Рішення

від 19.08.2010 по справі 22ц-9138/10

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № Справа № 22ц-9138/10 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Варенко О.П.

Категорія

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2010 року м. Дніпропетровськ

колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Пищиди М.М.,

суддів - Варенко О.П., Петешенкової М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м.Дніпропетровська на рішення Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 15 червня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м.Дніпропетропетровська про поновлення пропущеного строку, визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити дії та стягнення суми,

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2010 року позивач звернулася до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на підвищення пенсії за віком у розмірі 30% мінімальної пенсії, проте відповідач з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2009 року не виконував обов'язку щодо приведення розміру її пенсії у відповідність до статті 6 вказаного Закону України, у зв'язку з чим виникла заборгованість по пенсії, тому позивач просила суд: поновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав; визнати дії відповідача у відповідній частині незаконними; зобов'язати відповідача здійснити перерахунок раніше призначеної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням підвищення в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, стягнути з останнього на її користь заборгованість з виплати доплати до пенсії за періоди з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.10.2009 року у розмірі 2709,85 грн. та судові витрати у справі .

Рішенням Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 15 червня 2010 року позовні вимоги задоволено частково: визнано незаконними дії УПФ України в Індустріальному районі м.Дніпропетровська в частині виплати ОСОБА_2 пенсії у періоди з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2009 року без урахування підвищення, встановленого ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»; покладено зобов'язання на УПФ України в Індустріальному районі м.Дніпропетровська здійснити перерахунок пенсії, що була виплачена ОСОБА_2 у періоди з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2009 р. з урахуванням права отримувача пенсії на її підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», та виплатити на користь ОСОБА_2 різницю між розрахованою та фактично виплаченою сумами; стягнуто з УПФ України в Індустріальному районі м.Дніпропетровська на користь ОСОБА_2 171,00 грн. судових витрат; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м.Дніпропетровська , посилаючись на неправильне застосування місцевим судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ставить питання про скасування рішення суду в частині задоволених вимог та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, рішення суду в частині розподілу судових витрат змінити, а в решті рішення суду залишити без змін.

З'ясувавши в достатньо повному обсязі права та обов'язки сторін, обставини справи, перевіривши доводи та давши їм правову оцінку, суд ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами, а приведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Апеляційний суд вважає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують.

Згідно з приписами статті 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення 2 вересня 1945 року Другої світової війни було менше 18 років.

З паспорту позивача вбачається, що вона є громадянкою України, ІНФОРМАЦІЯ_1, тому має право на отримання соціальних пільг, встановлених зазначеним Законом.

Згідно статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Редакція цієї статті набрала чинності з 1 січня 2006 року.

Відносно вимог по виплатам за 2007 рік, колегія суддів виходила з наступного.

Дію ст. 6 Закону на 2007 рік було зупинено ст. 111 Закону України від 19 грудня 2006 року «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (з урахуванням положень п. 12 ст. 71 нього Закону) та визначено, що у 2007 році підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону, виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Разом з тим, Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнані неконституційними положення п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» щодо зупинення дії на 2007 рік ст. 6 Закону. Таким чином, відновлено дію ст. 6 закону України №2195-ІV.

Отже, управління Пенсійного фонду України повинно були зробити перерахунок пенсії позивачу починаючи з 09 липня 2007 року. Підстави для перерахунку за період з січня по 9 липня 2007 року - були відсутні.

Відносно вимог по виплатам за 2008 рік, колегія суддів виходила з того, що правові підстави для вирішення таких вимог є аналогічними 2007 року.

Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України №107-VІ «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» текст статті 6 Закону України №2195-ІV викладено в наступній редакції: дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.

Відповідно до частини 4 статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 10 відсотків від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Підстави для підвищення пенсії за період з січня по 22 травня 2008 року - були відсутні, оскільки позивачу пенсія виплачувалася у збільшеному розмірі у січні - березні 2008 року на 47 грн., щомісячно (10% від 470 грн. - прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність), а в квітні на 48,10 грн., тому позовні вимоги за цей період - не підлягають задоволенню.

Проте, Рішенням Конституційного суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року визнано неконституційним положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» N 107-VI від 28 грудня 2007 року щодо викладення положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» №2195-ІV в новій редакції.

Таким чином, відновлено дію ст. 6 Закону України №2195-ІV.

Відповідач повинен був провести підвищення пенсії у збільшеному розмірі відповідно до вимог ст. 6 Закону починаючи з 22 травня 2008 року.

Відносно вимог по виплатам за 2009 рік, колегія суддів виходила з того, що після прийняття Рішення Конституційним Судом України №10-рп від 22 травня 2008 року будь-яких змін до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не вносилось, тобто доплата до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком мала виплачуватись позивачу і в 2009 році.

Вищенаведені висновки свідчать, що відповідач діяв не у спосіб, передбачений чинним законодавством за період часу з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року, рішення Конституційного суду не виконував, що стало причиною звернення позивача до суду, а тому його бездіяльність є протиправною.

Разом з тим, апеляційний суд вважає, що вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд першої інстанції не врахував вимоги ч. 1 ст. 88 ЦПК України про те, що в разі часткового задоволення позову, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, і безпідставно стягнув з відповідача на користь позивача понесені ним витрати в повному обсязі - 171,00 грн., незважаючи на часткове задоволення позову. Апеляційний суд вважає за необхідне змінити рішення в частині розміру стягнутих судових витрат, стягнувши з відповідача на користь позивача на відшкодування судових витрат: судовий збір - 8 грн. 50 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - 37,00 грн., а всього - 45 (сорок п'ять) грн. 50 коп.

Керуючись ст.ст.209, 303, 304-1, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м.Дніпропетровська задовольнити частково.

Рішення Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 15 червня 2010 року змінити в частині розміру стягнутих судових витрат.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м.Дніпропетровська на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування судових витрат 45 (сорок п'ять) грн. 50 коп.

В решті рішення Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 15 червня 2010 року залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді