Головуючий у 1 інстанції - Кошкош О.О.
Суддя-доповідач - Міронова Г.М.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 серпня 2015 року справа №805/1574/15-а
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Міронової Г.М., суддів Арабей Т.Г., Геращенка І.В., секретаря судового засідання Челахової О.О., представника позивача Косенка С.С., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08 червня 2015 року у справі № 805/1574/15-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна група компаній «Геліос» до Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
Позивач 23.04.2015 року звернувся до суду з адміністративним позовом, який в подальшому було уточнено, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідачем було проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна група компаній «Геліос» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2012 року по 31.12.2013 року, за результатами якої складено акт від 12 лютого 2015 року № 157/26-53-22-04-21-375500508. На підставі зазначеного акта відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 02.03.2015 року № 0000102201, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) 39 182 261,00 грн., в т.ч. за основним платежем 26 121 507,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 13 060 754,00 грн. Позивач просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області від 02.03.2015 року № 0000102201 в частині донарахування суми ПДВ 330 001,00 грн. (основний платіж) та штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в сумі 165 001,00 грн.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 08 червня 2015 року у справі № 805/1574/15-а позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна група компаній «Геліос» задоволено.
Скасовано податкове повідомлення-рішення Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області від 02.03.2015 року № 0000102201 в частині донарахування суми податку на додану вартість за основним платежем 330001,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафів) в сумі 165000,50 грн.
Не погодившись з судовим рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою і просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначав, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт посилається на положення ст. ст. 187, 195 Податкового кодексу України, ст. 140 Митного кодексу України, ст. 185, 186, 187, п. 3 ч. 1 ст.198 Кодексу адміністративного судочинства України та зазначає, що вимоги щодо застосування нульової ставки оподаткування операцій при продажу товарів фізичним особам для вивезення за межі митної території України у пропусках пункту призначеного для міжнародного сполучення призначений лише для магазинів безмитної торгівлі, позивач не є суб'єктом, який здійснює подібну торгівлю фізичним особам. Операції, які вчинив позивач, є продажем товарів магазинам для подальшої їх реалізації цими магазинами фізичним особам. Крім того, апелянт зазначив, що в митних деклараціях позивача не зазначено місто відправки та поставки при експорті, або вказано країну призначення Україну, тобто товар не перетинав державного кордону України, а операції здійснювались на території України.
Представник позивача надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, які підтримав у судовому засіданні.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином. З огляду на приписи ч. 4 ст. 196 КАС України його неявка не є перешкодою для розгляду справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги та наданих заперечень, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, з наступних підстав.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено наступне.
У період з 23.12.2014 року по 23.01.2015 року Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна група компаній «Геліос» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2012 року по 31.12.2013 року. За наслідком проведення перевірки 12.02.2015 року податковою інспекцією складений акт № 157/26-53-22-04-21-37500508 (том 1 а.с. 9- 81).
В акті перевірки вказано на порушення позивачем:
1. пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2, п. 138.7 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 23 637 884,00 грн., у тому числі за друге півріччя 2012 року на суму 8 719200,00 грн., за 2013 рік на суму 14 918 684,00 грн.;
2. п. 187.1 ст. 187, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 26 121 507,00 грн.;
3. пп.164.2.19 п. 164.2 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168, пп.168.4.4 п. 168.4 ст. 168, пп. «а» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на доходи фізичних осіб у січні-лютому 2013 року та у жовтні-грудні 2013 року на суму 700,67 грн.;
4. п. 121.1 ст. 121 Податкового кодексу України, що виразилось у незабезпеченні платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених ст. 44 ПКУ строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених ПКУ, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі 510 грн.;
5. пп. 1.2 п. 1, пп. 2.1, пп. 2.4, пп.2.16 п.2 та пп.3.2 п.3 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88.
На підставі вказаного акту перевірки Жовтневою об'єднаною державною податковою інспекцією м. Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.03.2015 року № 0000102201, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 39 182 261,00 грн., з них за основним платежем - 26 121 507,00 грн., штрафні санкції - 13 060 754,00 грн. (том 1 а.с. 82).
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивачем оскаржується податкове повідомлення - рішення № 0000102201 від 02.03.2015 року в частині донарахування суми податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 330 001,00 грн. та штрафними санкціями у розмірі 165 001,00 грн. Вказана сума нарахована в результаті застосування нульової ставки при реалізації товарів ПП Донецька Асоціація Незалежних Підприємств «Авіакомпанія АНП» на загальну суму 1 448 854,65 грн. (без ПДВ), ТОВ «Київріанта» на загальну суму 194 275,20 грн. (без ПДВ) та ТОВ ВТПФ «ЕСКО» на загальну суму 6876,00 грн. (без ПДВ) (том 1 а.с. 4-8).
Колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог правомірним та зазначає, що судом повно і правильно встановлено обставини справи, вірно застосовано норми матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваного рішення, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 420 Митного кодексу України магазин безмитної торгівлі - це спеціалізований торговельний заклад, розташований у пункті пропуску через державний кордон України, відкритому для міжнародного сполучення, а також на повітряному або водному транспортному засобі комерційного призначення, що виконує міжнародні рейси, та призначений для реалізації товарів, поміщених у митний режим безмитної торгівлі.
Статтею 140 Митного кодексу України визначено, що безмитна торгівля - це митний режим, відповідно до якого товари, не призначені для вільного обігу на митній території України, знаходяться та реалізуються для вивезення за межі митної території України під митним контролем у пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України, відкритих для міжнародного сполучення, та на повітряних, водних або залізничних транспортних засобах комерційного призначення, що виконують міжнародні рейси, з умовним звільненням від оподаткування митними платежами, установленими на імпорт та експорт таких товарів, та без застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, у тому числі видів контролю, зазначених у частині першій статті 319 цього Кодексу.
Відповідно до п.п.206.11.2 , п. 206.11 ст. 206 Податкового кодексу України операції з вивезення товарів з митної території України в магазин безмитної торгівлі оподатковуються відповідно до підпункту 195.1.1 пункту 195.1 статті 195 цього Кодексу.
Згідно пп.«в» п.п.195.1.1 п. 195.1 ст.195 Податкового кодексу України за нульовою ставкою оподатковуються операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі безмитної торгівлі.
Товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог Митного кодексу України.
Відповідно до п.п. 206.11.1 п.206.11 ст.206 Податкового кодексу України до операцій із ввезення товарів з-за меж митної території України в магазин безмитної торгівлі застосовується умовне повне звільнення від оподаткування за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених главою 22 Митного кодексу України.
Згідно з п.187.1. ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Як вбачається з матеріалів справи, Товариством з обмеженою відповідальністю «Міжнародна група компаній «Геліос» було укладено договори на поставку товарів з компаніями, що здійснюють продаж товарів у магазинах безмитної торгівлі розташованих у аеропортах України.
04 липня 2011 року між продавцем ТОВ «МГК «Геліос» та покупцем Приватним підприємством Донецька Асоціація Незалежних Підприємств «Авіакомпанія АНП» укладено договір купівлі-продажу № 70, предметом якого є постачання товару в магазині безмитної торгівлі на умовах СІР - Донецьк - аеропорт, СІР - Бориспіль - аеропорт (том 1 а.с. 87-88).
01 серпня 2011 року між продавцем ТОВ «МГК «Геліос» та покупцем ТОВ «Київріанта» укладено договір поставки № 28-11, предметом якого є постачання товару на умовах DDU - м.Бориспіль-7, ДПМА «Бориспіль», склад ТОВ «Київріанта», «Інкотеме-2000» (том 1 а.с. 89-94).
01 жовтня 2013 року між продавцем ТОВ «МГК «Геліос» та покупцем ТОВ ВТПФ «ЕСКО» укладено договір купівлі-продажу № 335, предметом якого є постачання товару на умовах Дніпропетровськ - аеропорт (том 2 а.с. 95-96).
В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що при реалізації та поставці товарів наведеним вище контрагентам, відсутній факт перетинання митного кордону України.
Колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи наявні митні декларації по контрагентах-покупцях ПП Донецька Асоціація Незалежних Підприємств «Авіакомпанія АНП» на загальну суму 1 448 854,65 грн. (без ПДВ), ТОВ «Київріанта» на загальну суму 194275,20 грн. (без ПДВ) та ТОВ ВТПФ «ЕСКО» на загальну суму 6876,00 грн. (без ПДВ) (том 1 а.с.116 - 251, том 2 а.с.1-13, 59).
Вказані митні декларації є беззаперечним письмовим доказом постачання товарів контрагентам-покупцям ПП Донецька Асоціація Незалежних Підприємств «Авіакомпанія АНП», ТОВ «Київріанта» та ТОВ ВТПФ «ЕСКО» в магазини безмитної торгівлі. Факт перетину товару митного кордону підтверджується відбитком печатки митниці, крім тих, що подані в електронному вигляді.
Отже, колегія суддів вважає доведеним той факт, що позивач діяв в рамках чинного законодавства, застосовуючи ставку податку на додану вартість - 0% при постачанні товарів контрагентам, які реалізують їх у магазинах безмитної торгівлі.
Наведене також підтверджується наступним.
23 травня 2012 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Міжнародна група компаній «Геліос» було направлено на адресу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва письмовий запит № 23/1 щодо надання роз'яснення (податкової консультації) з приводу того, яка ставка ПДВ застосовується при постачанні товарів до магазинів безмитної торгівлі (том 1 а.с. 83).
22 червня 2012 року Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м. Києва надано позивачу податкову консультацію, в якій податковий орган роз'яснив, що відповідно до Податкового кодексу України операції з постачання товарів магазинам безмитної торгівлі юридичним особам, які обслуговують пасажирів міжнародних рейсів після проходження ними паспортного та митного контролю, здійснюються без нарахування податку на додану вартість (том 1 а.с. 84-86).
З огляду на приписи п.53.1 ст. 53 Податкового Кодексу України не притягається до відповідальності платник податку, щ9о діяв відповідно до податкової консультації.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. При розгляді даної справи податковий орган не надав жодного доказу на підтвердження правомірності своїх дій і рішень.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції були правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.
З огляду на вищезазначене та керуючись ст.ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області - залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08 червня 2015 року у справі № 805/1574/15-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна група компаній «Геліос» до Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції - Вищого адміністративного суду України, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Повний текст виготовлено 7 серпня 2015 року.
Головуючий суддя: Г.М. Міронова
Судді: Т.Г. Арабей
І.В. Геращенко
Суд | Донецький апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 05.08.2015 |
Оприлюднено | 12.08.2015 |
Номер документу | 48074333 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Донецький апеляційний адміністративний суд
Міронова Галина Михайлівна
Адміністративне
Донецький апеляційний адміністративний суд
Міронова Галина Михайлівна
Адміністративне
Донецький апеляційний адміністративний суд
Міронова Галина Михайлівна
Адміністративне
Донецький апеляційний адміністративний суд
Міронова Галина Михайлівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні