Ухвала

від 29.07.2015 по справі 2а-400/12/2070

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2015 року м. Київ К/9991/31185/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А. ,

суддів: Веденяпіна О.А., Зайцева М.П.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової інспекції

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.02.2012

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2012

у справі № 2а-400/12/2070 Харківського окружного адміністративного суду

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Селен ЛТД»

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 06.02.2012, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2012, позов задоволено: скасовані податкові повідомлення - рішення ДПІ у у Дзержинському районі м. Харкова від 23.12.2011 № 0006752305, № 0006762305.

У касаційній скарзі ДПІ просить скасувати ухвалені у справі рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Позивач не реалізував своє процесуальне право подання заперечення проти касаційної скарги.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для збільшення у податковому обліку ТОВ «Селен ЛТД» грошових зобов'язань із податку на прибуток, податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) згідно з податковими повідомленнями-рішеннями, з приводу правомірності яких виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 12.12.2011 № 5880/2305/06654470. Згідно з цими висновками товариство порушило норми пункту 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (Закон № 334/94-ВР), пункту 138.1.1 пункту 138.1 ст. 138, пунктів 198.1, 198.2., 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України (ПК): завищено валові витрати на суму 107375,00 грн. у податковому обліку за 1, 2, 3 та 4 квартали 2010 року, 1 квартал 2011 року та податковий кредит на загальну суму 23695,00 грн. у податковому обліку за лютий, березень, квітень, липень, серпень, вересень, жовтень, грудень 2010 року, січень. лютий, квітень, травень 2011 року за господарськими операціями з поставки товарів від ТОВ «Техно-Асавир» (селен, носій, тонер, високовольтний блок, нагріваючий елемент) та від ТОВ «Бізнес Консалтінг плюс» (селен, носій, тонер), які не мали реального характеру. Внаслідок цих порушень податкового законодавства занижено податок на прибуток на 28167,00 грн. у податковому обліку за 1, 2, 3 та 4 квартали 2010 року, 1 та 2 квартали 2011 року; податок на додану вартість на загальну суму 23695,00 грн. у податковому обліку за лютий, березень, квітень, липень, серпень, вересень, жовтень, грудень 2010 року, січень. лютий, квітень, травень 2011 року. Висновок про відсутність реального характеру поставок позивачу товарів від цих постачальників обґрунтовано інформацією, наведеною в актах перевірки цих контрагентів, щодо відсутності у них основних засобів, інших матеріальних ресурсів, трудових ресурсів, достатніх для здійснення операцій з поставки.

За наслідками перевірки відповідач стосовно ТОВ «Селен ЛТД» прийнято податкові повідомлення-рішення від 23.12.2011: № 0006752305 - про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на 28167,00 грн. за основним платежем та на 5477,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); № 0006762305 - про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 23695,00 грн. за основним платежем та на 4382,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

У судовому процесі встановлено, що за наслідками господарських операцій з поставки позивачу від ТОВ «Техно-Асавир» товару (селен, носій, тонер, високовольтний блок, нагріваючий елемент) за договором від 01.09.2009 № 5 та від ТОВ «Бізнес Консалтінг плюс» товару (номенклатура, селен, носій, тонер) за договором від 11.01.2011 № 11/01-27 вказані постачальники виписали позивачу податкові накладні, на підставі яких позивач сформував валові витрати та податковий кредит у податкових деклараціях з податку на прибуток та з податку на додану вартість за зазначені вище податкові звітні періоди та сплатив вартість отриманих товарів.

Згідно з пунктом 5.1 ст.5 Закону № 334/94-ВР (втратив чинність за виключенням деяких статей з 01 квітня 2011 року у зв'язку з набранням чинності ПК) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат згідно з підпунктом 5.2.1 вказаної статті включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 ст.5 Закону № 334/94-ВР визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до пункту 138.1 ст. 138 ПК (у редакції, чинній на час виникнення відносин з приводу прав і обов'язків у яких виник спір) витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 -138.9, підпунктами 138.10.2 -138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (пункт 138.2 цієї статті).

Згідно із підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 ст. 139 ПК до складу витрат не включаються витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Абзацами першим, другим підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 цього Закону встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР) (абзац перший підпункту 7.4.5 пункту 7.4 цієї статті).

Згідно з підпунктом «а» пункту 198.1 ст. 198 ПК право на включення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3 цієї статті (у редакції до внесення змін Законом України від 4 липня 2013 року № 408-VII) встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (підпункт 198.6 цієї статті).

При цьому законодавцем презумується реальність оподатковуваних операцій та витрат платника податку, достовірність документів податкового обліку.

За змістом наведених норм право платника податків на збільшення валових витрат та податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання платником податку у інших платників цього податку товарів (послуг), призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям господарської діяльності платника податку; підтвердження податковою накладною, виписаною постачальником - платником податку, митною декларацією (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР, пунктом 201.11 статті 201 ПК) суми нарахованого (сплаченого) податку в ціні придбання товару (послуг).

Суди попередніх інстанцій на підставі приєднаних до справи доказів, а саме: копій накладних, рахунків-фактур, податкових накладних, товарно-транспортних накладних, платіжних доручень, доказів подальшої реалізації отриманого товару, - оцінка яких відповідає вимогам норм ст. 86 КАС України, встановили факт поставки позивачу від ТОВ «Техно-Асавир» та ТОВ «Бізнес Консалтінг плюс» вище перелічених товарів і відповідно до встановлених обставин зробили юридично правильний висновок про правомірне декларування позивачем за наслідками господарських операцій з цими суб'єктами підприємницької діяльності сум валових витрат і податкового кредиту.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.02.2012 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2012 - без змін.

Ухвала набирає законної з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: підписЄ.А. Усенко Судді: підписО.А. Веденяпін підписМ.П. Зайцев