Ухвала

від 05.08.2015 по справі 910/5692/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

05.08.2015Справа № 910/5692/14

За скаргою          Товариства з обмеженою відповідальністю “Акваспецстрой”

на                    бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві

За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю “Акваспецстрой”

до                    1. Компанії “Пржедзіборство інженерії охрони сродовіска “Екоклар”

                    СП З О.О.” (Przedsiebiortwo inzynierii ochrony srodowiska “Ekoklar” SP. Z O.O.).

2. Товариства з обмеженою відповідальністю “Софор”

про                    стягнення грошових коштів в солідарному порядку

Суддя Ломака В.С.

Представники учасників судового процесу:

від позивача (скаржника):          не з'явився;

від відповідача-1:                    не з'явився;

від відповідача-2:                    не з'явився;

від ВДВС:                              не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 05.08.2014 р. у справі № 910/5692/14 позовні вимоги задоволені частково; вирішено стягнути з “Представництво “Пржедзіборство інженерії охрони сродовіска “Екоклар” СП З О.О.” (Przedsiebiortwo inzynierii ochrony srodowiska “Ekoklar” SP. Z O.O.) (ідентифікаційний код 26617324, адреса: 02002, м. Київ, вул. М. Раскової, буд. 11, п/р 26002010081531 в ПАТ “Банк Восток”, МФО 307123), або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Акваспецстрой” (ідентифікаційний код 32129970, адреса: 67555, Одеська обл., с. Сичавка, вул. Центральна, буд. 10, п/р 26000310140001 у філії АБ “Південний”, м. Одеса, МФО 328964), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: 433 688,13 грн. (чотириста тридцять три тисячі шістсот вісімдесят вісім гривень 13 копійок) та судові витрати – 1 945,54 грн. (одна тисяча дев'ятсот сорок п'ять гривень 54 копійки); в іншій частині позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.10.2014 р. рішення господарського суду міста Києва від 05.08.2014 р. скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено; вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Акваспецстрой” (ідентифікаційний код 32129970, адреса: 67555, Одеська обл., с. Сичавка, вул. Центральна, буд. 10, п/р 26000310140001 у філії АБ “Південний”, м. Одеса, МФО 328964) на користь Представництва “Пржедзіборство інженерії охрони сродовіска “Екоклар” СП З О.О.” (Przedsiebiortwo inzynierii ochrony srodowiska “Ekoklar” SP. Z O.O.) (ідентифікаційний код 26617324, адреса: 02002, м. Київ, вул. М. Раскової, буд. 11, п/р 26002010081531 в ПАТ “Банк Восток”, МФО 307123) 4336 (чотири тисячі триста тридцять шість) грн. 88 коп. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

24.11.2014 р. господарським судом міста Києва в порядку ст. 116 Господарського процесуального кодексу України видано наказ про примусове виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 29.10.2014 р. у справі № 910/5692/14.

Постановою Вищого господарського суду України від 30.12.2014 р. у справі № 910/5692/14 постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.10.2014 р. у справі № 910/5692/14 скасовано в частині позовних вимог про стягнення 433 688, 13 грн. пені з передачею справи в цій частині позову на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.03.2015 р. рішення господарського суду міста Києва від 05.08.2014 р. у справі № 910/5692/14 залишено без змін.

24.03.2015 р. господарським судом міста Києва в порядку ст. 116 Господарського процесуального кодексу України видано наказ про примусове виконання рішення господарського суду міста Києва від 05.08.2014 р., яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.03.2015 р.

12.06.2015 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва Товариством з обмеженою відповідальністю "Акваспецстрой" подано скаргу на бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.06.2015 р. розгляд означеної скарги призначено на 14.07.2015 р.

В судовому засіданні 14.07.2015 р. представник позивача (скаржника) викладені у скарзі вимоги підтримав, подав додаткові документи для долучення до матеріалів справи.

Представники відповідачів та ВДВС в судове засідання 14.07.2015 р. не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.07.2015 р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд скарги відкладено на 05.08.2015 р.

Представник позивача в судове засідання 05.08.2015 р. не з'явився, проте 21.07.2015 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва подав клопотання про розгляд скарги без його участі.

Представники інших учасників судового процесу в судове засідання 05.08.2015 р. не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Так, згідно з п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/1228 від 02.06.2006 року «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році» до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб – учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній» і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Слід зазначити, що законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі, коли фактичне місцезнаходження юридичної особи – учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

При цьому, судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації – адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Також, у відповідності до ч. 2 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України, скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Дослідивши скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Акваспецстрой” на бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві, суд дійшов висновку, що провадження у справі з її розгляду має бути припинено з наступних підстав.

Згідно із ст. 4-5 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

За приписами ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

При цьому, відповідно до ст. 116 ГПК України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Наказ видається стягувачеві або надсилається йому після набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно із ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Інші органи, установи, організації і посадові особи провадять окремі виконавчі дії у випадках, передбачених законом, у тому числі відповідно до статті 5 цього Закону, на вимогу чи за дорученням державного виконавця.

Законом України «Про виконавче провадження» регламентовано порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців.

В силу ст. 1 Закону, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) – це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.

Також, згідно з п. 2 постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 26.12.2003 р. «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», визначено, що стягувач, боржник або прокурор мають право оскаржити дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів до господарського суду, який розглянув відповідну справу по першій інстанції.

В даному випадку на розгляд суду передано вимоги щодо визнання бездіяльності ВДВС неправомірною та зобов'язання ВДВС накласти арешт на грошові кошти та майно боржника та заборону їх відчуження, а також направити примірники постанов про накладення арешту до банків, що обслуговують банківські рахунки боржника та до адміністраторів відповідних державних реєстрів прав на рухоме та нерухоме майно, а також до державних органів, які здійснюють облік прав на рухоме та нерухоме майно.

Проте, з наявних у справі копій матеріалів виконавчого провадження ВП №47345047 вбачається, що 26.06.2015 р. Відділом державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві в межах виконавчого провадження ВП № 47345047 було винесено постанову про накладення арешту на кошти боржника в межах суми 435 633, 67 грн., яку направлено до ПАТ «Банк Січ» та Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, та постанову про накладення арешту на все майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, яку направлено до УДАІ м. Києва та Державної реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві.

Таким чином, на день розгляду господарським судом даної скарги, усунуті обставини, які стали підставою для звернення позивача з означеною скаргою до суду.

У відповідності до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору.

          Згідно з п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 р. № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» визначено, що у разі відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань, які виникають при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби, до заяв (скарг, подань) учасників виконавчого провадження мають застосовуватися положення ЦПК і ГПК, якими врегульовано аналогічні питання.

          Аналогічні роз'яснення надані в п. 36 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 року № 01-8/482 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року».

          На підставі зазначеного суд вважає за можливе застосувати до спірних правовідносин положення ст. 80 ГПК України.

          Керуючись п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, Законом України «Про виконавче провадження», господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1.          Припинити провадження щодо розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Акваспецстрой” на бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві.

2.          Ухвалу може бути оскаржено в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                                     В.С. Ломака