Рішення

від 30.07.2015 по справі 910/11056/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.07.2015Справа №910/11056/15

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Мельник Ю.О., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Першого заступника прокурора Шевченківського району міста Києва в інтересах держави в особі

Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву

Державного підприємства "Дирекція будинку державних художніх колективів"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ідеал 5 Плюс"

про стягнення 1 686 395,04 грн.

за участю представників:

прокурор: Колодяжна А.В.- посвідчення прокуратури м. Києва № 028406 від 01.09.2014 р. від позивача -1:Кошман А.С.- представник за довіреністю № 21 від 05.05.2015р. від позивача -2:Бойко М.Д.- представник за довіреністю № 03-001-03 від 05.01.2015 р. від відповідача:не з'явився

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду м. Києва звернувся перший заступник прокурора Шевченківського району міста Києва (прокурор) в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву (позивач-1), Державного підприємства "Дирекція будинку державних художніх колективів" (позивач-2) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ідеал 5 Плюс" (відповідач - ТОВ "Ідеал 5 Плюс") про стягнення 724 707,93 грн.

В обґрунтування своїх вимог прокурор посилається на порушення відповідачем умов договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 6357 від 29.12.2012 р. в частині своєчасного здійснення орендної плати за орендоване приміщення.

У позові прокурор просив суд стягнути з ТОВ "Ідеал 5 Плюс" заборгованість у сумі 724 707,93 грн., з якої:

- до Державного бюджету України - основну заборгованість у сумі 353 305,09 грн., інфляційні витрати у сумі 19 521,09 грн., штраф у сумі 10 599,15 грн., пеню у сумі 18 763,35 грн., а всього - 402 189,58 грн.;

- на користь ДП "Дирекція будинку державних художніх колективів" - основну заборгованість у сумі 232 213,79 грн., компенсації податку на додану вартість, розрахованого з 70 % орендної плати у сумі 90 305,46 грн., а всього - 322 519,25 грн.

Під час розгляду справи по суті від прокурора надійшла заява про збільшення позовних вимог, відповідної до якої прокурор просить стягнути з ТОВ "Ідеал 5 Плюс" заборгованість у сумі 1 686 395,04 грн., з якої:

- до Державного бюджету України основну заборгованість у сумі 773 448,57 грн., інфляційні витрати у сумі 196 521,12 грн., пеню у сумі 147 740,33 грн., штраф у сумі 23 203,46 грн., а всього - 1 140 913,48 грн.;

- на користь ДП "Дирекція будинку державних художніх колективів" - основну заборгованість у сумі 392 746,65 грн., компенсації податку на додану вартість, розрахованого з 70 % орендної плати у сумі 152 734,91 грн., а всього - 545 481,56 грн.

У судовому засіданні прокурор та представники позивачів - Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву та ДП "Дирекція будинку державних художніх колективів" підтримали та обґрунтували збільшені позовні вимоги, просили їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Позиція відповідача стосовно даного позову суду невідома.

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, встановив наступне.

Відповідно до ст. 121 Конституції України на прокуратуру України покладено представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Отже, підставою представництва в даній справі прокурором інтересів позивачів є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави, а також заподіяння державі шкоди внаслідок вчинення кримінального правопорушення, у зв'язку чим прокурор звернувся до господарського суду.

Розглядаючи справу по суті, суд встановив, що 29.12.2012 р. між Регіональним відділенням фонду державного майна України по місту Києву (далі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ідеал 5 Плюс" (далі - орендар) був укладений договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 6357 (надалі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно (далі - майно), нежилі приміщення загальною площею 1860,70 кв.м., за адресою: м. Київ, вул. Ярославів Вал, 36-38, на першому поверсі (438,50 кв.м.), на другому поверсі (472,20 кв.м.), на 3-му поверсі (472,20 кв.м.), антресоль (164,60 кв.м.), в підвалі (313,20 кв.м.) будівлі, що знаходиться на балансі Державного підприємства "Дирекція будинку державних художніх колективів" (далі - балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку станом на 30.09.2012 р. і становить 19 740 200,00 грн. без ПДВ.

Майно передається в оренду з метою розміщення торговельного об'єкту з продажу книг, газет, журналів, виданих українською мовою (п. 1.2 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання - передачі майна.

Пунктом 3.1 договору встановлено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 786 від 04.10.1995 (зі змінами) і становить без ПДВ за базовий місяць оренди - листопад 2012 року. - 82 168,58 грн.

Орендна плата за перший місяць оренди грудень 2012 року встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за грудень місяць 2012 року.

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством (п. 3.2 договору).

Згідно з п. 3.11 договору у разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передачі включно.

Згідно п. 5.3 договору орендар зобов'язався своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Згідно з п. 5.9 договору орендар зобов'язався щомісячно до 15 числа надавати орендодавцеві та балансоутримувачу інформацію про перерахування орендної плати за попередній місяць (копію платіжного доручення з відміткою обслуговуючого банку про перерахування орендної плати до Державного бюджету України та балансоутримувачу).

Пунктом 10.1 договору сторонами погоджено, що договір укладено на 2 роки 11 місяців, що діє з 29.12.2012 р. до 29.11.2015 р. включно.

У судовому засіданні встановлено, що позивач-1 - Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву на виконання умов вказаного договору надав відповідачу в оренду нежилі приміщення загальною площею 1860,70 кв.м., за адресою: м. Київ, вул. Ярославів Вал, 36-38, на першому поверсі (438,50 кв.м.), на другому поверсі (472,20 кв.м.), на 3-му поверсі (472,20 кв.м.), антресоль (164,60 кв.м.), в підвалі (313,20 кв.м.) будівлі, що знаходиться на балансі позивача-2 - Державного підприємства "Дирекція будинку державних художніх колективів", про що свідчить акт приймання-передавання орендованого майна від 29.12.2012 р. Отже, у відповідача виник обов'язок сплачувати орендні платежі, встановлені умовами договору оренди.

У подальшому відповідач порушив свої зобов'язання за договором в частині оплати оренди нерухомого майна, тому прокурор в інтересах держави звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ідеал 5 Плюс" про стягнення 880 968,06 грн., розірвання договору та зобов'язання вчинити дії.

Рішенням господарського суду міста Києва від 23.12.2014 р. у справі № 910/24431/14, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду міста Києва від 18.03.2015 р. та постановою Вищого господарського суду України від 02.07.2015 р., позовні вимоги прокурора були задоволені:

- стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ідеал 5 Плюс" на користь Державного бюджету України суму основної заборгованості в розмірі 438 540, 62 грн., інфляційні збитки в розмірі 19 212, 67 грн., штраф в розмірі 13 156, 22 грн., пеню в розмірі 24 635, 10 грн.

- стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ідеал 5 Плюс" на користь Державного підприємства "Дирекція будинку державних художніх колективів" суму основної заборгованості з орендної плати в розмірі 279 032, 68 грн., заборгованість з компенсації податку на додану вартість, розрахованого з 70 % орендної плати, яка підлягає сплаті до бюджету, в розмірі 106 390, 77 грн.;

- розірвано договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 6357 від 29.12.2012, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна по місту Києву та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ідеал 5 Плюс";

- зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Ідеал 5 Плюс" протягом трьох робочих днів з моменту вступу рішення суду в законну силу за актом приймання - передавання повернути Регіональному відділенню Фонду державного майна України по м. Києву або Державному підприємству "Дирекція будинку державних художніх колективів" обумовлене договором нерухоме майно.

З матеріалів справи вбачається, що об'єкт оренди був повернутий позивачу-2 03.07.2015 р., про що Відділом державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві був складений акт та винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 47272483 по примусовому виконанню наказу господарського суду міста Києва від 02.04.2015 р. по справі № 910/24431/14/

У даному позові прокурор вважає, що внаслідок невчасного повернення орендованого майна за рішенням суду від 23.12.2014 р. відповідач продовжив коиристуватись об'єктом оренди, а тому він зобов'язаний сплатити позивачам орендну плату та інші нарахування, передбачені договором за період з 10.10.2014 р. по 03.07.2015 р.

Згідно з ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відносини щодо оренди державного майна регулюються спеціальним законом - Законом України "Про оренду державного та комунального майна".

За умовами ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Відносини щодо оренди державного майна регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ст. 3 Закону).

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності, строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Згідно з ч. 2 вказаної статті методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об'єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 2 ст. 26 та п. 1 ст. 27 Закону договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено, а орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вже зазначалось, рішенням господарського суду міста Києва від 23.12.2014 р. у справі № 910/24431/14 було стягнуто з ТОВ "Ідеал 5 Плюс" заборгованість з орендної плати за період з лютого 2014 р. по серпень 2014 р., яка виникла перед орендодавцем - ДП "Дирекція будинку державних художніх колективів", а також заборгованість з орендної плати, яка виникла перед баланосутримувачем - Регіональним відділенням Фонду державного майна по місту Києву (державним бюджетом) за період з грудня 2012 р. по вересень 2014 р., а договір оренди - розірвано.

При цьому судом встановлено, що відповідач вказане рішення господарського суду міста Києва від 23.12.2014 р. у справі № 910/24431/14 виконав неналежним чином, повернув орендоване приміщення орендодавцю тільки 03.07.2015 р.

Відповідно до п. 3.11 договору у разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передачі включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи санкції, до державного бюджету та балансоутримувачу.

Згідно з п. 3.3 договору, орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Пунктом 3.6 договору встановлено, що орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Пунктом 3.7 договору передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному в п. 3.6 договору співвідношенні,

Згідно із п. 3.8. договору, у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 3 % від суми заборгованості.

Крім того, умовами п. 3.2 договору передбачено нарахування ПДВ на суму орендної плати, яке здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством.

Відповідно до п. "б" ст. 185 Податкового кодексу України (далі-ПК України) об'єктом оподаткування є операції з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 Податкового кодексу України, в тому числі й операції, які пов'язані з договорами оренди, а тому у балансоутримувача нерухоме майно якого передано в оренду за договором між Фондом та орендарем, виникають податкові зобов'язання на дату, визначену ст. 187 ПК України, а саме на дату яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше, а саме дата оформлення документа, що засвідчує факт надання послуг платником податку.

При цьому, відповідно до ст. 188 ПК України, база оподаткування визначається виходячи з договірної вартості, що означає, що база оподаткування визначається виходячи з повної вартості орендної плати незалежно від того, хто здійснює процедуру розмежування вартості орендної плати у визначених договором розмірах.

Відповідно до підпункту 194.1.1 пункту 194.1 ст. 194 ПК України, розмір ПДВ становить 20 відсотків бази оподаткування та додається до орендної плати.

Податок на додану вартість - непрямий податок, платником якого є особа, яка надає послуги (орендодавець), фактично тягар сплати покладається на орендаря, оскільки ПДВ включається до ціни послуги (нараховується на орендну плату), а тому має сплачуватися разом з орендною платою.

Враховуючи, що Регіональне відділення ФДМУ по м. Києву платником ПДВ не зареєстроване, то платником податку на додану вартість на всю суму орендної плати, в тому числі на 70 %, що перераховується до Державного бюджету відповідно до ст. 180 ПК України є балансоутримувач, тобто ДП "Дирекція будинку державних художніх колективів".

Таким чином, оскільки за умовами договору відповідач самостійно здійснює розмежування платежів і проводить перерахування до бюджету належних 70 % орендної плати, то на рахунок балансоутримувача спрямовується належні 30 % та сума податку на додану вартість, обчислена з повної вартості орендної плати.

Згідно з листом Комітету Верховної Ради України з питань фінансів та банківської діяльності "Щодо сплати податку на додану вартість за операції з оренди державного майна" № 06-10/875 від 17.12.99 Фонд державного майна відповідно до завдань та мети діяльності, встановлених Положеннями про Фонд державного майна України не є суб'єктом господарської діяльності і не отримує надходжень від оренди державного майна на свій банківський рахунок. Таким чином Фонд державного майна не є суб'єктом підприємницької діяльності і не може бути платником податку на додану вартість з операцій орендної плати за майно, орендодавцем якого є Фонд.

У зв'язку з наведеним, а також на підставі роз'яснення Державної податкової адміністрації України № 6514/7/16-1201 від 12.05.2000 "Відносно оподаткування податком на додану вартість сум орендної плати за використання державного майна" встановлено, що на дату виникнення податкових зобов'язань підприємство, нерухоме майно якого передано в оренду за договором між Фондом та орендарем, відповідно до вимог наказу ДПА України від 31.05.97 № 165 виписує податкову накладну на повну вартість орендної плати, де окремим рядком повинна бути виділена сума податку на додану вартість, яка становить 20 відсотків бази оподаткування, яка визначається виходячи з повної вартості орендної плати незалежно від того, хто (орендар чи підприємство) здійснює процедуру розмежування вартості орендної плати у розмірах, визначених пунктом 17 Методики (786-95-п), та додається до вартості орендної плати. Орендар на підставі податкової накладної та за умови фактичного списання коштів з банківського рахунка в рахунок оплати за користування майном включає суму податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

У зв'язку з тим, що за вказівками Фонду державного майна України орендар самостійно направляє визначені п. 17 Методики частки орендної плати безпосередньо до бюджету та підприємству, на балансі якого знаходиться орендоване майно, то таке підприємство оформляє платіжні документи окремо на частину вартості орендної плати з урахуванням податку на додану вартість та окремо на суму податку на додану вартість, яка припадає на частину орендної плати, що орендарем безпосередньо перераховується до бюджету.

Провівши перерахунок заявленої позивачем суми основної заборгованості за договором оренди та компенсації податку на додану вартість, суд встановив, що з відповідача підлягає стягненню:

- основна заборгованість у сумі 773 448,57 грн. на користь Державного бюджету України;

- основна заборгованість у сумі 392 746,65 грн. та компенсація податку на додану вартість, розрахованого з 70 % орендної плати у сумі 152 734,91 грн. на користь ДП "Дирекція будинку державних художніх колективів".

На суму заборгованості з орендної плати у розмірі 70 %, що підлягає стягненню до державного бюджету, прокурор також нарахував пеню у сумі 147 740,33 грн. за період з 24.01.2015 р. по 24.07.2015 р. та 3 % штрафу у сумі 23 203,46 грн.

Частиною 1 ст. 229 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

В силу ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Нормами ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Пунктом 3.7 договору передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному в п. 3.6 договору співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Згідно із п. 3.8. договору, у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, Орендар також сплачує штраф у розмірі 3 % від суми заборгованості.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ч. 2 п. 2.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.12.2013 р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" та правової позиції Верховного Суду України вiд 06.06.2012 р. у справi № 6-49цс12, вiд 30.10.2013 р. у справi № 6-59цс13 застосування іншого виду неустойки - штрафу до грошового зобов'язання не передбачено законом, що, втім, не виключає можливості його встановлення в укладеному сторонами договорі, притому і як самостійний захід відповідальності, і як такий, що застосовується поряд з пенею. В останньому випадку не йдеться про притягнення до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення двічі, тому що відповідальність настає лише один раз - у вигляді сплати неустойки, яка включає у себе і пеню, і штраф як лише форми її сплати.

Провівши перерахунок заявленої прокурором суми пені відповідно до подвійної облікової ставки Національного банку України та вимог ст. 232 ГК України, суд встановив, що з відповідача підлягає стягненню:

- пеня у сумі 121 360,17 грн. - за період з 24.01.2015 р. по 02.07.2015 р., тобто у меншій сумі, ніж заявлено позивачем, оскільки прокурором не врахована дата повернення об'єкту оренди (03.07.2015 р.) та пункт 3.6 договору стосовно кінцевої дати орендної плати (не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним), а тому нарахування пені на заборгованість з орендної плати за травень здійснюється - до 02.07.2015 р., а за червень-липень 2015 р. не нараховується;

- 3 % штрафу у сумі 23 203,46 грн., як просив прокурор.

Також прокурор просить стягнути до державного бюджету з відповідача інфляційну складову боргу у сумі 196 521,12 грн. за період з 10.10.2014 р. по10.08.2015 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на вищенаведені норми законодавства та умови укладеного сторонами правочину, вимоги про стягнення інфляційної складової боргу є такими, що заявлені правомірно.

Провівши перерахунок заявленої до стягнення матеріальних втрат, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача-1 підлягає стягненню інфляційна складова боргу у сумі 52 130,01 грн., тобто у меншій сумі, ніж заявлено позивачем, оскільки прокурором так само не врахована дата повернення об'єкту оренди (03.07.2015 р.) та пункт 3.6 договору стосовно кінцевої дати орендної плати (не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним), а тому нарахування інфляційної складової боргу на заборгованість з орендної плати за травень здійснюється - до 02.07.2015 р., а за червень-липень 2015 р. не нараховується.

Отже, враховуючи встановлені обставини у справі, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про суму судового збору, суд приймає до уваги, положення п. 11 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", відповідно до якого органи прокуратури звільняються від сплати судового збору.

Частиною 3 ст. 49 ГПК України встановлено, що судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 4 вищевказаного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" від 28.12.2014 р. станом на 01.01.2015 р. мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1 218,00 грн.

Таким чином, судовий збір за подачу даної позовної заяви з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимого складає 33 727,90 грн. (2 відсотки ціни позову).

Згідно з ч. 5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Також суд враховує пункт 4.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 21.02.2013 р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", відповідно до якого приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору, у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32-34, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов першого заступника прокурора Шевченківського району міста Києва в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву, Державного підприємства "Дирекція будинку державних художніх колективів" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ідеал 5 Плюс" про стягнення 1 686 395,04 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ідеал 5 Плюс" (01004, м. Київ, вул. Пушкінська, 32-А, ідентифікаційний код 38320191) до Державного бюджету України (УДКСУ в Шевченківському районі м. Києва, код одержувача - 37995466, банк одержувача - ГУ ДКСУ в м. Києві, р/р 31111094700011, МФО 820019, КЕКД 22080300, назва - плата за оренду іншого державного майна) основну заборгованість у сумі 773 448 (сімсот сімдесят три тисячі чотириста сорок вісім) грн. 57 коп., пеню у сумі 121 360 (сто двадцять одну тисячу триста шістдесят) грн. 17 коп., 3 % штрафу у сумі 23 203 (двадцять три тисячі двісті три) грн. 46 коп., інфляційні збитки у сумі 52 130 (п'ятдесят дві тисячі сто тридцять ) 01 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ідеал 5 Плюс" (01004, м. Київ, вул. Пушкінська, 32-А, ідентифікаційний код 38320191) на користь Державного підприємства "Дирекція будинку державних художніх колективів" (01032, м. Київ, бул. Тараса Шевченка, буд. 50-52, ідентифікаційний код 21608289) основну заборгованість у сумі 392 746 (триста дев'яносто дві тисячі сімсот сорок шість тисяч) грн. 65 коп., заборгованість з компенсації податку на додану вартість, розрахованого з 70 % орендної плати, яка підлягає сплаті до бюджету у сумі 152 734 (сто п'ятдесят дві тисячі сімсот тридцять чотири) грн. 91 коп.

В іншій частині позову - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ідеал 5 Плюс" (01004, м. Київ, вул. Пушкінська, 32-А, ідентифікаційний код 38320191) в дохід Державного бюджету України витрати по сплаті судового збору в розмірі 30 312 (тридцять тисяч триста дванадцять) грн. 47 коп.

Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву (01032, м. Київ, бул. Тараса Шевченка, 50-г, ідентифікаційний код 19030825) в дохід Державного бюджету України витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 415 (три тисячі чотириста п'ятнадцять) грн. 43 коп.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 30 липня 2015 року.

Повний текст рішення підписаний 5 серпня 2015 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя К.І. Головіна