6/64-3/140
ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
ПОСТАНОВА
20.02.07 Справа № 6/64-3/140
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючого-судді Г.Гнатюк
суддів Н.Кравчук
О.Мирутенко
розглянув апеляційні скарги Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку „Укрсоцбанк” Івано-Франківська філія №02-18/85-267 від 08.12.2006р. та Приватного підприємства „Баритон” б/н і б/д
на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 21.11.2006р.
у справі № 6/64-3/140
за позовом Приватного підприємства „Баритон”, м. Івано-Франківськ
до відповідача Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку „Укрсоцбанк” Івано-Франківська філія, м. Івано-Франківськ
про стягнення втраченої вигоди, неустойки та зобов'язння відповідача сплатити на користь зацікавлених організацій усі комунальні та інші платежі по день передання приміщення позивачеві за актом
за участю представників:
від позивача Неділенько М.В. –представник (дов.)
від відповідача Родчин І.В. –представник (дов.)
Учасникам судового процесу роз'яснено права і обов'язки, передбачені ст.ст. 22, 28 ГПК України. Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 21.11.2006р. у справі № 6/64-3/140 (головуючий суддя Фрич М.М., судді Неверовська Л.М., Шіляк М.А.) за позовом Приватного підприємства „Баритон”, м. Івано-Франківськ до Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку „Укрсоцбанк” Івано-Франківська філія, м. Івано-Франківськ про стягнення втраченої вигоди, неустойки та зобов'язання відповідача сплатити на користь зацікавлених організацій усі комунальні та інші платежі по день передання приміщення позивачеві за актом, позовні вимоги задоволено частково.
Позивач не погоджуючись із частковим задоволенням позовних вимог звернувся до Львівського апеляційного господарського суду із скаргою про перегляд вищевказаного рішення і просить колегію суддів змінити рішення суду першої інстанції в частині нерозглянутих та не вирішених на його думку, частини позовних вимог, а також додатково до присуджених коштів стягнути неустойку в розмірі 173917,00 грн. за умисне невиконання обов”язку щодо повернення приміщення з оренди та завдання збитку.
Відповідач не погоджуючись із прийнятим судом першої інстанції рішенням звернувся у апеляційний господарський суд із скаргою про перегляд вищевказаного рішення, просить рішення скасувати і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позову, оскільки останнє прийняте при неповному з'ясуванні всіх обставин по справі і з порушенням норм права.
В судовому засіданні 30.01.2007р. оголошувалась перерва до 20.02.2007р. для підготовки вступної та резолютивної частини постанови.
Представник позивача в засіданнях суду повністю підтримує вимоги викладені у апеляційній скарзі і наполягає на задоволенні його апеляційної скарги з огляду на викладене у скарзі та доповнені до неї. Вимоги відповідача викладені у апеляційній скарзі вважає безпідставними і нічим не доведеними і не обґрунтованими.
Відповідач вимоги позивача по апеляційній скарзі заперечує, просить суду задоволити вимоги викладені ним у його апеляційній скарзі, оскільки суд першої інстанції не дослідив всі обставини, які мали значення для вирішення спору по суті і прийшов до хибного висновку.
Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Івано-Франківської області слід частково змінити, виходячи з наступного:
Сторони перебували у договірних відносинах на підставі договору оренди приміщення від 10.11.2000року,за яким позивач передав в оренду відповідачеві приміщення за адресою м.Калуш. вул.С.Бандери,18, загальною площею 157,5 кв.м.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та закону, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Вищеназваний договір між сторонами розірвано в судовому порядку і зобов'язано відповідача звільнити приміщення. (а.с.13).
У відповідності із вимогами ст.ст. 387 та 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном, а також витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Відповідно до умов договору та закону відповідач зобов'язаний повернути позивачу нерухоме майно в стані визначеному договором. Згідно ст.785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані який було обумовлено в договорі.
Як вбачається із матеріалів справи укладений між сторонами договір оренди розірвано, а майно за договором не повернуто.
Відповідно до умов договору та вимог закону повернення майна по договору оренди повинно відбуватись на підставі акту –приймання-передачі об'єкту оренди.
Посилання відповідача на акт приймання-передачі від 25.03.2005р. колегією суддів першої інстанції правомірно не брався до уваги, оскільки з нього не вбачається кому ж за вказаним актом повернено майно, і чому повернення майна відбувалося ще за дії договору до його розірвання .
Із матеріали справи вбачається, що фактичне повернення майна переданого в оренду за договором оренди відбулося на підставі двостороннього акту-приймання передачі від 28.07.2006р. (а.с.156). За рішенням суду договір оренди приміщення між сторонами по справі розірваний 18.10.2005р.
Однак суд першої інстанції дійшов хибного висновку про задоволення до стягнення збитків в сумі 86958,50 грн., оскільки останні ні нормативно, ні документально не доведені. Так як, розрахунок збитків з посиланням позивача на більшу розцінку за такий період орендної плати не є підставою для нарахування відповідачу збитків із більшим розміром орендної плати, оскільки сторонами у договорі погоджено розмір орендної плати в сумі 740 грн. (а.с.10).
Суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що оскільки відповідач без належних прав користувався майном позивача, своєчасно не звільнив об'єкт, а отже і завдав останньому збитків. Розрахунок збитків, які підлягають до задоволення слід обраховувати із ціни погодженої сторонами у договорі і яка становить 740,00 грн. Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що в цій частині рішення, слід змінити, так як сума збитків яка підлягає до задоволення становить 6 660 грн. (740 грн.х 9 міс.=6660 грн.)
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України, під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно із ст.216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Потерпіла сторона має право на відшкодування збитків, які належним чином доведені.
Підставою для відшкодування збитків є протиправна поведінка заподіювача збитків, тобто порушення особою вимог правової норми, що полягає в здійсненні дій або в утриманні від здійснення наказів правової норми діяти певним чином.
Законодавством передбачено право на відшкодування збитків, однак до відшкодування підлягають ті збитки, які належним чином доведені. Згідно із зібраними матеріалами справи належним чином лише доведено збитки які підлягають до задоволення і становлять 6660,00 грн., а в решті частині слід у задоволенні позовних вимог відмовити.
Судом першої інстанції також цілком правомірно відмовлено у стягненні пені та у решті заявлених вимогах за їх безпідставністю.
Згідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Позивач при наданих йому можливостях належним чином не обґрунтував вимог викладених у скарзі.
Відповідач також не спростував свої вимоги викладені ним в апеляційній скарзі. Оскільки матеріалами справи підтверджується його вина у несвоєчасному поверненні приміщення.
З огляду на вище викладене, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що рішення місцевого господарського суду слід змінити в частині суми стягнених збитків, а в решті частині залишити без змін.
Державне мито за розгляд апеляційних скарг, у відповідності до вимог ст. 49 ГПК України, покласти сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд –
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 21.11.2006р. по даній справі частково змінити.
2. В задоволенні апеляційної скарги Приватного підприємства „Баритон” б/н і б/д відмовити.
3. Апеляційну скаргу Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку „Укрсоцбанк” Івано-Франківська філія №02-18/85-267 від 08.12.2006р. задоволити частково.
4. Рішення господарського суду Івано-Франківської області змінити в частині суми стягненних збитків. Стягнути з Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку „Укрсоцбанк” Івано-Франківська філія на користь Приватного підприємства „Баритон” 6660,00 грн. збитків, державного мита пропорційно розміру задоволених позовних вимог, 118.00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
5. В решті рішення залишити без змін.
6. Доручити місцевому господарському суду видати відповідний наказ на виконання постанови.
7. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
8. Матеріали справи №6/64-3/140 повернути в господарський суд Івано-Франківської області.
Головуючий-суддя Г. Гнатюк
Суддя Н.Кравчук
Суддя О.Мирутенко
Суд | Львівський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 20.02.2007 |
Оприлюднено | 03.09.2007 |
Номер документу | 481350 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Львівський апеляційний господарський суд
Гнатюк Г.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні