Постанова

від 20.07.2009 по справі 2а-537/09/1270

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Категорія № 6.6.2

ПОСТАНОВА

Іменем

України

«20» липня 2009 року                                                              Справа

№ 2а-537/09/1270                 

                    Луганський окружний

адміністративний суд у складі:

Судді                                Матвєєвої В.В.

при

секретарі                 Сіряцькому А.С.

за

участю сторін:

представника

позивача:    ОСОБА_1

представник

відповідача: не з'явився

третя

особа :                       не з'явився

розглянувши

у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Державної податкової

інспекції в Артемівському районі в м. Луганську до Товариства з обмеженою

відповідальністю «Електротех-Лугань», третя особа - Державний реєстратор

управління державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради,

про визнання запису про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності

недійсним та припинення юридичної особи ,-

ВСТАНОВИВ:

13

серпня 2008 року позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою

відповідальністю «Електротех-Лугань» про визнання запису про державну

реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності недійсним та припинення

юридичної особи.

  23 жовтня 2008 року було залучено у якості

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державного

реєстратора Управління  Державної

реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради

В

обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що Товариство з обмеженою

відповідальністю «Електротех-Лугань» зареєстровано виконавчим комітетом

Луганської міської ради за № 13821020000008795 від 28.04.2004 року та

знаходиться на податковому обліку у ДПІ в Артемівському районі в м. Луганську.

Згідно

статутних документів цього підприємства, його місцезнаходження: АДРЕСА_1,

засновниками підприємства зареєстровано ОСОБА_2, яка мешкає за адресою:

АДРЕСА_2, та ОСОБА_3, який мешкає за адресою: АДРЕСА_3.

Відповідно

до договору дарування від 14.06.2006 року та нової редакції статуту

підприємства, ТОВ «Електротех-Лугань» було перереєстровано на ОСОБА_4, який

мешкає за адресою: АДРЕСА_4, та ОСОБА_5, який мешкає за адресою: АДРЕСА_5.

Згідно

довідки ДПІ в Артемівському районі в м. Луганську про встановлення фактичного

місцезнаходження платника податків від 12.04.2008 року Товариство з обмеженою

відповідальністю «Електротех-Лугань» за юридичною адресою, вказаною у ЄДР

(АДРЕСА_1) не знаходиться, про що у Єдиний державний реєстр був внесений запис

про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням. У зв'язку з чим

позивач просить визнати запис про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької

діяльності недійсним та припинити юридичну особу відповідача.

Представник

позивача у судовому засіданні позов підтримав та пояснив, що засновниками

Товариства з обмеженою відповідальністю «Електротех-Лугань» зареєстровано

ОСОБА_4, який мешкає за адресою: АДРЕСА_4, та ОСОБА_5, який мешкає за адресою:

АДРЕСА_5. Підприємство запропонували їм 

зареєструвати невідомі особи. У зв'язку з тяжким матеріальним становищем

вони погодилися зареєструвати на своє ім'я приватне підприємство за винагороду.

Тому представник позивача просив визнати запис про державну реєстрацію суб'єкта

підприємницької діяльності недійсним та припинити юридичну особу підприємства.

Представник

відповідача в судове засідання не з'явився, на адресу суду повернувся конверт з

відміткою про те, що за зазначеною адресою адресат не знаходиться.

           Відповідно до ч.1 ст. 40 КАС України

особи, які беруть участь у справі, зобов'язані під час провадження у справі

повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи,

служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається їм за

останньою адресою і вважається врученою.

         Третя особа в судове засідання не

з'явилася, про час, місце та дату слухання справи була повідомлена належним

чином.

          Заслухавши пояснення

представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає

частковому задоволенню з таких підстав.

  Судом встановлено та підтверджується

матеріалами справи, що відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю

«Електротех-Лугань» зареєстровано виконавчим комітетом Луганської міської ради

за № 13821020000008795 від 28.04.2004 року та знаходиться на податковому обліку

у ДПІ в Артемівському районі в м. Луганську.

Згідно

статутних документів цього підприємства, його місцезнаходження: АДРЕСА_1,

засновниками підприємства зареєстровано ОСОБА_2, яка мешкає за адресою:

АДРЕСА_2, та ОСОБА_3, який мешкає за адресою: АДРЕСА_3.

Відповідно

до договору дарування від 14.06.2006 року та нової редакції статуту

підприємства, ТОВ «Електротех-Лугань» було перереєстровано на ОСОБА_4, який

мешкає за адресою: АДРЕСА_4, та ОСОБА_5, який мешкає за адресою: АДРЕСА_5.

Згідно

довідки ДПІ в Артемівському районі в м. Луганську про встановлення фактичного

місцезнаходження платника податків від 12.04.2008 року Товариство з обмеженою

відповідальністю «Електротех-Лугань» за юридичною адресою, вказаною у ЄДР

(АДРЕСА_1) не знаходиться, про що у Єдиний державний реєстр був внесений запис

про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

       Як вбачається з пояснень ОСОБА_4 ,

наданих працівникам ВПМ ДПІ у м. Свердловську 30.07.2008 року, у 2006 році у

зв'язку з тяжким матеріальним становищем він погодився зареєструвати на своє

ім'я разом з ОСОБА_5 приватне підприємство за винагороду.  Після реєстрації підприємства всі

реєстраційні документи вони передали незнайомим особам . Наміру займатися

підприємницькою діяльністю він не мав, до фінансово-господарської діяльності

підприємства він не мав жодного відношення.

       Згідно пояснень ОСОБА_5, наданих

працівникам ВПМ ДПІ у м. Свердловську 30.07.2008 року, у 2006 році йому разом

із ОСОБА_4 невідомі особи за винагороду запропонували зареєструвати на своє

ім'я приватне підприємство. У зв'язку з тяжким матеріальним становищем він

погодився.  Після реєстрації підприємства

всі реєстраційні документи вони передали незнайомим особам . Наміру займатися

підприємницькою діяльністю він не мав, до фінансово-господарської діяльності

підприємства він не мав жодного відношення.

    Відповідно до п. 2 ст. 9 Закону України

«Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обов'язкових платежів)

зобов'язані своєчасно надавати податковим органам декларації про доходи, інші

необхідні відомості для нарахування податків та інших обов'язкових платежів.

Згідно

з п. 1 ст. 33 та п. 2 ст. 38 Закону України від 15.05.2003р. № 755 - IV «Про

державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» підставами

для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не

пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема, є наявність в Єдиному

державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її

місцезнаходженням.

Оскільки

відповідач не знаходиться за юридичною адресою, вказаною у Єдиному державному

реєстрі, то це є підставою припинення його юридичної особи.

        Щодо визнання недійсним запису №

13821020000008795 від 28.04.2004 року про державну реєстрацію суб'єкта

підприємницької діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю

«Електротех-Лугань» суд вважає, що у суду відсутні підстави для ухвалення

рішення на користь позивача з наступних підстав.

    Відповідно до ст. 71 Кодексу

адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті

обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків,

встановлених ст. 72 цього Кодексу.

    Стаття 86 Кодексу адміністративного

судочинства України встановлює право і обов'язок суду оцінювати докази за своїм

внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному і повному дослідженні

всіх обставин справи в їх сукупності.

Аналізуючи

норми Господарського кодексу України (далі - ГК України) слід зазначити, що

згідно з частиною 1 ст. 216 учасники господарських відносин несуть

господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання

шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в

порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною 1 ст. 238 ГК України передбачено, що за порушення встановлених

законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів

господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади

або місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи

організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення

правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Згідно з частиною 1 ст. 247 ГК України у разі здійснення суб'єктом

господарювання діяльності, що суперечить закону чи установчим документам, до

нього може бути застосовано адміністративно-господарську санкцію у вигляді

скасування державної реєстрації цього суб'єкта та його ліквідації

Частиною 1 ст. 59 ГК України передбачено, що припинення діяльності

суб'єкта господарювання здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, -

за рішенням суду. Частиною 6 цієї ж статті, зокрема, визначено, що суб'єкт

господарювання ліквідується у разі скасування його державної реєстрації у

випадках передбачених законом.

Згідно зі ст. 6 Конституції України державна влада в Україні

здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову,

відповідно органами законодавчої, виконавчої, судової влади, а також

Президентом. У цьому контексті від органів державної влади слід відрізняти

органи державного управління, що створюються для забезпечення виконань їх

завдань. Основним призначенням системи органів державної влади є організація

реалізації повноважень держави (відповідно повноважень територіальних громад -

щодо органів місцевого самоврядування).

Статтею 4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 4

грудня 1990 року N 509-XII визначено, що Державна податкова адміністрація

України є центральним органом виконавчої влади.

Із зазначеного суд приходить до висновку, що позивач не належить до кола

осіб, визначених частиною 2 ст. 110 Цивільного кодексу України, які мають право

на звернення до суду із зазначеним позовом, а також зазначає, що позивач не

належить і до кола осіб, визначених статтею 239 ГК України, яким надано право

на застосування адміністративно-господарських санкцій.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної

влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти

лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією

та законами України.

У зв'язку з

цим суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача щодо визнання

недійсним запису № 13821020000008795 від 28.04.2004 року про державну

реєстрацію юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю

«Електротех-Лугань» не обґрунтовані чинним законодавством України і в цій

частині задоволенню не підлягають.

Питання

по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у

встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України

не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На

підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 17, 87, 94, 98,  158 - 163 Кодексу адміністративного

судочинства України, ст. ст. 33, 38 Закону України «Про державну реєстрацію

юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», ст. 9 Закону України «Про

систему оподаткування», суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний

позов Державної податкової інспекції в Артемівському районі в м. Луганську до

Товариства з обмеженою відповідальністю «Електротех-Лугань», третя особа -

Державний реєстратор управління державної реєстрації та міського реєстру

Луганської міської ради, про визнання запису про державну реєстрацію суб'єкта

підприємницької діяльності недійсним та припинення юридичної особи задовольнити

частково.

Припинити

юридичну особу відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю

«Електротех-Лугань» (ід. код НОМЕР_1, юридична адреса: АДРЕСА_1), зареєстроване

управлінням державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради за

№ 13821020000008795 від 28.04.2004 року.

У

задоволенні решти позовних вимог Державної податкової інспекції в Артемівському

районі в м. Луганську відмовити за необґрунтованістю.

 Копію даної постанови направити Державному

реєстратору управління державної реєстрації та міського реєстру Луганської

міської Ради (м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 14)  після набрання постановою законної сили.

Постанова

може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного

адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі заяви про

апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня проголошення постанови, а в разі

складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 цього Кодексу-з дня

складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої

інстанції подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне

оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви

про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для

подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова

суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.

Суддя