Ухвала

від 11.06.2009 по справі 22а-2278/08

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У  Х 

В  А  Л  А

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

11 червня 2009 року                                             м.

Одеса

Колегія суддів Одеського апеляційного

адміністративного суду в складі:

головуючого         - Потапчука В.О.

суддів      - Димерлія О.О.

        - Яковлева Ю.В.

при секретарі         - Мішиєвій О.В.

розглянувши у відкритому судовому

засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою

Херсонського міжрайонного 

природоохоронного  прокурора на

постанову Господарського суду Херсонської області від 04 жовтня 2007 року по

справі за адміністративним позовом Херсонського міжрайонного  природоохоронного  прокурора в інтересах держави в особі

Державної податкової інспекції  у

Генічеському районі Херсонської області до малого приватного підприємства

«Золотий беріг» про стягнення недоїмки 

по земельному податку, -

В С Т А Н О В И Л А :

Херсонський міжрайонний

природоохоронний прокурор звернувся до суду в інтересах держави в особі Державної

податкової інспекції  у Генічеському

районі Херсонської області звернулась з адміністративним позовом до   малого приватного підприємства «Золотий

беріг» про стягнення  12 612,10 грн.

недоїмки по земельному податку.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим,

що  відповідач самовільно користується

земельною ділянкою площею 1,2 га без сплати земельного податку до відповідного

бюджету.  Заборгованість по податку

розрахована прокурором відповідно до ст.ст. 9, 18 Закону України «Про плату за

землю».  

Постановою Господарського суду

Херсонської області від 04 жовтня 2007 року в задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням позивачем  

подано апеляційну скаргу в якій зазначається , що  рішення суду постановлено з порушенням норм

матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення

справи.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим,

що категорія земельної ділянки визначена позивачем як землі рекреаційного

призначення.

Також позивач не погоджується з

висновками суд з приводу невизначеності часу користування відповідачем

зазначеною земельною ділянкою обґрунтовуючи це посиланнями на  ст. 377 ЦК Кураїни та ст. 120 ЗК України  зазначаючи про перехід права користування або

власності на земельну ділянку до власника розташованого на ній нерухомого

майна. Таке, на думку апелянта, підтверджує доводи позивача  при розрахунку  заборгованості з податку.

У зв'язку з викладеним в апеляційній

скарзі ставиться питання про скасування оскаржуваної постанови суду та

винесення нового рішення про відмову в задоволені  позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи,

заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і

обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної

скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з

таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено,

що Генічеським міжрайонним відділом з контролю за використанням та охороною

земель 30 травня 2007 року  проведена

перевірка малого приватного підприємства «Золотий беріг» з питань

дотримання  вимог земельного

законодавства за результатами якої 30 травня 2007 року складений акт.

Зазначеним актом встановлено, що відповідач в порушення вимог ст.ст. 125, 126

ЗК України самовільно користується земельною ділянкою площею 1,2 га   на території Стрельківської сільської ради

без оформлення  належним чином

правовстановлюючих документів на землю.

10 липня 2007 року Херсонським

міжрайонним природоохоронним  прокурором

винесений припис яким на відповідача покладений обов'язок сплати земельного

податку  в сумі 12 612, 10 грн.

Вирішуючи справу суд першої інстанції

виходив з того, що відповідно до ст. 206 ЗК України  та ст. 26 Закону України «Про плату за

землю»  використання землі є платним та  плата за землю справляється у вигляді земельного

податку або орендної плати. Контроль за правильністю обчислення та

справляння  земельного податку земель

державної та комунальної власності 

покладено на  органи державної

податкової служби.

Посилаючись на положення п. 1.3 ст. 1

та п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про 

порядок погашення  платниками

податків  зобов'язань перед бюджетами та

державними цільовими фондами»  суд першої

інстанції визначив належним податковим боргом лише узгоджене платником податків

у податковій декларації або  встановлене

судом не сплачене у визначені строки 

податкове зобов'язання або 

нараховане контролюючим органом шляхом направлення податкового

повідомлення у відповідності до вимог п.п. 4.2 та 4.3 ст. 4 Закону України

«Про  порядок погашення  платниками податків  зобов'язань перед бюджетами та державними

цільовими фондами».

Суд першої інстанції виходив з того,

що припис прокурора не є податковою вимогою про 

зобов'язання  сплати податку.

Також суд прийняв до уваги, що

відповідачем податкова декларація з визначенням податку на зазначену земельну

ділянку не подавалася  та  відповідним податковим повідомленням -

рішенням податок не нараховувався. Таке 

підтверджено позивачем в судовому засіданні.

За таких обставин суд першої

інстанції визнав недоведеним факт 

наявності податкового боргу у відповідача, що є предметом спору.  

Окрім іншого суд першої інстанції

визнав невстановленими та недоведеними 

матеріалами справи період з якого відповідач користувався зазначеною

земельною ділянкою та невизначеною категорію земель.

Судова колегія вважає ці висновки

суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст.

7,10,11,70,71 КАС України та всі процесуальні норми, передбачені

адміністративним  судочинством були

виконані без порушень прав кожної сторони при розгляді справи.

Так плата за  оренду земельних ділянок комунальної або

державної власності віднесена до загальнодержавних  податків і зборів  та єдиним органом компетентним визначати

податковий борг за таким податком є податковий орган та такий порядок  визначається приписами п . 1.3 ст. 1, п.п.

4.2 та 4.3 ст. 4  та п. 5.1 ст. 5 Закону

України «Про  порядок погашення  платниками податків  зобов'язань перед бюджетами та державними

цільовими фондами».

Позов поданий прокурором в інтересах

податкового органу та заява вмотивована порушенням відповідачем вимог

податкового законодавства та предметом спору є стягнення  12 612,10 грн. недоїмки по земельному податку

визначеної Херсонським міжрайонним природоохоронним прокурором.

 За таких обставин  відсутні підстави визнати предмет спору

податковим боргом (недоїмкою), що є достатньою підставою для відмови  в задоволені позовних вимог про стягнення

недоїмки з податку. Таке доводами апеляційної скарги ніяким чином не

спростовується.

Тому судова колегія надходить до

висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано

норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні

обставини справи та надана правова оцінка.

Постанова суду першої інстанції

викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні

норми Законів України та відповідають чинному законодавству та доводи

апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

За таких обставин, підстав для

скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не

вбачається.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200,

205 КАС України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Херсонського

міжрайонного  природоохоронного  прокурора       - 

залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Херсонської

області від 04 жовтня 2007 року по справі за адміністративним позовом

Херсонського міжрайонного 

природоохоронного  прокурора в

інтересах держави в особі Державної податкової інспекції  у Генічеському районі Херсонської області до

малого приватного підприємства «Золотий беріг» про стягнення недоїмки  по земельному податку - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає

законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному

порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом одного місяця з дня

набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.  

Головуючий суддя:                                                                    

Судді: