Постанова

від 06.04.2011 по справі 2а-2492/10/1170

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня 2011 року Справа № 2а-2492/10/1170

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Хилько Л.І.,

при секретарі Муляренко О.В.,

за участю:

позивача: представник -ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеграл ОПТ", м. Олександрія до Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції. про скасування податкового повідомлення -рішення №0000032350/0 від 06 квітня 2010 року,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтеграл ОПТ" (надалі - ТОВ "Інтеграл ОПТ"- позивач) звернулося до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення -рішення №0000032350/0 від 06 квітня 2010 року в частині зменшення суми бюджетного відшкодування( у тому числі заявленого за рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 64265 грн. 64 коп. за вересень 2009 року.

Позовні вимоги вмотивовано наступним. 25 лютого 2009 року між ТОВ "Автотехпром" та ТОВ "Інтеграл ОПТ", було укладено Договір поставки № 25\02\09, згідно якого ТОВ "Автотехпром" виробив та передав ТОВ "Інтеграл ОПТ" вуглелужний реагент дрібнодисперсний в кількості та за ціною, що зазначена у Специфікації, що є невід'ємною частиною договору.Відповідно до Специфікацій № 1, що є Додатком до Договору № 25\02\09 від 25.02.2009 року ТОВ "Автотехпром" поставило, а ТОВ "Інтеграл ОПТ" придбало вуглелужний реагент дрібнодисперсний у кількості 126 тонн на загальну суму 599508 грн в т.ч. ПДВ 99918 гривень, що підтверджують копії: Рахунку фактури № 0000057 від 26.08.2009 року, Видаткової накладної № РН - 0000060 від 26.08.2009 року, Податкової накладної від 26.08.2009 року за №59, Банківські виписки на суми: 125000 грн від 13.08.2009 року, 157000 грн від 14.08.2009 року, 73000 грн від 17.08.2009 року, 146808 грн від 18.08.2009 року, 69000 грн від 19.08.2009 року, 28700 грн від 20.08.2009 року.

ТОВ "Інтеграл ОПТ" є платником податку на додану вартість, що підтверджується копією Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 15517182, дата видачі свідоцтва 15.12.2005 року.

30 липня 2009 року ТОВ "Інтеграл ОПТ' уклало Договір № 02 (міжнародний контракт), згідно якого ТОВ "Інтеграл ОПТ" зобов'язується поставити "NRG TECH DRILLING LIMITED" вуглелужний реагент дрібнодисперсний у кількості 130 тонн. Згідно названого договору ТОВ "Інтеграл ОПТ" відправило на експорт вуглелужний реагент у кількості 126000 кг на суму 523439,28 грн.

Вуглелужний реагент було відвантажено на експорт по ВМД № 901030000\8\000741 від 27.08.2009 року на суму 523439,28 грн.

При експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податку становить "0" відсотків до бази оподаткування" згідно до п. 6.2. ст.. 6 Закону України "Про податок на додану вартість".

Підпункт 7.7.1. п. 7.7. ст.. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачає, що: "Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду".

ТОВ "Інтеграл ОПТ" подало до Олександрійської ОДПІ податкову декларацію за серпень 2010 року (21.09.2009 року), задекларувавши різницю між сумою зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного звітного (податкового) періоду від'ємне значення в сумі 99918 грн. за серпень 2009 року (код рядку 18 .2 податкової декларації з податку на додану вартість). 19.10.2009 року ТОВ "Інтеграл ОПТ" подало до Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області заяву про повернення за вересень 2009 року 99918 гривень бюджетного відшкодування податку на додану вартість, до заяви додало податкову декларацію з податку на додану вартість в якій відображена ця сума, а також додатки № 2, 3, 4, як того вимагає пп.7.7.4 ЗУ Про податок на додану вартість». Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.04.2010 року у справі №2а-8193/09/1170 визнано протиправною бездіяльність Олександрійської ОДПІ щодо ненадання органам Державного казначейства висновку із зазначенням суми податку на додану вартість у розмірі 99918 грн., що підлягають відшкодуванню ТОВ «Інтеграл ОПТ»з Державного бюджету України за вересень 2009 року (а.с.1- 19).

Натомість, 25 березня 2010 року ТОВ "Інтеграл ОПГ' отримало поштою Акт № 157\2350\32637404 від 22 березня 2010 р. про результати документальної невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеграл ОПТ код ЄДРПОУ 32637404 з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок у банк за вересень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось з 01.08.2009 року по 31.08.2009 року та за грудень 2009 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось з 01.11.2009 року по 30.11.2009 року, за результатами проведених контрольно - перевірочних заходів щодо від слідкування ланцюга постачання сировини". У висновку акта № 157\2350\32637404 від 22.03.2010 року зазначено, що:"на порушення 1.8 ст.1 , пп. 7.7.10 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.0497 року № 168\97 - BP зі змінами та доповненнями в рамках Державного бюджету України відсутнє джерело відшкодування суми податку на додану вартість по ТОВ "Інтеграл ОПТ' за вересень 2009 року у розмірі 64265 6 грн та за грудень 2009 року у розмірі 52264,0 грн".

На підставі Акту № 157\2350\32637404 від 22.03.2010 року Олександрійська ОДПІ винесла податкове повідомлення - рішення № 0000032350\0 від "06" квітня 2010 року.Відповідно до податкового рішення - повідомлення № 0000032350\0 від "06" квітня 2010 року Олександрійська ОДПІ зменшила суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі за вересень 2009 року на суму 64265,65 грн .З податковим повідомленням - рішенням № 0000032350\0 від "06" квітня 2010 позивач не погоджується та вважає його таким, що ухвалене з порушенням норм податкового законодавства.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов повністю та просив його задовольнити.

Представники відповідача позовні вимоги заперечують повністю. У обґрунтування заперечень відповідач повідомляє, що за результатами додатково проведених контрольно- перевірочних заходів з урахуванням вимог доручень Олександрійської ОДПІ та протоколу засідання комісії з розгляду спірних питань щодо відслідковування ланцюга постачання сировини, встановлено, що сплату ПДВ до Державного бюджету по операції з продажу розчинника RHODOPOL 23 ПП «Провент -Трейд»та ПП «Трансоптімус»не можливо підтвердити, а отже відсутнє джерело відшкодування сум ПДВ із вартості розчинника RHODOPOL 23, який використовувався у виробництві вуглелужного реагенту ТОВ «Агротехпром»та в подальшому реалізувався ТОВ «Інтеграл ОПТ», тому в рамках Державного бюджету України відсутнє джерело відшкодування сум податку на додану вартість позивачу за вересень 2009 року у розмірі 64265 грн. 60 коп.

Проаналізувавши правовідносини між учасниками спору та надавши їм правову оцінку, суд прийшов до переконання, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до повного задоволення враховуючи наступне.

За приписами ч.1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній чи господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа,щодо якої встановлено ці обставини.

Так, постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.04.2010 року у справі №2а-8193/09/1170 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеграл ОПТ" до Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції, Головного управління Державного казначейства України у Кіровоградській області, за участю прокуратури Кіровоградської області, про визнання дій протиправними та стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, яка набрала чинності після прийняття колегією суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.11.20010 року ухвали про залишення вказаної постанови без змін були встановлені обставини, які мають визначальне значення для вирішення спору по суті. Зокрема, як вбачається із мотивувальної частини вказаної постанови висновок відповідача про непідтвердження заявленої позивачем суми бюджетного відшкодування за вересень 2009 року на 99 918 грн. у зв'язку з неотриманням відповідей на

надані в ході перевірки запити по ланцюгу постачання не ґрунтується на нормах чинного законодавства, оскільки Закон України "Про податок на додану вартість" обумовлює право

платника податку - покупця товарів на отримання з Державного бюджету України надмірно сплаченого податку лише (у разі відсутності сумніву щодо реальності поставки товарів)

фактичною сплатою цього податку постачальникам товарів - платникам податку на додану

вартість та засвідчення платником податку - покупцем факту придбання товарів податковими накладними.

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги і заперечення.

Працівниками відповідача проведені позапланові перевірки з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ ТОВ «Інтеграл ОПТ»та підготовлено довідки №157/2350/32637404 від 22.032010 року, №383/2350/32637404 від 30.11.2009 року(а.с.20-32).

На підставі вказаних актів перевірки Олександрійською об'єднаною державною податковою інспекцією прийнято податкове повідомлення-рішення від 06 квітня 2010 року №0000032350/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування за вересень 2009 року на 64265 грн. 64 коп.(а.с.7).

В актах перевірки зазначено, що в результаті відслідковування ланцюга постачання сировини, встановлено, що сплату ПДВ до Державного бюджету по операції з продажу розчинника RHODOPOL 23 ПП «Провент -Трейд»та ПП «Трансоптімус»не можливо підтвердити, а отже відсутне джерело відшкодування сум ПДВ із вартості розчинника RHODOPOL 23 , який використовувався у виробництві вуглелужного реагенту ТОВ «Агротехпром»та в подальшому реалізувався ТОВ «Інтеграл ОПТ», тому в рамках Державного бюджету України відсутнє джерело відшкодування сум податку на додану вартість позивачу за вересень 2009 року у розмірі 64265 грн. 60 коп.

Суд не погоджується з висновками відповідача з наступних підстав.

Пунктом 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено, що господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Згідно вимог п. 5.1 ст. 5 названого Закону України, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Частиною 4 п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 цього ж Закону України визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

За своїм змістом наведені норми Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»передбачають як підставу для невключення до валових витрат лише випадок відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, а тому і неможливість віднесення до складу валових витрат підприємства сум, непідтверджених будь-якими документами взагалі.

Пунктом 5.11 статті 5 вказаного Закону визначено, що установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Підпунктом 7.7.2. п.7.7. ст..7 ЗУ "Про податок на додану вартість", передбачено, що: "Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 цієї статті встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Зміст вищенаведених норм Закону України «Про податок на додану вартість»свідчить про те, що наявність господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, є визначальною умовою для виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту.

Суд також враховує, що наявність вищевазаних законодавчо визначених обставин для формування податкового кредиту є обов'язковою, але, не є безумовною підставою для визнання правомірності такого формування за умови, якщо податковий орган доведе, що відомості у документах, на підставі яких вони сформовані, не відповідають дійсності, в тому числі, коли господарські операції з придбання товару (робіт, послуг) не мали реального характеру.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків відмовлено у наданні податкових вигод, презюмується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Слід зазначити, що у чинному законодавстві України відсутнє визначення поняття "добросовісний платник податків". Так само законодавство не містить певних критеріїв добросовісності платника податків. Водночас суд вважає за необхідне визнати обґрунтованим застосування цього підходу, оскільки подібне розмежування платників податків дозволяє індивідуалізувати юридичну відповідальність особи та забезпечити дотримання правопорядку в галузі оподаткування навіть за наявності певних прогалин у законодавстві. Статті Закону України «Про податок на додану вартість», Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», так само як і інші закони, не ставлять в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит, виникнення у платника податку на прибуток права на віднесення понесених витрат до складу валових витрат, від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

У разі, якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податкова інспекція не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість та сум витрат до складу валових витрат, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

При цьому слід ураховувати вимоги статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", згідно з якою відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, були внесені до нього, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Як видно із матеріалів справи, позивач вступив в договірні відносини з ТОВ «Автотехпром», предметом договору була господарська операція по купівлі- продажу вуглелужного реагенту дрібнодисперсного в кількості 126 тоннн на загальну суму 599508 грн. з урахуванням в ціні продажу ПДВ в розмірі 99918 грн., що підтверджується як видатковою так і податковою накладними (а.с.40-41). Будь- якого відношення до проведення господарських операцій з продажу розчинника RHODOPOL 23 ПП «Провент -Трейд» ПП «Трансоптімус»позивач не мав та не може нести відповідальність за можливі порушення ними вимог податкового законодавства. Натомість, як вбачається із витягу х Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців постачальник товару Товариство з обмеженою відповідальністю «Автотехпром»має підтверджений статус відомостей про юридичну особу, ідентифікаційний код юридичної особи 24709453 та місце знаходження: м. Олександрія вл. Червоностудентська 50 (а.с.66).

Як вб'ється із аналізу вказаних документів контрагент позивача- ТОВ «Автотехпром»не ліквідовано, діяльність його не припинена, з ЄДРПОУ підприємство не виключено, щодо підприємства не порушено справу про банкрутство, підприємство є платником ПДВ, статус відомостей про юридичну особу підтверджений.

Відповідачем не надано доказів анулювання свідоцтва платника ПДВ ТОВ «Автотехпром»або позивача.

Доказами, які підтверджують реальність господарських операцій позивача зТОВ «Автотехпром», а також використання придбаного товару є: Договір поставки (а.с.38), Специфікація до договору (а.с.39), Видаткова накладна та рахунок - фактура (а.с.40), податкова накладна (а.с.41), платіжні документи (а.с.42- 44), Договор№02 (а.с.45 -47), Вантажна митна декларація (а.с.48). Обгрунтованість позовних вимог також підтверджується наданими до суду: Податковою декларацією з податку на додану вартість , Довідкою щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, Заявою про повернення бюджетного відшкодування, Податковою декларацією з податку на додану вартість, Розрахунком коригування сум ПДВ, Розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (а.с.8-15).

Вказані документи мають усі обов'язкові реквізити, передбачені ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 р. № 996-XIV. Як під час проведення перевірки так і при розгляді справи судом відповідач не спростував висновку позивача про відповідність вказаних документів вимогам по їх оформленню.

З огляду ж на принцип персональної відповідальності платника позивач не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання обов'язку щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) іншими платниками податків, якщо інше прямо не встановлено законом.

Саме таку правову позицію викладено в Ухвалах Вищого адміністративного суду України від 11.11.2010 року у справі К-23404/07 та від 28.10.2010 року у справі К-19470/07 та від 08.07.2010 року у справі № КА-23280/07.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Дані положення кореспондуються з п.1 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України В«Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ В» від 06.03.2008 року № 2. З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності може бути підставою для задоволення позову за умови встановлення порушення прав, свобод та інтересів позивача.

Відповідач не надав суду безспірних доказів про наявність в діях позивача порушень Закону України «Про податок на додану вартість».Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем при формуванні податкового кредиту з ПДВ по господарських операціях з Товариством з обмеженою відповідальністю «Автотехпром»та TECH DRILLING LIMITED», не порушувалися вимоги п. 1.32 ст. 1, п. 5.1, п. п. 5.3.9 п. 5.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»,п.1.8 ст.1, пп 7.7.10 п.7.7 ст.7 , п. п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Відповідно до ст.. 94 КАС України, виходячи із суті прийнятого рішення, з Державного бюджету України підлягає до стягнення на користь позивача 3 грн. 40 коп. сплаченого судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 86, 94, 159 - 163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов повністю задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення- рішення Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції від 06 квітня 2010 року №0000032350/0 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування( у тому числі заявленого за рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 64265 грн. 64 коп. за вересень 2009 року Товариству з обмеженою відповідальністю «Інтеграл ОПТ».

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеграл ОПТ»м.Олександрія, 3 грн. 40 коп. сплаченого судового збору.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її оголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду ОСОБА_2