Рішення

від 22.07.2015 по справі 910/13573/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.07.2015Справа №910/13573/15 Суддя Господарського суду міста Києва Князьков В.В.

За участю секретаря судового засідання Кот Т.М.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Сам-Сон", Луганська обл., доДержавного підприємства "Дарницький вагоноремонтний завод", м. Київ, простягнення 64087,60 грн. за участю представників сторін:

від позивача:Заярний А.О.(довіреність б/н від 05.02.2015р.) від відповідача:Дмитрасевич М.О. (довіреність №1733 від 07.07.2015р.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сам-Сон" (надалі - ТОВ "Сам-Сон") звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державного підприємства "Дарницький вагоноремонтний завод" (надалі - ДП "Дарницький вагоноремонтний завод") про: стягнення заборгованості за виконані роботи у розмірі 70000,00 грн. за договором №10/14/24/01-П про виконання робіт від 24.10.2014р., 3% річних у розмірі 632,88 грн., інфляційних у розмірі 22801,69 грн., пені розмірі 12657,73 грн. та витрат на оплату адвокатських послуг у розмірі 15000,00 грн.

Ухвалою від 28.05.2015р. за вказаним позовом господарським судом міста Києва порушено провадження у справі № 910/13573/15 та розгляд справи призначено на 24.06.2015р.

24.06.2015р. позивачем у судовому засіданні подано клопотання для залучення до матеріалів справи документів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.06.2015р. у зв'язку із неявкою представника відповідача, розгляд справи відкладено на 15.07.2015р.

14.07.2015р. позивачем через відділ діловодства господарського суду подано заяву про уточнення позовних вимог, а фактично заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої ТОВ "Сам-Сон" просить стягнути з ДП "Дарницький вагоноремонтний завод" заборгованість за виконані роботи у розмірі 30000,00 грн., 3% річних у розмірі 659,59 грн., інфляційні у розмірі 20236,20 грн., пеню розмірі 13191,81 грн. та витрат на оплату адвокатських послуг у розмірі 15000,00 грн.

15.07.2015р. через відділ діловодства господарського суду представником позивача подано письмові пояснення до позову.

Представник відповідача 15.07.2015р. через відділ діловодства господарського суду подав клопотання про відкладення розгляду справи та відзив на позовну заяву. Позиція відповідача полягає в тому, що на час звернення до суду з позовом заборгованість відповідача перед позивачем складає не 700000,00 грн., а 30000,00 грн. у зв'язку із чим позивачем невірно розраховано 3% річних, інфляційні та пеню. Окрім того, відповідач зазначає, що позивачем невірно установлено строк виконання зобов'язань щодо оплати виконаних робіт.

Представник позивача у судовому засіданні підтримано заяву про зменшення розміру позовних вимог.

Частиною 4 ст.22 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Враховуючи, що вказана заява відповідає приписам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, остання прийнята судом до уваги під час розгляду справи, внаслідок чого судом розглядаються остаточні позовні вимоги ТОВ "Сам-Сон" про стягнення з ДП "Дарницький вагоноремонтний завод" заборгованість за виконані роботи у розмірі 30000,00 грн., 3% річних у розмірі 659,59 грн., інфляційні у розмірі 20236,20 грн., пеню розмірі 13191,81 грн. та витрат на оплату адвокатських послуг у розмірі 15000,00 грн.

Представник відповідача у судовому 15.07.2015р. засіданні проти задоволення позову заперечував та просив відкласти розгляд справи.

У судовому засіданні оголошено перерву до 22.07.2015р.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позов.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував з мотивві викладених у відзиві.

Судом не встановлено обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір у даному судовому засіданні. Отже, суд дійшов висновку про відсутність встановлених ст. 77 ГПК України підстав для відкладення розгляду справи та відповідно до статті 75 ГПК України, здійснює розгляд справи за наявними в ній матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення по справі № 910/13573/15.

Розглянувши матеріали справи Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

24.10.2014р. між ТОВ "Сам-Сон" (виконавець) та ДП "Дарницький вагоноремонтний завод" (замовник), було укладено договір №10/14/24/01-П на виконання робіт (надалі - договір), за умовами якого замовник доручає, виконавець зобов'язується виконати середній ремонт та налагодження колесотокарного верстату моделі 1836М.10, зав. №296, інв. №41283 згідно з Дефектною відомістю (Додаток №1 до договору), Кошторисом (додаток №2 до договору) і відомістю матеріалів (додаток №3 до договору) які є невід'ємною частиною даного договору. Змовник зобов'язується прийняти виконані роботи та оплатити їх вартість на умовах, викладених в даному договорі (п.п.1.1, 1,2 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору термін виконання робіт складає 30 (тридцять) календарних днів і розпочинається від дати отримання передоплати.

По закінченні робіт виконавець надає замовнику акт виконаних робіт, який підписується повноважними представниками обох сторін по договору. Роботи вважаються виконаними якщо при прийманні-здаванні верстату отримано не менше п'яти обточених колісних пар, що відповідають вимогам інструкції ЦВ-ЦЛ-0062 "З огляду, обстеження, ремонту та формування вагонних колісних пар", затвердженої наказом Укрзалізниці від01.04.2015 №067-Ц (п.2.4. договору).

Пунктом 3.1 договору сторони погодили, що вартість робіт визначається кошторисом (додаток №2 до договору), складеним виконавцем і погодженим замовником, і складає 408753,00 грн. (чотириста вісім тисяч сімсот п'ятдесят три грн. 00 коп.).

Згідно п. 3.2 договору виконавець приступає до виконання робіт на території замовника протягом 10 календарних днів після перерахування на розрахунковий рахунок виконавця передоплати в розмірі 30% від вартості робіт, що складає 122625,90грн. (сто двадцять дві тисячі шістсот двадцять п'ять грн. 90 коп.) у т.ч. ПДВ 20%, що складає 20437,65 грн. (двадцять тисяч чотириста тридцять сім грн. 65 коп.).

Замовник зобов'язується провести остаточний розрахунок з виконавцем у термін до 10 (десяти) банківських днів з моменту підписання сторонами акту здавання-приймання виконаних робіт, який є підставою для оплати (п. 3.4 договору).

Відповідно до п. 4.3 договору за порушення строків оплати замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня від суми заборгованості за кожний день прострочення оплати.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до " 31" грудня 2014 року, але в будь якому разі до повного виконання зобов'язань сторонами (п. 6.1 договору).

29.12.2014р. сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору №10/14/24/01-П від 24.10.2014р. згідно якої сторонами змінено умови договору, а саме: "п.6.1 Договору викласти у наступній редакції: "Цей Договір набирає чинності з моменту підписання і діє до "20" березня 2015 року, але в будь якому разі до повного виконання зобов'язань Сторонами".

Доповнити Договір №10/14/24/01-П від 24.10.2014 Кошторисом (Додаток №4 до Договору) та Відомістю матеріалів (Додаток №5 до Договору).

Додатки №2 та №3 до Договору №10/14/24/01-П від 24.10.2014 вважати такими, що втратили чинність.

п.1.1. Договору викласти у наступній редакції: "Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується виконати середній ремонт та налагодження колесотокарного верстату моделі 1836М.10, зав. №296, інв. № 41283 згідно з Дефектною відомістю (додаток №1 до Договору), Кошторисом (додаток №4 до Договору) і Відомістю матеріалів (додаток №5 до Договору) які є невід'ємною частиною даного Договору".

п.3.1 Договору викласти у наступній редакції: "Вартість робіт визначається Кошторисом (додаток № 4 до Договору), складеним Виконавцем і погодженим із Замовником, і складає 376685,60 грн. (триста сімдесят шість тисяч шістсот вісімдесят п'ять гри. 60 коп.) у т.ч. ПДВ 20%, що складає 62780,93 грн, (шістдесят дві тисячі сімсот вісімдесят грн, 93 коп.)".

п.3.4 Договору викласти у наступній редакції: ''Замовник зобов'язується провести остаточний розрахунок з Виконавцем у термін до 40 (сорока) банківських днів з моменту підписання Сторонами Акту здавання-приймання виконаних робіт, який є підставою для оплати".

Інші умови вищевказаного Договору, не порушені даною Додатковою угодою №1, залишаються незмінними і Сторони підтверджують по них свої зобов'язання."

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що на виконання умов договору, виконав середній ремонт та налагодження колесотокарного верстату моделі 1836М.10, зав. № 296, інв. № 41283 на загальну суму 376685,60 грн. (триста сімдесят в сть тисяч шістсот вісімдесят п'ять гривень, 60 коп.). Роботи було прийнято відповідачем за актом здачі-прийняття виконаних робіт від 12.01.2015р.

Разом з тим, відповідачем було частково виконано розрахунок з позивачем на умовах передплати, а саме: - в сумі 122625,90 грн. Окрім того, позивачем було порушено строк здавання робіт, і ТОВ "Сам-Сон" понесло відповідальність у вигляді пені у розмірі 9040,46 грн. Після прийняття робіт, відповідачем оплачено лише 215019,24 грн., у зв'язку з чим у ДП "Дарницький вагоноремонтний завод" виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 30000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного:

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч. 1 ст. 629 Цивільного України є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вище встановлено господарським судом, 24.10.2014р. між сторонами у справі укладений договір №10/14/24/01-П на виконання робіт, відповідно до умов якого виконавець приймає до виконання роботи із середнього ремонту та налагодження колесотокарного верстату моделі 1836М.10, зав. №296, інв. №41283 згідно з Дефектною відомістю.

Оцінивши зміст Договору, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов до висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом і правовою природою є договором підряду, який підпадає під правове регулювання ст.837 - ст.864 ЦК України.

Відповідно до акту здачі-прийняття виконаних робіт за січень 2015р., а саме: від 12.05.2015р. на суму 376685,60 грн., який підписано представниками сторін та скріплено їх печатками (копія в матеріалах справи) позивач роботи здав, а відповідач їх прийняв і жодних зауважень щодо якості робіт позивачу не надіслав.

Частиною першою статті 837 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно ст. 854 ЦК України встановлено, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

З аналізу викладених норм вбачається, що договір підряду є оплатним, і обов'язку підрядника виконати певну роботу відповідає обов'язок замовника цю роботу прийняти та оплатити.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Тобто, вказана норма передбачає як безпосереднє встановлення у зобов'язанні строку (терміну) його виконання, так і визначення цього строку вказівкою на певну подію, яка неминуче має настати. В іншому ж випадку кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Пунктом 3.2 договору передбачено, що виконавець приступає до виконання робіт на території замовника протягом 10 календарних днів після перерахування на розрахунковий рахунок виконавця передоплати в розмірі 30% від вартості робіт, що складає 122625,90грн.

Відповідно до п. 3.4 договору замовник зобов'язується провести остаточний розрахунок з виконавцем у термін до 40 (сорока) банківських днів з моменту підписання сторонами акту здавання-приймання виконаних робіт, який є підставою для оплати.

Судом встановлено, що відповідно до акту здавання-приймання виконаних робіт від 12.01.2015р. на загальну суму 376685,60 грн. позивач виконав свої зобов'язання за договором в повному обсязі, а відповідач розрахувався з позивачем частково, а саме: -передоплата в сумі 122625,90 грн., та 215019,24 грн. після виконання робіт. Окрім того, оскільки позивачем було порушено строк здавання робіт, то у акті зазначено, що виконавевець несе відповідальність у вигляді пені у розмірі 9040,46 грн. в рахунок остаточного розрахунку за виконані роботи.

376685,60 грн. (акт виконаних робіт від 12.01.2015р.)

- 122625,90 грн. (передоплата 20.11.2014р.)

- 9040,46 грн. (пеня за порушення строків виконання робіт)

- 145019,24 грн. (часткова оплата 10.03.2015р.)

- 20000,00 грн. (часткова оплата 19.03.2015р.)

- 10000,00 грн. (часткова оплата 22.05.2015р.)

- 40000,00 грн. (часткова оплата 27.05.2015р.) = 30000,00 грн.

З урахуванням встановленого, відповідач безпідставно ухиляється від покладених на нього зобов'язань та не здійснює повного розрахунку у розмірі 30000,00 грн.

Отже, з урахуванням вимог ч. 1 ст. 854 ЦК України відповідач повинен був оплатити виконані роботи у строк до 09.03.2015р. При цьому, як вбачається із матеріалів справи ДП "Дарницький вагоноремонтний завод" свої зобов`язання за договором щодо повної оплати виконаних робіт не виконано, доказів погашення заборгованості у розмірі 30000,00 грн. відповідачем суду не надано.

За таких обставин позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 30000,00 грн. визнаються судом обґрунтованим та такими, що підлягають задоволенню.

За прострочення виконання грошового зобов'язання позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 659,59 грн. та витрат з урахуванням індексу інфляції у розмірі 20236,20 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань, і він вважається таким, що прострочив.

У п 1.7. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" №14 від 17.12.2013р. визначено, якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов'язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 ЦК України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов'язку негайного виконання; такий обов'язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 ЦК України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред'явив йому кредитор пов'язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов'язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору. Відповідні висновки випливають зі змісту частини другої статті 530 ЦК України . Днем пред'явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв'язку і підприємством зв'язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред'явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, з урахуванням вимог ч. 1 ст. 854 ЦК України та п. 3.4 договору відповідач повинен був оплатити виконані роботи у строк до 09.03.2015р.

Із розрахунку позивача вбачається, що ТОВ "Сам-Сон" позивач нараховує інфляційні та 3% річних з 10.03.2015р. у відповідності до вимог частини другої статті 530 ЦК України.

Згідно розрахунку суду інфляційні втрати складають:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі 10.03.2015 - 10.03.2015 245019.24 1.000 0.00 245019.24 11.03.2015 - 18.03.2015 100000.00 1.108 10800.00 110800.00 19.03.2015 - 21.05.2015 80000.00 1.165 13206.40 93206.40 22.05.2015 - 26.05.2015 70000.00 1.000 0.00 70000.00 27.05.2015 - 13.07.2015 30000.00 1.004 120.00 30120.00

Таким чином, сума боргу з урахуванням індексу інфляції складає 24126,40 грн.

Розрахунок 3% річних:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 245019.24 10.03.2015 - 10.03.2015 1 3 % 20.14 100000.00 11.03.2015 - 18.03.2015 8 3 % 65.75 80000.00 19.03.2015 - 21.05.2015 64 3 % 420.82 70000.00 22.05.2015 - 26.05.2015 5 3 % 28.77 30000.00 27.05.2015 - 13.07.2015 48 3 % 118.36 Таким чином, загальна сума процентів за договором складає 653,84 грн.

Згідно розрахунку суду, розмір 3% річних та інфляційних втрат за вказаний вище період становить 653,84 грн. та 24126,40 грн. відповідно.

При цьому позивачем заявлено про стягнення інфляційних втрат у розмірі 20236,20 грн. Оскільки ТОВ "Сам-Сон" заявлено до стягнення суму інфляційних втрат у меншому розмірі ніж визначено законом, а суд самостійно не може вийти за межі позовних вимог, то судом задовольняється вимога про стягнення інфляційних втрат - 20236,20 грн.

Одночасно, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 13191,81 грн. за період з 10.03.2015р. по 13.07.20015р.

Розрахунок суми пені

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 245019.24 10.03.2015 - 10.03.2015 1 30.0000 % 0.164 %* 402.77 100000.00 11.03.2015 - 18.03.2015 8 30.0000 % 0.164 %* 1315.07 80000.00 19.03.2015 - 21.05.2015 64 30.0000 % 0.164 %* 8416.44 70000.00 22.05.2015 - 26.05.2015 5 30.0000 % 0.164 %* 575.34 30000.00 27.05.2015 - 13.07.2015 48 30.0000 % 0.164 %* 2367.12 Таким чином, загальна сума пені за договором складає 13076,74 грн.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені прокуратурою та позивачем не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги нормативно та документально доведені, а тому підлягають частковому задоволенню, а саме: основної заборгованості у розмірі 30000,00 грн., 3% річних у розмірі 653,84 грн., витрат з урахуванням індексу інфляції у розмірі 20236,20 грн. та пені у розмірі 13076,74 грн.

Доводи відповідача наведені у відзиві від 15.07.2015р. про те, що відповідачем при нарахуванні пені, інфляційних та 3% річних не взято до уваги часткові оплати, спростовуються матеріалами справи, зокрема розрахунком позивача (а.с. 63) та обставинами встановленими судом.

Під час розгляду справи в суді, представником позивача також заявлено про відшкодування за рахунок відповідача судових витрат на послуги адвоката в розмірі 15000,00 грн.

Дослідивши подану позивачем заяву про відшкодування судових витрат суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.02.2015 р. між Адвокатом Конюховим Є.А. адвокат за умовами договору) та ТОВ "Сам-Сон" (клієнт за умовами договору) було укладено договір про надання правової допомоги за №5212, відповідно до умов якого, в порядку та на умовах, визначених цим договором, адвокат зобов'язується надати Клієнту послуги із захисту інтересів останнього в Господарському суді міста Києва, пов'язані з підготовкою позову, подачею позову та участю Адвоката в судових засіданнях по стягненню заборгованості з Державного підприємства "Дарницький ремонтний завод" (ЄДРПОУ 14294471) з оплати виконаних робіт в рамках договору про виконання робіт №10/14/24/01-П від 24 жовтня 2014 року.

Відповідно до розділу 4 даного договору, клієнт здійснює оплату гонорару Адвоката, розмір якого зазначено у п. 4.2, в такі етапи: - п. 4.1.1. - 50% від суми, передбаченої пунктом 4.2. цього договору, в семиденний термін з моменту підписання Договору; п. 4.1.2 - 50% суми, передбаченої пунктом 4.2. цього договору, в тридцяти денний термін з моменту підписання договору.

Сторони погодилося, що розмір гонорару адвоката заданим договором становить: 15000,00 грн. (п'ятнадцять тисяч гривень, 00 коп.).

На виконання даного пункту договору, клієнтом було видано Конюхову Є.А. 7500,00 грн. на підставі видаткового касового ордеру від 09.02.2015р. та 7500,00 грн. на підставі видаткового касового ордеру від 03.03.2015р.

Частина 1 статті 44 ГПК України встановлює, що судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини 3 статті 48 ГПК України, витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Пунктом 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність") встановлено, що договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пункт 9 ч. 1 ст. 1 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" зазначає представництво як один із видів адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Відповідно до частини 3 статті 30 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За таких обставин, виходячи з норми права щодо того, що при визнанні розміру гонорару слід виходити з принципів розумності, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення клопотання позивача та відшкодування за рахунок відповідача суму судових витрат у суді на послуги адвоката в розмірі 10000,00 грн., яка, на думку суду, відповідає принципам розумності та справедливості, наявності у відповідача заборгованості по договору перед позивачем, що, в свою чергу, зумовило звернення останнього з позовом до суду. Правової позиції щодо вирішення питання розподілу судових витрат, які підлягають сплаті за послуги адвоката, з застосування критерію розумності також дотримується Вищий господарський суд України (Постанова від 31.07.2012р. у справі № 10/577, постанова від 19.06.2013р. у справі № 5015/3556/12).

Згідно із ст.ст.1, 2 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду.

За приписами ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір встановлюється у розмірі 2% ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати (1827,00 грн.) та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат (73080,00 грн.). З позовних заяв немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 мінімальної заробітної плати (1218,00 грн.).

В абзаці 2 п. 2.8. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013р. за №7 зазначено, що у разі коли позивач на підставі частини четвертої статті 22 ГПК України до прийняття рішення зі справи зменшив розмір позовних вимог, зайво сплачена сума судового збору підлягає поверненню (пункт 1 частини першої статті 7 Закону).

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі, зокрема, зменшення розміру позовних вимог. У такому випадку судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.

Як вказувалось вище, ТОВ "Сам-Сон" звернулось до господарського суду м. Києва з позовною заявою (в редакції заяви про зменшення розміру позовних вимог від 13.07.2015р.) до ДП "Дарницький вагоноремонтний завод" про стягнення 64087,60 грн. заборгованості.

Таким чином, при зверненні до господарського суду із розглядуваною позовною заявою за майновою вимогою про стягнення 64087,60 грн. сплаті підлягає судовий збір в сумі 1827,00 грн.

Як свідчать матеріали справи, відповідно до платіжного доручення №4 від 14.05.2015р. ТОВ "Сам-Сон" було сплачено судовий збір у розмірі 2292,50 грн.

Отже, приймаючи до уваги зменшення позивачем суми позовних вимог 64087,60 грн., враховуючи приписи ст. 7 Закону України "Про судовий збір", суд дійшов висновку, що грошові кошти в сумі 465,50 грн., сплачені згідно із платіжним дорученням №4 від 14.05.2015р., підлягають поверненню позивачу з Державного бюджету України.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сам-Сон" задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Дарницький вагоноремонтний завод" (02092, м. Київ, вул. Алма-Атинська, б.74, ідентифікаційний код юридичної особи 14294471) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сам Сон" (93343,

Луганська область, с. Березівське, вул. Первомайська, б. 60-А, ідентифікаційний код юридичної особи 24851180) основний борг у розмірі 30000 (тридцять тисяч) грн. 00 коп., пеню у розмірі 13076 (тринадцять тисяч сімдесят шість) грн. 74 коп., 3% річних у розмірі 6593 (шістсот п'ятдесят три) грн. 84 коп., інфляційні втрати у розмірі 20236 (двадцять тисяч двісті тридцять шість) грн. 20 коп., витрати на послуги адвоката у розмірі 10000 (десять тисяч) грн. 00 коп., судовий збір у розмірі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Сам Сон" (93343,

Луганська область, с. Березівське, вул. Первомайська, б. 60-А, ідентифікаційний код юридичної особи 24851180) з державного бюджету судовий збір в сумі 465,50 грн., сплачений згідно платіжного доручення N4 від 14.05.2015р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено - 27.07.2015р.

Суддя В.В. Князьков