Ухвала

від 25.05.2009 по справі а27/90-08

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ   

25

травня 2009 року                                       м.

Дніпропетровськ

Колегія

суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду                      у складі:

головуючого

судді:       

Баранник

Н.П. (доповідач),

суддів:  при секретарі: 

Добродняк

І.Ю., Мірошниченка М.В.,  Галоян

О.Г.,

за участю

представників:  позивача:  відповідача: 

 ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши

у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги  

 1.  

Державної податкової інспекції                          у   районі м. Дніпропетровська;  2.  

Товариства з обмеженою відповідальністю «Промрезерв» 

на

постанову господарського суду Дніпропетровської області  від 13 травня 2008р. у справі №

А27/90-08  (категорія статобліку

2.11.3) 

за  позовом

Товариства

з обмеженою відповідальністю «Промрезерв» 

до    про

Державної

податкової інспекції  у Жовтневому

районі м. Дніпропетровська     визнання протиправним та скасування

податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА :

Товариство з

обмеженою відповідальністю «Промрезерв» (далі по тексту позивач) звернулося до

господарського суду Дніпропетровської   області з позовом про визнання протиправним та

скасування податкового повідомлення рішення від 08.01.08р.                         № 0011932301/0, прийнятого Державною

податковою інспекцією у Жовтневому районі               м. Дніпропетровська (далі

відповідач).

Постановою  господарського суду Дніпропетровської   області від 13.05.2008р. у справі № А27/90-08

позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове

повідомлення-рішення від 08.01.2008р. № 0011932301/0 в частині визначання

податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 156 414 грн. 25 коп.,

з яких 104 276,25 грн.  - основний платіж

та 52 138,13 грн. - штрафні санкції. В задоволенні решти позову відмовлено.

 Позивач та відповідач, не погодившись із

постановою суду, подали апеляційні скарги.

Позивач, в

своїй апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм

матеріального права в частині відмови у задоволенні позову, що призвело            до неправильного вирішення позовних

вимог, просить скасувати постанову господарського суду Дніпропетровської

області у даній справі в частині відмови у задоволенні позову                 та винести нову, якою позовні

вимоги задовольнити в повному обсязі.

У своїй

апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції

норм матеріального права, просить оскаржувану постанову скасувати в частині

визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №

0011932301/0 від 08.01.2008р., в решті постанову залишити без змін.

Представник

позивача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі

позивача,  проти доводів, викладених в

апеляційній скарзі відповідача, заперечував,        і просив скасувати постанову суду саме

в частині відмови у задоволенні позову та прийняти нову, якою позов

задовольнити в повному обсязі.

Представники

відповідача у судовому засіданні підтримали доводи, викладені                     в апеляційній скарзі

Державної податкової інспекції у Жовтневому районі                                      м.

Дніпропетровська, проти доводів апеляційної скарги позивача заперечували,

просили суд оскаржувану постанову скасувати в частині визнання протиправним та

скасування податкового повідомлення-рішення, а в решті - залишити без змін.

Заслухавши

представників сторін, перевіривши доводи апеляційних скарг, заперечень та

матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги задоволенню не

підлягають з наступних підстав.

Суть спору.  

В листопаді

2007р. уповноваженими представниками відповідача було проведено виїзну планову

документальну  перевірку позивача з

питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за

період діяльності з 01.07.2004р. по 30.06.2007р..

За

результатами перевірки складено акт № 162/3052/231/31736794 від 19.12.2007р.

(а.с. 28-68 т. 1).

Під час

перевірки були виявлені наступні порушення:

- п/п 4.1.6

п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» -  занижено валовий доход за І квартал 2006р. на

суму 63 000 грн. 00 коп., які отримані від ТОВ «Вітязь» і фактично є

безповоротною фінансовою допомогою;

-п/п 7.6.1,

7.6.3 п.7.6 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» -

завищені валові витрати від операцій з придбання акцій ВАТ «Універмаг

«Львів»                     в І кварталі

2007р. на суму 4 184 710 грн.;

-п/п 7.6.1

п.7.6, п/п 4.1.3 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку

підприємств» - в III кварталі 2006р. не проведено зменшення витрат в окремому

податковому обліку фінансових результатів операцій з цінними паперами на суму

397583,39грн. (вартість акцій ВАТ «Турбогідравліка» на момент їх списання з

рахунку позивача у зв'язку                        з анулюванням);

-п.5.1 ст.5

Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» - завищені валові

витрати на 154 800 грн. за договором охорони тваринницького комплексу, оскільки

вказаний комплекс не використовувався в господарській діяльності товариства з

метою отримання доходу.

Крім того,

відповідачем в листі «Про результати розгляду заперечень до акту перевірки ТОВ

«Промрезерв» від 19.12.2007р.» вказано на порушення

позивачем  п/п 8.1.4 п.8.1 ст.8 Закону України «Про

оподаткування прибутку підприємств»             

у вигляді завищення амортизаційних відрахувань на загальну суму 10

769,91грн..

На підставі

акту перевірки відповідачем 08.01.2008р. прийнято податкове

повідомлення-рішення № 0011932301/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання            з податку на прибуток в сумі 164

518, 88 грн., в тому числі: 109 679, 25грн. - основний платіж, 54 839, 63 грн.

- штрафні санкції (а.с. 27 т. 1).

Визнання

протиправним та скасування зазначеного податкового повідомлення-рішення і стало

предметом адміністративного позову.

На думку

колегії суддів, суд першої інстанції цілком обґрунтовано визнав висновок

відповідача щодо порушення позивачем вимог п/п 4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України

«Про оподаткування прибутку підприємств» у вигляді заниження валового доходу за

І квартал 2006р. на суму 63 000грн., таким, що не відповідає нормам діючого

законодавства.

Зазначену

суму не можна вважати безповоротною фінансовою допомогою, яка повинна

включатися до складу валового доходу позивача.

Як встановлено

під час розгляду справи та сторонами не заперечено,  позивачем, згідно протоколу загальних зборів

учасників товариства від 07.03.2006р., були внесені зміни до статуту

товариства, якими передбачено збільшення розміру статутного фонду за рахунок

вкладу ТОВ «Вітязь» в сумі 63 000 грн..

Платіжним

дорученням №807 від 17.03.2006р. ТОВ «Вітязь» перерахувало вказану суму

позивачу як внесок до статутного фонду.

Відповідно

до п/п 1.28.2 п.1.28 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку

підприємств», пряма інвестиція - господарська операція, яка передбачає внесення

коштів або майна до статутного фонду юридичної особи в обмін на корпоративні

права, емітовані такою юридичною особою.

Згідно з п.

1.8 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», корпоративні

права - право власності на статутний фонд (капітал) юридичної особи або його

частку (пай), включаючи права на управління, отримання відповідної частки

прибутку                та інше.

Таким чином,

перераховані ТОВ «Вітязь» 63 000грн. є прямою інвестицією                      до статутного фонду

позивача в обмін на корпоративні права.

Відповідно

до п/п 4.2.5 п.4.2 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку

підприємств», не включаються до складу валового доходу суми коштів або вартість

майна, що надходять платнику податку у вигляді прямих інвестицій або

реінвестицій                              

у корпоративні права, емітовані таким платником податку, в тому числі

грошові або майнові внески, згідно з договорами про спільну діяльність на

території України без створення юридичної особи.

Аналізуючи

наведені норми, можливо стверджувати, що грошові кошти, внесені                 як пряма інвестиція в

корпоративні права товариства, не збільшують валового доходу такого товариства.

Положення  п/п 1.28.2 п.1.28 ст.1   Закону 

України   «Про   оподаткування прибутку підприємств» не

ставлять в залежність кваліфікацію внеску як прямої інвестиції від внесення в

повному обсязі коштів до статутного фонду товариства іншими учасниками.

З огляду на

зазначене, позивачем обґрунтовано не були включені до складу валового доходу

63000грн..

Погоджується

колегія суддів і з позицією суду першої інстанції  щодо відсутності           у позивача обов'язку коригування

(зменшення) витрат від операцій з цінними паперами                  на суму 397583,39грн. на

підставі списання з рахунку в цінних паперах ТОВ «Промрезерв» акцій ВАТ

«Турбогідравліка» у зв'язку з анулюванням випуску таких акцій.

З матеріалів

справи вбачається, що 20.06.2003р. між ТОВ ІК «Бізнес-Інвест» (Продавець) та

ТОВ «Промрезерв» (Покупець) був укладений договір купівлі-продажу цінних

паперів № Т-537.

Відповідно

до договору, продавець зобов'язується передати покупцю, а покупець прийняти та

оплатити прості іменні акції, емітовані ВАТ «Турбогідравліка», у кількості

500000шт. загальною вартістю 522000грн..

Вказана

операція була відображена в податковому обліку позивача шляхом нарахування

витрат згідно п.7.6 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку

підприємств».

Після

реалізації частини акцій на рахунку в цінних паперах позивача рахувалось 380827

шт. простих іменних акцій ВАТ «Турбогідравліка».

Листом

відділу депозитарного обслуговування КБ «ПриватБанк» позивача було повідомлено

про припинення обігу акцій ВАТ «Турбогідравліка» у зв'язку з ліквідацією

вказаного товариства.

29.09.2006р.

з рахунку в цінних паперах ТОВ «Промрезерв» були списані прості іменні акції

ВАТ «Турбогідравліка» у кількості 380827 шт. у зв'язку з припиненням їх обігу.

В пункті 7.6

статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» відсутні

вимоги щодо необхідності коригування витрат від операцій з цінними

паперами           при списанні цінних

паперів з рахунку депозитарія в разі припинення обігу акцій у зв'язку              з ліквідацією емітента.

Відповідно

до п/п 7.6.1 п. 7.6 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку

підприємств», платник податку веде окремий податковий облік фінансових

результатів операцій              з

цінними паперами (у тому числі іпотечними сертифікатами участі, іпотечними сертифікатами          з фіксованою дохідністю та

сертифікатами фондів операцій з нерухомістю) і деривативами у розрізі окремих

видів цінних паперів, а також фондових та товарних деривативів. При цьому облік

операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними

правами.

Якщо

протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних

паперів, а також деривативів, понесені (нараховані) платником податку,

перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних

паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду,

від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів

від операцій з цінними паперами або деривативами такого ж виду майбутніх

звітних періодів у порядку, визначеному статтею 6 цього Закону.

Якщо

протягом звітного періоду доходи від продажу кожного з окремих видів цінних

паперів, а також деривативів, отримані (нараховані) платником податку,

перевищують витрати, понесені (нараховані) платником податку внаслідок

придбання цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного

періоду (з урахуванням від'ємного фінансового результату від операцій з цінними

паперами чи деривативами такого ж виду минулих періодів), прибуток включається

до складу валових доходів такого платника податку за результатами такого

звітного періоду.

Усі інші

витрати та доходи такого платника податку, крім витрат та доходів                         за операціями з

цінними паперами (корпоративними правами) та деривативами, визначеними                  цим підпунктом, беруть участь

у визначенні об'єкта оподаткування такого платника податку                 на загальних умовах,

встановлених цим Законом.

З огляду на

зазначене, у позивача відсутні підстави зменшення витрат в окремому податковому

обігу фінансових результатів по операціям з торгівлі цінними паперами на суму

397583,39 грн..

Колегія

суддів не приймає до уваги посилання відповідача в  апеляційній скарзі                  на положення п.1.32 ст.1

Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Так,

відповідно до вказаної норми, господарська діяльність - будь-яка діяльність

особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або

нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації

такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Аналізуючи

наведене, метою господарської діяльності є саме отримання доходу,                а не прибутку, і враховується

діяльність в цілому, а не конкретна господарська операція.

Таким чином,

суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо помилковості тверджень

відповідача про порушення позивачем: п/п 4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про

оподаткування прибутку підприємств» у вигляді заниження валового доходу за І

квартал 2006р.  на суму 63000грн. та  п/п 7.6.1 

п.7.6, п/п 4.1.3  п.4.1  ст.4 цього ж Закону у вигляді                             не проведення в

III кварталі 2006р. зменшення витрат в окремому податковому обліку   фінансових  

результатів   операцій   з  

цінними   паперами   на  

суму 397583,39 грн..

Також

суд вірно встановив безпідставність тверджень позивача про обґрунтованість

віднесення до складу витрат від операцій з цінними паперами в І кварталі 2007р.

витрат                        на

придбання акцій ВАТ «Універмаг «Львів» на суму 4184710грн..

З

матеріалів справи встановлено, що 16.08.2002р. між ВАТ ІК «Атланта»

(Продавець)               та позивачем

(Покупець) був укладений договір 

купівлі-продажу цінних паперів ВАТ «Універмаг «Львів» на суму 4184710

грн..

19.08.2002

року ВАТ ІК «Атланта» перераховано на рахунок в цінних паперах позивача  прості іменні акції ВАТ «Універмаг «Львів» на

суму 4184710грн.. Платіжним дорученням №106 від 23.08.2002 року позивач  перерахував ВАТ ІК «Атланта» 4184710грн..

Таким

чином, укладення та виконання вказаного договору мали місце в серпні 2002р..

За

твердженнями позивача, з посиланням на норми п/п 7.6.1  п.7.6 ст.7 Закону України «Про оподаткування

прибутку підприємств», він мав право на нарахування витрат в сумі 4184710грн. в

серпні 2002 року, однак фактично відобразив їх в І кварталі 2007 року.

Згідно з

п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків

перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкове зобов'язання,

самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається

узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Зазначене

податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків                  в адміністративному   або  

судовому   порядку.   Якщо  

у   майбутніх   податкових  

періодах                    (з

урахуванням  строків  давності, 

визначених  статтею   15  

цього  Закону)  платник 

податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої

податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий

розрахунок.

Статтею 15

вказаного Закону встановлений строк давності - 1095 днів.

Таким   чином,  

позивач   врахував   відповідні  

витрати   в   податковій  

звітності                     з

перевищенням законодавчо встановленого строку (витрати мали місце в серпні 2002

року,          а відображені в І кварталі

2007 року).

Отже,

позивачем все ж таки завищені валові витрати від операцій з придбання

акцій                ВАТ «Універмаг

«Львів» в І кварталі 2007р. на суму 4184710грн..

Також,

при перевірці позивача встановлено порушення п.5.1 ст.5 Закону України «Про

оподаткування прибутку підприємств» - завищені валові витрати на суму

154800грн., з яких:                   в

2005р. - 45900грн., в 2006р. - 69900грн., І півріччя 2007р. - 39000грн..

Встановлено,   що  

між   ПП  ІНФОРМАЦІЯ_1  

(Виконавець)   та   позивачем (Замовник) були укладені договори

охорони №3 від 04.04.2005р., №01/06 від 30.12.2005р., №01/07 від 27.12.06р..

Предметом договорів було забезпечення недоторканості майна замовника -

тваринницького комплексу, розташованого за адресою: Дніпропетровська область,

Дніпропетровський район, с. Волоське, вул. Ганіна, 54.

За

результатами виконання вказаних договорів позивачем було віднесено до складу

валових витрат 154800 грн..

З

акту перевірки вбачається, що з часу отримання у власність тваринницького

комплексу (01.04.2005р.) та до кінця періоду, який підлягав перевірці,

підприємство не використовувало вказаний комплекс у власній господарській

діяльності і не надавало його в оренду.

Згідно

з п/п 8.1.4  п.8.1 ст.8  Закону 

України  «Про  оподаткування 

прибутку підприємств» під терміном «невиробничі фонди» слід розуміти

капітальні активи, які не використовуються у господарській діяльності платника

податку. До таких невиробничих фондів відносяться:

-капітальні

активи (або їх структурні компоненти), які підпадають під визначення групи                    1 основних фондів згідно із

підпунктом 8.2.2 цієї статті, включаючи орендовані;

-капітальні

активи, які підпадають під визначення груп 2, 3 і 4 основних фондів згідно                   із підпунктом 8.2.2 цієї

статті, які є невід'ємною частиною, розміщені або використовуються для

забезпечення діяльності невиробничих фондів, що підпадають під визначення групи

1 основних фондів або вилучені з місця ведення господарської діяльності

платника податку та передані                       у безоплатне

користування особам, які не є платниками цього податку.

Згідно

п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати

виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника

податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як

компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються

(виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у

власній господарській діяльності.

До

складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених

(нарахованих) протягом митного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією,

веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у

тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з

урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті                 (пп. 5.2.1 пункту 5.2 статті 5

вказаного Закону).

Згідно

з п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»,

господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання

доходу                        в грошовій,

матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої

особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Суд вірно зазначив, що комплекс не

використовувався позивачем у власній господарській діяльності з метою отримання

доходу і товариством не надані докази здійснення вказаних витрат у зв'язку з

підготовкою виробництва.

 Тому, 

позивачем   безпідставно   включено  

до   валових   витрат  

154800грн., сплачених             

за послуги з охорони тваринницького комплексу.

Викладені обставини свідчать також і

про завищення позивачем амортизаційних відрахувань щодо вказаного

тваринницького комплексу на суму 10769,91грн..

Відповідно до п/п 8.1.4 п.8.1 ст.8

Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не підлягають

амортизації та провадяться за рахунок відповідних джерел фінансування витрати

на придбання, ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення

невиробничих фондів.

З 

урахуванням   наведеного,   позивачем  

безпідставно   віднесено  до  

амортизаційних відрахувань 10769,91грн..

 Таким чином, колегія суддів вважає, що суд

першої інстанції  дійшов цілком вірних

висновків щодо протиправності та необхідності скасування спірного податкового

повідомлення-рішення в частині визначення позивачу податкового зобов'язання з

податку            на прибуток в розмірі

156414,38грн., з яких: 104276,25грн. - основний платіж і 52138,13грн. - штрафні

санкції.

З огляду на

викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції повно та

всебічно дослідив обставини, що мають суттєве значення для вирішення спору,

зробив висновки,  що відповідають

фактичним обставинам справи,  і

ухвалив  законне  рішення з дотриманням норм матеріального та

процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.

Доводи,

викладені сторонами в апеляційних скаргах, не можуть бути підставою            для скасування законної постанови

суду, а тому обидві апеляційні скарги задоволенню             не підлягають.

Керуючись

ч.3 ст. 160, ст.ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну

скаргу Державної податкової інспекції  у

Жовтневому районі                          

м. Дніпропетровська     залишити без задоволення.

Апеляційну

скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Промрезерв»     залишити

без задоволення.

Постанову

господарського суду Дніпропетровської   області від 13.05.2008р. у справі № А27/90-08 залишити

без змін.

Ухвала

апеляційного суду набирає чинності з моменту її проголошення та може бути

оскаржена протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України

шляхом подання касаційної скарги. В повному обсязі ухвалу складено 22.09.2009р ..

Головуючий

суддя:

                            Н.П.

Баранник

Судді:                                     І.Ю.

Добродняк

                                    М.В.

Мірошниченко