Постанова

від 06.08.2015 по справі 904/2258/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.08.2015 року Справа № 904/2258/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Білецької Л.М.- доповідача,

суддів: Верхогляд Т.А., Величко Н.Л.

при секретарі судового засідання: Малику С.О.

За участю представників сторін:

від позивача: Петрик О.Т. керівник, витяг з ЄДР №662851 від 11.09.13;

від позивача: Демидов В.В., довіреність б/н від 01.07.15;

від відповідача-3: Полішко І.О. довіреність б/н від 17.01.154

представники відповідачів 1,2,4 в судове засідання не з'явились.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу селянського (фермерського) господарства "Ім. Ф.Нансена" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.05.2015 року у справі №904/2258/15

за позовом селянського (фермерського) господарства "Ім. Ф.Нансена", с. Михайлівка, Дніпропетровська область

до відповідача-1: Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область,

відповідача-2: відділу Держземагентства у Апостолівському районі Дніпропетровської області, м. Апостолове, Дніпропетровська область,

відповідача-3: Головного управління Держземагентства у Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ, Дніпропетровська область,

відповідача-4: Апостолівської районної державної адміністрації, м. Апостолове, Дніпропетровська область

про визнання права володіння та користування земельною ділянкою, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області у даній справі від 27.05.2015 року (суддя Колісник І.І.) відмовлено в задоволенні позовних вимог селянського (фермерського) господарства "Ім. Ф.Нансена" про визнання за ним право володіння та користування для ведення фермерського господарства земельною ділянкою загальною площею 50,9 га (державний акт на право постійного користування землею серії ДП АП №000175, який було зареєстровано у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 332), розміщеною на території Михайлівської сільської ради Апостолівського району Дніпропетровської області.

Рішення мотивовано тим, що відповідно до довідки з державної статистичної звітності по формі 6-зем про площу земельної ділянки станом на 01.01.2015 року особою, яка обліковується для ведення селянського (фермерського) господарства на земельній ділянці площею 50,8 га (50,0 га - ріллі, 0,8 га - пасовища), розташованій за межами населеного пункту на території Михайлівської селищної ради (колишнє КСП ім. Ф. Нансена), згідно державного акту на право постійного користування землею серія ДП АП №000175 від 06.02.2001 року є Магдалина Григорій Сергійович. За свого життя Магдалина Г.С. право постійного користування спірною земельною ділянкою ні на себе, ані на селянське (фермерське) господарство "Ім. Ф. Нансена" не переоформив. За змістом статті 25 ЦК України усі фізичні особи мають цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність). Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження і припиняється у момент її смерті. Після смерті Магдалини Г.С. селянське (фермерське) господарство "Ім. Ф.Нансена) як юридична особа не зверталося до уповноважених органів щодо переоформлення права на спірну земельну ділянку в порядку, передбаченому статтею 123 ЗК України, а відтак і не реєструвало у Державному реєстрі речових право своє право користування спірною земельною ділянкою відповідно до вимог статті 125 цього Кодексу. Належних та допустимих доказів на підтвердження набуття законного права користування спірною земельною ділянкою позивач суду не надав.

Не погодившись з рішенням господарського суду, до апеляційного господарського суду звернувся відповідач із апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати оскаржуваний судовий акт. В обґрунтування своєї правової позиції зазначає, що:

- посилання суду на положення ч.6 розділу 10 «Перехідні положення» Земельного кодексу України, яким передбачений обов'язок громадян, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, до 01.01.2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або оренди на відповідні земельні ділянки, є протиправним, оскільки зазначена норма визнана Конституційним судом України (рішення від 22.09.2005 року №5-рп/2005) такою, що не відповідає Конституції України (неконституційною);

- щодо не набуття позивачем законного права власності чи користування земельною ділянкою, то з приписів статті 5 та статті 9 Закону України «Про селянське (фермерське) господарство» вбачається, що спочатку голові селянського (фермерського) господарства видається державний акт на право постійного користування землею, а після цього проводиться державна реєстрація такого господарства. В матеріалах справи міститься державний акт на право постійного користування земельною ділянкою (загальною площею 50,9 га на території Михайлівської сільської ради Апостолівського району) серії ДП АП №000175 (зареєстрований в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №332), тобто спірна земельна ділянка, на думку позивача, надана у постійне користування для ведення селянського (фермерського) господарства;

- підписуючи Статут позивача, усі його члені погодилися з тим, що Магдалина Г.С. є головою позивача на момент його створення, а відповідно до п.3.4 Статуту, саме на його ім'я повинні видаватись документи про право власності або користування землею. Статут підписаний усіма учасниками господарства та посвідчений приватним нотаріусом Апостолівського районного нотаріального округу Оксамитною Н.В. 05.02.2001 року і зареєстрований 09.02.2001 року на підставі розпорядження Апостолівської райдержадміністрації №59-р. Тобто, фактично, реєстрація позивача відбулась після одержання Магдалиною Г.С. державного акта про право постійного користування землею, що, на думку позивача, відповідає порядку проведення державної реєстрації його господарства;

- положення ст.9 Закону України «Про селянське (фермерське) господарство» визначають, що сільська, селищна, міська рада народних депутатів заносить до спеціальної погосподарської книги дані про склад господарства, передану у власність та надану у користування господарству земельну ділянку. Тобто, позивач зауважує, що спірна земельна ділянка надавалась у користування саме господарству, а не фізичній особі;

- в матеріалах справи міститься довідка Апостолівської райдержадміністрації від 27.11.2013 року №18-3672/0/2-13, згідно якої в період з 2007-2013 роки райдержадміністрацією не приймалися рішення про вилучення земельної ділянки розташованої на території Михайлівської сільської ради (державний акт №332 від 06.02.2001 року, серії ДП АП №000175).

06.08.2015 року прийнято вступну та резолютивну частини постанови.

В судовому засіданні присутні представники сторін надали пояснення по справі та навели обґрунтування своїх вимог з посиланням на норми законодавства. Інші учасники провадження у справі в судове засідання не з'явилися, в матеріалах справи відсутні їх обґрунтування поважності підстав неявки в засідання апеляційного господарського суду. Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення сторін у справі (п.3.9.2 постанови пленуму ВГС України від 26.12.2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Перевіривши доводи сторін і давши їм правову оцінку, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені оскаржуваного рішення, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга селянського (фермерського) господарства "Ім. Ф.Нансена" підлягає задоволенню , оскаржуване рішення повинно бути скасовано з наступних підстав.

Господарським судом Дніпропетровської області встановлено та матеріалами справи підтверджено, що рішенням Апостолівської районної ради від 21.04.2000 року 17 сесії XXIII скликання громадянину Магдалині Григорію Сергійовичу за рахунок землекористування громадянки Магдалини Надії Василівни та з урахуванням згоди останньої надано для ведення селянського (фермерського) господарства земельну ділянку загальною площею 34,22 га, у тому числі ріллі - 10,23 га, кормових угідь - 0,80 га та 23,19 га земель в стадії рекультивації на території Михайлівської сільської ради (а.с.52).

Рішенням Апостолівської районної ради від 17.11.2000 року 19 сесії XXIII скликання вилучено з постійного користування громадянина Швеця Ігоря Володимировича, передано до складу земель запасу на території Михайлівської сільської ради та надано громадянину Магдалині Григорію Сергійовичу в постійне користування для розширення селянського (фермерського) господарства земельну ділянку площею 16,68 га орних земель (а.с.53).

06.02.2001 року для ведення селянського (фермерського) господарства громадянину Магдалині Григорію Сергійовичу, на підставі зазначених вище рішень, видано державний акт серії ДП АП № 000175 на право постійного користування земельною ділянкою 50,90 га (50,00 га - ріллі, 0,8 га - кормових угідь, 0,1 га - під будівлями, лісами та іншими угіддями), розташованою на території Михайлівської сільської ради. Державний акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №332 (а.с.51).

За розпорядженням голови Апостолівської районної державної адміністрації від 09.02.2001 року зареєстровано селянське (фермерське) господарство "Ім. Ф. Нансена" (голова Магдалина Григорій Сергійович), за адресою: Дніпропетровська обл., Апостолівський р-н, с. Михайлівка, вул. Б. Хмельницького, буд. 33 (а.с.54).

За результатом реєстрації видано свідоцтво серії А00 №392139 про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.25).

23.11.2011 року голова господарства Магдалина Григорій Сергійович помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії 1-КИ № 380671 (а.с.55). Згідно з протоколом загальних зборів №1 від 06.10.2011 року головою господарства обрано Гулу Євгенію Григорівну (а.с.26 - 33, 56). З 21.01.2013 року керівником позивача є Петрик Олександр Тарасович (а.с.21-24).

27.01.2014 року позивач звернувся до Апостолівського відділення Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції із звітною податковою декларацією з фіксованого сільськогосподарського податку, розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва №1400001549 від 27.01.2014 року, а також відомості про наявність земельних ділянок, у відповідь на що листами №293/10/150 від 07.02.2014 року та №518/10/150 від 25.02.2014 року. Податкова інспекція, посилаючись на статтю 308 Податкового кодексу України та відсутність інформації про наявність оформленої за позивачем спірної земельної ділянки, відмовила у видачі довідки про набуття або підтвердження за ним статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку на 2014 рік (а.с.34 - 40).

11.04.2014 року позивач звернувся до відділу Держземагентства в Апостолівському районі Дніпропетровської області із заявою про видачу довідки про площу земельної ділянки, яка розташована на території колишнього КСП "Ім. Ф. Нансена" у межах території Михайлівської сільської ради а також про вартість 1 га ріллі та 1 га пасовищ (а.с.41).

Посилаючись на приписи Закону України "Про захист персональних даних" та відсутність у заявника правовстановлюючих документів на земельну ділянку, відділ Держземагентства в Апостолівському районі Дніпропетровської області надав відповідь від 23.04.2014 року про відмову у видачі довідки державної статистичної звітності форми 6-зем (а.с.42).

Таким чином, спірним питанням в даних правовідносинах є визнання права позивача на володіння і користування земельною ділянкою загальною площею 50,9 га (державний акт на право постійного користування землею серії ДП АП №000175, який було зареєстровано у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 332), розміщеною на території Михайлівської сільської ради Апостолівського району Дніпропетровської області.

В статті 2 Закону України «Про селянське (фермерське) господарство» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин сторін) визначено поняття «селянське (фермерське) господарство» - є формою підприємництва громадян України, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією.

Частиною 5 цієї статті встановлено, що на ім'я голови селянського (фермерського) господарства видається відповідно Державний акт на право приватної власності на землю, Державний акт на право постійного користування землею. З ним укладається договір на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди. Складаються також інші документи відповідно до законодавства України.

Згідно з ч.2 ст.4 Закону України «Про селянське (фермерське) господарство» у постійне користування земля надається громадянам для ведення селянського (фермерського) господарства із земель, що перебувають у державній власності.

Частиною 1 ст.9 Закону України «Про селянське (фермерське) господарство» передбачено, що після одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування землею або укладення договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, селянське (фермерське) господарство підлягає у 30-денний термін державній реєстрації у Раді народних депутатів, що передала у власність чи надала у користування земельну ділянку.

У Статуті (п.5.1) позивача спірна земельна ділянка відноситься до земель господарства як юридичної особи (а.с.29). Згідно довідки з державної статистичної звітності форми 6-зем станом на 01.01.2015 року спірна земельна ділянка закріплена за селянським (фермерським) господарством (а.с.121). До податкової звітності (а.с.34) спірна земельна ділянка відносилась як належна юридичній особі позивача.

Наразі відповідачі стверджують про відсутність у позивача права постійного користування земельною ділянкою, зважаючи на смерть засновника та необхідність переоформлення цього права.

Пунктом 6 розділу 10 Перехідних положень Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 1 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.

В рішенні Конституційного Суду України від 22.09.2005 року №5рп/2005 визначено, що стаття 92 Земельного кодексу України не обмежує і не скасовує діюче право постійного користування земельними ділянками, набуте громадянами в установлених законодавством випадках за станом на 1 січня 2002 року до його переоформлення (абз.11 п.5.3.).

Вищезгаданим рішенням Конституційного Суду від 22.09.2005 року №5рп/2005, визнано такими, що не відповідає Конституції України (є неконституційними) та скасовано положення пункту 6 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо зобов'язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди.

Цим спростовуються доводи рішення суду першої інстанції про необхідність переоформлення права постійного користування земельною ділянкою і реєстрації.

Також відповідно до п.п.2, 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державний земельний кадастр» земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.

У разі якщо земельні ділянки, обмеження (обтяження) у їх використанні зареєстровані до набрання чинності цим Законом у Державному реєстрі земель, відомості про такі земельні ділянки, обмеження (обтяження) підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку, без подання заяв про це їх власниками, користувачами та без стягнення плати за таке перенесення.

Пунктом 115 Порядку ведення державного земельного кадастру, затвердженого постановою КМУ від 17.10.2012 року №1051, визначено що у разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників/користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності.

Дійсно статтями 125, 126 Земельного кодексу України визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Наразі реєстрація прав проводиться на підставі Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Проте Конституційний Суд, приймаючи вищеозначене рішення, враховував в тому числі і положення цього Закону, і в мотивувальній частині зазначив, що Кодексом не встановлено чітких матеріально-правових і процесуальних гарантій зміни громадянами юридичного права постійного користування земельними ділянками на право власності чи право оренди. Переоформлення відповідних прав включає також земельно-кадастрові послуги та інші послуги, які суб'єкти підприємницької діяльності надають на платній основі, встановлюючи їх розцінки на свій розсуд. Таким чином, постійним землекористувачам не гарантована можливість зміни законно набутого права за сприяння і за рахунок держави, яка є ініціатором таких змін.

В п.8 постанови Пленуму ВГС України №6 від 23.03.2012 року «Про судове рішення» у разі необхідності в мотивувальній частині рішення суд може зазначити про урахування ним рішення Конституційного Суду України про офіційне тлумачення Конституції та законів України, які підлягають застосуванню в даній справі.

Смерть засновника фермерського господарства не означає припинення/відсутність права постійного користування земельною ділянкою, яка виділена йому для створення фермерського господарства як юридичної особи і яка була ним створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Питання членства/керівництва у фермерському господарстві не спростовує наявності прав господарства на виділену для цієї мети земельну ділянку. Зміна засновника/голови фермерського господарства не означає втрату права постійного користування земельною ділянкою юридичною особою.

Відповідно до вимог постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18.12.2009 року, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних відносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Згідно постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 року "Про судове рішення" - рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

З огляду на той факт, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, висновки викладені в оскаржуваному рішення не відповідають в повній мірі приписам законодавства та фактичним обставинам справи, судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги позивача та скасування оскаржуваного рішення.

У відповідності до ч.4 ст.49 ГПК України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору .

Керуючись статтями 49,101-104, 105 ГПК України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу селянського (фермерського) господарства "Ім. Ф.Нансена" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.05.2015 року у справі №904/2258/15 задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.05.2015 року у справі №904/2258/15 скасувати.

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати за селянським (фермерським) господарством "Ім. Ф.Нансена" право постійного користування для ведення фермерського господарства земельною ділянкою загальною площею 50,9 га (державний акт на право постійного користування землею серії ДП АП №000175, зареєстрований у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №332), розміщеною на території Михайлівської сільської ради Апостолівського району Дніпропетровської області.

Стягнути на користь селянського (фермерського) господарства "Ім. Ф.Нансена" (код ЄДРПОУ 31256240) судові витрати понесені:

- за звернення до господарського суду Дніпропетровської області в сумі 1 218,00 грн. (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. пропорційно по 304,50 грн. (триста чотири) грн. 50 коп. з Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, відділу Держземагентства у Апостолівському районі Дніпропетровської області, Головного управління Держземагентства у Дніпропетровській області, Апостолівської районної державної адміністрації, про що видати накази;

- за звернення до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в сумі 609,00 грн. (шістсот дев'ять) грн. 00 коп. пропорційно по 152,25 грн. (сто п'ятдесят дві) грн. 25 коп. з Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, відділу Держземагентства у Апостолівському районі Дніпропетровської області, Головного управління Держземагентства у Дніпропетровській області, Апостолівської районної державної адміністрації, про що видати накази.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови складено 10.08.2015 року

Головуючий суддя Л.М. Білецька

Суддя Т.А. Верхогляд

Суддя Н.Л. Величко