Постанова

від 29.07.2015 по справі 820/7015/15

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

29 липня 2015 р. № 820/7015/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Панченко О.В.

при секретарі судового засідання - Самігулліній К.В.

за участю:

представника позивача - Сидорук Т.П.,

представника відповідача - Гаркуші О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Приватного акціонерного товариства "Слобода" до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Публічне акціонерне товариство "Слобода", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- скасувати у повному обсязі податкове повідомлення-рішення Західної об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 02.07.2015 р. №0006111501, яким Приватному акціонерному товариству "Слобода" зменшено суму бюджетного відшкодування за податковими деклараціями з ПДВ за квітень 2015 р. (№9100975209 від 20.05.2015 р.) на суму 84881,00 грн., за березень 2015 р. (№9072272402 від 17.04.2015 р.) на суму 138947,00 грн., а всього на загальну суму 223828,00 грн. та накладені штрафні санкції у розмірі 111914,010 грн.;

- скасувати у повному обсязі податкове повідомлення-рішення Західної об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 02.07.2015 р. №0006121501, яким Приватному акціонерному товариству "Слобода" зменшений розмір від'ємного значення суми ПДВ за податковими деклараціями за квітень 2015 р. (№9072272402 від 17.04.2015 р.) на суму 12395,00 грн., а всього на загальну суму 40894,00 грн.;

- скасувати у повному обсязі податкове повідомлення-рішення Західної об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 02.07.2015 р. №0006131501, яким Приватному акціонерному товариству "Слобода" збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 28588,50 грн., у т.ч. за основним платежем у розмірі 19059,00 грн., за штрафними санкціями 9529,50 грн.;

- стягнути з Державного бюджету України (УДКСУ у Червонозавдському районі м.Харкова Харківської області, р/р №31217206784011 ГУ ДКСУ у Харківській області. МФО 851011, код отримувача 37999628, місцезнаходження:61010, м.Харків, Червоношкільна набережна, 16) на користь Приватного акціонерного товариства "Слобода" (код 22677163, місцезнаходження:61017, м.Харків, вул. Лозівська, 8, поточний рахунок №260030011753 в ПАТ "Регіон-банк" м.Харкова, МФО 351254), судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 487,20 грн.

В обґрунтування заявлених вимог ПрАТ "Слобода" зазначило, що підприємство не вчиняло податкових правопорушень, про які згадується в акті перевірки № 1163/20-33-15-01-09/22677163 від 19.06.2015р. Викладені в акті судження інспекції є помилковими, не відповідають положенням закону та не узгоджуються з дійсними фактичними обставинами проведених платником податків господарських операцій. Відтак, підстав для нарахування додаткових грошових зобов'язань та накладення штрафів на підприємство у ДПІ не було.

Представник позивача - Сидорук Т.П., у судовому засіданні підтримала доводи, викладені у позові, та зазначила, що спірні податкові повідомлення - рішення є такими, що не відповідають приписам чинного законодавства, порушують права та законні інтереси позивача, просила суд скасувати їх в повному обсязі.

Відповідач - Західна об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Харківській області позов не визнав. У письмових запереченнях на позов (а.с. 187-189) вказав, що викладені в акті № 1163/20-33-15-01-09/22677163 від 19.06.2015р. судження ОДПІ про вчинення платником податків податкових правопорушень є правильними та вірними. Порушення виникли при формуванні позивачем податкового кредиту по взаємовідносинами з контрагентами: ТОВ "СК СТС", ТОВ ЛМ "Ліфтмеханіка". Вказані порушення встановлені цілком об'єктивно, а нараховані зобов'язання та штрафи відповідають нормам ПКУ.

Представник відповідача - Гаркуша О.В., у судовому засіданні проти позову заперечував з посиланням на матеріали перевірки та стверджував, що спірні рішення прийняті ОДПІ виключно у відповідності до норм діючого законодавства, є такими, що відповідають фактичним обставинам справи, і тому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів:

Судовим розглядом встановлено, що позивач - ПрАТ "Слобода", пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації 03.08.1995 року, набув правового статусу суб'єкта господарювання - юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, код - 22677163.

Перебуває на обліку як платник податків в Західній ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів в Харківській області та є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва № 100341917 (серія НБ № 457701), індивідуальний податковий номер 226771620332.

За даними Витягу № 20766318 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 23.06.2015 р., основним видом господарської діяльності підприємства є надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (код КВЕД 68.20).

Вказані обставини визнані сторонами по справі в ході судового засідання, у суду не має сумнівів в добровільності визнання перелічених обставин та їх достовірності, стосовно вказаних обставин відсутній спір, а тому перелічені обставини перед судом не доказуються.

У період з 02.06.2015 р. по 15.06.2015 р. Західною ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ПрАТ "Слобода" (код ЄДРПОУ 22677163) бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за березень 2015 р. та квітень 2015 р.

Результати перевірки оформлені актом від 19.06.2015 р. № 1163/20-33-15-01-09/22677163, за висновками якого встановлено порушення позивачем вимог:

- п. 198.3, п. 198.5 ст. 198 Податкового Кодексу України, що призвело до завищення суми податкового кредиту за березень 2015 р. на 158781,14 грн. та за квітень 2015 р. на 125000,00 грн.;

- п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового Кодексу України, у зв'язку з чим завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за березень 2015 р. на 138947,00 грн. та за квітень 2015 р. на 84881,00 грн.; завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за березень 2015 р. на 12395,00 грн. та квітень 2015 р. на 28499,00 грн.; занижено податок на додану вартість за березень 2015 р. на 7439,00 грн. та за квітень 2015 р. на 11620,00 грн.

За результатами висновків, викладених в згаданому вище акті перевірки від 19.06.2015 р., Західною ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області прийняті податкові повідомлення - рішення від 02.07.2015 р.:

- № 0006111501, яким зменшено суму бюджетного відшкодування за податковими деклараціями з ПДВ за квітень 2015 р. (№ 9100975209 від 20.05.2015 р.) на суму 84881,00 грн., за березень 2015 р. (№ 9072272402 від 17.04.2015 р.) на суму 138947,00 грн., а всього на загальну суму 223 828,00 грн. та накладені штрафні санкції у розмірі 111914,00 грн.;

- № 0006121501, яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ за податковими деклараціями за квітень 2015 р. (№ 9100975209 від 20.05.2015 р.) на суму 28499,00 грн., за березень 2015 р. (№ 9072272402 від 17.04.2015 р.) на суму 12395,00 грн., а всього на загальну суму 40 894,00 грн.;

- № 0006131501, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 28588 грн. 50 коп., у т.ч. за основним платежем у розмірі 19059,00 грн., та накладені штрафні санкції у сумі 9529,50 грн.

Судом встановлено, що відповідач обґрунтовує свої висновки про протиправність формування сум податкового кредиту за березень та квітень 2015 р. на загальну суму 250 000,00 грн., що призвело до завищення сум бюджетного відшкодування ПДВ за березень та квітень 2015 р. на загальну суму 223828,00 грн., та завищення сум від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за березень та квітень 2015 р. на загальну суму 40894,00 грн., та заниження ПДВ за березень та квітень 2015 р. на загальну суму 19059,00 грн., судженням, що право на формування податкового кредиту та заявлення сум бюджетного відшкодування ПДВ, відбувається лише після введення об'єктів будівництва в експлуатацію та їх держаної реєстрації, як нерухомого майна. Також, на думку податкового органу, позивач не є власником об'єкту незавершеного будівництва, будівельні роботи по створенню якого проводяться контрагентом - ТОВ "СК СТС" (код за ЄДРПОУ 39503652). Крім того, відповідач вважає, що придбаний позивачем у контрагента - ТОВ "ЛМ Ліфтмеханіка" (код ЄДРПОУ 34933962), Ліфт пасажирський електричний без машинного приміщення - модель "Циркон" г/п 450 кг., 4 зупинки, швидкість руху 1 м/с, не є основним засобом та не має ніякого відношення до господарської діяльності позивача.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірних податкових повідомлень-рішень, а також суджень, відображених суб'єктом владних повноважень в акті від 19.06.2015р. № 1163/20-33-15-01-09/22677163 на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд встановив наступне:

ПрАТ "Слобода" було подано до Західної ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області податкову декларацію з ПДВ за березень 2015 р. (№ 9072272402 від 17.04.2015 р.) і з урахуванням уточнюючого розрахунку від 24.04.2015 р. № 9078470999 та розрахунком суми бюджетного відшкодування, сума, яку обчислено відповідно до п. 200-1.3 ст. 200-1 Податкового кодексу України на момент подання податкової декларації, та яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку складає 138947,00 грн. (відображено у р. 23.2 податкової звітності з ПДВ).

Згідно з поданою ПрАТ "Слобода" до Західної ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області податковою декларацією з ПДВ за квітень 2015 р. (№ 9100975209 від 20.05.2015 р.) та розрахунком суми бюджетного відшкодування, сума, яку обчислено відповідно до п. 200-1.3 ст. 200-1 Податкового кодексу України на момент подання податкової декларації, та яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку складає 84881,00 грн. (відображено у р. 23.2 податкової звітності з ПДВ).

Матеріалами справи підтверджено та не заперечується відповідачем по справі, що ПрАТ "Слобода" за рахунок власних коштів здійснює будівництво офісної будівлі з відділенням банку, фірмовим магазином та інфраструктурою культурно-побутового обслуговування у місті Харкові по вулиці Ярославській, 8.

Виходячи зі змісту умов договорів оренди земельних ділянок від 20.04.2004 р. та від 26.03.2012 р., укладених між орендарем (ПрАТ "Слобода") та орендодавцем (Харківська міська рада Харківської області), а також додатків до них, позивачем орендуються земельні ділянки площами 0,0338 га, 0,0259 га та 0,0201 га за адресою: м. Харків, вул. Ярославська, 8, для будівництва офісної будівлі з відділенням банку, фірмовим магазином та інфраструктурою культурно-побутового обслуговування.

З метою початку виконання будівельних робіт офісної будівлі з відділенням банку, фірмовим магазином та інфраструктурою культурно-побутового обслуговування за вказаною вище адресою, загальною площею 1 377,5 кв.м., на 4 (чотири) поверхи, позивачем отримано в інспекції ДАБК у Харківській області відповідну Декларацію від 22.05.2014 р. № ХК 083141420325.

З огляду на викладені обставини, суд дійшов висновку, що будівництво офісної будівлі з відділенням банку, фірмовим магазином та інфраструктурою культурно-побутового обслуговування у місті Харкові по вулиці Ярославській, 8, безпосередньо пов'язано із господарською діяльність позивача, оскільки через здавання в оренду й експлуатацію побудованого об'єкту (нерухомого майна) ПрАТ "Слобода" буде отриманий дохід.

Судом встановлено, що у перевіреному періоді позивач мав господарські взаємовідносини із Товариством з обмеженою відповідальністю "СК СТС" (далі за текстом - ТОВ "СК СТС") код ЄДРПОУ 39503652, місцезнаходження: 61166, м. Харків, вул. Бакуліна, б. 11, офіс 3-37Б.

Згідно витягу № 1420304500401 з Реєстру платників ПДВ, ТОВ "СК СТС" є платником податку на додану вартість з індивідуальним податковим номером 395036520300. За даними Витягу № 20766209 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 23.06.2015 р., основним видом господарської діяльності є будівництво житлових і нежитлових будівель (код КВЕД 41.20). Вказаний суб'єкт господарювання має дійсну ліцензію № 525651 серія АЕ Державної архітектурно-будівельної інспекції України на здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору підряду № 16/02/15, укладеного 16.02.2015 р. між замовником (ПрАТ "Слобода") та підрядником (ТОВ "СК СТС"), із додатками до нього та графіку фінансування будівництва офісної будівлі з відділенням банку, фірмовим магазином та інфраструктурою культурно-побутового обслуговування у місті Харкові по вулиці Ярославській, 8, позивачем у березні та квітні 2015 р. перераховано на користь підрядника грошові кошти (передплату) на загальну суму 1500000,00 грн., у тому числі: 750 000,00 грн. - 04.03.2015 р. та 750000,00 грн. - 17.04.2015 р., що підтверджується банківськими виписками.

Формування податкового кредиту здійснено позивачем на підставі виписаних ТОВ "СК СТС" податкових накладних № 1 від 04.03.2015 р. на суму 750000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 125000,00 грн. та № 3 від 17.04.2015 р. на суму 750000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 125000,00 грн., що відповідають вимогам ст. 201 Податкового кодексу України.

Листом № 86 від 09.07.2015 р. ТОВ "СК СТС" повідомило позивача про те, що за правилом "першої події" сформувало податкові зобов'язання з податку на додану вартість у березні 2015 р. на суму 125000,00 грн. та у квітні 2015 р. на суму 125 000,00 грн.

Фактично виконані підрядником (ТОВ "СК СТС") будівельно-монтажні роботи передані замовнику (позивачу у справі) згідно акту приймання виконаних будівельних робіт № 2 (форма КБ2-В) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3) за березень 2015 р. на загальну суму 736373,75 грн.

Вказані господарські операції із контрагентом ТОВ "СК СТС" відображені у бухгалтерському обліку позивача на субрахунку 152 "Придбання (виготовлення) основних засобів" як капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи (тобто, як створення необоротних матеріальних активів). З цим також погоджується суб'єкт владних повноважень.

Згідно Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України, рахунок 15 "Капітальні інвестиції" призначений для обліку витрат на придбання або створення матеріальних і нематеріальних необоротних активів. Рахунок 15 "Капітальні інвестиції" має субрахунок 152 "Придбання (виготовлення) основних засобів".

Термін "капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи" визначений у пункті 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 92 від 27.04.2000 р., згідно якого, це витрати на будівництво, реконструкцію, модернізацію (інші поліпшення, що збільшують первісну (переоцінену) вартість), виготовлення, придбання об'єктів матеріальних необоротних активів (у тому числі необоротних матеріальних активів, призначених для заміни діючих, і устаткування для монтажу), що здійснюються підприємством.

Згідно п. 48. Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Міністерства фінансів України № 561 від 30.09.2003 р., затрати з будівництва (виготовлення), придбання і поліпшення об'єктів основних засобів з початку і до закінчення зазначених робіт та введення об'єктів в експлуатацію визнаються незавершеними капітальними інвестиціями (незавершеним будівництвом).

Виходячи з наведених норм, суд дійшов висновку, що господарська операція по зарахуванню об'єктів капітальних інвестицій після введення в експлуатацію, що обліковується на рахунку 15 "Капітальні інвестиції" кореспондується з рахунком 10 "Основні засоби".

Порядок формування податкового кредиту встановлено Податковим кодексом України, відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 якого податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно пп. "б" п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).

Відповідно до п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг.

У відповідності до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За приписами п. 198.4 ст. 198 Податкового кодексу України, якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця видається податкова накладна, яка є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Положення п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України передбачають, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Виходячи з аналізу вказаних норм, суд зазначає, що платник ПДВ в результаті придбання товарів (послуг), будівництва (спорудження, створення) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи) має право нараховувати податковий кредит у розмірі податку на додану вартість, і це право не залежить від того, чи почали ці послуги чи основні засоби використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював такий платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності до п. 200.1. ст. 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно п. 200.3. ст. 200 Податкового кодексу України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.4. ст. 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Отже, позивач має право на податковий кредит та бюджетне відшкодування сум податку на додану вартість, фактично сплачених ним при понесенні витрат на будівництво (створення, спорудження) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, незалежно від того, чи відбулося їх введення в експлуатацію в поточному звітному податковому періоді чи ні.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку про те, що ПрАТ "Слобода" мало право по незавершеним капітальним інвестиціям в необоротні матеріальні активи (незавершеному будівництву), формувати податковий кредит у березні 2015 р. на суму 125000,00 грн. та у квітні 2015 р. на суму 125000,00 грн. та заявляти їх до бюджетного відшкодування.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача про те, що позивач не є власником об'єкту незавершеного будівництва з огляду на те, що суб'єкт владних повноважень не надав суду жодних доказів відсутності у позивача прав власності переданих йому будівельних робіт.

У зв'язку з цим суд зауважує, що предметом договору підряду є роботи, пов'язані із будівництвом об'єкта, обов'язок щодо виконання яких покладається на підрядника (стаття 837 Цивільного кодексу України).

Згідно статті 876 Цивільного кодексу України власником результату виконаних робіт (об'єкта будівництва) є Замовник, якщо інше не передбачено договором. Іншого договором підряду № 16/02/15 від 16.02.2015 р. не передбачено.

Отже, аналіз вказаних норм цивільного законодавства та умов договору підряду № 16/02/15 від 16.02.2015 р. передбачає, що власником переданих підрядником (ТОВ "СК СТС") будівельно-монтажних робіт на підставі первинних документів є замовник (ПрАТ "Слобода"). Таким чином, право власності переданих будівельно-монтажних робіт по акту приймання виконаних робіт виникає у позивача з моменту підписання цього первинного документу, тобто, до моменту введення об'єкту незавершеного будівництва в експлуатацію та його державної реєстрації.

Враховуючи вищенаведене, позивач виконав усі вимоги Податкового кодексу України з реалізації права на податковий кредит по операціях з ТОВ "СК СТС", а тому ПрАТ "Слобода" правомірно у податній податковій звітності з ПДВ за березень та квітень 2015 р. проведені розрахунки податку на додану вартість та заявлені суми до бюджетного відшкодування, що підтверджується наявними у матеріалах справи первинними та бухгалтерськими документами.

Також суд відмічає, що відповідачем не надано жодного належного доказу про наявні у позивача порушення вимог п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України.

Враховуючі наведене, суд дійшов висновку про відсутність з боку позивача порушення вимог п. 198.3, п. 198.5 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового Кодексу України.

Стосовно господарських операцій ПрАТ "Слобода" із ТОВ "ЛМ Ліфтмеханіка" (код ЄДРПОУ 34933962) судом з'ясовано наступне.

25 листопада 2014 року між ПрАТ "Слобода" (покупець) та ТОВ "ЛМ Ліфтмеханіка" (постачальник) був укладений договір поставки ліфтового обладнання № 14-23, за умовами якого, постачальник бере на себе зобов'язання виконати постачання ліфта виробництва фірми "LМ LiftMaterial" (Німеччина, м. Мюнхен) та передати покупцю (позивачу) ліфт пасажирський електричний без машинного приміщення - модель "Циркон" вантажопідйомність - 450,00 кг., 4 зупинки, швидкість руху = 1 м/с (далі за текстом - обладнання), а покупець оплатити товар, у встановленому договором порядку.

Згідно п. 3.1. договору поставки ліфтового обладнання № 14-23 від 25.11.2014 р., поставка товару здійснювалась на умовах передплати.

Матеріалами справи підтверджено, що остаточні розрахунки за обладнання проведені 18.03.2015 р. на підставі платіжного доручення № 519 на суму 202606,85 грн.

ТОВ "ЛМ Ліфтмеханіка" виписано податкову накладну № 14 від 18.03.2015 р. на суму 202686,85 грн., у т.ч. ПДВ - 33 781,14 грн., яка відповідає вимогам ст. 201 Податкового кодексу України.

Листом № 15-49 від 22.07.2015 р. постачальник повідомив позивача про формування податкових зобов'язань у відповідному звітному періоді.

Фактичне отримання позивачем від ТОВ "ЛМ Ліфтмеханіка" обладнання відбулося на підставі видаткової накладної № 128 від 24.03.2015 р. на суму 544875,05 грн., у т.ч. ПДВ - 90812,05 грн.

Як вже зазначалося вище, для господарських операцій, пов'язаних з передплатою, під час формування сум податкового кредиту, платник податку використовує правило "першої події", яке визначене у п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України. Так, згідно вказаної норми Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Таким чином, на дату списання коштів з банківського рахунку позивача, платник (ПрАТ "Слобода") отримує право на податковий кредит.

Водночас, враховуючи вищенаведені приписи п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Придбання обладнання безпосередньо пов'язано із господарською діяльністю позивача, оскільки ПрАТ "Слобода" несе витрати на будівництво (створення, спорудження) об'єкту нерухомого майна, загальною площею 1377,5 кв.м., на 4 (чотири) поверхи, що відображаються в бухгалтерському обліку на субрахунку 152 "Придбання (виготовлення) основних засобів" як капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи (тобто, як створення необоротних матеріальних активів).

Наведені обставини не заперечуються суб'єктом владних повноважень.

Отже, ПрАТ "Слобода" правомірно сформувало податковий кредит з ПДВ у розмірі 33781,14 грн. у зв'язку з придбанням обладнання для його установлення на об'єкті нерухомості, який ще не введений в експлуатацію, оскільки вартість цих витрат обліковується на субрахунку 152 "Придбання (виготовлення) основних засобів" рахунку 15 "Капітальні інвестиції".

Також суд зазначає, що нормами Податкового кодексу України не передбачено обмежень про те, що право на формування податкового кредиту та бюджетне відшкодування сум ПДВ залежить від моменту надходження основних засобів на баланс підприємства та відображення їх на рахунку 10 "Основні засоби".

З доказів, що містяться у справі вбачається відсутність дефектів в правовому статусі ТОВ "ЛМ Ліфтмеханіка" як суб'єкта господарювання, так і платника податку на додану вартість. Так, на підставі свідоцтва про державну реєстрацію № 370842 серія А 01, контрагент позивача є юридичною особою з 26.02.2007 р. Згідно свідоцтва № 100236319 серія НБ № 263386 є платником податку на додану вартість з 14.03.2007 р. (індивідуальний податковий номер 349339626504). Має дійсну ліцензію на здійснення господарської діяльності у будівництві, пов'язану із створенням об'єктів архітектури, видану інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві (серія АВ № 596514).

Дослідивши докази, що містяться у справі, по взаємовідносинам позивача із ТОВ "ЛМ Ліфтмеханіка" суд дійшов висновку, що ПрАТ "Слобода" правомірно у березні 2015 р. включило до складу податкового кредиту суму у розмірі 33781,14 грн., а відповідно обґрунтовано здійснено визначення суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню у відповідному звітному податкового періоді.

Таким чином, відповідачем не доведено факт порушення позивачем вимог п. 198.3, п. 198.5 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового Кодексу України при формуванні податкового кредиту та сум бюджетного відшкодування по взаємовідносинам з ТОВ "ЛМ Ліфтмеханіка".

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність з боку ПрАТ "Слобода" порушення вимог чинного податкового законодавства у перевіреному періоді. У зв'язку з тим, що позивач не допустив порушення податкового законодавства по взаємовідносинам із ТОВ "СК СТС" та ТОВ "ЛМ Ліфтмеханіка", у суб'єкта владних повноважень не було підстав застосовувати штрафні санкції по податку на додану вартість.

Враховуючи наведене, податкові повідомлення - рішення відповідача від 02.07.2015 р. № 0006111501, № 0006121501 та № 0006131501 є незаконними, а тому ці рішення суб'єкту владних повноважень підлягають скасуванню.

Суд відзначає, що будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до п. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Також рішення суб'єкта владних повноважень не може ґрунтуватися на припущеннях. Так, перевіривши оскаржувані в даній справі рішення відповідача з урахуванням наведеної норми, суд дійшов висновку, що відповідачем при їх прийнятті, невірно застосовано норми чинного законодавства при неповному та неправильному встановленні всіх дійсних обставин справи, у зв'язку з чим вони підлягає скасуванню.

Згідно ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 11, 12, 51, 71, ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 161ст. 162, ст. 163, ст. 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Слобода" до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення від 02.07.2015 року №0006111501, №0006121501 та №0006131501, Західної об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, у повному обсязі.

Стягнути з Державного бюджету України (УДКСУ у Червонозавдському районі м.Харкова Харківської області, р/р №31217206784011 ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО 851011, код отримувача 37999628, місцезнаходження:61010, м.Харків, Червоношкільна набережна, 16) на користь Приватного акціонерного товариства "Слобода" (код 22677163, місцезнаходження:61017, м.Харків, вул. Лозівська, 8, поточний рахунок №260030011753 в ПАТ "Регіон-банк" м.Харкова, МФО 351254), судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. 3, ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлений 05 серпня 2015 року.

Суддя О.В. Панченко