Рішення

від 12.05.2015 по справі 760/6345/14-ц

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/6345/14-ц

№2/760/1778/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(Заочне)

12 травня 2015 року м. Київ

Солом'янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Г.О. Козленко

за участю секретаря - А.К. Слободянюк

розглянувши цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Туроператор Ільтур», фізичної особи-підприємця ОСОБА_6, третя особа: Дочірнє підприємство «А.Е.Т Джоін ап!» про відшкодування моральної шкоди, -

в с т а н о в и в:

Позивачі звернулися до Солом'янського районного суду м. Києва з позовом до ТОВ «Туроператор Ільтур», ФОП ОСОБА_6, третя особа: ДП «А.Е.Т Джоін ап!», просили суд у відшкодування моральної шкоди стягнути солідарно з відповідачів на користь кожного з позивачів по 6000 грн 00 коп.

В обґрунтування позову зазначили, що 27 квітня 2013 року між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_8, в особі директора ОСОБА_6 (надалі - Турагент), що діє від імені та за дорученням ДП «А.Е.Т. Джоін ап!» (надалі Туроператор), з однієї сторони та: - ОСОБА_9 і ОСОБА_4, з іншої сторони, укладено договір про надання туристичних послуг від 27.04.2013 №85; ОСОБА_1 і ОСОБА_2, з іншої сторони, укладено договір про надання туристичних послуг від 27.04.2013 №86; - ОСОБА_1 і ОСОБА_5, з іншої сторони, укладено договір про надання туристичних послуг від 27.04.2013 №87. Відповідно до умов вищевказаних договорів та листів бронювання в Туроператора позивачами було замовлено: автобусний тур, три стандартних номери (дві людини в номері) для проживання та відпочинку в готелі «Atrium Andalusia» курортного селища Єленіте країни Болгарія в період з 22.06 по 28.06.2013 включно. Також, відповідно до п.2 Договорів на позивачів було покладено обов'язок сплатити замовлений комплекс туристичних послуг в сумі 23628 грн 00 коп на шість осіб, у зв'язку з чим 27 та 29 квітня 2013 року ними через систему електронного обслуговування клієнтів ПАТ «КБ «ПриватБанк» «Приват 24», було внесено на розрахунковий рахунок Турагента вказану суму. Позивачі відзначили, що взяті зобов'язання за Договором, вони виконали в повному обсязі, що не можна сказати про відповідачів. Вказали, що відповідачі порушили умови Договорів щодо належної організації замовленого автобусного туру. Після оплати обраного туру, ФОП ОСОБА_6 надала наступні документи: листи бронювання, які є невід'ємною частиною Договорів; посадкові талони з визначеними місцями в два кінці; інформаційні довідки приймаючої сторони; ваучери. Позивачі зазначили, що через затримку відправлення автобуса близько двох годин були вимушені стояти на вулиці, отримуючи дискомфорт від спекотного сонця та пилу, який постійно підіймався від інтенсивності руху автомобілів. Надалі представники Туроператора без жодних вибачень за запізнення та будь-яких пояснень, розсадили позивачів та інших пасажирів по місцях автобуса, які не співпадають із номерами місць зазначених у посадкових талонах. Вказаний дискомфорт позивачі обґрунтовують тим, що на момент укладення договорів ФОП ОСОБА_6 була надана можливість вибрати місця в автобусі міжнародного сполучення та, серед всіх місць, ними були обрані місця на першому поверсі автобусу, оскільки там були більш комфорті умови для поїздки, адже кількість сидінь значно менша від другого поверху, між сидіннями знаходились столики для харчування, а рівень шуму двигуна значно менший. Таким чином відзначили, що заздалегідь спланований відпочинок, на самому початку подорожі приніс лише негативні емоції, переживання та зрив нервової системи через конфліктування з іншими пасажирами, хоча Туроператор мав би заздалегідь вирішити питання з розсадною пасажирів по своїх місцях, без завдання жодних незручностей своїм клієнтам (споживачам). Позивачі вказали, що в момент замовлення туристичного продукту вони бажали отримати позитивні емоції і від самого автобусного туру, який за обіцянками Туроператора мав бути комфортний. Після того, як їх незаконно та безпідставно пересадили на другий поверх автобусу вони їхали весь час в задушливих умовах та в тісноті. Крім цього, під час кількагодинного перебування автобуса на митному кордоні країни Румунії, водії-іноземці з метою економії пального, навмисно вимкнули двигун автобуса, що призвело до автоматичного припинення й так поганого кондиціювання та потрапляння свіжого повітря до салону автобуса. Позивачі наголосили, що перетин румунського митного кордону тривав близько семи годин, а тому майже ввесь цей час вони були вимушені провести на вулиці. Окрім цього, з умов договору перевезення пасажирів, які зазначені в посадковому талоні, передбачено те, що вживати і залишати після себе, а в багажі та ручній поклажі перевезти продукти харчування - заборонено. На виконання вищезазначених умов, позивачі не брали в салон автобуса продуктів харчування, а харчувалися на автозаправних станціях під час зупинок автобуса. На митному кордоні з країною Румунія відсутні будь-які магазини, де можна було б придбати продукти харчування. Таким чином, під час проходження зазначеного митного кордону, близько семи годин, вони не мали змоги придбати продукти харчування та ввесь цей час були змушені терпіти фізичні страждання від нестерпного відчуття голоду. За графіком автобус мав би перетнути Румунію та вісім годин, в натомість перегнув та дванадцять годин. Також позивачі відзначили, що Туроператором не було забезпечено виконання умов щодо забезпечення туристів транспортом до готелю (трансферу), який був позивачами замовлений та оплачений, що вбачається з листа бронювання та ваучера. Але, водії автобуса висадили позивачів посеред чужої, незнайомої країни, внаслідок чого вони були змушені самостійно добиратися до курортного селиша Єленіте для поселення в готель. Така безвідповідальність та неорганізованість з боку відповідачів щодо перевезення пасажирів, призвела до моральних страждань позивачів, а саме страху за своє життя, здоров'я та майно, адже їх в будь-який час могли пограбувати і завдати шкоди життю та здоров'ю. Серед іншого, позивачі зазначили, що Туроператор з урахуванням вказаної затримки в дорозі, жодним чином не намагався владнати питання їх поселення, та з великими складнощами долаючи мовний бар'єр, вони поселилися до готелю також із запізненням. В подальшому, під час виїзду з готелю Туроператор в черговий раз не забезпечив позивачів інформацією про затримку виїзду та належними умовами перевезення. Отже, позивачами були відзначено, що для поїздки і відпочинку до країни Болгарії, їм доводилося цілий рік накопичувати кошти, при цьому, відмовляли собі у різних речах, хоча заздалегідь запланована подорож принесла їм лише негативні емоції, моральні страждання і як наслідок розлад здоров'я. Позивачі зауважити, що від обіцяної якості туристичних послуг відповідно до умов Договорів, вони отримали лише дискомфорт, стресовий стан всього організму, моральні переживання, пригніченість, роздратованість, фізичні болі в області спини та ніг оскільки їм довелося: їхати в задушливому салоні автобуса із нагрітим спекотним сонцем дахом та поганим кондиціюванням повітря з верхньої консольної панелі, яка була в жахливому стані; сидіти на сидіннях з неврегульованими спинками; весь час чути шум двигуна, з якого відчувався запах палива; стояти тривалий час на митних кордонах без відпочинку; самостійно добиратися невідомо в якому напрямку до курортною селища Єленіте, у зв'язку із відсутністю трансферу; самостійно заселятися до заброньованих номерів готелю, у зв'язку із відсутністю представника зустрічаючої сторони; виїжджати із Болгарії з досить тривалим запізненням автобуса, з невідомо яких причин; постійно відставати від графіку руху та зупинятися, у зв'язку із відчуттям запаху горілої гуми і задимленням салону автобуса; вдихати повітря з чадним газом в салоні автобуса; зупинитися посеред ночі для ремонту автобуса, у зв'язку із заклиненням тормозного механізму задніх коліс; стояти досить тривалий час посеред ночі, просто на узбіччі дороги; викликати посеред ночі працівників міліції для фіксування технічної несправності автобуса; без будь-якої допомоги з боку Туроператора, самостійно добиратися до м. Києва. На підставі вищевикладеного позивачі вважають, що відповідачами не було виконано умов Договорів, оскільки позивачами не було отримано тієї якості туристичних послуг, за які вони сплатили, що в результаті завдало їм значних моральних потрясінь, психічного дискомфорту та негативних спогадів про відпочинок.

Позивачі в судове засідання не з'явилися, про дату та час розгляду справи повідомлені належним чином, надали заяви, в яких позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити, справу розглядати без їх участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечували.

Відповідачі в судове засідання не з'явилися, про день і час розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про день і час розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Суд, відповідно до ст.ст.169, 224 ЦПК України вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у ній матеріалів у відсутності відповідачів, оскільки їх неявка не перешкоджає постановленню заочного рішення, проти чого не заперечували позивачі.

Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та обов'язки сторін та те, що позивач та його представник проти заочного розгляду справи не заперечують, суд, на підставі ч.1 ст.224 та відповідно до ч.1 ст.225 ЦПК України, постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 27 квітня 2013 року між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_8, в особі директора ОСОБА_6 (надалі - Турагент), що діє від імені та за дорученням ДП «А.Е.Т. Джоін ап!» (надалі - Туроператор), з однієї сторони та: - ОСОБА_4, який діяв від свого імені та від імені осіб, які уповноважили його по довіреності на укладення даного Договору, а саме: ОСОБА_9, з іншої сторони, укладено договір про надання туристичних послуг №85 (а.с.12-17); ОСОБА_1 і ОСОБА_2, з іншої сторони, укладено договір про надання туристичних послуг №86 (а.с.22-27); - ОСОБА_1 і ОСОБА_5, з іншої сторони, укладено договір про надання туристичних послуг №87 (а.с.32-37).

Відповідно до п.п.2.1 п.2 Договорів Туроператор відповідно до листа бронювання, поданого Туристом Туроператору через Турагента (надалі - лист бронювання, Додаток №1 до цього Договору, що є невід'ємною частиною даного договору), за плату зобов'язується забезпечити надання Туристу замовлений ним комплекс туристичних та Супутніх послуг, погоджених сторонами в листі бронювання.

Позивачами були перераховані грошові кошти ФОП ОСОБА_6 згідно умов вищевказаних договорів, що підтверджується дублікатами квитанцій від 27.04.2013 на суму 7000 грн та від 29.04.2013 на суму 16628 грн (а.с.43), а також розрахунковими квитанціями серії АА №83 та серії АА №86 (а.с.44).

Відповідно до ст.20 Закону України «Про туризм» за договором на туристичне обслуговування одна сторона (туроператор, турагент) за встановлену договором плату зобов'язується забезпечити надання за замовленням іншої сторони (туриста) комплексу туристичних послуг (туристичний продукт).

До договору на туристичне обслуговування застосовується загальні положення договору про надання послуг, якщо інше не передбачено законом та не суперечить суті зобов'язання.

Статтею 1 Закону України «Про туризм» визначено, що туристичний продукт - це попередньо розроблений комплекс туристичних послуг, який поєднує не менше ніж дві такі послуги, що реалізується або пропонується для реалізації за визначеною ціною, до складу якого входять послуги перевезення, послуги розміщення та інші туристичні послуги, не пов'язані з перевезенням і розміщенням (послуги з організації відвідувань об'єктів культури, відпочинку та розваг, реалізації сувенірної продукції тощо).

Статтею 33 Закону України «Про туризм» передбачено, що суб'єкт туристичної діяльності, який порушив законодавство в галузі туристичної діяльності при наданні туристичної послуги, що завдало шкоду, зобов'язаний відшкодувати туристу збитки у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо інше не суперечить суті зобов'язання.

За нормою ст.902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

В силу положень ст.20 Закону України «Про туризм» Туроператор несе перед туристом відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування, крім випадків, якщо: невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування сталося з вини туриста; невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування сталося з вини третіх осіб, не пов'язаних з наданням послуг, зазначених у цьому договорі, та жодна із сторін про їх настання не знала і не могла знати заздалегідь; невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування сталося внаслідок настання форс-мажорних обставин або є результатом подій, які туроператор (турагент) та інші суб'єкти туристичної діяльності, які надають туристичні послуги, включені до туристичного продукту, не могли передбачити.

В додатку №1 до вище укладених Договорів значаться листи бронювання на прізвища ОСОБА_4 та ОСОБА_10 (а.с.18), ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.28), ОСОБА_3 та ОСОБА_5 (а.с.38), в яких міститься інформація, серед іншого, про: маршрут: Київ-Болгарія-Київ; курорт Elenite, термін туру з 22.06.2013 по 28.06.2013, вартість туристичного продукту - 6640 грн+1236 (віза), а також про наявність трансферу.

В матеріалах справи містяться посадочні талони місць позивачів, відповідно до яких вони мали право зайняти місця згідно вказаних посадочних документів (а.с.19, 20, 29, 30, 39, 40).

Серед іншого, матеріали справи містять розписку ОСОБА_11 та ОСОБА_12 начальника транспортного відділу та менеджера транспортного відділу від 22.06.2013, з якої вбачається, що позивачів дійсно було переміщено з посадочних місць 17, 18, 14, 13, 20, 19 на місця 53, 54, 57, 58, 59, 60 та зазначено підставу - форс-мажорні обставинами, однак не конкретизовано, які саме форс-мажорні обставини та чим вони були викликані (а.с.45).

Щодо посилань позивачів про прибуття автобусу у м. Київ та довгоочікуване відправлення, щодо затримки на кордоні автобусу при проходженні митного контролю, то із вказаних посадочних талонів вбачається, що час прибуття автобуса на зупинку є орієнтовним, і Туроператор не несе відповідальності за відхилення від вказаного часу.

Також в матеріалах справи наявні ваучери №101100 (а.с.21), №10102 (а.с.31), №10099 (а.с.41) на прізвища позивачів, з яких вбачається про замовлення послуги трансферу та додаткових послуг.

Згідно пам'ятки ТОВ «Туроператор Ільтур» туристам надається трансфер від готелю до зупинки автобусу на курорті (а.с.42).

Відповідно до листа Тернопільського РВ УМВС України в Тернопільській області від 22.07.2013 №8/5917 звернення з приводу несправностей рейсового автобуса «Київ-Чернівці-Созополь-Чернівці-Київ» марки «Аятс Браво» д.н. НОМЕР_1 було зареєстровано в Журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинення кримінального правопорушення та інших подій (ЄО) за №1776 від 30.06.2013, але для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та початку розслідування була встановлена відсутність підстав у зв'язку з відсутністю наявності вчинення кримінального правопорушення. Однак вказаним листом Тернопільського РВ УМВС України в Тернопільській області від 22.07.2013 №8/5917 на підставі проведеної перевірки старшим дільничним інспектором СДІМ Тернопільського РВ капітаном міліції Дусановським Я.І. було встановлено поломку тормозної системи вказаного рейсового автобусу та те, що причиною задимлення в салоні автобусу стали - несправні тормозні колодки (а.с.46-47).

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно до ч.1 ст.58, ч.2 ст.59 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачами в обґрунтування своїх позовних вимог додано до матеріалів справи фотокопії, які підтверджують та засвідчують факт перевірки на предмет справності рейсового автобусу перевізника, яким вони повертались з відпочинку, де було в подальшому встановлено несправності у присутності робітника ДАІ (а.с.51-61).

В подальшому позивачі звертались до ДП «А.Е.Т Джоін ап!» із заявою про відшкодування моральної шкоди на суму 36000 грн 00 коп, яка була отримана останнім 14.07.2013, про що є відмітка на заяві, яка міститься в матеріалах справи (а.с.48-50).

Серед іншого, 29.01.2013 між ДП«А.Е.Т. Джоін ап!» та ФОП ОСОБА_6 був укладений агентський договір № 1590, де відповідно до п.п. 2.1 Договору, Турагент зобов'язується за винагороду надати послуги Туроператору з реалізації Турпродукту шляхом укладення Договору на туристичне обслуговування від імені, в інтересах та під контролем Туроператора, а також здійснювати фактичні дії, що визначені Договором, із забезпечення надання Туроператором Турпродукту (а.с.83-89).

Згідно п.п. 3.1.1. Договору, Туроператор зобов'язаний оформляти та видавали Турагенту у порядку, передбаченому цим Договором, завірені печаткою (в тому числі електронними підписом та печаткою) Туроператора документи (ваучери (путівки), страхові поліси, проїзні документи) на кожну групу туристів (туриста), обов'язок по наданню яких покладений на Туроператора.

Відповідно до до п.п. 3.3.1. Договору, Турагент зобов'язаний реалізувати заброньований Турпродукт туристу від імені, під контролем та в інтересах Туроператора.

В зв'язку з вищевказаним, Туроператор створює туристичний продукт та видає документи, що підтверджує право туристів на отримання даних послуг (ваучери (путівки), страхові поліси, проїзні документи), а Турагент, в свою чергу, реалізовує турпродукт (а саме, комплекс послуг по розміщенню, перевезенню, харчуванню туриста) шляхом підписання договору з туристом про надання туристичних послуг.

Також п.п. 4.8, 4.9 Договору передбачено, що після фактичного отримання Турагентом підтвердження замовлення, Турагент має право на укладання Договору з туристом на туристичне обслуговування. Турагент має право на укладення Договору на туристичне обслуговування і до моменту фактичного отримання Підтвердження замовлення від Туроператора, однак в даному випадку даний Договір на туристичне обслуговування вступає в силу в частині виконання своїх зобов'язань Туроператором тільки після отримання Турагентом Підтвердження замовлення.

Згідно п.п. 4.12. Договору, Туроператор надає Турагенту рекомендований договір на туристичне обслуговування для укладення його з Туристом. У разі, якщо умови укладеного з Туристом Договору на туристичне обслуговування будуть суперечити умовам рекомендованого договору на туристичне обслуговування, відповідальність за це несе Турагент.

На стадії судового розгляду цивільної справи представником третьої особи ДП «А.Е.Т Джоін ап!» до суду були надані письмові заперечення, де серед іншого, зазначено, що Турагент заповнює лист бронювання, після належного оформлення якого направляє засобами електронного, факсимільного чи поштового зв'язку Туроператору або оформляє його в системі он-лайн бронювання на сайті Туроператора. Такий лист бронювання вважається офертою, тобто пропозицією Турагента. В свою чергу, Туроператор після отримання такого листа, не пізніше ніж на п'ятий день, направляє Турагенту підтвердження замовлення, що є акцептом, тобто згодою Туроператора надати такі послуги. Однак жодних дій для бронювання туристичного продукту з боку ФОП ОСОБА_6 до укладення договору з туристом про надання туристичних послуг здійснено не було. Третя особа не отримувала від ФОП ОСОБА_6 замовлення на бронювання туристичного продукту для позивачів, а тому і не підтверджував можливості надання такого туристичного продукту. Не дивлячись на вищевказане, фактично, без належних повноважень, ФОП ОСОБА_6 уклала договір про надання туристичних послуг № 85, 86, 87 віл 27.04.2013 з позивачами. Серед іншого, ДП «А.Е.Т. Джоін ап!» зазначив, що не підтверджував можливість надання такого туристичного обслуговування, не виставляв рахунок на оплату послуг, не видавав документів, що підтверджують право туристів на використання туристичних послуг, та не здійснював такого туристичного обслуговування.

В матеріалах справи наявна заявка на отримання доступу до системи «Join Up Online» (Додаток до агентського договору «1590 від 23.01.2013), де зазначено, що з умовами та правилами бронювання туристичних послуг в системі «Join Up Online» працівники ознайомлені, де серед іншого, значиться прізвище ОСОБА_6 та міститься її підпис (а.с.95).

Також в матеріалах справи наявний лист туристичного агента ФОП ОСОБА_6 вх.03.09.2013 №030913-01 адресований Туристичній компанії «Туроператор Ільтур», де зазначено, що оскільки туристичні послуги фактично надавались «Туроператором Ільтур», ФОП ОСОБА_6 просить надати рекомендації стосовно вирішення суперечки мирним шляхом, не доводячи справу до судового розгляду (а.с.96).

З листа ТОВ «Туроператора Ільтур» від 06.09.2013 вбачається, що відносно заявок №10099, №10100, №10102 зазначено, що графік руху автобусів може змінюватись у зв'язку з різними об'єктивними причинами. Затримка виїзду з України виникла по причині поломки автобуса та виїзду на маршрут резервного, у зв'язку з чим нумерація місць в посадочних талонах не співпадала з місцями в автобусі. Також зазначено, що на маршруті Болгарія-Україна в м. Тернополі із-за технічної поломки автобуса, водії зупинили рух та прийняли заходи для ремонту автобуса. Так як технічну поломку виправити не вдалось, то за туристами був відправлений резервний автобус, який із запізненням, але доставив туристів до всіх міст слідування. В листі також зазначено про повернення повної вартості послуг проїзду, а також трансфер від зупинки курорту до готелю та назад, що складає 596,75 грн на людину. Загальна сума компенсації складає 3580,50 грн (а.с.97).

Отже, із вказаного листа вбачається, що відповідачем ТОВ «Туроператор Ільтур» не заперечуються обставини щодо надання неякісних послуг з приводу перевозки туристів, в тому числі і позивачів.

Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 11.11.2014 цивільну справу за позовом ДП «А.Е.Т Джоін ап!» до ОСОБА_6, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_9, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа: ТОВ «Туроператор Ільтур» про визнання договору недійсним залишено без розгляду (а.с.136).

З огляду на встановлені судом обставини, а саме: наявність домовленостей між позивачами та ФОП ОСОБА_6, як Турагентом, на замовлення туристичної подорожі до Болгарії, здійснення оплати за туристичні послуги на її рахунок, крім того, позивачам був виданий туристичний ваучер, посадковий талон та інші документи, що підтверджують надання послуг саме компанією ТОВ «Туроператор «Ільтур», а замовлення туристичного обслуговування для туристів здійснювалося через ФОП ОСОБА_6 та у ТОВ «Туроператора «Ільтур», тому суд вважає, що саме ФОП ОСОБА_6 та ТОВ «Туроператор Ільтур» повинні нести відповідальність за ненадані та неякісно надані туристичні послуги.

Відповідно до ст.20 Закону України «Про туризм» якість туристичних послуг має відповідати умовам договору на туристичне обслуговування, порядок і способи захисту порушених прав туристів визначаються Законом України "Про захист прав споживачів".

Згідно ч.1 ст.4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на захист своїх прав державою; належну якість продукції та обслуговування; безпеку продукції; необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця); відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону; звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав; об'єднання в громадські організації споживачів (об'єднання споживачів).

Так, як вже було встановлено судом, позивачі виконали свої зобов'язання, передбачені договорами про надання туристичних послуг, сплативши вартість туру, однак відповідачами були надані послуги неякісно та не в повній мірі, що завдало позивачам певний дискомфорт, пригнічувало їх стан та призвело до моральний переживань та страждань.

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Статтею 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" (із змінами і доповненнями) розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних, тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових витрат (їх тривалості, можливості відновлення, тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих та виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Згідно ч.1 ст.212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На підставі вищевикладеного, суд, керуючись засадами розумності, виваженості та справедливості, враховуючи глибину душевних страждань позивачів від того, що вони вимушені були витрачати додаткові зусилля на відновлення їх законних прав, та вважає, що солідарно з відповідачів ФОП ОСОБА_6 та ТОВ «Туроператор Ільтур» підлягає стягнення завдана моральна шкода, розмір якої суд оцінює в 3000 грн кожному позивачу, а тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у вказаній частині.

Судові витрати по справі підлягають стягненню з відповідачів в порядку ст.88 ЦПК України.

На підставі вищевикладеного та керуючись, ст.ст.23, 611, 901, 902, 1167 ЦК України, ст.ст.3,4, 10, 11, 57-60, 88, 169, 209, 212-215, 218, 223, 224, 226 ЦПК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" (із змінами і доповненнями), Законом України «Про туризм», Законом України «Про захист прав споживачів», суд, -

в и р і ш и в:

Позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Туроператор Ільтур», фізичної особи-підприємця ОСОБА_6, третя особа: Дочірнє підприємство «А.Е.Т Джоін ап!» про відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Туроператор Ільтур» (ідентифікаційний номер 35530918, адреса: м. Київ, пер. Тараса Шевченко, 13/21 В, оф.303), фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 (податковий номер НОМЕР_2, адреса: АДРЕСА_1) на користь:

-ОСОБА_1 (проживає за адресою: АДРЕСА_2) моральну шкоду в розмірі 3000 (три тисячі) грн 00 коп;

-ОСОБА_2 (проживає за адресою: АДРЕСА_2) моральну шкоду в розмірі 3000 (три тисячі) грн 00 коп;

-ОСОБА_3 (проживає за адресою: АДРЕСА_2) моральну шкоду в розмірі 3000 (три тисячі) грн 00 коп;

-ОСОБА_4 (проживає за адресою: АДРЕСА_3) моральну шкоду в розмірі 3000 (три тисячі) грн 00 коп;

-ОСОБА_5 (проживає за адресою: АДРЕСА_3) моральну шкоду в розмірі 3000 (три тисячі) грн 00 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Туроператор Ільтур» (ідентифікаційний номер 35530918, адреса: м. Київ, пер. Тараса Шевченко, 13/21 В, оф.303), фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 (податковий номер НОМЕР_2, адреса: АДРЕСА_1) на користь держави судовий збір у розмірі 243 (двісті сорок три) грн 60 коп. з кожного.

В іншій частині позову - відмовити.

Відповідачем, який не приймав участі у розгляді справи, протягом десяти днів з дня отримання копії заочного рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення, відповідно до вимог ст.229 ЦПК України.

Заочне рішення може бути оскаржене іншими особами, шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Апеляційного суду м. Києва через Солом'янський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про перегляд заочного рішення відповідачем, який не приймав участі у розгляді справи, якщо заяву про перегляд заочного рішення не було подано, після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя - Г.О. Козленко