Ухвала

від 24.06.2015 по справі 2а-16504/11/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" червня 2015 р. м. Київ К/9991/64006/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А. ,

суддів: Веденяпіна О.А., Зайцева М.П.,

при секретарі: Корецькому І.О.

розглянувши у судовому засіданні

касаційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (СПД) ОСОБА_2

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.04.2012

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2012

у справі № 2а-16504/11/2670 Окружного адміністративного суду м. Києва

за позовом суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2

до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби (ДПІ)

про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.06.2011 № 0001201704,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.04.2012, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2012, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі СПД ОСОБА_2 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Заперечуючи проти касаційної скарги, представник ДПІ просить залишити скаргу без задоволення як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Фактичною підставою для збільшення у податковому обліку СПД ОСОБА_2 грошового зобов'язання із податку з доходів фізичних осіб згідно з податковим повідомленням-рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті позапланової документальної виїзної перевірки від 19.05.2011 № 5964/17-4-НОМЕР_1. Згідно з висновками цього акту позивач в порушення норм підпункту «а» пункту 19.1 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (Закон № 889-IV) не задекларувала доход в загальній сумі 105804786,37 грн. за 3-й - 4-й квартали 2009 року (з 06.05.2009 по 24.11.2009) та не сплатила з цього доходу податок з доходів фізичних осіб в сумі 11997497,11 грн.

За наслідками перевірки ДПІ стосовно СПД ОСОБА_2 прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.06.2011 № 0001201704 про збільшення грошового зобов'язання із податку з доходів фізичних осіб на 11997497,11 грн. (основний платіж).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що в судовому процесі доведено, що позивач за період з 06.05.2009 по 24.11.2009 отримала доход в розмірі 105804786,37 грн., який не задекларувала. Факт отримання позивачем доходу суд встановив на підставі даних журналів використання реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих на пункти обміну валют, через які позивач здійснювала підприємницьку діяльність, прибутковий і видаткових касових ордерів на видачу валюти з каси СПД ОСОБА_2 як поворотної фінансової допомоги.

Як свідчить приєднані до справи копії акту перевірки, наказу заступника Голови ДПА України - Голови ДПА у м. Києві від 28.04.2011 № 283, наказу виконуючого обов'язки начальника ДПІ у Соломянському районі м. Києва «Про проведення позапланової документальної виїзної перевірки» від 29.04.2011 № 1703, позапланова документальна виїзна перевірка діяльності СПД ОСОБА_2 здійснена відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України на виконання постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 04.04.2011 та постанови слідчого СВ Шевченківського РВ ГУ МВС України у м. Києві від 02.04.2011, винесеної у межах кримінальної справи № 10-21116 (а.с. 56, т.1, а.с.38-41, т. 8).

Відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (ПК) (у редакції до внесення змін Законом України від 13.04.2012 № 4652-VI) документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні..

У разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність (пункт 86.9 ст. 86 ПК в редакції до внесення змін Законом України від 20.11.2012 № 5503-VІ).

За змістом цих правових норм правовою підставою, яка дозволяє податковому органу прийняти податкове повідомлення-рішення за наслідками перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, є набрання законної сили відповідним рішенням суду за результатами розгляду кримінальної справи, в межах якої перевірку було призначено.

Разом із тим, у судовому процесі не встановлені обставин щодо результату кримінального провадження, у межах якого було призначено перевірку позивача, тоді як ці обставини відповідно до частини 1 ст. 138 КАС України входять до предмета доказування при розгляді судом адміністративного позову стосовно правомірності податкового повідомлення - рішення контролюючого органу про донарахування сум податкових зобов'язань, яке прийнято на підставі висновків акту перевірки, яка проведена у відповідності до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність.

Частиною 1 ст. 69 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (частина 2 цієї статті).

Обов'язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з'ясування обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого нормами статті 7, частин 4 та 5 ст. 11 КАС України.

Допущені судами попередніх інстанцій порушення норм процесуального права унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а отже відповідно до частини 2 ст. 227 КАС України є підставою для скасування ухвалених у справі судових рішень та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене в цій ухвалі, встановити обставини набрання законної сили рішенням, прийнятим за наслідками розгляду кримінальної справи, в межах якої було призначено перевірку позивача; або результату кримінального провадження у цій справі, для чого, в разі необхідності, зобов'язати сторони надати докази, яких не буде вистачати для з'ясування відповідних обставин, або ж витребувати такі докази у інших осіб, в яких вони можуть знаходитися; дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та постановити рішення відповідно до вимог статті 159 КАС України.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 224, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Суб'єкта господарювання-фізичної особи ОСОБА_2 задовольнити частково, скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.04.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2012, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Головуючий суддя: підписЄ.А. Усенко Судді: підписО.А. Веденяпін підписМ.П. Зайцев