Постанова

від 14.07.2015 по справі 908/978/15-г

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

14.07.2015 справа №908/978/15-г

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів за участю представників сторін: від позивача: від відповідача:Марченко О.А. Татенко В.М. Радіонової О.О. не з'явився не з'явився розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Латус", м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 14.04.2015р. (повний текст підписано 21.04.2015) у справі№ 908/978/15-г (суддя Корсун В.Л.) за позовом доПриватного підприємства "Латус", м. Запоріжжя Фізичної особи- підприємця Капліна Сергія Дмитровича, м. Запоріжжя простягнення 22 405грн. 49коп ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 14.04.2015р. у справі №908/978/15-г позовні вимоги Приватного підприємства "Латус", м. Запоріжжя до Фізичної особи- підприємця Капліна Сергія Дмитровича, м. Запоріжжя про стягнення заборгованості в сумі 22 405грн. 49коп., з якої 4 040грн. сума основного боргу, 17 336грн. пеня, 398,71грн. - 3% річних, 630,78грн. інфляції - задоволені частково та з відповідача на користь позивача стягнуто суму основного боргу в розмірі 4040грн. В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.

Приватним підприємством "Латус", м. Запоріжжя подана апеляційна скарга, в якій останнє просить скасувати судове рішення в частині відмови у стягненні пені, інфляційних витрат та 3% річних у зв'язку з тим, що судом порушено та неправильно застосовані норми матеріального і процесуального права. Зокрема, скаржник вважає хибним висновок місцевого суду щодо недоведеності та безпідставності позовних вимог в частині стягнення пені, інфляційних витрат та 3% річних з огляду на наявність у відповідача заборгованості з орендної плати.

Представники сторін у судове засідання не з'явились, через канцелярію суду від позивача надійшли документи, витребувані ухвалою суду від 16.06.2015р. Додатково, заявою №18 від 25.06.2015р., позивач просив суд розглянути справу без його участі.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду про порушення апеляційного провадження у даній справі та про відкладення розгляду апеляційної скарги сторони були попереджені про те, що у разі нез'явлення в судове засідання їх представників, справа буде розглянута за наявними матеріалами.

Зважаючи на достатність наданих сторонами доказів, керуючись статтею 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII Господарського процесуального кодексу України. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і переглядає законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Перевіркою матеріалів справи встановлено наступне.

Приватне підприємство "Латус", м. Запоріжжя звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до Фізичної особи- підприємця Капліна Сергія Дмитровича, м. Запоріжжя про стягнення заборгованості в сумі 22 905грн. 49коп., яка складається з суми основного боргу 4 540грн., пені у сумі 17 336грн., 3% річних у розмірі 398,71грн. та інфляції у сумі 630,78грн.

Позовні вимоги до Фізичної особи- підприємця Капліна Сергія Дмитровича, м. Запоріжжя обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором найму (оренди) торговельного місця на Бородинському ринку № 29 від 01.02.2011р. Як зазначає позивач, за наведеним договором останній передав відповідачу в оренду торговельне місце на Бородинському ринку, що підтверджує наявним у матеріалах справи актом приймання - передачі, при цьому відповідач орендну плату не сплачував, у зв'язку з чим зобов'язання останнього на загальну суму 4540грн.00коп., за твердженням позивача, є невиконаним. На підставі ст.625 Цивільного кодексу України на суму заборгованості позивачем нараховані 3% річних, інфляційні втрати та на підставі п.5.1.1 договору на суму заборгованості позивачем нарахована пеня. Заявою б/н та б/д, прийнятою у судовому засіданні 14.04.2015р. позивач зменшив розмір позовних вимог в частині стягнення заборгованості з орендних платежів та просив суд стягнути 4040грн. заборгованість з орендної плати.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив того, що позивачем при нарахуванні пені, 3% річних та інфляційних втрат не визначено чіткого періоду нарахування та не надано обгрунтованого розрахунку позовних вимог в цій частині.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду, переглянувши в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи №908/978/15-г; розглянувши доводи апеляційної скарги; заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду підлягає частковому скасуванню виходячи з наступного.

Так, 01.02.11р. між приватним підприємством "Латус" (Наймодавець) та фізичною особою-підприємцем Капліним Сергієм Дмитровичем, м. Запоріжжя (Наймач) укладено договір найму (оренди) торговельного місця на Бородинському ринку №29, за умовами якого (п. 1.1. договору) Наймодавець зобов'язався передати, а Наймач прийняти у тимчасове платне користування торговельне місце № 19, розташоване на Бородинському ринку за адресою: 69121, м. Запоріжжя, вул. Товариська, 49, загальною площею 24 кв.м. (п. 1.2. договору).

Згідно умов п. 2.1. вступ Наймача у користування об'єктом найму настає одночасно з підписанням сторонами договору та акта приймання-передачі, який є обов'язковим додатком до цього договору.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, факт передачі торговельного місця наймодавцем наймачу за зазначеним договором підтверджується актом приймання-передачі торгівельного місця від 01.02.2011р.

Пунктом 2.4. договору передбачено, що об'єкт вважається поверненим Наймодавцю з часу підписання сторонами акта приймання-передачі про фактичне повернення майна з оренди.

Господарським судом встановлено, що актом приймання-передачі торговельного місця від 31.05.12р., копія якого наявна в матеріалах справи, Наймач повернув, а Наймодавець прийняв об'єкт оренди, що є предметом договору від 01.02.11 № 29.

Відповідно до п. 3.1 договору, орендна плата за користування об'єктом найму становить 2520грн. на місяць з урахуванням ПДВ - 420 грн. Плата за обслуговування торговельного місця не входить до плати за користування об'єктом найму. Розділом 4 договору визначений порядок виплати орендної плати за використання торговельного місця. Згідно з п. 4.1.2. договору, наймач зобов'язується своєчасно до 5 числа поточного місяця і в повному обсязі сплачувати наймодавцю плату за користування об'єктом найму, та вартість комунальних послуг (для магазинів) у 5-ти денний термін після отримання рахунка наймодавця.

Відповідно до п. 6.1. договору, останній діє з 01.02.11р. по 31.12.13р.

Зміна умов або розірвання договору проводиться за погодженням сторін, які оформлюються додатковою угодою і є невід'ємною частиною цього договору (п. 6.2.).

Як встановлено господарським судом, позивач наполягає на тому, що договір найму (оренди) торговельного місця на Бородинському ринку №29 від 01.02.2011р. сторонами розірвано.

Разом з тим, судом першої інстанції зазначено, що додаткових угод, у відповідності до умов п. 6.2. договору щодо розірвання спірного договору позивачем до матеріалів справи не додано.

Як вказано вище, відповідач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі до 5-го числа кожного поточного місяця сплачувати орендну плату.

За приписом ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач стверджує, що відповідач в узгоджені строки та в узгоджених розмірах орендну плату не вносив, внаслідок чого за останнім утворилась заборгованість за оренду торговельного місця за період з березня 2012р. по травень 2012р. включно в розмірі 4540грн.

В процесі розгляду справи у суді першої інстанції, позивач заявою просив суд зменшити суму основного боргу у зв'язку з частковою оплатою відповідачем суми заборгованості та просив стягнути суму основного боргу у розмірі 4040грн.

Господарським судом Запорізької області вказану заяву прийнято до розгляду 14.04.15р., позов розглянуто з урахуванням зазначеної заяви та господарським судом прийнято рішення про задоволення позову в цій частині та стягнуто суму основного боргу у розмірі 4040грн.

Частинами 1, 5 статті 762 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму; плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Зобов'язанням у свою чергу є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 Цивільного кодексу України).

Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

З урахуванням встановленого, колегія суддів погоджується з висновками місцевого суду про те, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за період з березня 2012р. по травень 2012р. включно в розмірі 4040грн.00коп. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Крім того, позивач заявляє вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних, пені та інфляційних втрат.

Господарським судом відмовлено у задоволенні позову у цій частині у зв'язку з недоведеністю та не наданням суду першої інстанції обґрунтованого розрахунку зазначених сум.

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з зазначеним висновком суду з огляду на наступне.

Позивачем заявлено вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 398,71грн за період з 01.06.2012р. по 10.02.2015р. у розмірі 398,71грн. (дата звернення до суду) та інфляцйних нарахувань за період з 01.06.2012р. по 31.01.2015р. у розмірі 630,78грн.

Відповідно до приписів ч. 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача щодо стягнення 3% річних за період з 01.06.2012р. по 10.02.2015р. у розмірі 398,71грн. та інфляцйних нарахувань за період з 01.06.2012р. по 31.01.2015р. у розмірі 630,78грн., апеляційна інстанція дійшла висновку, що розрахунок позивача є арифметично вірним та таким, що не суперечить діючому законодавству.

Враховуючи підтвердження матеріалами справи того факту, що відповідач своїх зобов'язань за договором оренди торговельного місця на Бородинському ринку №29 від 01.02.2011р. належним чином не виконав, а саме: не сплатив орендні платежі у повному обсязі та у встановлений договором строк, апеляційна інстанція визнає правомірним та обґрунтованим стягнення з відповідача трьох відсотків річних, суми інфляційних втрат.

Стосовно стягнення з відповідача 17336,00грн. пені, апеляційна інстанція вважає наступне:

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно частини 1 статті 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Приписами частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Умовами п. 5.1.1. Договору найму (оренди) торговельного місця на Бородинському ринку №29, сторони погодили, що за порушення строку перерахування коштів, встановлених в п. 4.1.2., наймач сплачує пеню в розмірі 1% від суми боргу за кожен день прострочення виконання зобов'язання.

Згідно з п. 4.1.2. договору, наймач зобов'язується своєчасно до 5 числа поточного місяця і в повному обсязі сплачувати наймодавцю плату за користування об'єктом найму

Тобто, строк нарахування пені за неналежне виконання наймачем зобов'язання зі сплати орендної плати починається з 5 числа поточного місяця.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як зазначає позивач, заборгованість з орендної плати виникла за квітень - травень 2012р., отже період нарахування пені можливо лише за шість місяців від дня неналежного виконання відповідачем зобовязання зі сплати орендної плати. Тобто, за квітень 2012р. період нарахування пені становить з 05.04.2012р. по 05.11.2012р., за травень 2012р. по 05.12.2012р.

Як вбачається з позовної заяви, Приватне підприємство "Латус", просить стягнути суму пені у розмірі 17336,00грн. за період з 11.02.2014р. по 10.02.2015р., що суперечить вимогам частини 6 статті 232 Господарського кодексу України.

Разом з тим, посилання апелянта на узгоджений між сторонами графік погашення заборгованості за договором найму (оренди) торговельного місця на Бородинському ринку №29 від 01.02.2011р., колегією суддів до уваги не приймається, оскільки не містить посилання та те, що він є додатком до вказаного договору та взагалі не містить посилань на нього, як і не містить дати укладення. Крім того, як зазначав позивач у суді першої інстанції договір найму (оренди) торговельного місця на Бородинському ринку №29 від 01.02.2011р., між сторонами розірвано, що виключає можливість внесення змін до останнього.

З викладених вище підстав, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Запорізької області від 14.04.2015р. у справі №908/978/15-г підлягає скасуванню в частині відмови у задоволенні вимог щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат.

В решті рішення господарського суду Запорізької області за мотивами, зазначеними апеляційним судом, відповідає фактичним обставинам справи, чинному законодавству.

Таким чином, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги підлягають пропорційному розподілу між сторонами згідно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Латус", м. Запоріжжя задовольнити частково.

Рішення господарського суду Запорізької області від 14.04.2015р. у справі №908/978/15-г скасувати в частині відмови у задоволенні вимог щодо стягнення 3% річних та інфляційної складової.

Доповнити абзац 2 резолютивної частини рішення, виклавши його в наступній редакції:

«Стягнути з Фізичної особи - підприємця Капліна Сергія Дмитровича, м. Запоріжжя (69065, м. Запоріжжя, вул. Марата, б.45, кв. 2, ідентифікаційний номер 2030805417) на користь Приватного підприємства "Латус" (69121, м. Запоріжжя, вул. Товариська, 49, код ЄДРПОУ 20470400, р/р 26001164329 в АТ Райффайзен банк Аваль, МФО 380805) 4040грн. - основного боргу, 398,71 грн. - 3% річних, 630,78грн. - інфляційних втрат та витрати по сплаті судового збору в сумі 413,38 грн.».

В іншій частині рішення господарського суду Запорізької області від 14.04.2015р. у справі №908/978/15-г залишити без змін.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця Капліна Сергія Дмитровича, м. Запоріжжя (69065, м.Запоріжжя, вул. Марата, б.45, кв. 2, ідентифікаційний номер 2030805417) на користь Приватного підприємства "Латус" (69121, м. Запоріжжя, вул. Товариська, 49, код ЄДРПОУ 20470400, р/р 26001164329 в АТ Райффайзен банк Аваль, МФО 380805) 51,21 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Господарському суду Запорізької області видати накази у відповідності до вимог, які встановлені до виконавчого документу Законом України „Про виконавче провадження".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

У судовому засіданні 14.07.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови підписано 17.07.2015р.

Головуючий Марченко О.А.

Судді: Татенко В.М.

Радіонова О.О.