Постанова

від 06.08.2015 по справі 922/1592/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" серпня 2015 р. Справа № 922/1592/15

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Плахов О.В. , суддя Шевель О. В.

при секретарі Литвиновій К.О.

КП "Харківські теплові мережі" - Падалко О.О. (дов. №38-4425/395 від 23.11.2010р.)

Харківської обласної спілки інвалідів Афганістану - Литвин О.Г. (доручення №14/1 від 18.06.2015р.), Янковський В.В. (дов. №105/1 від 21.07.2015р.) Мірошниченко В.В. (голова спілки), Немашкалов В.М. (дов. від 24.06.2015р.), Яковлев В.В. (дов. від. 24.06.2015р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Харківської обласної спілки інвалідів Афганістану (вх. № 3197 Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 18.05.2015р. у справі № 922/1592/15

за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м. Харків

до Харківської обласної спілки інвалідів Афганістану, м. Харків

про стягнення коштів у розмірі 63434,31 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 18.05.2015р. у справі №922/1592/15 (суддя Калініченко Н.В.) позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Стягнуто з Харківської обласної спілки інвалідів Афганістану на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" 63434,31 грн. вартості безпідставно отриманої теплової енергії та 1827,00 грн. судового збору.

Відповідач з рішенням місцевого господарського суду не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 18.05.2015р. та прийняти нове, яким у задоволенні позову КП "Харківські теплові мережі" до Харківської обласної спілки інвалідів Афганістану про стягнення основного боргу в сумі 63434,31 грн. та 1827,00 грн. судового збору відмовити повністю. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на порушення судом норм Цивільного та Господарського кодексів України, Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В. О., суддя Крестьянінов О.О., суддя Пуль О.А.) від 08.06.2015р. прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено її розгляд на 18.06.2015р.

18.06.2015р. від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№9541), в якому він просить залишити її без задоволення, а рішення місцевого господарського суду - без змін.

Розпорядженням секретаря другої судової палати Харківського апеляційного господарського суду від 18.06.2015р. у зв'язку з відпусткою судді Пуль О.А. для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Крестьянінов О.О., суддя Шутенко І.А.

Пунктом 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" від 23.03.2012р. №6 встановлено, що в разі необхідності заміни судді в процесі розгляду справи або додаткового введення судді (суддів) до складу суду розгляд справи з огляду на встановлений пунктом 3 частини четвертої статті 47 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" принцип незмінності судді слід починати спочатку. При цьому заново розпочинається й перебіг передбачених статтею 69 ГПК строків вирішення спору, а його подальше продовження новим (зміненим) складом суду здійснюється у випадках і в порядку, передбачених частиною третьою цієї статті.

На підставі викладеного, колегія суддів у новому складі розпочала розгляд апеляційної скарги спочатку.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 18.06.2015р. відкладено розгляд справи на 21.07.2015р. Зобов'язано позивача не пізніше ніж за три дні до судового засідання надати суду письмові пояснення стосовно наявних в матеріалах справи розбіжностей щодо адреси, за якою здійснювався відпуск теплової енергії відповідачу, та підстав неврахування пільгового статусу відповідача. Зобов'язано відповідача не пізніше ніж за три дні до судового засідання надати суду належним чином засвідчені копії Статуту Харківської обласної спілки інвалідів Афганістану; договору оренди, на підставі якого відповідач займає спірні приміщення, з усіма додатками та змінами до нього (оригіналі в судовому засіданні для огляду); докази на підтвердження пільгового статусу.

13.07.2015р. від позивача на виконання вимог ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 18.06.2015р. надійшли пояснення по справі (вх. № 10551).

17.07.2015р. від відповідача на виконання вимог ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 18.06.2015р. надійшли додаткові документи (вх. №10755).

Розпорядженням виконуючого обов'язки голови Харківського апеляційного господарського суду від 21.07.2015р. у зв'язку з відпусткою суддів Фоміної В.О. та Шутенко І.А. для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Плахов О.В., суддя Шевель О.В.

На підставі викладеного, колегія суддів у новому складі розпочала розгляд апеляційної скарги спочатку.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 21.07.2015р. відкладено розгляд справи на 06.08.2015р. Зобов'язано позивача не пізніше ніж за три дні до судового засідання надати суду належним чином засвідчену копію Статуту Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" та додаткові письмові пояснення в обґрунтування своєї позиції по справі.

24.07.2015р. від апелянта надійшли пояснення по справі (вх.№11105) та заява про застосування строків позовної давності (вх.№11106).

30.07.2015р. позивач надав копію Статуту Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", додаткові письмові пояснення та додаткові докази в обґрунтування своєї позиції по справі (вх. №11366).

В судовому засіданні представники апелянта підтримали вимоги апеляційної скарги, просили її задовольнити, рішення господарського суду Харківської області від 18.05.2015р. у справі № 922/1592/15 - скасувати, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю. Також, підтримали клопотання про застосування строків позовної давності.

Представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечував та просив залишити її без задоволення, рішення господарського суду Харківської області від 18.05.2015р. у справі № 922/1592/15 - без змін. Також, підтримав клопотання про прийняття судом додаткових доказів.

Розглянувши клопотання позивача про прийняття судом додаткових доказів, колегія суддів встановила наступне.

Відповідно до положень ст. 101 Господарського процесуального кодексу України та пункту 9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року №7 "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України" додаткові докази приймаються апеляційним судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

У вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з'ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об'єктивно оцінити поважність цих причин. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття.

В якості додаткових доказів апелянтом надано копію договору про постачання теплової енергії №3459 від 01.02.2003р. укладений між КП «Харківські теплові мережі та Харківською обласною спілкою інвалідів Афганістану. Зазначені документи не приймаються апеляційним судом, оскільки ним вони не витребувались, а заявником не доведено неможливість подання їх суду першої інстанції.

Крім того, зазначений доказ не є належним в розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не стосується предмету спору.

В той же час, колегія суддів вважає можливим прийняти подані відповідачем під час розгляду справи матеріали, оскільки останній не приймав участі у розгляді справи в суді першої інстанції у зв'язку з неотриманням повідомлень (ухвал) суду про призначення справи до розгляду, що підтверджується матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки судом першої інстанції, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги враховуючи наступне.

КП "Харківські теплові мережі" звертаючись з позовною заявою зазначає, що на підставі розпоряджень Харківського міського голови про початок та кінець опалювальних сезонів 2009-2010, 2010-2011, 2011-2012, 2012-2013, 2013-2014 та 2014-2015р.р. здійснювало постачання теплової енергії до нежитлових приміщень житлового будинку за адресою: м. Харків, вул. Гамарника, 9. Система опалення приміщень відповідача є невід'ємною від частини системи опалення вказаного житлового будинку, що унеможливлює обмеження теплопостачання в окремі приміщення. 29.05.2014р. позивачем було направлено відповідачу вимогу про сплату, проте станом на 01.02.2015р. вимоги не виконані, у зв'язку з чим КП "Харківські теплові мережі" звернулося до господарського суду з позовною заявою про стягнення на свою користь вартості безпідставно спожитої теплової енергії в розмірі 63434,31 грн. за період з січня 2010р.по січень 2015р.

Суд першої інстанції дійшовши висновку про обґрунтованість позовних вимог задовольнив їх у повному обсязі.

Проте, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Згідно з приписами статті 1 Закону України "Про теплопостачання" теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

Статтею 19 цього ж Закону визначено, що діяльність у сфері теплопостачання може здійснюватись суб'єктами господарської діяльності у сфері теплопостачання всіх організаційно-правових форм та форм власності, зокрема, на основі договорів оренди, підряду, концесії, лізингу та інших договорів. Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відтак, до предмету дослідження у даній справі входить встановлення факту надання послуг, достеменного встановлення об'єму наданих послуг, вартості таких послуг, а також порядок їх прийняття та оплати.

За приписами статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд, у визначеному законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. До обставин, на яких сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, відносять обставини, які становлять предмет доказування у справі. Отже, предметом доказування є сукупність обставин, що їх необхідно встановити для правильного вирішення спору. Згідно з приписами статті 34 цього ж Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Належними є докази, які містять відомості про факти, що входять у предмет доказування у справі, та інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору. Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування. Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, подані позивачем докази не мають для суду заздалегідь встановленої доказової сили і при вирішенні спору суд має з'ясовувати і оцінювати усі обставини у відповідності до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України, за приписами якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи, що відповідно до змісту позовної заяви предметом судового розгляду у даній справі є вимога позивача про стягнення з відповідача вартості безпідставно спожитої теплової енергії в приміщенні за адресою: м. Харків, вул. Гамарника, 9, в розмірі 63434,31 грн. за період з січня 2010р.по січень 2015р., то вказані позовні вимоги колегія суддів не може визнати обґрунтованими враховуючи наступне.

Згідно відповідей Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради № 13915 від 20.11.2012р. №3020 від 16.03.2012р., № 13291 від 23.11.2014р., наданих на запити Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", нежитлове приміщення 1-го поверху площею 44,3 кв.м. згідно договору № 1559 від 06 серпня 2003 року та нежитлове приміщення 1-го поверху площею 72.4 кв.м. згідно договору № 1220 від 28 вересня 2000 року, які знаходяться за адресою: м. Харків. вул. Гамарника, буд 7-9, перебувають в оренді Харківської обласної спілки інвалідів Афганістану.

Вказані матеріали були додані до позовної заяви і були предметом дослідження в суді першої інстанції, однак, належної оцінки вказаним обставинам судом надано не було.

Факт знаходження відповідача саме за вказаною адресою (м. Харків. вул. Гамарника, буд 7-9) підтверджує сам відповідач посилаючись на укладені договори оренди нежитлового приміщення №1220 від 28.09.2000р. в редакції додаткової угоди №22 від 28.04.2012р. та №1559 від 06.08.2003р. від 06.08.2003р. в редакції додаткової угоди №15 від 06.03.2012р. (згідно яких він займає нежитлові приміщення першого поверху будинку загальною площею 72,4 кв.м. та 44,3 кв.м. за адресою: м. Харків, вул. Гамарника, 7-9, літ. "Б-2").

Натомість позивачем на підтвердження факту постачання теплової енергії до житлового будинку, в якому розміщенні приміщення відповідача надано акти підключення-відключення споживача до джерела теплової енергії, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Гамарника, 9, а саме, акти підключення № 178/6549 від 28.10.2009р., №178/7658 від 21.10.2010р., №178/8140 від 06.10.2011р., №178/8551 від 25.10.2012р., №178/650 від 08.10.2013р., №178/1384 від 24.10.2014р., акти відключення споживача від джерела теплової енергії № 178/6379 від 15.04.2010 року, № 178/6795 від 18.04.2011 року, № 178/7248 від 09.04.2012 року, № 178/138-В від 14.04.2013 року; № 178/360 від 14.04.2014 року; акти обстеження системи теплоспоживання об'єкта №178/3392 від 26.11.2013р. та №178/874 від 30.12.2014р.

Таким чином, позивачем не доведено належними та допустимими доказами обставин користування відповідачем приміщеннями за адресою: м. Харків, вул. Гамарника, 9, та відповідно споживання ним теплової енергії у спірний опалювальний період в ньому.

Окрім того, місцевий господарський суд не звернув увагу на спеціальний статус відповідача та не дослідив питання правомірності пред'явлення позову до нього.

Так, згідно ст. 20 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", органи державної виконавчої влади, місцеві органи державної виконавчої влади і самоврядування, у межах своєї компетенції надають ветеранським організаціям фінансову підтримку, кредити з коштів відповідних бюджетів, а також безплатно надають будинки, приміщення, обладнання та інше майно, необхідне для здійснення їх статутних завдань. Ветеранські організації звільняються від плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) в межах середніх норм споживання (надання), телефоном у приміщеннях та будинках, які вони займають.

Частиною 1 ст. 17 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" передбачено, що фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів.

Згідно розділу I статуту відповідача, спілка є місцевою громадською організацією, що об'єднує інвалідів війни в Афганістані, воєнних конфліктів в інших зарубіжних країнах (далі - інвалідів війни), а також громадян, які своєю діяльністю сприяють спілці і беруть участь у реалізації заходів спілки. Основною метою діяльності є консолідація зусиль інвалідів та їх об'єднань для більш ефективного використання їх потенціалу та можливостей по соціальному захисту інвалідів війни.

Таким чином, Харківська обласна спілка інвалідів Афганістану має статус місцевої ветеранської організації, а отже й повністю відповідає вимогам Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а тому має право на пільги, передбачені зазначеним Законом.

Згідно з п.п. "б" п. 4 ст. 89 Бюджетного кодексу України до видатків, що здійснюються з бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, районних бюджетів, бюджетів об'єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, належать видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення, державні програми соціального захисту, зокрема, додаткові виплати населенню на покриття витрат з оплати житлово-комунальних послуг (житлові субсидії населенню), пільги окремим категоріям громадян, що надаються: ветеранам війни; особам, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Пунктом 6 Постанови Кабінету Міністрів України № 94 від 16.02.1994 р. (із змінами, внесеними згідно з Постановами Кабінету Міністрів України у 1994, 2003, 2005, 2006, 2007, 2009 р.р.) "Про порядок надання пільг, передбачених Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" встановлено, що витрати державних органів, органів місцевого і регіонального самоврядування, підприємств, установ і організацій (далі - організації), пов'язані з наданням пільг, передбачених Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", покриваються місцевими фінансовими органами на підставі розрахунків, поданих організаціями, шляхом перерахування коштів на їх рахунки в установах банків. Пільги, передбачені зазначеним Законом, надаються організаціями за рахунок власних коштів з наступним відшкодуванням їх з бюджету за встановленими нормами у погоджені з фінансовими органами терміни. Відшкодування організаціям витрат, пов'язаних з наданням пільг, фінансові органи провадять за рахунок коштів місцевих бюджетів на підставі перевірених ними розрахунків, поданих організаціями.

Таким чином, аналіз наведених вище норм дає підстави колегії суддів дійти висновку, що відповідач в силу ст. 20 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" має пільги зі сплати комунальних послуг, зокрема, за теплову енергію. Законодавцем встановлено певний механізм компенсації пов'язаних з наданням пільг витрат відповідним організаціям, що надають комунальні послуги. Зокрема такі організації, що надають комунальні послуги надають відповідні розрахунки місцевим фінансовим органам для наступного відшкодування коштів із місцевого бюджету.

Колегія суддів звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні докази звернення позивача з відповідними розрахунками до місцевих фінансових органів про відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг відповідачу щодо користування останнім тепловою енергією за період з січня 2010 року по січень 2015 року.

В обґрунтування своїх доводів позивач також посилається на неправомірність застосування ст. 20 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та вказує на те, що ветеранські організації мають право на пільги за користування комунальними послугами в межах Закону України "Про житлово-комунальні послуги", однак в даному випадку предметом позовних вимог є вартість безпідставно спожитої теплової енергії як товарної продукції.

Колегія суддів вважає такі доводи необґрунтованими, враховуючи наступне.

Згідно п.1.1. Статуту КП "Харківські теплові мережі" належить до комунальної власності територіальної громади м. Харкова відповідно до рішення №191/03 від 24.09.2003р. ХVІ сесії Харківської міської ради ХХІV скликання «Про комунальну власність м. Харкова». Метою діяльності підприємства є задоволення потреб населення міста Харкова, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності у якісній тепловій енергії при найменших витратах, одержання прибутку для розвитку підприємства, забезпечення інтересів його працівників та задоволення їх економічних і соціальних потреб. Предметом діяльності підприємства є, зокрема, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води (п. 2.2.2. Статуту).

Приписами ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо - та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

За умовами п.п. 1, 2 Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007р. №1198, правила користування тепловою енергією визначають взаємовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії. Правила є обов'язкові для виконання усіма теплопостачальними організаціями незалежно від форми власності, споживачами, організаціями, що виконують проектування, пуск, налагодження та експлуатацію обладнання для виробництва, транспортування, постачання та використання теплової енергії.

З огляду на сферу дію Закону України "Про теплопостачання", який регулює відносини, що виникають у зв'язку з виробництвом, транспортуванням, постачанням і використанням теплової енергії, державним наглядом (контролем) у сфері теплопостачання, експлуатацією теплоенергетичного обладнання та виконанням робіт на об'єктах у сфері теплопостачання суб'єктами господарської діяльності незалежно від форми власності, та з урахуванням змісту комунальних послуг відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги", колегія суддів констатує, що постачання теплової енергії є однією із складових комунальних послуг.

Стосовно клопотання апелянта про застосування наслідків спливу строків позовної давності, колегія суддів зазначає наступне.

Так заявник зазначає, що заявлені позовні вимоги складаються з січня 2010р. по січень 2015р. В той же час із позовними вимогами про стягнення коштів позивач звернувся до суду 18.03.2015р., тоді як позовна давність вимог за період з січня 2010р. по 18.03.2012р., встановлена ст. 257 Цивільного кодексу України, станом на 18.03.2015р.- збігла.

Згідно положень ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність -це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Згідно п.2.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" 29.05.2013 № 10 за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

При застосуванні позовної давності та наслідків її спливу (ст. 267 ЦК України) необхідно досліджувати та встановлювати насамперед обставини про те, чи порушено право особи, про захист якого вона просить, і лише після цього -у випадку встановленого порушення, і наявності заяви сторони про застосування позовної давності -застосовувати позовну давність та наслідки її спливу.

Таким чином правила про позовну давність, відповідно до ст. 267 ЦК України, мають застосовуватися лише тоді, коли буде доведено існування самого суб'єктивного права. У випадках відсутності такого права або коли воно ніким не порушено, в позові має бути відмовлено не з причин пропуску строку позовної давності, а в зв'язку з необґрунтованістю самої вимоги.

Враховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні позовних вимог з підстав їх необґрунтованості, клопотання відповідача про застосування строку позовної давності задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, колегія суддів апеляційного господарського суду приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги, скасування рішення господарського суду Харківської області від 18.05.2015р. у справі № 922/1592/15 та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у зв'язку з їх необґрунтованістю.

Керуючись статтями 85, 91, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Харківської обласної спілки інвалідів Афганістану задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 18.05.2015р. у справі №922/1592/15 скасувати повністю.

Прийняти нове рішення.

Відмовити у задоволенні позову повністю.

Стягнути з Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, м. Харків, вул. Доброхотова, 11; р/р 260333012313 в ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 351823, код ЄДРПОУ 31557119) на користь Харківської обласної спілки інвалідів Афганістану (юридична адреса: 61036, м. Харків, вул. Дизельна, буд. 1-Б, фактична адреса: 61003, м. Харків, вул. Гамарника, 7-9, код ЄДРПОУ 06719413) 609,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарського суду Харківського області видати відповідний наказ

Повний текст постанови складено 10.08.15р.

Головуючий суддя Крестьянінов О.О.

Суддя Плахов О.В.

Суддя Шевель О. В.