Рішення

від 06.08.2015 по справі 925/1008/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" серпня 2015 р. Справа № 925/1008/15

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді - Васяновича А.В.,

секретар судового засідання - Гень С.Г.,

за участю представників сторін:

від позивача - Побийвовк В.В. - представник за довіреністю,

від відповідача - представник не з'явився,

від третьої особи - представник не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль",

м. Київ

до приватного підприємства "Вектор-С", м. Черкаси,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

фізичної особи - підприємця Галузіна Юрія Дмитровича,

м. Черкаси

про зобов'язання звільнити приміщення,-

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Черкаської області з позовом звернулося публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" до приватного підприємства "Вектор-С", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача фізичної особи - підприємця Галузіна Юрія Дмитровича про зобов'язання відповідача звільнити від свого власного майна, у тому числі й виробничого обладнання, незаконно зайняті приміщення нерухомого майна, а саме: офісний комплекс з магазином будівельних матеріалів літ. ІІ А, комплексну трансформаторну підстанцію міських мереж, літ. Б; замощення, літ. І, що знаходяться за адресою: м. Черкаси, вул. Квіткова, 4, які належить на праві приватної власності фізичній особі - підприємцю Галузіну Ю.Д.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 15 червня 2015 року було порушено провадження у справі, призначено розгляд справи на 02 липня 2015 року та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - фізичну особу - підприємця Галузіна Юрія Дмитровича.

Розгляд справи здійснюється після відкладення.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.

Представники відповідача та третьої особи в судове засідання не з'явилися, третя особа про причини неявки суд не повідомила.

Від директора підприємства надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням останнього у відрядженні.

Клопотання відповідача задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відповідно до ст. 69 ГПК України строк вирішення даного спору закінчується 12 серпня 2015 року, а від відповідача відповідної заяви про продовження строку розгляду спору до суду не надходило.

Суд неодноразово відкладав розгляд даного спору за клопотанням відповідача.

В пункті 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року, № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Керівник приватного підприємства "Вектор-С" не був позбавлений можливості уповноважити іншого представника з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з юридичною особою трудовими відносинами або надіслати суду відзив на позов та надати необхідні письмові докази.

Оскільки явка учасників судового процесу в судове засідання обов'язковою не визнавалась, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні, яке відбулося 06 серпня 2015 року згідно ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №925/1008/15.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, а також дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити повністю, виходячи з наступного.

Звертаючись до суду з відповідним позовом про зобов'язання відповідача звільнити нежитлове приміщення, позивач в обґрунтування своїх вимог зазначав, що оскільки іпотекодержатель (банк) не надавав згоди на передачу нерухомого майна в користування відповідачу, то дії третьої особи щодо передачі іпотечного майна в користування відповідачу є порушенням вимог ч. 3 ст. 9 Закону України "Про іпотеку".

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено господарським судом під час її розгляду, 21 червня 2007 року між відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (в подальшому найменування банку було змінено на публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль") та Галузіним Юрієм Дмитровичем було укладено кредитний договір №014/02-16/818-07, згідно умов якого фізичній особі було надано кредит в сумі 250 000 доларів США строком до 20 червня 2017 року зі сплатою 12% річних.

В подальшому 20 липня 2007 року сторонами кредитного договору було внесено зміни до вищевказаного правочину, якими було збільшено суму кредиту до 300 000 доларів США.

Крім того, 14 серпня 2008 року між позивачем та третьою особою було укладено кредитний договір №010/02-2/973-08, згідно умов якого Галузіну Юрію Дмитровичу було надано кредит в сумі 200 000 доларів США строком до 20 червня 2017 року зі сплатою 16,8% річних.

В забезпечення виконання зобов'язань Галузіним Юрієм Дмитровичем за вищевказаними правочинами, між банком та фізичною особою - підприємцем Галузіним Юрієм Дмитровичем було укладено договір іпотеки №010/02-2/973-08і.

Згідно п. 1.2. договору іпотеки, предметом іпотеки є нерухоме майно: офісний комплекс з магазином будівельних матеріалів літ. А, №ІІ; комплексна трансформаторна підстанція міських мереж, літ. Б; замощення №І, що знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Квіткова,4.

Умовами п. 4.1.4 договору іпотеки іпотекодавець зобов'язаний не відчужувати предмет іпотеки у будь - який спосіб та не обтяжувати його зобов'язанням з боку третіх осіб (зокрема, не передавати його в оренду, найм, не передавати в наступну заставу, тощо) не видавати довіреності на користування та розпорядження предметом іпотеки, а також не виступати поручителем за третіх осіб без отримання попередньої письмової згоди на це іпотекодержателя.

Оскільки Галузіним Юрієм Дмитровичем було порушено умови кредитних договорів, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення кредитної заборгованості.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 05 липня 2011 року зі справи №2-527-2011 року позов задоволено повністю та стягнуто з Галузіна Юрія Дмитровича на користь банку 3 317 458 грн. 79 коп.

Постановою державної виконавчої служби від 30 липня 2012 року було відкрито виконавче провадження з примусового виконання вищевказаного рішення суду.

В межах виконавчого провадження було звернуто стягнення на нерухоме майно, яке належить Галузіну Юрію Дмитровичу, а саме: офісний комплекс з магазином будівельних матеріалів літ. А, №ІІ; комплексна трансформаторна підстанція міських мереж, літ. Б; замощення №І, що знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Квіткова,4.

Як зазначалося позивачем в позовній заяві, під час чергового огляду майна переданого в іпотеку, працівниками банку було встановлено, що у внутрішніх приміщеннях об'єкту на власному промисловому виробничому обладнанні (металообробні верстати) здійснює господарську діяльність приватне підприємство "Вектор-С".

При користуванні предметом іпотеки іпотекодавець повинен не припускати погіршення стану предмета іпотеки та зменшення його вартості понад норми його звичайної амортизації (зносу).

Іпотекодавець повинен своєчасно повідомляти іпотекодержателя про будь-яку загрозу знищення, пошкодження, псування чи погіршення стану предмета іпотеки, а також про будь-які обставини, що можуть негативно вплинути на права іпотекодержателя за іпотечним договором.

Іпотекодержатель має право у будь-який час протягом строку дії іпотечного договору за умови попереднього письмового повідомлення іпотекодавця перевіряти документально і в натурі наявність, стан, умови збереження та користування предметом іпотеки. Іпотекодавець зобов'язаний не перешкоджати реалізації цього права іпотекодержателем, надавати йому всі документи, необхідні для перевірки наявності, стану, умов збереження та користування предметом іпотеки, а також негайно на вимогу іпотекодержателя забезпечити йому фізичний доступ до предмета іпотеки.

Відповідно до абз. 4 ч. 3 ст. 9 Закону України "Про іпотеку" іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотекодержателя передавати предмет іпотеки в спільну діяльність, лізинг, оренду, користування.

Іпотекодержатель - позивач не надавав згоди на передачу нерухомого майна, що розташоване за адресою м. Черкаси, вул. Квіткова,4 в користування відповідачу.

Статтею 15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 1 ГПК підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Позивач в силу договору та Закону має зареєстроване в установленому порядку речове право на чуже майно, а саме майно, яке передано йому в іпотеку.

Згідно ст. 396 ЦК України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.

За таких обставин позивач в силу положень ст. ст. 391, 396 ЦК України має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним свого права на розпорядження майном.

Відповідно до ст. ст.33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 Закону України "Про іпотеку" правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним.

Відповідно до ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Під час розгляду даного спору відповідач своїм правом на захист не скористався, не надав суду жодного доказу, що підтверджує право на користування приміщенням за адресою м. Черкаси, вул. Квіткова,4.

Тобто, суд приходить до висновку, що у відповідача відсутні правові підстави перебувати в ньому, а тому, суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність вимоги позивача про зобов'язання відповідача звільнити спірне приміщення, яке у зв'язку з незаконним використанням може бути пошкоджено чи знищено.

При цьому судом враховано відповідні правові висновки, що викладені в постанові Вищого господарського суду України від 12 травня 2010 року зі справи №28/22.

Оскільки відповідач безпідставно користується нежитловим приміщенням, суд вважає за необхідне позов задовольнити повністю.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 49, 82 - 85 ГПК України суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов'язати приватне підприємство "Вектор-С", вул. Кавказька, 213, м. Черкаси, ідентифікаційний код 35317689 звільнити від власного майна, у тому числі й виробничого обладнання незаконно займані приміщення нерухомого майна, а саме: офісний комплекс з магазином будівельних матеріалів літ. А, №ІІ; комплексна трансформаторна підстанція міських мереж, літ. Б; замощення №І, що знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Квіткова,4, яке належить на праві приватної власності фізичній особі - підприємцю Галузіну Юрію Дмитровичу.

3. Стягнути з приватного підприємства "Вектор-С", вул. Кавказька, 213, м. Черкаси, ідентифікаційний код 35317689 на користь публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", вул. Лєскова, 9, м. Київ, ідентифікаційний код 14305909 - 1 218 грн. 00 коп. судового збору.

Видати відповідні накази після набрання рішення законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ХІІ ГПК України.

Повне рішення складено 07 серпня 2015 року.

Суддя А.В.Васянович