Ухвала

від 06.08.2015 по справі 576/2643/14-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №576/2643/14-к Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1 Номер провадження 11/788/23/15 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - Контрабанда

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2015 року колегія суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю прокурора ОСОБА_5

підсудних ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції ОСОБА_9 на постанову Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 27 травня 2015 року, якою кримінальна справа про обвинувачення ОСОБА_10 за ч.3 ст.28 і ч.2 ст.201, ч.3 ст.28 і ч.3 ст.212, ч.3 ст.28 і ч.2 ст.358, ч.3 ст.28 і ч.3 ст.358, ч.1 ст.205 КК України; ОСОБА_11 за ч.3 ст.28 і ч.2 ст.201, ч.3 ст.28 і ч.3 ст.212, ч.3 ст.28 і ч.2 ст.358, ч.3 ст.28 і ч.3 ст.358, ч.1 ст.205 і ч.1 ст.366 КК України; ОСОБА_12 за ч.3 ст.28 і ч.2 ст.201, ч.3 ст.28 і ч.3 ст.212, ч.3 ст.28 і ч.2 ст.358, ч.3 ст.28 і ч.3 ст.358 КК України; ОСОБА_13 за ч.3 ст.364, ч.2 ст.366, ч.5 ст.27 і ч.2 ст.201, ч.5 ст.27 і ч.2 ст.212 КК України направлена прокурору Сумської області для організації додаткового розслідування,

ВСТАНОВИЛА:

Органом досудового слідства ОСОБА_14 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 було пред`явлене обвинувачення у тому, що ОСОБА_14 та особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, яка займається вантажними перевезеннями, у 2009 р. створили організовану групу для вчинення злочинів, до складу якої також увійшли та були її активними учасниками ОСОБА_6 і ОСОБА_7 , а також інші особи, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, та особи, які невстановлені у ході досудового слідства, в період з жовтня 2009 р. до вересня 2010 р. організували та здійснили двадцять два епізоди переміщення різних товарів через митні пости «Мостиська» та «Рава-Руська» Львівської митниці та через митний пост «Ягодин» Ягодинської митниці з території Республіки Польща на митну територію України під виглядом транзитного переміщення товару в Російську Федерацію з приховуванням цих вантажів від митного контролю. Для вчинення цього вони використовували підроблені міжнародні товарно-супровідні документи, які містили завідомо недостовірні відомості про напрямок переміщення та кінцевого одержувача вказаних вантажів. В подальшому, не виконуючи зобов`язання про транзит вантажів через територію України та вивезення зазначеного у товарно-супровідних документах товару за межі митної території України, підсудні залишали та реалізовували вказані товари на території України без сплати відповідних податків, митних зборів та загальнообов`язкових платежів. При цьому для вчинення таких дій підсудний ОСОБА_7 вжив заходів до організації фіктивного оформлення вантажів шляхом зловживання службовим становищем і службового підроблення з боку старшого інспектора МП «Бачівськ» Глухівської митниці підсудного ОСОБА_8 , а також інших, невстановлених в ході досудового слідства посадових осіб Глухівської митниці.

З метою прикриття злочинів ОСОБА_14 у вересні 2009 р., не маючи мети здійснювати підприємницьку діяльність, створив підприємство ТОВ «Десна Карго», яке зареєстрував у м. Києві по вул. Ярославів Вал, 13/2 на підставних осіб ОСОБА_15 та ОСОБА_6 , а останній як директор товариства у червні 2010 р. отримав стартові пакети та документи на підставних осіб на чотири контрактні номери телефонів оператора мобільного зв`язку «Київстар» з метою конспірації та приховування діяльності організованої групи та для зв`язку між її членами тощо.

Всього було ввезено на митну територію України товару на загальну суму 58 596 923,85 грн., що в цілому призвело до фактичного ненадходження до бюджету та державних цільових фондів коштів у сумі 12 725 573,11 грн., що більше ніж у п`ять тисяч разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, встановлений на час скоєння злочинів, тобто в особливо великих розмірах.

Дії підсудних органом досудового розслідування були кваліфіковані: ОСОБА_16 за ч.3 ст.28 і ч.2 ст.201, ч.3 ст.28 і ч.3 ст.212, ч.3 ст.28 і ч.2 ст.358, ч.3 ст.28 і ч.3 ст.358, ч.1 ст.205 КК України; ОСОБА_6 за ч.3 ст.28 і ч.2 ст.201, ч.3 ст.28 і ч.3 ст.212, ч.3 ст.28 і ч.2 ст.358, ч.3 ст.28 і ч.3 ст.358, ч.1 ст.205 і ч.1 ст.366 КК України; ОСОБА_7 за ч.3 ст.28 і ч.2 ст.201, ч.3 ст.28 і ч.3 ст.212, ч.3 ст.28 і ч.2 ст.358, ч.3 ст.28 і ч.3 ст.358 КК України; ОСОБА_8 за ч.3 ст.364, ч.2 ст.366, ч.5 ст.27 і ч.2 ст.201, ч.5 ст.27 і ч.2 ст.212 КК України.

Розглядаючи справу, районний суд встановив, що ані дії ОСОБА_14 , ані дії ОСОБА_7 не були кваліфіковані за ст.ст.364 і 366 КК України, в обвинувальному висновку не було вказано коли, і яким чином ОСОБА_14 створив та очолив організовану групу, коли в її склад ввійшли інші учасники, коли вони розробили та схвалили єдиний план злочинної діяльності, визначили роль кожного із них, розподілили ролі між собою, встановили загальні правила поведінки та коли саме це злочинне об`єднання набуло всіх ознак організованої групи, також не було з`ясовано хто є власником товару, хто саме повинен був сплачувати податки та загальнообов`язкові платежі, та чи є ОСОБА_14 , ОСОБА_6 і ОСОБА_7 суб`єктами злочину, передбаченого ст.212 КК України. Крім того, в судовому засіданні не було можливості оглянути речові докази, які були вилучені в приміщенні ТОВ «Інгрес» та ДП «Інгрес-Сістемс» по вул. Радищева, 4 в м. Києві у зв`язку з тим, що їх місцезнаходження невідоме.

Визнаючи, що з`ясування та дослідження вказаних обставин в судовому засіданні неможливо через великий обсяг процесуальних та слідчий дій, і неповнота та неправильність досудового слідства не можуть бути усунені в ході судового слідства, суд першої інстанції своєю постановою від 27.05.2015 р. направив кримінальну справу прокурору для організації додаткового розслідування.

В поданій апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції ОСОБА_17 просить скасувати постанову суду у зв`язку з однобічністю і неповнотою судового слідства, невідповідністю висновків суду, викладених у постанові, фактичним обставинам справи та істотним порушенням кримінально-процесуального закону, а справу повернути на новий судовий розгляд, оскільки не дослідивши усіх доказів в справі, суд перейшов до вирішення клопотань учасників судового розгляду, повернення справи на додаткове розслідування з тієї підстави, що ні дії ОСОБА_14 , ні ОСОБА_7 не були кваліфіковані за ст.ст.364 і 366 КК України, можливо лише за клопотанням прокурора або потерпілого, якого в цій кримінальній справ немає, а прокурор таких клопотань не заявляв, встановлення точних дат та обставин створення ОСОБА_14 організованої групи, входження до неї інших учасників та інше, як про це зазначає районний суд у своїй постанові, не було можливим ні під час досудового слідства, ні під час судового розгляду справи, оскільки підсудні свою вину не визнавали та заперечували обставини створення і їх протиправної діяльності у складі організованої групи, підсудні є спеціальним суб`єктами злочину, передбаченого ст.212 КК України, оскільки згідно законодавства України вони зобов`язані були сплачувати податки, збори (обов`язкові платежі). Крім того зазначає, що відсутність даних про місцезнаходження речових доказів, вилучених 11.03.2011 р., також не є підставою для проведення додаткового розслідування, оскільки фактично таке майно не є речовими доказами у зв`язку з допущеною слідчим помилкою. При цьому, районний суд не був позбавлений можливості витребувати інформацію про стан досудового розслідування у кримінальному провадженні по факту втрати цього майна.

В запереченнях на вказану апеляцію прокурора:

- підсудний ОСОБА_7 вважає її безпідставною, а постанову суду законною та обґрунтованою;

- підсудний ОСОБА_14 просить залишити її без задоволення у зв`язку з необґрунтованістю.

Вислухавши доповідь судді, доводи прокурора ОСОБА_5 , яка підтримала апеляцію прокурора ОСОБА_18 , просила скасувати постанову суду, а справу направити на новий судовий розгляд, доводи підсудних ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про залишення апеляції прокурора без задоволення, а судового рішення без змін, виконавши вимоги ст.ст.318 і 319 КПК України (1960 р.), перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи поданої апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції ОСОБА_18 підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ч.1 ст.367 КПК України (1960 р.), підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в апеляційному суді, крім іншого, є: 3) істотне порушення кримінально-процесуального закону, а згідно ч.1 ст.370 цього Кодексу істотними порушеннями вимог кримінально-процесуального закону є такі порушення вимог КПК України (1960 р.), які перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і ухвалити законну, обґрунтовану і справедливу постанову.

Відповідно до вимог ст.281 КПК України (1960 р.), повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти та неправильності досудового слідства може мати місце виключно тоді, коли ця неповнота та неправильність не можуть бути усунуті в судовому засіданні, а згідно п.13 постанови № 2 Пленуму Верховного Суду України від 11.02.2005 р. «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування», суд не вправі наперед вирішувати питання про формулювання й обсяг обвинувачення, його доведеність, кваліфікацію вчиненого, достовірність того чи іншого доказу чи переваги одних доказів перед іншими, а також вважати встановленими обставини, які підлягають перевірці в ході додаткового розслідування.

Відповідно до п.9 вказаної Постанови, якщо суд має змогу усунути виявлені недоліки досудового слідства під час судового розгляду справи шляхом більш ретельного допиту учасників процесу, проведення експертиз, витребування документів, вчинення інших процесуальних дій, а також шляхом поновлення порушених під час розслідування справи процесуальних прав учасників процесу, направлення справи на додаткове розслідування є неприпустимим.

Розглядаючи кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_14 за ч.3 ст.28 і ч.2 ст.201, ч.3 ст.28 і ч.3 ст.212, ч.3 ст.28 і ч.2 ст.358, ч.3 ст.28 і ч.3 ст.358, ч.1 ст.205 КК України; ОСОБА_6 за ч.3 ст.28 і ч.2 ст.201, ч.3 ст.28 і ч.3 ст.212, ч.3 ст.28 і ч.2 ст.358, ч.3 ст.28 і ч.3 ст.358, ч.1 ст.205 і ч.1 ст.366 КК України; ОСОБА_7 за ч.3 ст.28 і ч.2 ст.201, ч.3 ст.28 і ч.3 ст.212, ч.3 ст.28 і ч.2 ст.358, ч.3 ст.28 і ч.3 ст.358 КК України; ОСОБА_8 за ч.3 ст.364, ч.2 ст.366, ч.5 ст.27 і ч.2 ст.201, ч.5 ст.27 і ч.2 ст.212 КК України, суд першої інстанції дійшов висновку, що в ході досудового слідства була допущена така неповнота і неправильність, яка не може бути усунута в судовому засіданні.

Зокрема, неповнота та неправильність досудового слідства, на думку суду першої інстанції, виразилася в тому, що дії ОСОБА_14 та ОСОБА_7 не були кваліфіковані органом досудового розслідування за ст.ст.364 і 366 КК України, в обвинувальному висновку не були вказані обставини створення та діяльності організованої групи, не був з`ясований власник товару і суб`єкт оподаткування, та чи є ОСОБА_14 , ОСОБА_6 і ОСОБА_7 суб`єктами злочину, передбаченого ст.212 КК України, а також у відсутності можливості огляду речових доказів у зв`язку з тим, що їх місцезнаходження невідоме.

Вказані обставини згідно постанови суду і стали підставами для направлення прокурору кримінальної справи на додаткове розслідування.

Однак з таким рішенням районного суду колегія суддів погодитися не може, оскільки всупереч зазначеним вище вимогам кримінально-процесуального закону суд в своїй постанові фактично взагалі не конкретизував та не обґрунтував свій висновок, чому ж він позбавлений можливості усунути в судовому засіданні виявлену ним неповноту та неправильність досудового слідства, зазначивши в постанові лише те, що з`ясування та дослідження вказаних обставин в судовому засіданні неможливо через великий обсяг процесуальних та слідчий дій, внаслідок чого неповнота та неправильність досудового слідства не можуть бути усунені в ході судового слідства.

При цьому, приймаючи рішення про повернення справи на додаткове розслідування з мотивів як неповноти, так і неправильності досудового слідства, суд першої інстанції у своїй постанові здебільшого виклав обставини, які можуть впливати лише на правильність досудового слідства, навівши при цьому необґрунтовані мотиви з посиланням на кримінально-процесуальний закон.

Так, відповідно до ч.1 ст.275 КПК України (1960 р.), розгляд справи провадиться тільки відносно підсудних і тільки в межах пред`явленого їм обвинувачення, а згідно зі ст.276 КПК України (1960 р.), коли дані судового слідства вказують, що підсудний вчинив ще й інший злочин, по якому обвинувачення не було йому пред`явлено, суд виключно за клопотанням прокурора, потерпілого чи його представника, не зупиняючи при цьому розгляду справи, виносить ухвалу, а суддя постанову, якими про вчинення цього злочину повідомляє прокурора. Лише у тих випадках, коли нове обвинувачення тісно зв`язане з початковим і окремий розгляд їх неможливий, вся справа повертається для додаткового розслідування.

Рішення суду із вказаних вище підстав повинно бути належним чином вмотивоване і ґрунтуватися на вимогах закону, що не було виконано судом першої інстанції.

Під час розгляду даної справи в суді прокурор не заявляв клопотання про вчинення ОСОБА_14 та ОСОБА_7 будь-якого іншого злочину, пов`язаного з пред`явленим їм обвинуваченням, та направлення у зв`язку з цим справи на додаткове розслідування, а тому посилання суду першої інстанції на те, що органом досудового розслідування дій підсудних не були кваліфіковані за ст.ст.364 і 366 КК України як на одну з підстав для повернення справи на додаткове розслідування є безпідставними.

Крім того, вирішення питання щодо пред`явлення підсудним нового обвинувачення чи зміни вже існуючого обвинувачення в суді здійснюється виключно у передбаченому кримінально-процесуальному закону порядку та не можуть бути безпосередньо ініційовані самим судом.

Відсутність в обвинувальному висновку чітких відомостей щодо конкретних обставини створення та діяльності організованої групи не є перешкодою для судового розгляду справи та безумовною підставою для повернення справи на додаткове розслідування, оскільки в обвинувальному висновку органом досудового розслідування (прокурором) обставини вчинення злочину зазначаються у тому виді, як вони були встановлені під час досудового слідства, що не позбавляє суд першої інстанції з`ясувати фактичні обставини справи більш ретельно і детальніше без повернення її на додаткове розслідування.

Є необґрунтованими і висновки суду щодо не встановлення власника товару, осіб, які повинні були сплачувати податки і загальнообов`язкові платежі, та чи є ОСОБА_14 , ОСОБА_6 і ОСОБА_7 суб`єктами злочину, передбаченого ст.212 КК України, оскільки з обвинувального висновку вбачається, що органами досудового слідства цим підсудним було пред`явлено обвинувачення у тому, що вони організували та здійснили переміщення різних товарів з приховуванням від митного контролю, не виконанням зобов`язань про транзит вантажів через територію України та вивезенням цього товару за межі митної території, залишаючи та реалізовуючи його на території України без сплати відповідних податків, митних зборів та загальнообов`язкових платежів на загальну суму 58 596 923,85 грн., що в цілому призвело до фактичного ненадходження до бюджету та державних цільових фондів коштів у сумі 12 725 573,11 грн., що більше ніж у п`ять тисяч разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, визнавши таким чином їх суб`єктами злочину, передбаченого ст.212 КК України, який вони вчинили у складі організованої групи.

Суд першої інстанції порахував факт відсутності даних щодо місцезнаходження речових доказів, які 11.03.2011 р. були вилучені в приміщенні ТОВ «Інгрес» та ДП «Інгрес-Сістемс» по вул. Радищева, 4 в м. Києві таким, що порушує права підсудних, оскільки через таку обставину, суд був змушений відмовити у задоволенні заявлених ними клопотань про огляд цих речей у судовому засіданні.

Разом з тим, колегія суддів не може погодитися з такою позицією міськрайонного суду, оскільки допущені при вчиненні окремих слідчих чи процесуальних дій порушення закону, що призвели до ущемлення прав та інтересів учасників процесу, поновити які неможливо, не можуть бути підставою для повернення справи на додаткове розслідування (п.3 ППВСУ).

Таким чином рішення суду про неможливість подальшого розгляду кримінальної справи і постановлення по ній вироку (обвинувального чи виправдувального) та необхідності повернення справи прокурору на додаткове розслідування, на думку колегії суддів, не можна вважати законним, обґрунтованим та вмотивованим.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає за необхідне скасувати постанову суду про направлення справи на додаткове розслідування, а справу повернути на новий судовий розгляд, задовольнивши таким чином частково апеляцію прокурора.

При новому розгляді суду першої інстанції необхідно повно і об`єктивно дослідити всі обставини даної кримінальної справи та в залежності від встановленого у розумні строки прийняти законне, обґрунтоване і справедливе рішення у відношенні підсудних ОСОБА_14 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

Керуючись ст.ст.362, 365, 366 і 377 КПК України (1960 р.); п.п.11 і 13 розділу XI «Перехідні положення» КПК України (2012 р.), колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції ОСОБА_9 задовольнити частково.

Постанову Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 27 травня 2015 року щодо направлення прокурору Сумської області кримінальної справи про обвинувачення ОСОБА_10 за ч.3 ст.28 і ч.2 ст.201, ч.3 ст.28 і ч.3 ст.212, ч.3 ст.28 і ч.2 ст.358, ч.3 ст.28 і ч.3 ст.358, ч.1 ст.205 КК України; ОСОБА_11 за ч.3 ст.28 і ч.2 ст.201, ч.3 ст.28 і ч.3 ст.212, ч.3 ст.28 і ч.2 ст.358, ч.3 ст.28 і ч.3 ст.358, ч.1 ст.205 і ч.1 ст.366 КК України; ОСОБА_12 за ч.3 ст.28 і ч.2 ст.201, ч.3 ст.28 і ч.3 ст.212, ч.3 ст.28 і ч.2 ст.358, ч.3 ст.28 і ч.3 ст.358 КК України; ОСОБА_13 за ч.3 ст.364, ч.2 ст.366, ч.5 ст.27 і ч.2 ст.201, ч.5 ст.27 і ч.2 ст.212 КК України для організації додаткового розслідування скасувати у зв`язку з істотним порушенням кримінально-процесуального закону, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суду.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4