Рішення

від 15.07.2015 по справі 922/18/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" липня 2015 р.Справа № 922/18/15

Господарський суд Харківської області у складі:

головуючий суддя Хотенець П.В.

судді: Лаврова Л.С. , Яризько В.О.

при секретарі судового засідання Кобиченко Н.М.

розглянувши справу

за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м. Харків до 1. Комітета у справах сім'ї, молоді та спорту по Фрунзенському району Департаменту у справах сім'ї, молоді та спорту Харківської міської ради, м.Харків, 2. Департамента у справах сім'ї, молоді та спорту Харківської міської ради, м. Харків про стягнення 132077,51 грн. за участю представників сторін:

позивача - Соляник О.Ю. дов № 38-565/19 від 23.02.2015 року

відповідача - 1. Асєєва А.С., дов. № 22 від 06.02.2015 року, Грунь В.А., начальник комітету, 2. не з*явився

ВСТАНОВИВ:

Розглядається позовна вимога про стягнення з відповідачів суми у розмірі 132077,51 грн. за неналежне виконання договірних зобов*язань.

Представники першого відповідача у судовому засіданні просять суд долучити до матеріалів справи додаткові документи, які суд долучає до матеріалів справи. Також представники першого відповідача у судовому засіданні та у наданому клопотанні просять суд застосувати строк позовної давності.

Представник другого відповідача у судове засідання не з*явився, у наданому клопотанні просить суд застосувати строк позовної давності.

Представник позивача у судовому засіданні та у письмових поясненнях проти застосування строку позовної давності заперечує.

Стаття 264 Цивільного кодексу України передбачає, що перебіг позовної даввності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов*язку, стаття встановлює підстави, за наявності яких починається новий перебіг строку позовної давності, незалежно від строку, який сплив до часу виникнення цих обставин, за умови, якщо до виконання цих підстав не сплив строк позовної давності.

Розглядаючи цю норму, необхідно прийняти до уваги те, що у останній йдеться саме про дії учасників цивільних відносин. Чинне законодавство не містить переліку таких дій, але їх узагальнюючою рисою є те, що такі дії мають бути спрямовані на виникнення цивільних прав і обов*язків (частина 1 статті 11 Цивільного кодексу України) В цьому сенсі діями по визнанню боргу є дії боржника безпосередньо по відношенню до кредитора, які свідчать про наявність боргу, зокрема повідомленням боржника на адресу кредитора, яким боржник підтверджує наявність у нього заборгованості перед кредитором, відповідь на претензію, підписання боржником акта звірки розрахунків або іншого документа, в якому визначена його заборгованість.

З матеріалів справи вбачається, що першим відповідачем на адресу позивача були направлені листи № 177 від 21 червня 2012 року, № 152 від 11 червня 2012 року, № 149 від 14 квітня 2011 року, якими перший відповідач фактично визнає заборгованість.

Приймаючи до уваги, що з таких підстав вбачається перебіг позовної давності перерваним на підставі статті 264 Цивільного кодексу України, колегія суддів відмовляє у задоволенні клопотань відповідачів про застосування строку позовної давності та починає розгляд справи по суті.

Представник позивача у судовому засіданні та у наданих письмових поясненнях підтримує заявлені позовні вимоги і просить їх задовольнити у повному обсязі.

Представники першого відповідача у судовому засіданні та у наданих письмових поясненнях проти заявлених позовних вимог заперечують, просять відмовити у задоволенні позову.

Представник другого відповідача у судове засідання не з*явився, у наданому відзиві на позовну заяву проти заявлених позовних вимог заперечує, просить відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши пояснення повноважних представників позивача та першого відповідача, колегією суддів встановлено наступне.

15 жовтня 2006 року між Комунальним підприємством "Харківські теплові мережі" (позивачем) та Комітетом у справах сім'ї, молоді та спорту по Фрунзенскому району департаменту у справах сім'ї, молоді та спорту Харківської міської ради (першим відповідачем) було укладено тимчасовий договір №889 "Про постачання теплової енергії" (надалі-договір), відповідно до якого теплопостачальна організація (позивач) бере на себе зобов'язання постачати споживачеві (першому відповідачу) теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором. Відповідно до вказаного договору позивач здійснював постачання теплової енергії до об'єктів першого відповідача, що вказані в додатку № 4 до цього договору.

Згідно пункту 6.3. вказаного договору споживач сплачує вартість фактично спожитої в розрахунковому періоді теплової енергії протягом 5 днів після одержання рахунку безпосередньо від представника Енергопостачальної організації або 7 днів після відправлення його поштою.

Відповідно до п.п. 6.4. договору, якщо споживач розраховується за показниками приладів обліку, при перевищенні фактичного використання теплової енергії понад заявлену та сплачену до початку розрахункового періоду, це перевищенння окремо оплачується споживачем не пізніше 25-го числа поточного місяця.

Згідно п.п. 6.5 договору, споживачі, що не мають приладів обліку, кількість фактично спожитої теплової енергії визначають згідно з договірними навантаження з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових мереж джерел Енергопостачальної організації та кількості годин роботи теплоспоживального обладнання споживача в розрахунковому періоді. Різниця між заявленою та фактичною спожитою тепловою енергією сплачується Споживачем не пізніше як в термін 5 банківських днів з часу отримання рахунку на оплату.

На виконання Закону України "Про здійснення державних закупівель "починаючи з 2012 року позивач здійснював постачання теплової енергії першому відповідачу також і на підставі договору №889/12 "Про закупівлю теплової енергії в гарячій воді за державні кошти" від 11 червня 2012 року (надалі-договір).

Відповідно до п.п. 1.2. п.1 вказаного договору, теплопостачальна організація зобов'язується у період дії цього договору поставити споживачу теплову енергію в потрібних йому обсягах , а споживач - прийняти і оплатити теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в термін, передбачний цим договором. Теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно додатком 1 до цього Договору.

Згідно пункту 4.3. договору, споживач до початку розрахункового періоду сплачує Теплопостачальній організації вартість, зазначеної в додатку 1 до кількості теплової енергії, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на розрахункового періоду. Остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію споживач здійснює до 28-го числа поточного місяця, при розрахунках за показниками приладів обліку; до 18-го числа місяця, наступного за рахунковим, при відсутності приладів комерційного обліку.

Відповідно до п.п. 4.4. договору, при розрахунку за показниками приладу обліку, якщо фактичне споживання теплової енергії більше ніж зазначено в договорі, це перевищення окремо сплачується споживачем не пізніше 28-го числа поточного місяця.

Згідно п.п. 4.5. договору, при розрахунку без приладів комерційного обліку, якщо обсяг фактично спожитої теплової енергії перевищує оплачений зазначений в договорі обсяг, вартість такого перевищення оплачується споживачем не пізніше 18-го числа місяця, наступного за рахунковим.

На підставі вищезазначених договорів позивач у період з грудня 2010 року по грудень 2012 року здійснив відпуск теплової енергії до приміщень першого відповідача, та направив на його адресу рахунки про оплату спожитої теплової енергії за вищевказаний період, що пітверджується матеріалами справи.

Факт споживання першим відповідачем теплової енергії підтверджується актами про підключення та відключення споживача до джерел теплової енергії, які скріплені підписами та печатками з боку позивача, балансоутримувача будинків та відповідача.

Як свідчать матеріали, справи розрахунок нарахувань теплової енергії по нежитловим приміщенням першого відповідача в м. Харкові проводився за показаннями приладу обліку та розрахунковим способом відповідно до норм чинного законодавства, а саме: "Правил користування тепловою енергією", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03 жовтян 2007 року № 1198, "Норм та вказівок по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні" КТМ 204 України 244-94, які затверджені Держжитлокомунгоспом України 14 грудня 1993 року.

Відповідно до пункту 23 "Правил користування тепловою енергією", передбачено, що у споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.

Згідно п.п. 2.1.6. п .2.2 "Норм та вказівок по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні 204 України 244-94", розрахунок теплового навантаження визначається за формолою: Qo= Qo *(tв.п.-t.н.в.)/(tв.п.-tср.) Тот*Кот де:

-Qoт - показник теплового навантаження на опалення, який зазначено в Додатку № 1,4 "Обсяги постачання теплової енергії Споживачу", до тимчасового договору про постачання теплової енергії № 889 від 15 жовтня 2006 року, та договору №889/12 "Про закупівлю теплової енергії в гарячій воді за державні кошти" від 11 червня 2012 року;

-Тот - кількість годин постачання опалення;

-tв.п. - внутрішня температура приміщення, яка становить 18 °С, відповідно до п.п. 2.4 п.2 Таблиці 2.2. норм та вказівок по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні (КТМ) 204 України 244-94;

-tн.в. - середньої температури повітря за місяць, згідно данних Харківського областного центру з гідрометрології державної гідрометерологічної служби;

-tср. - середньорічної температури наріжного повітря в м. Харкові для проектування споруд та будівель, яка становить -23 °С, відповідно до Додатку №1 КТМ 204 України 244-94;

-Кг.в - кофіциент розподілу теплової енергії, який визначається в співвідношені сумарної теплової енергії, відпущеного джерелом для споживачів не обладнених приладами обліку, до загальної сумарної потреби теплової енергії усіх споживачів, підключених к істочнику теплової енергії не обладнаними приладами обліку, виходячи з договірних нагрузок та режимів подачі тепла в звітному місяці;

-Т - тарифу, який встановлюється відповдно до рішень виконавчого комітету Харківської міської ради, Постанов НКРЕ та Постанов Нацкомпослуг ККРРКПУ.

Відповідно до п. 23 "Правил користування тепловою енергією" передбачено, що розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюється на межі продажу, яка є межою балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку.

Як свідчать матеріали справи документ, який підтверджує нарахування теплової енергії першому відповідачу по справі є відомість обліку споживання теплової енергії. Розподіл теплової енергії між споживачами, підключеним до одного вузлу обліку, розподіляється пропорційно до їх договірного максимального приєднаного теплового навантаження, та фактичного часу споживання теплової енергії. Сума нарахувань по опаленню складає Sот= Qот*Тариф.

Внаслідок того, що перший відповідач не виконав належним чином взяті на себе за договором зобов'язання, не сплатив у визначені договором строки, порядку та розмірі вартість отриманої теплової енергії за загальний період з грудня 2010 року по грудень 2012 року, у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 132 077,51 грн.

Згідно Закону України "Про теплопостачання", теплова енергія - це товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно частини 1 статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як свідчать матеріали справи, перший відповідач в своїх запереченнях посилається на те, що Комітетом у справах сім'ї, молоді та спорту по Фрунзенскому району департаменту у справах сім'ї, молоді та спорту Харківської міської ради є неприбутковою установою та фінансується виключно в межах бюджетних асигнувань враховуючи положення статті 48 Бюджетного кодексу України, На думку першого відповідача, сума запланованих бюджетних асигнувань була повністю виплачена розпорядником бюджетних коштів, грошові вимоги не відповідають положенням чинного законадавства та не може бути стягнена за рішенням суду заборгованість за зобов'язаннями, взятими розпорядником бюджетних коштів понад обсяг асигнувань, встановлених кошторисом.

Так, згідно частини 4 статті 48 Бюджетного кодексу України зобов'язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов'язаннями (крім витрат, що здійснюються відповідно до частини шостої цієї статті) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів.

Проте, твердження першого відповідача про відсутність обов'язку здійснювати оплату за договором без наявності відповідного бюджетного асигнування колегія суддів Господарського суду Харківської області вважає необґрунтованими, оскільки між сторонами у справі виникли майнові відносини, які засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників (частина 1 статті 1 Цивільного кодексу України), що регулюються актами цивільного законодавства України.

Бюджетним кодексом України регулюються відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства і питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства, а також визначаються правові засади утворення та погашення державного і місцевого боргу (стаття 1 Бюджетного кодексу України), у зв'язку з цим застосування бюджетного законодавства до відносин юридично рівних учасників є неприпустимим. Відсутність у відповідача необхідних коштів або взяття ним зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання за договором, яке не припинилося відповідно до приписів глави 50 Цивільного кодексу України.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 15 травня 2012 року у справі № 11/446 та рішення Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18 жовтня 2005 року, та постанові Харківського апеляційного господарського суду у справі № 922/1458/13 від 20 листопада 2014 року де вказується на те, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України на черговий рік, не виправдовує бездіяльність установи яка фінансується з державного бюджету, і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Наведені законодавчі приписи та установлені фактичні дані щодо невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань по оплаті теплової енергії у розмірі та у строк, встановлений договором, дають підстави для висновку суду про правомірність позовних вимог щодо стягнення з першого відповідача заборгованості за неналежне виконання договірних зобов'язань у розмірі 132 077,51 грн.

Відповідно до статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору, у разі задоволення позовних вимог, покладаються на першого відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 8, 124, 129 Конституції України, статтею 193 Господарського кодексу України, статтями 11, 15, 16, 525, 526, 530, 610 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 4-3, 12, 22, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Комітета у справах сім'ї, молоді та спорту по Фрунзенському району Департаменту у справах сім'ї, молоді та спорту Харківської міської ради (61091, м. Харків, пр. Маршала Жукова, 17, код ЄДРПОУ 26281775) на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, м. Харків, вул. Доброхотова, 11, код ЄДРПОУ 31557119) 132077,51 грн. за неналежне виконання договірних зобов*язань та 2641,60 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 16.07.2015 р.

Головуючий суддя Суддя Суддя П.В. Хотенець Л.С. Лаврова В.О. Яризько