Ухвала

від 09.07.2015 по справі 812/10351/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2015 року м. Київ К/800/20089/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Голубєвої Г.К.

Юрченко В.П.

розглянувши в письмовому провадженні касаційну скаргу Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області Головного управління Міндоходів у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 06.02.2014 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.03.2014

у справі № 812/10351/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Алчевськпромстрой"

до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в

Луганській області Головного управління Міндоходів у Луганській

області

про скасування податкових повідомлень - рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Алчевськпромстрой" звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області Головного управління Міндоходів у Луганській області про скасування податкових повідомлень - рішень №0001412201 від 29.11.2013; №0001392201 від 29.11.2013.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 06.02.2014 позовні вимоги задоволено частково, скасовано податкові повідомлення - рішення: № 0001412201 від 29.11.2013; № 0001392201 від 29.11.2013, в задоволенні решті позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.03.2014 постанову Луганського окружного адміністративного суду від 06.02.2014 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в який просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судом першої та апеляційної інстанцій при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 222 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачем проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань правильності визначення, повноти нарахування податку на додану вартість за серпень, вересень 2013 року по взаємовідносинам з ТОВ „Промстройуголь", ТОВ „КУБ 2013" та складено акт №767/12-06-22-01/38236833 від 19.11.2013.

За результатами перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення - рішення: № 0001412201 від 29.11.2013, яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 1211866, 25 грн.: основний платіж 969493 грн., штрафні санкції 242373, 25 грн.; № 0001392201 від 29.11.2013, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1098158 грн.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, п. 11 підрозділу 2 розділу XX Перехідних положень, завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту 1098158 грн. та заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту по податку на додану вартість поточного звітного (податкового) періоду 912909 грн.; п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, занижено суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного періоду за вересень 2013 року в сумі 56584 грн.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За змістом п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка, як встановлено пунктом 201.10 цієї статті, є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Статтею 1 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Положеннями ст. 9 Закону України „Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Тобто, обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв'язку між фактом придбання товару (послуги) і подальшою господарською діяльністю.

Відсутність факту реєстрації платником податку-продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Системний аналіз вказаних законодавчих норм дає підстави для висновку про те, що платник податку може включити до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі податкової накладної протягом 365 днів з дати її виписки за умови її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. У разі ж порушення постачальником порядку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі покупець товарів/послуг має право додати до податкової декларації заяву із скаргою на такого постачальника в тому звітному періоді, в якому суму податку на додану вартість на підставі відповідної податкової накладної включено до складу податкового кредиту.

Видатковою накладною № ЛНА-0006 від 31.08.2013 та актом прийому-передачі підтверджується здійснення прийому-передачі обладнання: Бетоноформовочні обладнання MULTIMAT RH 1000-2VA зі смішеприготувальним обладнанням В283.067.00.000 у кількості 1 шт. за ціною з ПДВ 12066400 грн..

TOB „Промстройуголь" надано TOB „Алчевськпромстрой" видаткову накладну від 31.08.2013 №ЛНА-0006 з зазначеною номенклатурою товару - Бетоноформовочні обладнання MULTIMAT RH 1000-2VA зі смішеприготувальним обладнанням В283.067.00.000 у кількості 1 шт. за ціною з ПДВ 12066400 грн. та податкову накладну №3, яка зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В бухгалтерському обліку TOB „Алчевськпромстрой" дана операція знайшла відображення в Ж/о по рахунку 631 „Розрахунки з вітчизняними постачальниками" за серпень 2013 року: Д-т рах.15 "Капітальні інвестиції" - 10055333, 33 грн., Д-т рах.64 "Розрахунки по податкам та зборам" 2011066, 67 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що вказане обладнання перебуває на балансі позивача, що підтверджується відповідною довідкою та інвентарною карткою основних засобів.

Відповідно до виписки ПАТ „Промінвестбанк" №26000619946551 від 03.09.2013 на розрахунковий рахунок TOB „Промстройуголь" зараховано 17510000 грн. від TOB „Алчевськпромстрой" за умовами Договору займу б/н від 23.08.2013.

Згідно Угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 06.09.2013 заборгованість за Договором купівлі-продажу №27/08-13 від 27.08.2013 зараховується заборгованість за Договором займу б/н від 23.08.2013 в сумі 12066400 грн.

Відповідачем надано копію податкової накладної, в якій у графі номенклатура товарів зазначено - ЖБИ (HESS оборудование), в інших графах розбіжності з наданою позивачем податковою накладною відсутні, суд не прийняв до уваги, виходячи з наступного.

Окремий недолік податкової накладної сам по собі не може бути безумовною підставою для позбавлення податкової накладної сили звітного податкового і одночасно розрахункового документа, а відтак позбавлення покупця права на формування податкового кредиту.

Предметом договору є ЖБИ (Бетоноформовочні обладнання MULTIMAT RH 1000-2VA зі смішеприготувальним обладнанням В283.067.00.000).

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанції стосовно того, що зазначення неповної назви товару або допущення помилки у назві такого товару, за умови фактичного проведення товарної операції, не є підставою для збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області Головного управління Міндоходів у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 06.02.2014 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.03.2014 у справі № 812/10351/13-а залишити без задоволення, а судові рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області Головного управління Міндоходів у Луганській області залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 06.02.2014 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.03.2014 у справі № 812/10351/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-239 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. Федоров Судді Г.К. Голубєва В.П. Юрченко