2010, внаслідок чого до тексту акта перевірки було внесено зміни, та виключено суми завищеного податкового кредиту за січень 2010 року у сумі 41 308 грн., за лютий 2010 року у сумі 16 876 грн., які встановлювались попереднім актом перевірки від 02.12.2011 №183/23-2/00193097, та по яких вже було визначені грошові зобов'язання.

За результатами розгляду заперечень підприємству надана відповідь від 02.10.2013 №7182/10/22-01.

Відповідно до п.86.9 ст.86 Податкового кодексу України за результатами зазначеної перевірки податкові повідомлення - рішення не приймались, матеріали перевірки були передані до слідчого відділу ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя.

29.01.2015 ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя отримано інформацію про набрання законної сили ухвалою Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 21.05.2014, згідно з якою закрито провадження №32013080020000039 відносно ОСОБА_3, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.212 Кримінального кодексу України (надалі - КК України), у зв'язку із закінченням строків давності для притягнення до кримінальної відповідальності.

Згідно тексту рішення, судом встановлено, що ОСОБА_3, будучи генеральним директором ПАТ «Запорізький Втормет», усвідомлюючи, що товарно- матеріальні цінності від КМБП «Караван» на адресу ПАТ «Запорізький Втормет» не поставлялись, умисно, з метою ухилення від сплати податку на додану вартість, забезпечив віднесення до складу податкового кредиту в податкових деклараціях по податку на додану вартість за вересень-грудень 2009 року та січень-лютий 2010 року підприємства, суми 1 782 893,4 грн. по документально оформлених безтоварних операціях з КМБП «Караван» та в подальшому надав вказані податкові декларації з ПДВ до ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя, що призвело до несплати в бюджет ПДВ у сумі 1 782 893,40 грн.

На підставі п.п.58.4 ст.58, п.п.86.9 ст.86 Податкового кодексу України, ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя прийнято податкове повідомлення - рішення від 03.02.2015 №0000262201, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 1 724 708 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 431 177 грн.

ПАТ «Запорізький Втормет» 19.02.2015 звернулось зі скаргою за №165 від 18.02.2015 до Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області про результати розгляду первинної скарги №2778/7/0801-100413 від 17.04.2015 податкове повідомлення - рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя від 03.02.2015 №0000262201 залишено без змін, а скаргу ПАТ «Запорізький Втормет» - без задоволення.

Рішенням Державної фіскальної служби України №11024/6/-99-99-10-01-01- 25 від 26.05.2015 податкове повідомлення - рішення від 03.02.2015 №0000262201 та рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області про результати розгляду первинної скарги залишені без змін, скаргу позивача - без задоволення.

Не погодившись з прийнятим податковим повідомленням - рішенням від 03.02.2015 №0000262201 позивач звернувся з даним позовом до суду.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.п. 86.9 ст.86 Податкового кодексу України, у разі якщо грошове зобов'язання розраховується контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили.

Згідно п.п.58.4 ст.58 Податкового кодексу України, у разі коли судом за результатами розгляду кримінального провадження про кримінальне правопорушення, предметом якого є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена судовим рішенням, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом.

Як вбачається з наданих матеріалів, ухвалою Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 21.05.2014 закрито провадження № 32013080020000039 відносно ОСОБА_3, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.212 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності для притягнення до кримінальної відповідальності. Зазначена ухвала набрала законної сили 29.05.2014.

Згідно з текстом ухвали, судом встановлено, що ОСОБА_3, займаючи посаду генерального директора ПАТ «Запорізький Втормет», будучи відповідальним за організацію бухгалтерського і податкового обліку підприємства, повноту відображення в обліку усіх господарських операцій, правильність віднесення доходів і витрат до відповідних звітних періодів, достовірність і своєчасність нарахування і сплати до бюджету податків, в період часу з 01.09.2009 по 28.02.2010 шляхом безпідставного завищення податкового кредиту по податку на додану вартість, умисно ухилився від сплати податку на додану вартість у розмірі 1782893,40грн. за наступних обставин.

В період часу з 01.09.2009 по 28.02.2010 ОСОБА_3, будучи генеральним директором ПАТ «Запорізький Втормет», здійснював фінансово-господарську діяльність у сфері оптової торгівлі відходами та брухтом, обробленням металевих відходів та брухту.

Усвідомлюючи, що внаслідок отримання ПАТ «Запорізький Втормет» грошових коштів в якості доходу від торгівлі відходами та брухтом, виконання робіт з оброблення металевих відходів та брухту на адресу різних суб'єктів підприємницької діяльності, у ПАТ «Запорізький Втормет» виникає значна сума податкових зобов'язань з податку на додану вартість, а також відсутні підстави для формування податкового кредиту з ПДВ, ОСОБА_3, бажаючи мінімізувати суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету, застосував схему ухилення від сплати вищезгаданого податку у спосіб завищення податкового кредиту внаслідок відображення у бухгалтерському і податковому обліку ПАТ «Запорізький Втормет» витрат з придбання продукції у КМБП «Караван», які фактично не відбувались.

Так, ОСОБА_3, усвідомлюючи, що товарно- матеріальні цінності від КМБП «Караван» на адресу ПАТ «Запорізький Втормет» не поставлялись, умисно, з метою ухилення від сплати податку на додану вартість, забезпечив віднесення до складу податкового кредиту в податкових деклараціях по податку на додану вартість за вересень-грудень 2009 року та січень-лютий 2010 року підприємства, суми 1 782 893,40 грн. по документально оформлених безтоварних операціях з КМБП «Караван» та в подальшому надав вказані податкові декларації з ПДВ до ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя, що призвело до несплати в бюджет ПДВ у сумі 1 782 893,40 грн.

Також, відповідно до протоколу допиту директора та головного бухгалтера КМБП «Караван» ОСОБА_5, було встановлено, що документи, на підставі яких ПАТ «Запорізький Втормет» сформовано податковий кредит від КМБП «Караван», підписані неуповноваженими особами, та, в порушення положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та «Про податок на додану вартість» не відображають реально здійсненої господарської операції та фактичного руху активів, що свідчить про безпідставність формування податкового кредиту на підставі таких документів.

Також, ОСОБА_5 надав пояснення, що у періоді з 2008 по 2011 роки до діяльності КМБП «Караван» він не мав жодного відношення, зокрема, йому не відоме підприємство «Запорізький Втормет».

Відповідно до пп.7.2.3 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Відповідно пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари, на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. В пункті 18 Порядку заповнення податкової накладної зазначено, що всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів, та скріплюється печаткою такого платника податку - продавця.

Згідно з пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Статтею 3 Закону України №996-ІV від 16.07.1999 передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України №996-ІV від 16.07.1999, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Статтею 1 Закону України №996-ІV від 16.07.1999 визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення №88, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до ч.2 ст.9 вказаного Закону та п.2.4 Положення №88, первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок.

Крім того, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України №996-ІV від 16.07.1999 господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З огляду на викладене, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Так, якщо наведені у договорі товари чи послуги фактично не поставлялися, то придбання таких товарів або послуг не відбулося. Відповідно право на валові витрати та податковий кредит у такого платника податків не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права - придбання товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності. Зазначене стосується також і випадків, коли певні товари чи послуги придбаваються не в межах господарської діяльності платника податків.

Ураховуючи наведене, для підтвердження правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість, необхідне встановлення всіх фактичних обставин, що підтверджують реальне здійснення господарських операцій, на підставі яких визначено суми податкового кредиту та сформовано валові витрати.

Отже, за встановлених обставин, слід зазначити, що позивачем не надано належних доказів поставлення йому товарів від КМБП «Караван», оскільки складені первинні документи від імені КМБП «Караван» не відповідають вимогам первинних облікових документів, тобто вони є лише юридичною формою документа, але не обліковують операції у відповідності до їх сутності, та не фіксують факти здійснення господарської операції відповідно до вимог ст.ст. 2, 9 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV.

Податкові накладні, які стали підставою для формування позивачем податкового кредиту, виписані від імені особи, яка заперечує свою участь у створенні та діяльності цього товариства, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, отже, виписані від її імені податкові накладні не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Вищевикладене свідчить про безпідставність віднесення позивачем до податкового кредиту сум ПДВ у зв'язку з відсутністю реального характеру господарських операцій, здійснюваних між позивачем та його контрагентом КМБП «Караван».

Надаючи правову оцінку рішенню відповідача суд виходить з приписів ч.3 ст.2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про недоведеність фактичного виконання спірних операцій контрагентом позивача на користь останнього, про юридичну дефектність у зв'язку з цим складених за такими операціями первинних документів та податкових накладних, які внаслідок наведеного не мають юридичної значимості для цілей бухгалтерського та податкового обліку, що у сукупності зумовлює висновок суду про відсутність у позивача підстав для формування спірних сум податкового кредиту з ПДВ.

Доводи позивача щодо порушення строків визначення грошових зобов'язань, передбачених ст. 102 Податкового кодексу України, є безпідставними, оскільки відповідно до п.п. 102.2 ст. 102 Податкового кодексу України грошове зобов'язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті, якщо посадову особу платника податків (фізичну особу - платника податків) засуджено за ухилення від сплати зазначеного грошового зобов'язання або у кримінальному провадженні винесено рішення про його закриття з нереабілітуючих підстав, яке набрало законної сили.

Щодо результатів попередніх перевірок тих самих періодів, суд зазначає, що відповідачем був складений Акт № 183/23-2/00193097 від 01.12.2011 про результати планової виїзної перевірки ПАТ «Запорізький Втормет» за період з 01.01.2010 по 30.06.2011.

Вказаною перевіркою перевірено взаємовідносини з КМБП «Караван» та встановлено завищення податкового кредиту, сформованого ПАТ «Запорізький Втормет» по взаємовідносинам з КМБП «Караван» у розмірі 58184,12 грн., в т.ч. за січень 2010 року у сумі 41308 грн., за лютий 2010 року у сумі 16876 грн.

Результати цієї перевірки враховані під час розгляду заперечень позивача на акт перевірки, на підставі якого винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Зазначені суми виключено з акту перевірки № 72/22-01/00193097 від 17.09.2013 року та не включено до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

За результатами Акту № 55/23-5/00193097 від 22.04.2010 про результати планової виїзної перевірки ПАТ «Запорізький Втормет» за період з 01.01.2009 по 31.12.2009 не встановлено порушень по взаємовідносинам з КМБП «Караван».

За результатами Акту № 92/23-0/00193097 від 15.07.2010 року про результати позапланової виїзної перевірки щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків, ТОВ «Інтер-Мет Плюс», ПП «Велічія», ТОВ «Фор віст- Пром» за період з 01.01.2009 по 31.12.2009 не встановлено порушень по взаємовідносинам з КМБП «Караван».

Таким чином, результати вищенаведених перевірок не стосуються грошових зобов'язань, визначених оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.

Суд не вбачає також порушень з боку відповідача щодо правильності визначення сум грошових зобов'язань.

Як вже зазначалось судом, ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя була проведена планова виїзна документальна перевірка ПАТ "Запорізький Втормет" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010р. по 30.06.2011р. (акт перевірки від 02.12.2011р. №183/23-2/00193097), якою встановлено завищення податкового кредиту сформованого ПАТ «Запорізький Втормет» по взаємовідносинам з КМБП «Караван» у розмірі 58184,12 грн., в т.ч. за січень 2010 року у сумі 41308 грн., за лютий 2010 року у сумі 16876 грн. Для уникнення подвійного нарахування податкових зобов'язань по одному й тому ж порушенню, в ході розгляду заперечень підприємства від 26.09.2013р. №1552 до акту документальної позапланової виїзної перевірки від 17.09.2013р. №72/22-01/00193097, суми заниження податок на додану вартість що підлягає сплаті до бюджету (рядок 27 декларації з ПДВ) були зменшені відповідно за січень 2010 року у сумі 41308 грн., за лютий 2010 року у сумі 16876 грн., що й знайшло своє відображення у розрахунку штрафних (фінансових) санкцій до податкового повідомлення - рішення від 03.02.2015р. №0000262201.

Таким чином, суд приходить до висновку про відповідність прийнятого відповідачем податкового повідомлення - рішення від 03.02.2015 №0000262201 вимогам діючого законодавства, що, як наслідок, свідчить про відсутність підстав для його скасування.

За приписами ч.2 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Доданим до матеріалів справи платіжним дорученням від 09.06.2015 №219 документально підтверджується факт сплати позивачем судового збору в сумі 487 грн. 20 коп. (10% розміру ставки судового збору).

Отже, оскільки у задоволенні адміністративного позову відмовлено в повному обсязі, з позивача має бути стягнуто на користь Державного бюджету України, залишок судового збору (90% розміру ставки судового збору) у розмірі 4 384 грн. 80 коп.

Керуючись ст. ст. 94, 158, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «Запорізький Втормет» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 03.02.2015 №0000262201, - відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Запорізький Втормет» (вул.Панфьорова, буд.240, м.Запоріжжя, 69081, код ЄДРПОУ 00193097) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 4 384 (чотири тисячі триста вісімдесят чотири) грн. 80 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Садовий