Ухвала

від 23.03.2010 по справі 17а/18-320(9а/96-2201)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"23" березня 2010 р.Справа № 17а/18-320 (9а/96-2201) м. Тернопіль

УХВАЛА

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Андрусик Н.О.

Розглянув матеріали справи

за позовом Державної інспекції з контролю за цінами в Тернопільській області, м. Тернопіль

до відповідача: Тернопільської міської санітарно-епідеміологічної станції, м. Тернопіль

про стягнення економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін у розмірі 151166,37 грн. згідно рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Тернопільській області №98 від 23.11.2006р.

Суть спору:

Державна інспекція з контролю за цінами в Тернопільській області звернулася 27.04.2007 р. до господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідача -Тернопільської міської санітарно - епідеміологічної станції, м. Тернопіль, про стягнення 151166,37 грн. економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін.

Ухвалою господарського суду від 24.11.2008 року провадження у справі № 9а/96-2201 зупинено відповідно до п. 3 ч.1 ст. 156 Кодексу адміністративного судочинства України до завершення касаційного провадження у справі № 9а/120-2768, порушеній за позовом Тернопільської міської санітарно-епідеміологічної станції до Державної інспекції з контролю за цінами в Тернопільській області, про визнання протиправним рішення № 98 від 23 листопада 2006р., на підставі якого застосовано санкції, що є предметом даного спору.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 11.02.2010р. у справі № 9а/120-2768 касаційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Тернопільській області задоволено; постанову господарського суду Тернопільської області від 03.09.2008р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.06.08р. скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог Тернопільської міської санітарно-епідеміологічної станції, про визнання протиправним рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Тернопільській області № 98 від 23 листопада 2006р.

Розпорядженням голови господарського суду Тернопільської області ОСОБА_1 від 02.03.2010р. матеріали справи №9а/96-2201, беручи до уваги відсутність підстав, що зумовили її зупинення, передано для поновлення провадження та розгляду судді Андрусик Н.О. у зв'язку з тим, що суддя Кропивна Л.В., яка розглядала дану справу, відповідно до постанови Верховної Ради України від 21.05.09р. призначена суддею Київського апеляційного господарського суду.

Ухвалою суду від 05.03.2010р. матеріали справи прийнято до провадження суддею Андрусик Н.О., з призначенням справі номеру 17а/18-320(9а/96-2201), поновлено провадження у справі та призначено судове засідання на 23.03.2010р.

Разом з тим, 24.09.09р. позивач звернувся до суду в порядку ст.ст. 117-118 КАС України з клопотанням №2718 від 08.09.09р. про забезпечення адміністративного позову, в якому просив накласти арешт на майно або розрахункові рахунки, що належать відповідачу у розмірі необґрунтовано отриманої виручки та застосованих штрафних санкцій.

Розглянувши подане клопотання та доводи, викладені на його обґрунтування, суд відхиляє його як необґрунтоване, виходячи з такого:

Відповідно до частини 1 ст. 117 КАС України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

При цьому, адміністративний позов, відповідно до частин 3, 4 статті 117 КАС України, може бути забезпечено шляхом зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень, що прийняв рішення та шляхом заборони вчиняти певні дії.

Виходячи з наведених норм Закону та беручи до уваги, що Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено такого способу забезпечення позову як накладення арешту на майно чи розрахункові рахунки відповідача, тому суд відмовляє позивачу у задоволенні клопотання про забезпечення позову у спосіб, який зазначено в клопотанні.

З огляду на наведене, керуючись статтями 117, 118 КАС України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Державній інспекції з контролю за цінами в Тернопільській області у задоволенні клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно або розрахункові рахунки, що належать Тернопільській міській санітарно-епідеміологічній станції, м. Тернопіль в розмірі необґрунтовано отриманої виручки та застосованих штрафних санкцій.

Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Н.О. Андрусик