Ухвала

від 06.08.2015 по справі 804/5589/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

06 серпня 2015 рокусправа № 804/5589/15 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Мартиненка О.В.

суддів: Мельника В.В. Олефіренко Н.А.

за участю секретаря судового засідання: Портненко М.В.

за участю:

представника позивача: Білик О.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 травня 2015 року у справі №804/5589/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сітал Україна» до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

22.04.2015 року ТОВ «Сітал Україна» звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області №0004012203 від 31.10.2014 року, яким ТОВ «Сітал Україна» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 605 687,50грн., в тому числі за основним платежем 484 550 грн. та штрафні санкції в сумі 121 137,50 грн.

В обґрунтування своїх вимог посилався на безпідставність висновків перевіряючих осіб щодо нереальності здійснення господарських операцій з контрагентами у липні 2014 року. Позивач вказував на правомірність формування податкового кредиту, а також реальність господарських операцій, за наслідками яких позивачем визначено податкові зобов'язання з податку на додану вартість.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 травня 2015 року адміністративним позов задоволено у повному обсязі.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову в позові. Апеляційна скарга фактично обґрунтована висновками перевіряючих осіб, які зроблено в Акті перевірки та які на думку ДПІ, свідчать про порушення позивачем вимог Податкового кодексу України в частині формування податкового кредиту, що призвело до заниження грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму, визначену спірним податковим повідомленням-рішенням.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, надану правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у період з 08.10.2014р. по 14.10.2014р. повноважними особами ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Сітал Україна» з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинам з платниками податків по декларації з ПДВ за липень 2014 року, за результатами якої складено Акт №2894/04-65-22-03/34883645 від 21.10.2014р. (т.1 а.с.10-26) (далі по тексту - Акт перевірки).

В Акті перевірки зроблено висновки про порушення ТОВ «Сітал Україна»:

п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI, в результаті чого занижено податок на додану вартість в розмірі 484550,00 грн., а саме в липні 2014 року на суму ПДВ - 484550,00 грн.

На підставі висновків Акту перевірки ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська було прийнято податкове повідомлення-рішення від 31.10.2014р.:

- №0004012203, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у розмірі 605687,50грн., в тому числі за основним платежем 484550,00грн., та штрафні (фінансові) санкції - 121137,50грн. (т.1 а.с.8);

Правомірність та обґрунтованість вказаного податкового повідомлення-рішення є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржене рішення відповідача прийнято не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, з огляду на необґрунтованість висновків, які викладені в Акті перевірки, що став підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції погоджується з наступних підстав.

Згідно із п. 198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) в необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, вказаними нормами права визначено підстави за яких платник податків має право на віднесення сплачених сум ПДВ, у вартості товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту. До таких підстав віднесено: наявність господарської операції, наслідком якої є поставка товару (робіт, послуг), сплата (нарахування) податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), використання придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними.

Відповідно до ч.1 ст.138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Отже, предмет доказування обумовлений предметом спору, який передано на вирішення суду.

Предметом доказування у цій справі є обставини, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самої господарської операції.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що у перевіреному періоді позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ «Тревелко-Груп», ТОВ «Старекс Холдинг», ТОВ «УПМТ», ТОВ «Маджеро інвест сервіс» та ТОВ «НВК «Ромсат»

Так взаємовідносини ТОВ «Сітал Україна» з вказаними контрагентами ґрунтувалися на наступному.

1) ТОВ «Тревелко-груп» (код ЄДРПОУ 37728527), на підставі договорів поставки від 07.07.14 № 07/1, від 17.07.14 № 17072014. Відповідно до наданих до перевірки видаткових, податкових накладних, виписаних у липні 2014 року, загальна сума поставки товару (обладнання та матеріалів системи охоронного відео спостереження) за вказаними договорами складає 180919,56 грн., у тому числі ПДВ 301603,26 грн.

У податковому обліку ТОВ «Сітал Україна» податок на додану вартість у загальній сумі 31603,26 грн. віднесено до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за липень 2014 року. Суми ПДВ підтверджуються податковими накладними від 09.07.14 № 142 на загальну суму 68649,48 грн., у тому числі ПДВ - 11441,58 грн. (за договором від 07.07.14 № 07/1); від 21.07.14 № 57 на загальну суму 1740970,08 грн., тому числі ПДВ - 290161,68 грн. (за договором від 17.07.14 № 17072014).

На думку податкового органу, позивачем безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ за вказаними господарськими операціями, оскільки ТОВ «Тревелко-груп» не зареєстровано у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 09.07.14 № 142 на загальну суму 68649,48грн., у тому числі ПДВ - 11441,58 грн.

Разом з тим, податковий орган на стор.27 Акту перевірки зазначено, що ТОВ «Сітал Україна» відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України до податкової декларації з ПДВ за липень 2014 року надано Додаток 8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) відносно постачальника ТОВ «Тревелко-груп».

Проведеним аналізом ЄРПН (1С «Dneprtax-Info» - «Накладні у розрізі товарів»), а саме зареєстрованих податкових накладних, встановлено що податкова накладна на суму ПДВ 11441,58 грн. зареєстрована підприємством ТОВ «ТАНДЕМ-АІ» (код за ЄДРПОУ 35979641) № 21 від 09.07.14 за номенклатурою товару, що відповідає податковій накладній № 142 від 09.07.14 на суму ПДВ у розмірі 11 441,58 грн., виписаної в адресу ТОВ «Сітал Україна» контрагентом - постачальником ТОВ «Тревелко-груп».

При цьому, відповідно до акту перевірки ТОВ «Сітал Україна» в липні 2014 року не мало фінансово-господарських відносин з ТОВ «ТАНДЕМ-АІ» (код за ЄДРПОУ 35979641).

ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська під час перевірки використано матеріали перевірки контрагента (акт ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві [ 12.09.14 № 2109/26-59-22-08/37728527 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Тревелко-груп» (код за ЄДРПОУ 37728527) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за липень 2014 року), за висновками яких не підтверджено реальність здійснення господарських відносин ТОВ «Тревелко-груп» із контрагентами-постачальниками та покупцями.

2) ТОВ «Старекс Холдинг» (код ЄДРПОУ 38464251), на підставі договору поставки від 07.14 № 18072014. Відповідно до наданих до перевірки видаткової, податкової накладних, виписаних у липні 2014 року, загальна сума поставки товару (обладнання та матеріалів системи охоронного відео спостереження) за вказаним договором складає 1027445,3 грн., у тому числі ПДВ 171240,88 грн. У податковому обліку ТОВ «Сітал Україна» податок на додану вартість у загальній сумі 171240,88 грн. віднесено до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за липень 2014 року.

На думку податкового органу, позивачем безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ за вказаними господарськими операціями, оскільки ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська під час перевірки використано матеріали перевірки контрагента (акт ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 12.09.14 № 2108/26-59-22-08/38464251 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Старекс Холдинг» (код за ЄДРПОУ 38464251), щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за липень 2014 року), за висновками яких не підтверджено реальність здійснення господарських відносин ТОВ Старекс Холдинг» із контрагентами-постачальниками та покупцями.

3) ТОВ «УПМТ» (код ЄДРПОУ 39015297), на підставі договору поставки від 21.07.14 №07/02. Відповідно до наданих до перевірки видаткової, податкової накладних, виписаних у липні 2014 року, загальна сума поставки товару (обладнання та матеріалів системи охоронного відео спостереження) за вказаним договором складає 28035,26 грн., у тому числі ПДВ - 4672,54 грн. У податковому обліку ТОВ «Сітал Україна» податок на додану вартість у загальній сумі 4672,54 грн. віднесено до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за липень 2014 року.

Станом на 01.07.2014 року, відповідно до оборотно-сальдової відомості по рахунку 631, наданої до перевірки, заборгованість за придбаний товар відсутня, станом на 31.07.2014 року, кредиторська заборгованість за придбаний товар складала 28 035,26 грн.

На думку податкового органу, позивачем безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ за вказаними господарськими операціями, оскільки за даними детальної інформації по платнику ПДВ автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України за липень 2014 року по контрагенту ТОВ «УПМТ» (код ЄДРПОУ 39015297) існує розбіжність з ПДВ: у показниках ТОВ «Сітал Україна» сума задекларованого податкового кредиту - 4672,54 гри., сума задекларованого податкового зобов'язання ТОВ «УПМТ» - « 0».

Згідно з інформаційними ресурсами ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська - АІС «Податковий Блок», ТОВ «УПМТ» знаходиться на податковому обліку в ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві з 11.12.2013 року, стан 8 (до ЄДР внесено запис про відсутність 5а місцезнаходженням); основний вид діяльності згідно з КВЕД - 46.38 (оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними і молюсками); за даними звіту 1-ДФ чисельність працюючих у липні 2014 року - 2 особи. Перевіркою використано матеріали перевірки контрагентів-постачальників ТОВ «УПМТ», відповідно до яких не підтверджено постачання товару по ланцюгу постачання.

4) ТОВ «Маджеро Інвест Сервіс» (код ЄДРПОУ 39203641), на підставі договору поставки від 02.07.14 № 07. Відповідно до наданих до перевірки видаткової, податкової накладних, виписаних у липні 2014 року, загальна сума поставки товару (обладнання та матеріалів системи охоронного відео спостереження) за вказаним договором складає 813,84 грн., у тому числі ПДВ - 35,64 грн. У податковому обліку ТОВ «Сітал Україна» податок на додану вартість у загальній сумі 135,64 грн. віднесено до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за липень 014 року.

Станом на 01.07.2014 року, відповідно оборотно-сальдової відомості по рахунку 631, наданої до перевірки, заборгованість за придбаний товар відсутня, станом на 31.07.2014 року, кредиторська заборгованість за придбаний товар складала 813,84 грн.

На думку податкового органу, позивачем безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ за вказаними господарськими операціями, оскільки за даними АІС «Податковий Блок», ТОВ «Маджеро Інвест Сервіс» знаходиться на податковому обліку в ДПІ у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м. Києві з 06.05.2014 року; стан платника - 9 (направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням); основний вид діяльності згідно з КВЕД - 46.38 (оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними і молюсками); за даними звіту 1-ДФ чисельність працюючих у липні 2014 року - 1 особа. ДПІ використано матеріали перевірки контрагента-постачальника ТОВ «Маджеро Івест Сервіс» - ТОВ «ПРОМ-БІЗ» (39207887), за висновками яких неможливо встановити походження товару по ланцюгу постачання товару.

5) ТОВ «НВК «Ромсат» (код ЄДРПОУ 38271506), на підставі договору поставки від 14.07.14 №КМ-071403. Відповідно до наданих до перевірки видаткової, податкової накладних, виписаних липні 2014 року, загальна сума поставки товару (телекомунікаційне обладнання та матеріали) за вказаним договором складає 41387,28 грн., у тому числі ПДВ - 6897,88 грн.

У податковому обліку ТОВ «Сітал Україна» податок на додану вартість у загальній сумі 6897,88 грн. віднесено до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за липень 2014 року.

На думку податкового органу, позивачем безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ за вказаними господарськими операціями, оскільки за даними АІС «Податковий Блок», основним постачальником ТОВ «НВК «Ромсат» у липні 2014 року є ТОВ «Телеінвест» (34645642), стан платника - 8 (до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням). Згідно з актом перевірки ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 11.09.14 № 694/-26-57-22-04/34645642 з питань дотримання ТОВ «Телеінвест» вимог податкового та валютного законодавства, не підтверджено постачання товарів по ланцюгу постачання.

Судом першої інстанції з посиланням на відповідні первинні документи, копії яких містяться в матеріалах справи, досліджено реальність здійснення господарських операцій і з огляду на доводи апеляційної скарги, відповідач не заперечує проти встановлених обставин.

Надаючи правову оцінку доводам відповідача, які викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів виходить з наступного.

Як вбачається з Акту перевірки, який став підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішень, податковим органом фактично не досліджувались господарські операції між позивачем та ТОВ «Тревелко-Груп», ТОВ «Старекс Холдинг», ТОВ «УПМТ», ТОВ «Маджеро інвест сервіс», ТОВ «НВК «Ромсат», за наслідками яких позивачем визначалися податкові зобов'язання. Висновки про заниження податкових зобов'язань зроблені не з огляду на норми податкового законодавства, а з огляду на обставини, які викладені в актах перевірки контрагентів позивача та їх постачальників.

При цьому, ДПІ не зазначає, яке відношення має позивач до вказаних суб'єктів підприємницької діяльності (постачальників контрагентів), з огляду на те, що позивач з ними не мав жодних взаємовідносин. Враховуючи вищенаведені норми матеріального права, оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської діяльності повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Отже, встановлені обставини справи свідчать про те, що зробивши висновок про заниження податкових зобов'язань ТОВ «Сітал Українанг» по взаємовідносинам з ТОВ «Тревелко-Груп», ТОВ «Старекс Холдинг», ТОВ «УПМТ», ТОВ «Маджеро інвест сервіс», ТОВ «НВК «Ромсат», ДПІ фактично спірні господарські операції перевірено не було, ані шляхом проведення перевірки покупця, ані шляхом перевірки постачальника.

Таким чином, акт перевірки ДПІ, на якому ґрунтуються і доводи апеляційної скарги, не свідчать про порушення позивачем вимог податкового законодавства, що могло б бути підставою для збільшення грошових зобов'язань.

Щодо посилання ДПІ на те, що ТОВ «Тревелко-груп» не зареєстровано у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 09.07.14 № 142 на загальну суму 68649,48грн., у тому числі ПДВ - 11441,58 грн.

Абзацом 10 пункту 201.10 статті 201 податкового кодексу України, передбачено, що у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника , яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. Таке право зберігається за ним протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову декларацію або порушено порядок її заповнення та/або порядок її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Як зазначив позивач, позивачем було подано до ДПІ до податкової декларації з ПДВ за липень 2014 року заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (додаток №8) на постачальника ТОВ «Травелко-Груп».

Вказані обставини знайшли своє відображення і в Акті перевірки, а відтак, враховуючи, що позивачем було дотримано вимоги пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, у нього були правові підстави для віднесення суми ПДВ за зазначеною податковою накладною у розмірі 11441,58 грн. до складу податкового кредиту.

Посилання податкового органу на те, що податкова накладна на суму ПДВ 11441,58 грн. зареєстрована підприємством ТОВ «ТАНДЕМ-АІ» (код за ЄДРПОУ 35979641) № 21 від 09.07.14 за номенклатурою товару, що відповідає податковій накладній № 142 від 09.07.14 на суму ПДВ у розмірі 11 441,58 грн., виписаної в адресу ТОВ «Сітал Україна» контрагентом - постачальником ТОВ «Тревелко-груп», суд до уваги не приймає, оскільки такі посилання не стосуються взаємовідносин позивача з ТОВ «Тревелко-груп», а відтак, не є предметом розгляду даної справи.

Посилання податкового органу на те, що у деклараціях з податку на додану вартість за липень 2014 року існує розбіжність з ПДВ: у показниках ТОВ «Сітал Україна» сума задекларованого податкового кредиту - 4672,54 гри., сума задекларованого податкового зобов'язання ТОВ «УПМТ» - « 0» є безпідставними, оскільки спростовуються матеріалами справи.

Посилання податкового органу на те, що станом на час проведення перевірки контрагент позивача ТОВ «Маджеро Інвест Сервіс» має стан 9 (направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням) не може бути підставою для визнання нереальними господарські операції, які мали місце у липні 2014 року. Як вбачається з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, виданого станом на 03.07.2014 року, місцезнаходження підприємства було підтвердженим, та не мало стан « 9» (т.1 а.с.182). Суд погоджується з доводами відповідача, що основним видом діяльності ТОВ «Маджеро Інвест Сервіс» згідно з КВЕД є 46.38 (оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними і молюсками). Разом з тим, відповідно до вищезазначеного Витягу з ЄДР, окрім діяльності 46.38, підприємство займається згідно з КВЕД, зокрема, - 46.52 оптова торгівля електронним і телекомунікаційним устаткуванням, деталями до нього, що свідчить про наявність у контрагента можливості виконати у липні 2014 року Договір щодо поставки обладнання та матеріалів системи охоронного відео спостереження.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що спірні господарські операції мають реальний цикл проходження товару, підтверджені документами первинного бухгалтерського та податкового обліку, складеними відповідно до встановлених вимог, підписаними повноважними представниками сторін та скріплених печатками сторін та з наданих позивачем первинних документів можливо встановити зміст та обсяг господарських операцій, за результатами яких товар використаний в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, мали як базу так і об'єкт оподаткування податком на додану вартість.

Так, отримані товарно-матеріальні цінності було використано позивачем у власній господарській діяльності, на виконання договорів між ТОВ «Сітал Україна» та замовниками ПАТ «Євраз - ДМЗ ім. Петровського», ТОВ «Аптека Низьких Цін», ТОВ «ТА», ТОВ «Агро-Овен», ПАТ «ЦКБ «Шхуна», ТОВ «Охоронні системи», ТОВ «Айтікс», ТОВ «Система аптек «Лінда-Фарм», що підтверджується актами приймання-передачі матеріально-технічних цінностей, видатковими накладними, актами списання, актами здачі-приймання виконаних робіт.

Відповідачем, на якого в силу приписів ч.2 ст.71 КАС України, покладено обов'язок доказування правомірності прийнятого рішення, не надано суду доказів, які б свідчили про безтоварність (нереальність) спірних господарських операцій.

Таким чином, Акт перевірки, на висновках якого ґрунтуються і доводи апеляційної скарги, не свідчать про порушення позивачем вимог Податкового кодексу України, що могло б стати підставою для визначення контролюючим органом податкових зобов'язань.

З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України.

Вказані висновки суду першої інстанції доводами апеляційної скарги не спростовуються. В апеляційній скарзі ДПІ посилається лише на висновки, які наведено в Акті перевірки, натомість, вказаним підставам для визначення спірних податкових зобов'язань, судом першої інстанції, як зазначено вище, надано належну правову оцінку.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим підстав для його скасування, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 травня 2015 року у справі №804/5589/15 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

(Ухвалу у повному обсязі складено 07.08.2015р.)

Головуючий: О.В. Мартиненко

Суддя: В.В. Мельник

Суддя: Н.А. Олефіренко