Постанова

від 03.08.2015 по справі 818/2163/15

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КОПІЯ

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 серпня 2015 р. 10 год. 30 хв. Справа №818/2163/15

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Воловика С.В.,

за участю секретаря судового засідання - Михайленко О.В,

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача-1 - Грищенко В.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Суми адміністративну справу №818/2163/15

за позовом ОСОБА_1

до відповідача-1 Управління Міністетсва внутрішніх справ України в Сумській області,

відповідача-2 Сумського міського відділу Управління міністерства внутрішніх справ України в Сумській області

про скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1.) звернувся з адміністративним позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області (далі - відповідач-1, УМВС України в Сумській області), Сумського міського відділу Управління міністерства внутрішніх справ України в Сумській області (далі - відповідач-2, СМВ УМВС України в Сумській області), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати пункт 2 Наказу № 532 від 18.06.2015 "Про порушення службової дисципліни окремими працівниками Сумського МВ та покарання винних";

- визнати протиправним та скасувати Наказ № 198 о/с від 18.06.2015 в частині звільнення позивача з органів внутрішніх справ;

- поновити позивача на посаді дільничного інспектора міліції відділу дільничних інспекторів міліції Сумського міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області;

- стягнути з СМВ УМВС України в Сумській області середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує наступним. Позивач проходив службу в органах внутрішніх справ на посаді дільничного інспектора міліції відділу дільничних інспекторів міліції СМВ УМВС в Сумській області. Наказами УМВС України в Сумській області від 18.06.2015 № 532 та 198 о/с ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ на підставі п. 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України за скоєння вчинку, що дискредитує звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ.

На переконання ОСОБА_1, вказані накази є необґрунтованими та підлягають скасуванню, оскільки вчинків, які б дискредитували звання рядового і начальницького складу позивач не вчиняв, заходів, направлених на укриття кримінального правопорушення або перешкоджання розкриттю кримінального правопорушення не здійснював. Застосування такого виду дисциплінарного стягнення, як звільнення з органів внутрішніх справ, на думку ОСОБА_1, не відповідає тяжкості вчиненого проступку (неповне виконання доручення слідчого), в зв'язку з чим є безпідставним.

З вищезазначених підстав в судовому засіданні позивач адміністративний позов підтримав в повному обсязі та просив суд його задовольнити.

УМВС України в Сумській області з позовними вимогами не погодилось, в запереченні на позов (а.с. 38-41) зазначило, що під час проходження служби ОСОБА_1 не було виконано доручення слідчого, що призвело до перешкоджання та затягування розкриттю кримінального правопорушення за фактом крадіжки мобільного телефону у неповнолітньої дитини.

Відповідач-1 вважає, що вказані дії позивача дискредитують звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, в зв'язку з чим застосування такого виду дисциплінарного стягнення як звільнення з органів внутрішніх справ, є обґрунтованим.

Враховуючи наведені обставини, представник УМВС України в Сумській області в судовому засіданні проти позову заперечував та просив суд в його задоволенні відмовити.

Представник відповідача-2, належним чином повідомленого про час та місце розгляду справи, в судове засідання не прибув, про причини неприбуття суд не повідомив.

Заслухавши позивача, його представника та представника відповідача-1, дослідивши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Згідно з послужним списком (а.с. 80-85) ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ з 16.06.2013 на посаді дільничного інспектора міліції ВДІМ Сумського МВ, заохочень та нагород не мав, за порушення вимог ст. 38 КУпАП застосовувалось дисциплінарне стягнення зауваження (а.с. 79).

Під час проходження служби позивачем, на підставі рапортів слідчих СВ Сумського МВ УМВС України в Сумській області Бондаря О.В. та Шаповала О.І. від 12.06.2015 (а.с. 42-43) про невиконання доручення слідчого, наданого при проведенні досудового розслідування кримінального провадження № 12015200440002490, згідно Наказу СМВ УМВС України в Сумській області № 391 від 12.06.2015 (а.с. 44), з метою підтвердження чи спростування інформації щодо порушення службової дисципліни начальником ВДІМ Сумського МВ ОСОБА_6 та дільничним інспектором ОСОБА_1., призначено службове розслідування.

За результатами службового розслідування 17.06.2015 складено висновок (а.с. 51-54), згідно якого встановлено, що при проведенні досудового розслідування кримінального провадження № 12015200440002490 заступником начальника СВ Сумського МВ Сердюком А.В. 21 квітня 2015 року надано доручення про проведення слідчих дій у порядку ст. 39 КПК України. На виконання вказаного доручення, особовому складу ВДІМ СМВ УМВС України в Сумській області, необхідно було встановити свідків та очевидців події; вручити пам'ятку та допитати як потерпілого ОСОБА_8; допитати як свідків працівників каси автовокзалу та сусідніх закладів з приводу обставин крадіжки; встановити та забезпечити явку ОСОБА_9 до слідчого; надати слідчому відеозапис, що фіксує правопорушення; встановити місцезнаходження викраденого майна (а.с. 77). Проте, на порушення встановленого у дорученні строку, відповідь про виконання доручення чи його невиконання, слідчому надана не була, ОСОБА_9 до слідчого доставлений не був.

З пояснень позивача (а.с. 45), наданих під час проведення службового розслідування, встановлено, що 14.04.2015 ОСОБА_1 була прийнята заява від гр. ОСОБА_8, в якій повідомлялось про крадіжку мобільного телефону на автовокзалі м. Суми. Про вказаний злочин позивач доповів начальнику ВДІМ Сумського МВ ОСОБА_6, який надав вказівку супроводжувати кримінальне провадження та отримати доручення у слідчого. Так, при неодноразових виїздах за місцем проживання ОСОБА_9, встановити місце перебування та затримати його не вдалось, оскільки двері квартири ніхто не відчиняв та з квартири не виходив. Дізнавшись номер мобільного телефону, позивач двічі телефонував ОСОБА_9 та вимагав прибути до слідчого, але вказані вимоги були проігноровані.

Враховуючи наведені обставини, комісія по проведенню службового розслідування дійшла висновку, що ОСОБА_1, отримавши доручення слідчого, свідомо його не виконував, чим порушив Закон України «Про міліцію», Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України, Правила поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України, та перешкоджав розкриттю злочину. В зв'язку з цим, було рекомендовано порушити клопотання перед керівництвом УМВС України в Сумській області про звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ.

На підставі висновку службового розслідування, 18.06.2015 УМВС України в Сумській області були прийняті накази № 532 та 198 о/с (а.с. 69-70), згідно яких позивача звільнено з органів внутрішніх справ на підставі п. 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України за скоєння вчинку, що дискредитує звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ.

Отже, стверджуючи про обґрунтованість вказаних наказів, відповідач-1 зазначає на наявності підстав для застосування за вчинений ОСОБА_1 проступок такого виду дисциплінарного стягнення, як звільнення.

Проте, надаючи правову оцінку обставинам справи, суд не може погодитись з указаними доводами УМВС України в Сумській області, з огляду на нижченаведене.

Сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень, встановлені Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженим Законом України від 22.06.2002 № 3460-IV.

Так, згідно зі ст. 1 Дисциплінарного статуту службовою дисципліною є дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

В свою чергу, дисциплінарним проступком є невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни (стаття 2 Статуту).

Відповідно до ст. 7 Дисциплінарного статуту службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.

За порушення службової дисципліни на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ можуть накладатися дисциплінарні стягнення, встановлені ст. 12 Статуту, а саме:

1) усне зауваження;

2) зауваження;

3) догана;

4) сувора догана;

5) попередження про неповну посадову відповідність;

6) звільнення з посади;

7) пониження в спеціальному званні на один ступінь;

8) звільнення з органів внутрішніх справ.

На виконання ст. 14 Дисциплінарного статуту, з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення. У разі порушення службової дисципліни кількома особами дисциплінарне стягнення накладається на кожного окремо.

При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

У разі вчинення незначного порушення службової дисципліни начальник може обмежитись усним попередженням особи рядового або начальницького складу щодо необхідності суворого додержання службової дисципліни.

У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб рядового і начальницького складу, які мають дисциплінарне стягнення і знову допустили порушення службової дисципліни, дисциплінарне стягнення, що накладається, має бути більш суворим, ніж попереднє.

Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

В даному випадку, матеріалами справи підтверджено, що дисциплінарним проступком, за вчинення якого застосовано крайній захід дисциплінарного впливу, УМВС України в Сумській області визначає невиконання позивачем у встановлені строки доручення слідчого при досудовому розслідуванні кримінального провадження № 12015200440002490. Вказані дії, на думку відповідача-1, призвели до перешкоджання кримінальному розслідуванню, завданню непоправної шкоди своїй репутації і авторитету органів внутрішніх справ у цілому, тобто, є такими, що дискредитують звання особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ.

На виконання ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як вбачається з матеріалів справи, належних доказів надання доручення заступника начальника СВ Сумського МВ від 21.04.2015 про проведення слідчих дій у порядку ст. 39 КПК України для виконання саме позивачу, УМВС України в Сумській області суду не надало. Наявна в матеріалах справи копія доручення (а.с. 77) містить лише резолюцію «ОСОБА_6 До виконання» і не містить ніяких вказівок щодо надання для виконання цього доручення ОСОБА_1 Копії журналів обліку підготовлених та внутрішнього обігу документів (а.с. 86-91), також не підтверджують передання доручення слідчого для виконання саме позивачу.

Крім того, відповідачем-1 не надано жодних доказів на підтвердження того, що доручення про проведення слідчих дій взагалі не виконувалось, а також доказів того, що неповідомлення про результати виконання доручення призвело до перешкоджання кримінальному розслідуванню та завдало непоправної шкоди репутації і авторитету органів внутрішніх справ.

Варто зазначити, що невиконання доручення слідчого про проведення слідчих дій особою, якій воно надано для виконання, є дисциплінарним проступком. В той же час, на переконання суду, застосування за вчинення такого проступку крайнього заходу дисциплінарного впливу, а саме: звільнення з органів внутрішніх справ, повинно бути обґрунтованим, підтвердженим належними доказами та узгоджуватись з тими негативними наслідками, до яких призвів проступок.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що оскаржувані накази про звільнення не відповідають ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, в зв'язку з чим адміністративний позов ОСОБА_1 в частині їх скасування підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу, але не більш як за один рік.

Тобто, позовні вимоги ОСОБА_1 в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку, суд вважає за необхідне також задовольнити. Так, згідно довідки СМВ УМВС України в Сумській області від 25.06.2015 (а.с. 26) середньомісячна заробітна плата позивача становить 3 420, 00 грн., а середньоденна - 112, 13 грн. Отже, розмір середнього заробітку за період з 19.06.2015 по 03.08.2015, який підлягає стягненню з відповідача-2, складає 4 653, 43 грн.: 3 420, 00 грн. (з/п за 1 місяць з 19.06.2015 по 19.07.2015) + 112, 13 грн. х 11 днів = 1 233, 43 грн. (з/п з 20.07.2015 по 03.08.2015).

Керуючись ст.ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області, Сумського міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області про скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати пункт 2 Наказу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області № 532 від 18.06.2015 "Про порушення службової дисципліни окремими працівниками Сумського МВ та покарання винних".

Визнати протиправним та скасувати Наказ Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області № 198 о/с від 18.06.2015 в частині звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ.

Поновити ОСОБА_1 (40000, АДРЕСА_1, іден. код НОМЕР_1) на посаді дільничного інспектора міліції відділу дільничних інспекторів міліції Сумського міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області.

Стягнути з Сумського міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області (40000, м. Суми, вул. Першотравнева, 21, код 38523274) на користь ОСОБА_1 (40000, АДРЕСА_1, іден. код НОМЕР_1) середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 4 653, 43 (чотири тисячі шістсот п'ятдесят три) грн. 43 коп.

Постанова в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за один місяць в розмірі 3 420 (три тисячі чотириста двадцять) грн. 00 коп. підлягає негайному виконанню.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) С.В. Воловик

З оригіналом згідно

Суддя С.В. Воловик

повний текст постанови складено 06.08.2015