Ухвала

від 06.08.2015 по справі 826/2564/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/2564/15 Головуючий у 1-й інстанції: Скочок Т.О. Суддя-доповідач: Ганечко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

06 серпня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Ганечко О.М.,

суддів: Коротких А.Ю., Хрімлі О.Г.,

при секретарі Шевчук К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сапран Україна» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.06.2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сапран Україна» до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.06.2015 року в задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позов в повному обсязі, посилаючись на незаконність, необ'єктивність, необґрунтованість рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального права.

Представник апелянта підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити. Постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити постанову суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягє задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України - за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Сапран Україна» (код 34481362) з питань дотримання своєчасності та повноти нарахування і сплати ПДВ при взаємовідносинах з ТОВ «Компанія «АСТІЛОН» (код з ЄДР 38942017; зареєстровано - 18.10.2013; з 29.10.2014 - в стані припинення) за період з 01.08.2014 р. по 31.08.2014 р.

За результатами перевірки складено акт від 26.01.2015 р. № 284/26-56-22-01-05/34481362 (далі - Акт перевірки).

Товариство зареєстровано у статусі юридичної особи 28.02.2007 р., на податковому обліку перебуває з 28.02.2007 р., платником ПДВ, згідно свідоцтв від 28.03.2007 р., від 18.11.2011 р.

На стор. 5 Акту перевірки (т.1., а.с. 14) зазначено, що позивачу було направлено запит від 30.10.2014 р. про надання пояснень та документів за відносинами із контрагентом. Листом від 19.11.2014 р. товариство відмовило у наданні документів та пояснень.

Між тим, під час перевірки встановлено завищення податкового кредиту з ПДВ на 180 600 грн. за серпень 2014 р.

В контексті наведеного під час перевірки встановлено, що між позивачем (замовник) та ТОВ «Компанія «Астілон» було укладено договір від 08.04.2014 р. № 20140408.

Предметом договору є надання послуг з наступних питань:

консультації з організації процесів продажу, структури даних процесів продажу;

консультації з приводу звітності розподільчих центрів суб'єктів господарювання;

консультації з процесів обслуговування клієнтів, в тому числі управління проблемами, управління сприйняттям якості послуги клієнтом, управління платежами;

консультації з оперативних процесів і процесів розробки послуги, в тому числі з процесу розробки і планування послуги, процесу конфігурації послуги, процесу управління якістю послуги, процесу ціноутворення і знижок;

консультації з процесів управління мережею і системами, в тому числі з процесу планування і розробки мережі, процесу інсталяції і налаштування мережі, процесу управління мережею і обладнанням, процесу супроводу (підтримки) і відновлення мережі, процесу управління даними в мережі;

консультації з кадрових питань;

консультації та навчання персоналу замовника з процесу підготовки та проведення претензій послуг.

Графік надання послуг погоджується сторонами додатково.

Тариф - 500 грн., крім того ПДВ 100 грн., за одну годину роботи спеціаліста виконавця.

Договором передбачено, що обсяг наданих послуг (кількість годин, витрачених виконавцем на надання послуг) фіксується сторонами в акті про надання послуги. На вимогу замовника виконавець зобов'язаний надати детальний звіт про надані послуги.

Під час перевірки надано акти виконаних робіт:

- № 21 від 26.08.2014 р., консультаційні послуги, кількість годин - 446, на суму 223 000 грн., крім того ПДВ - 44600 грн.;

- № 22 від 27.08.2014 р., консультаційні послуги, кількість годин 483, на суму 241 500 грн., крім того ПДВ - 46200 грн.;

- № 23 від 28.08.2014 р., консультаційні послуги, кількість годин 462, на суму 231 000 грн., крім того ПДВ 46200 грн.;

- № 24 від 29.08.2014 р. 29.08.2014 р., консультаційні послуги, кількість годин 415, на суму 207 500 грн., крім того ПДВ - 41 500 грн.

З наведеного вбачається, що лише тільки за першим актом контрагент мав би надавати послуги (у разі надання кожного дня без вихідних) протягом 17,15 годин безперервно щодня протягом 26 днів серпня 2014 року.

На ті самі дати виписані податкові накладні з тими самими відомостями, що і у вищезгаданих актах.

Між тим, в Акті перевірки ДПІ зазначає, що до перевірки не було надано в повному обсязі первинних документів, щодо конкретного обґрунтування використання в господарській діяльності консультаційних послуг, а саме: графіку надання консультаційних послуг; заявок замовника з переліком необхідних консультаційних послуг, що визначено умовами договору.

Зазначається також, що враховуючи наведене та той факт, що вичерпного переліку первинних документів в ході перевірки не надано, не доведено факту зв'язку понесених витрат на консультаційні послуги з веденням фінансово-господарської діяльності, неможливо підтвердити формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Компанія «АСТІЛОН» на суму 180 600 грн.

Крім того, ДПІ отримано від ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві акт від 09.09.2014 р. № 2759/26-55-22-09/38942017 (далі - Акт перевірки) «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Компанія «АСТІЛОН» за період з 01.07.2014 р. по 31.08.2014 р. згідно якого товариство не знаходиться за місцезнаходженням, товариство здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб, угоди товариства не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені правочинами. Згідно зазначеного акту не встановлено об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг), відсутні докази фактичного отримання послуг.

Відтак, фактично спірні операції не виконувались та послуги позивачу не надавалися, ДПІ приходить до висновку про порушення позивачем п. 198.2., п. 198.3., п. 198.6. ПК України, що призвело до заниження ПДВ на суму 180 600 грн. за період серпня 2014 р.

На підставі зазначених вище висновків Акту перевірки прийнято оскаржуване рішення.

Так, податкова звітність формується на підставі первинних бухгалтерських документів, які, для надання їм юридичної значимості (сили), крім іншого, мають бути складені за фактично вчиненою операцією, повинні мати всі обов'язкові реквізити, містити відомості про господарську операцію, про зміст та обсяг операцій, та бути підписані уповноваженими особами, що надає первинному документу юридичну значимість для цілей відображення фактично вчинених операцій у бухгалтерському та податковому обліку.

Водночас, правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування податкових вигод виникають за наявності сукупності обставин та підстав, з якими наведені вище норми податкового законодавства пов'язують можливість формування спірних сум податкових вигод та які є передумовою їх формування.

Зокрема, такі правові наслідки наступають у разі: (1) фактичного (реального) здійснення господарських операцій, які є об'єктом оподаткування; (2) документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду (в залежності від характеру певних операцій) та які містять інформацію про зміст та обсяг операції, підписані уповноваженими особами; (3) придбання товарів/робіт/послуг з метою їх використання у власній господарській діяльності; (4) наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); (5) наявності у покупця податкової накладної, яка відповідає вимогам ст. 201 ПК України та підписана уповноваженою особою, (6) наявності ділової мети, розумних економічних причин (причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності - п/п. 14.1.231. ПК України).

При цьому, суть останнього, слід розуміти так, що діяльність платника податків не ставиться під сумнів, якщо у неї є розумна ділова мета. Податкова економія при цьому діловою метою не визнається. В іншому випадку податкові наслідки переосмислюються у відповідності з економічною суттю операцій.

Недоведеність наявності зазначених чинників, з якими наведені вище норми законодавства пов'язують можливість формування платником податків податкових вигод, зокрема, недоведеність фактичного здійснення певних операцій (нездійснення операцій), позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкових вигод, а покупця - права на формування цих податкових вигод, навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв'язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/робіт/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю учасників певних операцій. При цьому, відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкових вигод.

Як встановлено судом першої інстанції, за першим актом наданих послуг, контрагент мав би надавати послуги (у разі надання кожного дня без вихідних) протягом 17,15 годин безперервно щодня протягом 26 днів серпня 2014 року.

Між тим, враховуючи загальний обсяг відображених в актах послуг, що, відповідно, потребує наявності у контрагента відповідних фахівців для проведення консультування у таких обсягах, під час розгляду справи так і не надано власне відомостей щодо конкретних осіб - працівників контрагента, які проводили консультування/тренінги, а також відомостей щодо їх кваліфікації у певній сфері консультування, хоча наявність таких відомостей у позивача та його обізнаність позивача відносно наведеного зумовлюється звичайною діловою практикою, характером і специфікою угоди (обумовлених операцій), а вказані відомості витребовувались ухвалою про відкриття провадження у справі.

Відносно юридичної значимості первинних документів (актів) та, в контексті застосування у зв'язку з цим приписів законодавства з питань бухгалтерського обліку, суд вважає за необхідне звернути увагу на правову позицію Вищого адміністративного суду України, викладену у постанові від 07.07.2011 р. (№ К-25801/08; номер рішення в ЄДРСР - 18257561).

Зокрема, виходячи з правової позиції ВАС України, первинні документи, які мають узагальнений характер, неконкретні за змістом, не можуть враховуватися при формуванні відповідних податкових вигод.

Видані в даному випадку за договором із контрагентом акти та податкові накладні містять лише загальні посилання про надання «консультаційних послуг» та не містять деталізації структури цих робіт/послуг, у чому полягало виконання таких робіт/послуг, місця виконання, тобто по суті не містять визначення змісту операцій, наявність відомостей щодо чого у первинних документах обумовлена вимогами статей 1, 3, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та характером обумовлених операцій.

З огляду на наведене, вказані первинні документи не мають юридичної значимості для цілей формування податкового та бухгалтерського обліку.

Слід зазначити, що під час розгляду справи не наведено конкретних місць проведення зустрічей/тренінгів тощо, щодо надання обумовлених послуг. Відсутні докази наявності у позивача або у контрагента власних або орендованих приміщень, обладнаних для проведення такого роду зустрічей/тренінгів.

Не надано і будь-яких доказів проведення консультування в режимі відео-конференції.

Не надано також у документарному вигляді власне і самих консультативних висновків, рекомендацій тощо. Стосовно доданих позивачем роздруківок текстів, вони не підписані з боку контрагента та відсутні докази складання вказаних документів директором контрагента, у т.ч. у від сканованому вигляді (з підписом особи).

Крім того, позивачем не надано заявок замовника із визначенням структури замовлених послуг, графіку та місць проведення консультування/тренінгів.

Що стосується наданих копій звітів ТОВ «Компанія «Астілон», то вказані документи також мають загальний характер, не містять деталізації, конкретизації змісту наданих послуг, не супроводжуються письмовими рекомендаціями, консультаціями відносно з питань організації певних процесів. Більш того, вказані документи, які не надавалися під час перевірки, а відтак, в силу п. 44.6. ПК України вважається, що такі документи були відсутні на час формування податкової звітності та, відповідно, їх надання згодом, у т.ч. під час розгляду справи не створює будь-яких наслідків для цілей врахування вказаних документів на підтвердження показників податкової звітності. Вказані звіти не надавалися до ДПІ і під час звернення позивача із запереченнями на Акт перевірки.

Як встановлено, у договорі, який датований 08.04.2014 р., зазначено рахунок контрагента № 2600430114213 в АТ «Банк «Національні інвестиції», який був відкритий лише 18.04.2014 р.

Тобто з цього можна зробити висновок, що договір не був укладений на дату, зазначену у договорі.

Що стосується акту про неможливість проведення зустрічної звірки по контрагенту, то ТОВ «Компанія «АСТІЛОН» у судовому порядку оскаржувались дії ДПІ щодо проведення зустрічної звірки (щодо акту від 09.09.2014 №2759/26-55-22-09/38942017).

Так, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.04.2015 р. у справі № 826/4177/15, яка залишена без змін згідно з ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.06.2015 р., відмовлено у задоволенні позову. Крім іншого, у постанові суду першої інстанції зазначено, що позивачем не надано первинних документів на підтвердження задекларованих показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, які були протиправно, на думку позивача, змінені відповідачем.

Під час розгляду справи не надано тих відомостей і документів, які за звичайною діловою практикою супроводжують фактичне виконання такого роду операцій та у сукупності з первинними документами підтверджують їх фактичне (реальне) виконання, а відтак не доведено фактичного виконання спірних операцій контрагентами позивача.

В даному випадку, як приходить до висновку суд, за спірними операціями з контрагентом лише оформлялися окремі первинні документи та податкові накладні без фактичного виконання контрагентом обумовлених операцій, чим створювалась видимість (зовнішні ознаки) реального здійснення операцій та правомірності формування спірних сум податкових вигод, наслідком чого є отримання позивачем необґрунтованої податкової вигоди.

При цьому, суд враховує, що наявність оплати за спірними операціями сама по собі також не є підтвердженням фактичного здійснення операцій та в даному випадку - самостійною підставою для формування спірних сум податкових вигод, оскільки рух цих коштів, виходячи з вищенаведеного у сукупності, не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю підприємств - учасників спірних операцій.

Таким чином, під час розгляду справи не доведено наявності обставин та підстав, з якими наведені вище норми податкового законодавства пов'язують можливість правомірного формування податкових вигод за спірними операціями, що, відповідно, свідчить про відсутність у позивача підстав для їх формування за результатами оформлення вищезгаданих операцій та свідчить про необґрунтованість отриманої позивачем податкової вигоди.

Колегія суддів враховує надані позивачем в судовому засіданні копії документів, які були передані для перевірки та довідку про наявність комп'ютерної техніки.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, про законність та обґрунтованість висновків Акту перевірки щодо оцінки обставин взаємовідносин позивача із зазначеним контрагентом та відносно безпідставності формування спірних сум податкових вигод, а тому підстав для скасування податкового повідомлення - рішення від 06.02.2015 № 0000462202 не має.

За таких обставин, апеляційна скарга є необґрунтованою, її доводи не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому у її задоволенні необхідно відмовити, а рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сапран Україна» - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.06.2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: О.М. Ганечко

Судді: О.Г. Хрімлі

А.Ю. Коротких

Повний текст ухвали виготовлено 06.08.2015 року.

Головуючий суддя Ганечко О.М.

Судді: Хрімлі О.Г.

Коротких А. Ю.