Рішення

від 05.08.2015 по справі 923/1074/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 серпня 2015 р. Справа № 923/1074/15

Господарський суд Херсонської області у складі судді Немченко Л.М. при секретарі Ковтун В.І. , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонтара", м. Херсон

до Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси і Кредит" в особі Філії

"Південне регіональне управління " Банк "Фінанси і Кредит", м. Миколаїв

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління державної виконавчої служби Головного Управління юстиції в Херсонській області, м. Херсон

про усунення перешкод в користуванні власністю

за участю представників сторін:

від позивача - Овечкіна С.Д., представник за довіреністю б/н від 02.06.2015р;

від відповідача - Баштова Я.А., представник за довіреністю від 02.12.2014р. № 5715;

від 3-ї особи - Колпаков В.О., представник за довіреністю від 19.06.2015р. № 1474.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Херсонтара" (позивач) звернулось з позовом, яким просить зобов'язати Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси і Кредит" в особі Філії "Південне регіональне управління "Банк "Фінанси і Кредит" (відповідач) усунути перешкоди Товариству з обмеженою відповідальністю "Херсонтара" яке знаходиться за адресою місто Херсон, вул. Янтарна, 2, код ЄДРПОУ 32125520 в розпорядженні та користуванні рухомим та нерухомим майном, а саме: цілісним майновим комплексом по виробництву гофрокартну та сілікату натрію яке знаходиться за адресою місто Херсон, вул. Янтарна,2, шляхом зняття приватної охорони Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси і Кредит", зняття опломбування на рухомому та нерухомому майні та надати безперешкодний доступ до власного майна для здійснення своєї підприємницької діяльності.

За клопотанням позивача ухвалою від 23.07.2015 р. до розгляду справи залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління державної виконавчої служби Головного Управління юстиції в Херсонській області.

В судовому засідання позивач заявляв клопотання про здійснення виїзного судового засідання для огляду та дослідження доказів у місці їх знаходження, а саме на об'єкт ТОВ "Херсонтара", яке знаходиться за адресою м. Херсон, пров. Янтарний, 2 для підтвердження факту, що охорона відповідача забороняє порушувати цілісність пломб на будівлях та спорудах, фактично чинить перешкоди у користуванні власним майном.

Відповідно до правил ст. 39 ГПК України господарський суд може провести огляд та дослідження письмових і речових доказів у місці їх знаходження в разі складності подання цих доказів.

Як витікає із заяви позивача, він просить суд з виїздом на місце встановити факт наявності дій осіб , які забезпечують охорону спірного об'єкту, що суперечить правилам ст. 39 ГПК України, тому суд відмовляє у задоволенні клопотання, оскільки факт наявності дій осіб сторони мають доводити доказами, передбаченими ст. 32 ГПК України.

Відповідач позовні вимоги не визнає та пояснює, що державним виконавцем відкрито виконавче провадження про стягнення з ТОВ "Херсонтара" та ТОВ "Євразія Трейдінг ЛТД" на користь Банку коштів відповідно до наказу господарського суду від 18.03.2010 виданого за рішенням господарського суду Херсонської області від 18.03.2010 року по справі №13/38-10, за яким позовні вимоги задоволено - стягнуто солідарно з ТОВ "Херсонтара" та ТОВ "Євразія Трейдінг ЛТД" на користь ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" 10 248 299,82 грн. заборгованості по кредиту, 548 070,24 грн. нарахованих відсотків по кредиту, 19 533,95 грн. пені, 25 500,00 грн. компенсації по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Відповідач пояснив, що у строк, наданий боржнику виконавчою службою для самостійного виконання, рішення суду не виконано. Також відповідач повідомив, що 31.07.2013 року державним виконавцем ВПВР УДВС ГУЮ у Херсонській області при примусовому виконанні наказу господарського суду Херсонської області №13/38-10 від 14.10.2010 про стягнення з ТОВ "Херсонтара" на користь ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" заборгованості було проведено опис майна, що належить боржнику (Позивачу) та накладено арешт на це майно, про що складено відповідний акт відповідно до п. 5 ст. 57 ЗУ "Про виконавче провадження" передбачено, що під час проведення опису та арешту майна боржника державний виконавець має право оголосити заборону розпоряджатися ним, а в разі потреби - обмежити права користування майном, здійснити опечатування або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису та арешту.

Відповідач вважає, що вищевказаним актом від 31.07.2013 було встановлено обмеження користування зазначеним майном - заборонено відчужувати, розукомплектовувати, здійснювати будь-які дії направлені на знецінення, та які можуть призвести до зменшення вартості. Майно передано на відповідальне зберігання представнику ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" Лисецькому В.В. Останній був попереджений про кримінальну/матеріальну відповідальність за розтрату, відчуження, приховування чи підміну описаного майна, про що свідчить відмітка в акті опису й арешту майна.

На думку відповідача, оскільки Банк являється відповідальним зберігачем та несе кримінальну відповідальність за порушення заборони державного виконавця розпоряджатися або користуватися майном, на яке накладено арешт, то в разі використання описаного й арештованого майна у господарській діяльності можливе знецінення, пошкодження, знос чи повне знищення вказаного майна, що може призвести до ускладнення чи неможливості виконання судового рішення по справі та потягне за собою передбачену законом відповідальність зберігача майна.

Третя особа без самостійних вимог на боці відповідача пояснила, що наказ за рішенням суду № 13/38-10 перебуває на виконанні у відділі примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, тому управління державної виконавчої служби Головного управління територіального управління юстиції у Херсонській області надати будь-яких пояснень по виконавчому провадженню немає можливості.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

ТОВ "Херсонтара" з 17.06.2004 року є власником цілісного майнового комплексу яке знаходиться за адресою провулок Янтарний, 2 в місті Херсоні на підставі Договору купівлі - продажу державного майна - цілісного комплексу Херсонського заводу по виробництву гофрокартону та силікату натрію шляхом викупу.

01.09.2008 року між ТОВ "Херсонтара" та ВАТ "Банк "Фінанси і Кредит", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси і Кредит", укладено два кредитні договори: Н-03-09/08 на суму 412200 доларів США та Н-04-09/08 на суму 867350 доларів США.

Для забезпечення виконання зобов'язань за кредитними договорами між сторонами цього ж числа було укладено Договір застави майнових прав № Н-04-05-09/08мп згідно якого ТОВ "Херсонтара" передав, а ВАТ "Банк "Фінанси і Кредит" прийняв в іпотеку цілісний майновий комплекс, що розташований за адресою: провулок Янтарний, 2 , а також, на підставі вищезазначеного Договору внесено до Державного реєстру обтяжень рухомого майна заборону на його відчуження.

За неналежне виконання договірних зобов'язань 18.03.2010 року Господарським судом Херсонської області ухвалено рішення щодо солідарного стягнення з ТОВ "Херсонтара" та ТОВ "Євразія Трейдінг ЛТД" на користь ПАТ "Банк "Фінанси і кредит" в особі філії "Південне регіональне управління "Банк Фінанси і Кредит" заборгованість у сумі 10 841 640,01 грн.

26.01.2015 року згідно Акту опису і арешту майна державним виконавцем управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Херсонській області відповідно до наказу №13/38-10 виданого 14.10.2010 року господарським судом Херсонської області накладено арешт на майно, що належить ТОВ "Херсонтара" та заборонено відчужувати, розукомплектовувати, здійснювати будь-які дії, що можуть призвести до зменшення арештованого та описаного майна. Описане та арештоване майно передано на відповідальне зберігання фізичній особі, працівнику відповідача який мешкає в м. Одеса.

Позивач, вважаючи, що відповідач без правових на те підстав, з моменту опису та арешту майна встановив на підприємстві позивача власну охорону та опечатав рухоме і нерухоме майно, звернувся до суду з позовом про усунення перешкод у користуванні майном позивача. На думку позивача, цими діями відповідач обмежив право користування, розпорядження майном позивача. Позивач стверджує, що згідно вищезазначеного акта арешт накладено на обладнання власником якого являється ТОВ "Херсонтара" і жодним чином не зазначено про нерухоме майно.

Позивач пояснив, що він неодноразово вимагав надати правове обґрунтування знаходження приватної охорони та в рамках закону пояснити опломбування приміщень на об'єкті позивача були проігноровані.

Згідно Акту опису й арешту майна від 26.01.2015 року на описане майно накладено арешт і встановлено обмеження права користуватися ним: заборонено відчужувати, розкомплектовувати, здійснювати будь-які дії що можуть привести до зменшення вартості описаного та арештованого майна.

Позивач пояснює, що державним виконавцем жодним чином не заборонено розпоряджатись та користуватись у власній підприємницькій діяльності описаним та арештованим майном, проте ці обмеження здійснюються з боку відповідача.

Позивач пояснив, що на момент пред'явлення позовної заяви доступ до власності позивачу обмежений, а саме: охорона відповідача забороняє порушувати цілісність пломб на будівлях та спорудах, а відтак фактично чинить перешкоди у користуванні власним майном.

Позивач зазначив, що даний факт негативно впливає на фінансовий стан підприємства, в зв'язку з вищезазначеним обмеженням вони фактично припинили свою господарську діяльність, звільнили працівників, відмовились від попередніх замовлень на свою продукцію.

Свої вимоги позивач обґрунтовує нормами ст. 41 Конституції України, ст.19 ГК України, ст. 317, 319 ЦК України, ст. 320, 321, 386, 391 ЦК України

Частиною 1 ст. 19 ГК України зазначено, суб'єкти господарювання мають право без обмежень самостійно здійснювати господарську діяльність, що не суперечить законодавству.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 317, ч. 1 ст. 319 ЦК України власник має право володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд. Тобто розпорядження своїм майном власник здійснює за власною волею і не зобов'язаний на це отримувати дозвіл інших осіб.

Згідно ч. 1 ст. 320 ЦК України зазначено власник має право використовувати своє майно для здійснення господарської діяльності, не забороненій законом.

Право власності згідно з ч. 1 ст. 321 ЦК України є непорушним. Непорушність права власності полягає в його недоторканності, а водночас і в недоторканності самого майна власника.

Відповідно до ст. 386 Цивільного кодексу України Держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.

Стаття 391 ЦК України передбачає, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін.

Відповідно до ст. 33 ГПК У країни кожна сторона повинна довести ті обставини на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Зазначені позивачем доводи наявності порушень суд може прийняти до уваги при розгляді цієї справи у випадку якщо вони перешкоджають позивачеві здійснювати свої права власника та якщо вони є незаконними.

Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи мають право звернутися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних законом інтересів.

Суд, вивчивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позивачем не доведено позовні вимоги з наступних підстав.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 18.03.2010 року по справі №13/38-10 позовні вимоги задоволено - стягнуто солідарно з ТОВ "Херсонтара" та ТОВ "Євразія Трейдінг ЛТД" на користь ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" 10 248 299,82 грн. заборгованості по кредиту, 548 070,24 грн. нарахованих відсотків по кредиту, 19 533,95 грн. пені, 25 500,00 грн. компенсації по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

На виконання зазначеного рішення суду банком було отримано 14.10.2010 року наказ про примусове виконання рішення у відношенні ТОВ "Херсонтара", а 18.03.2010 року - наказ про примусове виконання рішення у відношенні ТОВ "Євразія Трейдінг ЛТД", які було пред'явлено для виконання до відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Державним виконавцем відкрито виконавче провадження про стягнення з ТОВ "Херсонтара" та ТОВ "Євразія Трейдінг ЛТД" на користь Банку коштів відповідно до зазначеного наказу господарського суду. У строк, наданий боржнику для самостійного виконання, рішення суду не виконано.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЗУ "Про виконавче провадження" у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою ст. 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Пункт 1 ст. 52 ЗУ "Про виконавче провадження" визначає, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Згідно п. 2 ст. 57 ЗУ "Про виконавче провадження" арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Відповідно до п. 5 ст. 57 ЗУ "Про виконавче провадження" про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису та арешту майна боржника.

31.07.2013 року державним виконавцем ВПВР УДВС ГУЮ у Херсонській області при примусовому виконанні наказу господарського суду Херсонської області №13/38-10 від 14.10.2010 про стягнення з ТОВ "Херсонтара" на користь ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" заборгованості було проведено опис майна, що належить боржнику (позивачу) та накладено арешт на це майно, про що складено відповідний акт, згідно якого арешт накладено на:

1. Будівля картонажного цеху з рампою, загальною площею 7462,9 кв.м., літ. А, А1, А2, А3;

2. Котельня, площею забудови 94,4 кв.м.;

3. Огорожа;

4. Димова труба;

5. Склад готової продукції з рампою, загальною площею 922,2 кв.м.;

6. Побутове приміщення, площею забудови 18,1 кв.м.;

7. Вартове приміщення, загальною площею 16,3 кв.м.;

8. Навіс, площею забудови 53,5 кв.м.;

9. Майстерня по обслуговування електронавантажувачів, загальною площею 275,6 кв.м.;

10. Навіс, площею забудови 56,7 кв.м.;

11. Майстерня, загальною площею 49,9 кв.м.;

12. Майстерня, загальною площею 72,2 кв.м.;

13. Навіс, площею забудови 9,2 кв.м.;

14. Туалет, площею забудови 1,0 кв.м.;

15. Навіс, площею забудови 12,0 кв.м.;

16. Щитова, загальною площею 12,2 кв.м.;

17. Насосна, загальною площею 14,6 кв.м.;

18. Навіс, площею забудови 16,5 кв.м.;

19. Навіс, площею забудови 40,3 кв.м.;

20. Навіс, площею забудови 584,6 кв.м.;

21. Навіс, площею забудови 167,9 кв.м.;

22. Трансформатор;

23. Залізничні колії;

24. Мостіння.

За п. 5 ст. 57 ЗУ "Про виконавче провадження" передбачено, що під час проведення опису та арешту майна боржника державний виконавець має право оголосити заборону розпоряджатися ним, а в разі потреби - обмежити права користування майном, здійснити опечатування або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису та арешту.

Вищевказаним актом від 31.07.2013 було встановлено обмеження користування зазначеним майном - заборонено відчужувати, розукомплектовувати, здійснювати будь-які дії направлені на знецінення, та які можуть призвести до зменшення вартості. Майно передано на відповідальне зберігання представнику ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" Лисецькому В.В.

Останній був попереджений про кримінальну/матеріальну відповідальність за розтрату, відчуження, приховування чи підміну описаного майна, про що свідчить відмітка в акті опису й арешту майна.

26.01.2015 року державним виконавцем УДВС ГУЮ у Херсонській області при примусовому виконанні наказу господарського суду Херсонської області №13/38-10 від 14.10.2010 про стягнення з ТОВ "Херсонтара" на користь ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" заборгованості було проведено опис майна, що належить боржнику (Позивачу) та накладено арешт на це майно, про що складено відповідний акт, згідно якого арешт накладено на рухоме майно у кількості 41 одиниця.

Вищевказаним актом від 26.01.2015 було встановлено обмеження користування зазначеним майном - заборонено відчужувати, розукомплектовувати, здійснювати будь-які дії, що можуть призвести до зменшення вартості описаного й арештованого майна. Майно передано на відповідальне зберігання представнику ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" Шуляку С.Б.

Останній був попереджений про кримінальну/матеріальну відповідальність за розтрату, відчуження, приховування чи підміну описаного майна, про що свідчить відмітка в акті опису й арешту майна.

Постановою державного виконавця ВПВР Департаменту ДВС від 16.06.2015 року описане та арештоване майно згідно акта опису та арешту майна від 31.07.2013 року та 26.01.2015 року знято з відповідального зберігання представників ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" Лисецького В.В. та Шуляка С.Б. в зв'язку зі звільненнями останніх та передано на відповідальне зберігання представнику Банка Шевченку А.А.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що виконавча служба та відповідач діяли в межах чинного законодавства, зокрема Закону України "Про виконавче провадження", забезпечуючи у примусовому порядку реалізацію арештованого майна для стягнення суми боргу за рішенням суду.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Відмовити у задоволенні позовних вимог.

Повне рішення складено 10.08.2015 р.

Суддя Л.М. Немченко