Ухвала

від 30.07.2015 по справі 826/8348/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2015 року м. Київ К/800/20882/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Островича С.Е. Степашка О.І. Федорова М.О. секретаря судового засідання Іванова К.Ю.,

представник позивача Авраменко С. Г.

представник відповідача не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Міжрегіонального головного управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2015 року у справі №826/8348/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кернел-Трейд" до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кернел-Трейд" (далі - ТОВ "Кернел-Трейд") звернулось до суду з позовом до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників (далі - Міжрегіональне ГУ Міндоходів - Центральний офіс з ОВП) в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 жовтня 2014 року у задоволенні позову ТОВ "Кернел-Трейд" відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2015 року апеляційну скаргу ТОВ "Кернел-Трейд" задоволено. Скасовано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 жовтня 2014 року та прийнято нове рішення, яким задоволено позовні вимоги ТОВ "Кернел-Трейд".

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду апеляційної інстанції Міжрегіональне ГУ Міндоходів - Центральний офіс з ОВП подало касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2015 року та залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 жовтня 2014 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

Міжрегіональним ГУ Міндоходів - Центральний офіс з ОВП 09.01.2014 року проведено камеральну перевірку задекларованих позивачем у податковій звітності з ПДВ щодо суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за листопад 2013 року. За результатами перевірки складено акт №6/40-50/37-10/31454383 від 09.01.2014 року.

Перевіркою встановлено, що позивачем завищено суму податкового кредиту та від'ємного значення у розмірі 235697,00 грн. за жовтень 2013 року, чим порушено п. 185.1 ст. 185 , п. 198.3 ст. 198 , п. 200.1 , п. 200.3 ст. 200 ПК України ; завищено суму бюджетного відшкодування у розмірі 235697,00 грн. за листопад 2013 року, яка підлягає зменшенню, чим порушено п. 200.4 ст. 200 ПК України .

На підставі акту перевірки відповідачем 25.01.2014 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0000093720, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 235697,00 грн. сума завищення бюджетного відшкодування та штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 117848,50 грн.

В подальшому відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку за результатами якої складено акт від 21.03.2014 року №318/28-10-37-20/31454383 про результати документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування позивачем від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за грудень 2013 року.

Перевіркою встановлено, що позивачем завищено суму податкового кредиту та від'ємного значення у розмірі 26311237,00 грн. за жовтень 2013 року, у розмірі 9114584,00 грн. за листопад 2013 року, у розмірі 3498375,00 грн. за грудень 2013 року, чим порушено п. 185.1 ст. 185 , п. 198.3 , п. 198.6 ст. 198 , п. 200.1 , п. 200.3 ст. 200 ПК України ; завищено заявлену суму бюджетного відшкодування у розмірі 35425821,00 грн. за грудень 2013 року, чим порушено пп. 14.1.18 п. 14 ст. 14 , п. 200.4 ст. 200 ПК України .

На підставі акту перевірки відповідачем 07.04.2014 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0000253720, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 35425821,00 грн. суми завищення бюджетного відшкодування та у розмірі 17712910,5 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); № 0000263720, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 3498375,00 грн.

Позивач у порядку адміністративного оскарження подав скарги до Міністерства доходів і зборів України, за результатами яких рішенням останнього від 05.06.2014 року №10157/6/99-99-10-01-15, податкові повідомлення-рішення відповідача від 07.04.2014 року №0000253720 та №0000263720 були скасовані в частині порушень, пов'язаних із завищенням податкового кредиту по податкових накладних, отриманих від ТОВ "АС Південь-Транс" (податкова накладна від 30 вересня 2013 року №67), ТОВ "Октан" (податкова накладна від 31 жовтня 2013 року №5/2), СФГ "Явір" (податкова накладна від 04 листопада 2013 року №2/2), СФГ "Кам'янське" (податкова накладна від 19 листопада 2013 року №16/2), ПП "Модигал" (податкова накладна від 21 листопада 2013 року №4, №7), в іншій - залишено без змін.

Відповідачем на підставі зазначено рішення Міністерства доходів і зборів України 12.06.2014 року приймаються податкові повідомлення-рішення: №0000473720, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 35068496,00 грн. суми завищення бюджетного відшкодування та у розмірі 17534248,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); №0000483720, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 3302414,00 грн.

26.03.2014 року відповідачем за результатами документальної позапланової виїзної перевірки, проведеної на підставі постанови слідчого, складається акт №11/28-10-40-5/31454383 про результати документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах із ТОВ "Побережне" в якому зроблені висновки, що позивачем: неправомірно віднесено до складу валових витрат у 2013 році витрати пов'язані з придбанням товарів у ТОВ "Побережне", які не спричиняють реального настання правових наслідків на суму 992417, 00 грн., що призвело до заниження податку на прибуток на суму 188559,00 грн., чим порушено пп. 138.2 ст. 138 , пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України ; занижено податок на прибуток за 2013 рік у загальному розмірі 188559,00 грн., чим порушено пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України ; завищено суму податкового кредиту та від'ємного значення у розмірі 198483,00 грн. за лютий 2013 року, чим порушено п. 185.1 ст. 185 , п. 198.3 , п. 198.6 ст. 198 , п. 200.1 , п. 200.3 ст. 200 ПК України ; завищено суму бюджетного відшкодування у розмірі 198483,00 грн. за березень 2013 року, чим порушено пп. 14.1.18 п. 14 ст. 14 , п. 200.4 ст. 200 ПК України .

На підставі акту перевірки відповідачем 09.04.2014 року приймаються податкові повідомлення-рішення: №0000144050, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 188559,00 грн. за основним платежем та у розмірі 47139,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); №0000154050, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 198483,00 грн. суми завищення бюджетного відшкодування та у розмірі 99241,5 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

В той же день відповідач складає інший акт перевірки №12/28-10-40-5/31454383 від 26.03.2014 року про результати документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ФГ "Скутельник А.О." за період з 01 січня 2013 року по 30 вересня 2013 року, в якому зазначені висновки про порушення позивачем: неправомірно віднесено до складу валових витрат у 2013 році витрати пов'язані з придбанням товарів у ФГ "Скутельник А.О.", які не спричиняють реального настання правових наслідків на суму 15382996,00 грн., що призвело до заниження податку на прибуток на суму 2922769,00 грн. за 2013 рік, чим порушено пп. 138.2 ст. 138 , пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України ; завищено суму податкового кредиту та від'ємного значення у розмірі 1012464,00 грн. за серпень 2013 року, у розмірі 2064135,00 грн. за вересень 2013 року, чим порушено п. 185.1 ст. 185 , п. 198.3 , п. 198.6 ст. 198 , п. 200.1 , п. 200.3 ст. 200 ПК України ; завищено суму бюджетного відшкодування у розмірі 1012464,00 грн. за вересень 2013 року, чим порушено пп. 14.1.18 п. 14 ст. 14 , п. 200.4 ст. 200 ПК України .

На підставі акту перевірки відповідачем 09.04.2014 року приймаються податкові повідомлення-рішення: №0000164050, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 2922769,00 грн. за основним платежем та у розмірі 730692,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); №0000174050, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 1012464,00 грн. суми завищення бюджетного відшкодування та у розмірі 506232,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); № 0000184050, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 2064135,00 грн.

31.03.2014 року відповідачем складається акт за наслідками документальної виїзної перевірки, проведеної на підставі постанови слідчого, №14/28-10-40-5/31454383 про результати документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ФГ "Агро-Макс і Ко" (код 34416995) за період з 01 січня 2011 року по 01 жовтня 2013 року, згідно висновків якого позивачем: неправомірно віднесено до складу валових витрат у 2012 році витрати пов'язані з придбанням товарів у ФГ "Агро-Макс і Ко", які не спричиняють реального настання правових наслідків на суму 10505573,00 грн., що призвело до заниження податку на прибуток на суму 2206170,00 грн. за 2012 рік, чим порушено пп. 138.2 ст. 138 , пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України ; завищено суму податкового кредиту та від'ємного значення у розмірі 334207,00 грн. за вересень 2012 року, у розмірі 539656,00 грн. за жовтень 2012 року, у розмірі 1227252,00 грн. за листопад 2012 року, чим порушено п. 185.1 ст. 185 , п. 198.3 , п. 198.6 ст. 198 , п. 200.1 , п. 200.3 ст. 200 ПК України ; завищено суму бюджетного відшкодування у розмірі 334207,00 грн. за жовтень 2012 року, у розмірі 539656,00 грн. за листопад 2012 року, у розмірі 1227252,00 грн. за грудень 2012 року, чим порушено пп. 14.1.18 п. 14 ст. 14 , п. 200.4 ст. 200 ПК України .

На підставі акту перевірки відповідачем 15.04.2014 року приймаються податкові повідомлення-рішення: №0000204050, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 2206170,00 грн. за основним платежем та у розмірі 1103085,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); №0000214050, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 2101115,00 грн. суми завищення бюджетного відшкодування та у розмірі 1050557,5 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

16.04.2014 року відповідачем складається акт №401/28-10-37-20/31454383 про результати документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування позивачем від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за січень 2014 року, згідно висновків якого позивачем: завищено суму податкового кредиту та від'ємного значення у розмірі 3498375,00 грн. за грудень 2013 року, у розмірі 564987,00 грн. за січень 2014 року, чим порушено п. 185.1 ст. 185 , п. 198.3 , п. 198.6 ст. 198 , п. 200.1 , п. 200.3 ст. 200 ПК України ; завищено заявлену суму бюджетного відшкодування у розмірі 3498375,00 грн. за січень 2014 року, чим порушено пп. 14.1.18 п. 14 ст. 14 , п. 200.4 ст. 200 ПК України .

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято 30.04.2014 року податкові повідомлення-рішення: №0000313720, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 3498375,00 грн. суми завищення бюджетного відшкодування та у розмірі 1749187,5 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); №0000323720, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 564987,00 грн.

17.04.2014 року відповідачем складено акт №406/28-10-37-20/31454383 про результати документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування позивачем суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за вересень 2012 року - жовтень 2013 року, згідно з висновків якого, позивачем: завищено суму податкового кредиту та від'ємного значення у розмірі 750435,00 грн. за вересень 2012 року, у розмірі 57387,00 грн. за жовтень 2012 року, у розмірі 6117,00 грн. за лютий 2013 року, у розмірі 69753,00 грн. за серпень 2013 року, у розмірі 4635535,00 грн. за вересень 2013 року, чим порушено п. 185.1 ст. 185 , п. 198.3 , п. 198.6 ст. 198 , п. 200.1 , п. 200.3 ст. 200 ПК України ; завищено суму податкового кредиту та занижено суму позитивного значення та занижено суми ПДВ, що підлягає сплаті в бюджет у розмірі 76780,00 грн. за липень 2013 року, чим порушено п. 185.1 ст. 185 , п. 198.3 , п. 198.6 ст. 198 , п. 200.1 , п. 200.2 ст. 200 ПК України ; завищено заявлену суму бюджетного відшкодування у розмірі 750435,00 грн. за жовтень 2012 року, у розмірі 57387,00 грн. за листопад 2012 року, у розмірі 6117,00 грн. за березень 2013 року, у розмірі 69753,00 грн. за вересень 2013 року, у розмірі 4635535,00 грн. за жовтень 2013 року, чим порушено пп. 14.1.18 п. 14 ст. 14 , п. 200.4 ст. 200 ПК України .

На підставі акту перевірки відповідачем приймається 05.05.2014 року податкові повідомлення-рішення: №0000333720, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 5519227,00 грн. суми завищення бюджетного відшкодування та у розмірі 2759613,5 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); №0000343720, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з ПДВ у розмірі 76780,00 грн. за основним платежем та у розмірі 38390,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

19.05.2014 року відповідачем складається акт №532/28-10-37-20/31454383 про результати документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування позивачем від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за лютий 2014 року, відповідно до висновків якого, позивачем: завищено суму податкового кредиту та від'ємного значення у розмірі 1148156,00 грн. за січень 2014 року, у розмірі 169801,00 грн. за лютий 2014 року, чим порушено п. 185.1 ст. 185 , п. 198.3 , п. 198.6 ст. 198 , п. 200.1 , п. 200.3 ст. 200 ПК України ; завищено заявлену суму бюджетного відшкодування у розмірі 1148156,00 грн. за лютий 2014 року, чим порушено пп. 14.1.18 п. 14 ст. 14 , п. 200.4 ст. 200 ПК України .

На підставі акту перевірки відповідачем 29.05.2014 року приймаються податкові повідомлення-рішення: №0000413720, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 1148156,00 грн. суми завищення бюджетного відшкодування та у розмірі 574078 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); №0000425720, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 169801,00 грн.

Підпунктом 20.1.4 . п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України передбачено, що органам державної податкової служби надане право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом. Порядок проведення перевірок визначений статтями 75-86 Податкового кодексу України .

Згідно з п.п 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України , органи державної податкової служби мають право, крім іншого, для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом.

Згідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України , датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України , податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

Згідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України , сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до абз. 11 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України , у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. Таке право зберігається за ним протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" , що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Згідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України , не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу ) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу . У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу . У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач 19.02.2014 року разом з податковою декларацією за січень 2014 року подав відповідачу заяву (додаток №8) про відмову постачальника надати податкову накладну (порушенням порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) разом зі скаргою на контрагента TOB «Агрополіс» і додав до заяви документи щодо взаємовідносин з вказаним контрагентом, зокрема, договори, розрахункові документи на підтвердження сплати податку у зв'язку з придбанням товарів, інші первині документи. Зазначене підтверджується матеріалами справи.

16.01.2014 року ТОВ «Кернел-Трейд» подало відповідачу податкову декларацію за грудень 2013 року разом із заявою (додаток №8) про відмову постачальника надати податкову накладну (порушенням порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) разом зі скаргою на контрагента TOB «Верна» і додав первинні документи. Зазначене підтверджується матеріалами справи.

Суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що позивач мав право на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту за податковими накладними від 30.12.2013 року №159/2 складену ТОВ «Агрополіс» за січень 2014 року та від 31.10.2013 року №300 складену ТОВ «Верна» за грудень 2013 року, оскільки, позивач подав заяви і додав до них договори, розрахункові документи, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг та інші первинні документи які складені відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" . Надані позивачем первинні документи підтверджують фактичне здійснення господарських операцій. Таким чином, позивачем були дотримані положення вимог п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України , внаслідок чого, податкові повідомлення-рішення в частині вищезазначених висновків щодо необґрунтованого включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту за січень 2014 року та за грудень 2013 року підлягають скасуванню.

Щодо решти позовних вимог про скасування інших податкових повідомлень-рішень, які прийняті відповідачем виходячи з висновку про відсутність реального характеру господарських операцій, судом апеляційної інстанції зазначено наступне.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України , податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу , та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу , протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу ) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу .

Відповідно до п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України , податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Контролюючі органи за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу .

Згідно із п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України , податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підпунктами 198.6 та 198.3 . статті 198 Податкового кодексу України визначено, що виникнення у платника ПДВ права на включення податку до податкового кредиту пов'язано із фактичним відбуттям господарської операції з постачання товарів (виконання робіт, надання послуг), визначеної в первинних документах, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» . Наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані із рухом активів, зміною зобов'язань та власного капіталу платника податків та відповідають змісту укладених договорів.

Таким чином, в даному випадку дослідженню підлягає реальність вчинення господарської операції, відповідність вчиненої господарської операції господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на формування податкового кредиту.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з п. 138.4, 138.6 - 138.9, п.п 138.10.2 - 138.10.4 п. 138.10, п. 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з п. 138.5, п.п 138.10.5, 138.10.6 п. 138.10, п. 138.11, 138.12 цієї статті, п. 140.1 ст. 140 і ст. 141 цього Кодексу ; крім витрат, визначених у п. 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу .

Згідно п. 138.2 . ст. 138 Податкового кодексу України фінансовий результат до оподаткування зменшується: на суму розрахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до пункту 138.3 цієї статті; на суму залишкової вартості окремого об'єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень цієї статті Кодексу , у разі ліквідації або продажу такого об'єкта; на суму дооцінки та вигід від відновлення корисності основних засобів або нематеріальних активів в межах попередньо віднесених до витрат уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Відповідно до п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Згідно з п.п 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні» від 16 липня 1999 року №996-XIV первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій є підставою для бухгалтерського обліку. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Щодо скасування податкового повідомлення-рішення №0000093720 від 25.01.2014 року, судом апеляційної інстанції зазначено наступне.

Між ТОВ «Кернел-Трейд» та ТОВ «Войтикс» були укладені чотирнадцять договорів поставки сільськогосподарської продукції. На підтвердження здійснення господарських операцій позивач надав документи: договори, податкові та видаткові накладні, рахунок - фактури, платіжні доручення, товарно-транспортні накладні. Податкові накладні зареєстровані в ЄДРПН. Первинні документи по зазначеним договорам відповідають вимогам встановлених Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні».

Суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що позовні вимоги щодо скасування податкового повідомлення-рішення №0000093720 від 25.01.2014 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про скасування податкових повідомлень-рішень від 09.04.2014 року №0000144050 та №0000154050, судом апеляційної інстанції зазначено наступне.

Між ТОВ «Кернел-Трейд» та ТОВ «Побережне» були укладені договори поставки від 19.02.2013 року та 21.02.2013 року. На підтвердження здійснення господарських операцій позивач надав первинні документи: договори, податкові та видаткові накладні, складські квитанції, платіжні доручення, рахунок-фактури. Податкові накладні зареєстровані в ЄДРПН. Первинні документи по зазначеним договорам відповідають вимогам встановлених Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні».

Суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що позовні вимоги щодо скасування податкових повідомлень-рішень від 09.04.2014 року №0000144050 та №0000154050 є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Щодо скасування податкових повідомлень-рішень від 09.04.2014 року №0000164050, №0000174050, №0000184050, судом апеляційної інстанції зазначено наступне.

Зустрічна звірка є заходом виключно інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової інспекції. Податковий кодекс України не наділяє податковий орган повноваженнями по здійсненню в рамках проведення зустрічних звірок контролю за додержанням податкового законодавства. Отже, податковим органом фактично звірка не проводилась, а обставини щодо господарських операцій між позивачем та контрагентом СК «Скутельник А.О.» реально не перевірялась.

Судом апеляційної інстанції зазначено, що позивач на підтвердження здійснення господарських операцій з СК «Скутельник А.О.» надав первинні документи: договори, податкові та видаткові накладні, платіжні доручення, рахунок-фактури, товарно-транспортні накладні, тощо. Первинні документи по зазначеним договорам відповідають вимогам встановлених Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні».

Суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що позовні вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень від 09.04.2014 року №0000164050, №0000174050, №0000184050 є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Щодо скасування податкових повідомлень-рішень від 15.04.2014 року №0000204050, №0000214050, судом апеляційної інстанції зазначено наступне.

ТОВ «Кернел-Трейд» уклало з ФГ «Агро-Макс і Ко» договори поставки сільськогосподарської продукції. На підтвердження здійснення господарської операції позивач надав первинні документи: договори, податкові та видаткові накладні, платіжні доручення, рахунок-фактури, товарно-транспортні накладні, тощо. Первинні документи по зазначеним договорам відповідають вимогам встановлених Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні».

Суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що позовні вимоги щодо скасування податкових повідомлень-рішень від 15.04.2014 року №0000204050, №0000214050 є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Щодо скасування податкових повідомлень-рішень від 30.04.2014 року №0000313720 та №0000323720, судом апеляційної інстанції зазначено наступне.

Між ТОВ «Кернел-Трейд» та ТОВ «Лозанна-Юг» було укладено договори поставки сільхозпродукції. На підтвердження здійснення господарської операції позивач надав первинні документи: договори, податкові та видаткові накладні, платіжні доручення, рахунок-фактури, товарно-транспортні накладні, тощо. Первинні документи по зазначеним договорам відповідають вимогам встановлених Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні».

Суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що позовні вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень від 30.04.2014 року №0000313720 та №0000323720 є обґрунтованими і такими що підлягають задоволенню.

Щодо скасування податкових повідомлень-рішень від 05.05.2014 року №0000333720, №0000343720, судом апеляційної інстанції зазначено наступне.

Матеріалами справи підтверджено здійснення господарських операцій між ТОВ «Кернел-Трейд» з контрагентами ТОВ «Дельта-ВВВ», ТОВ «Югас», ТОВ «Фірма Укрфіт», ТОВ «Аскара», «Войтикс», ТОВ «Агрометал-Трейд». На підтвердження здійснення господарських операцій позивач надав документи: договори, видаткові і податкові накладні, реєстри отриманих податкових накладних, платіжні доручення, рахунок-фактури. Первинні документи по зазначеним договорам відповідають вимогам встановлених Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні».

Судом апеляційної інстанції зазначено, що позивач підтвердив первинними документи реальність здійснення господарських операцій з контрагентами ТОВ «Дельта-ВВВ», ТОВ «Югас», ТОВ «Фірма Укрфіт», ТОВ «Аскара», «Войтикс», ТОВ «Агрометал-Трейд». Дослідивши договори між позивачем та зазначеними контрагентами, суд апеляційної інстанції встановив, що вони відповідають вимогам діючого законодавства, оскільки сторонами за договором погоджені всі істотні умови і досягнута домовленість щодо їхнього виконання, і виконання цього договору підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Також, сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що позовні вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень від 05.05.2014 року №0000333720, №0000343720 є обґрунтованими і такими що підлягають задоволенню.

Щодо скасування податкових повідомлень-рішень від 29.05.2014 року №0000413720 та №0000425720, судом апеляційної інстанції зазначено наступне.

ТОВ «Кернел-Трейд» уклав з ТОВ «Палада Плюс» та ПП «Таврія-Агро-Н» договори поставки сільхозпродукції. На підтвердження здійснення господарських операцій позивач надав документи: договори, видаткові і податкові накладні, реєстри отриманих податкових накладних, платіжні доручення, рахунок-фактури, товарно-транспортні накладні. Первинні документи по зазначеним договорам відповідають вимогам встановлених Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні».

Суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що позовні вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень від 29.05.2014 року №0000413720 та №0000425720 є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Щодо решти позовних вимог про скасування податкових повідомлень-рішень від 07.04.2014 року №0000253720 та №0000263720, від 12.06.2014 року №0000473720 та №0000483720, судом апеляційної інстанції зазначено наступне.

Згідно висновків акту перевірки від 21.03.2014 року №318 ТОВ «Кернел-Трейд» порушено вимоги п. 185.1 ст. 185 , п. 198.1 , п. 198.3 , п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України , так як безпідставно віднесено до податкового кредиту суми ПДВ по постачальника ТОВ «Аскара», ТОВ «Укрпостач», ТОВ «Парліс», ТОВ «Лозанна-Юг», ТОВ «Войтикс», ТОВ «Торгова компанія «Валант».

Суд апеляційної інстанції дослідивши первинні документи надані позивачем на підтвердження здійснення господарських операцій з зазначеними контрагентами, зокрема: договори, видаткові і податкові накладні, реєстри отриманих податкових накладних, платіжні доручення, рахунок-фактури, товарно-транспортні накладні, дійшов до висновку, що позовні вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень від 07.04.2014 року №0000253720 та №0000263720, від 12.06.2014 року №0000473720 також є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що позивач на підтвердження реального характеру господарських операцій з контрагентами надав суду первинні документи бухгалтерського обліку та податкової звітності. Вищенаведені документи містять всі необхідні реквізити, підписи уповноважених представників сторін та печатки підприємств, що відповідає вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і підтверджують факт здійснення господарської операції.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про задоволення позовних вимог ТОВ "Кернел-Трейд".

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду апеляційної інстанції постановлене з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Міжрегіонального головного управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників залишити без задоволення, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М.О. Федоров