Ухвала

від 05.08.2015 по справі 635/3538/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження 22ц/790/5950/15 Головуючий 1 інстанції - Назаренко О.В.

Справа № 635/3538/15-ц Доповідач - Пилипчук Н.П.

Категорія - земельні

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - Пилипчук Н.П.,

суддів - Трішкової І.Ю., Крилової Т.Г.

при секретарі - Шабас О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2, на ухвалу судді Харківського районного суду Харківської області від 14 травня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Харківської районної державної адміністрації, треті особи - ОСОБА_3, Управління Держземагенства земельних ресурсів у Харківському районі Харківської області, про визнання недійсним розпорядження,

встановила:

Ухвалою судді Харківського районного суду Харківської області від 14 травня 2015 року відмовлено у відкритті провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Харківської районної державної адміністрації, 3-ті особи ОСОБА_3 та Управління Держземагенства земельних ресурсів у Харківському районі Харківської області про визнання недійсним розпорядження.

В апеляційній скарзі представник позивача просить скасувати вказану ухвалу, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

У відповідності до статті 303 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з п.7 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» від 1 березня 2013 року № 3, земельні відносини, суб'єктами яких є фізичні чи юридичні особи, органи місцевого самоврядування, органи державної влади, а об'єктами - землі у межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї), регулюються земельним і цивільним законодавством на принципах забезпечення юридичної рівності прав їх учасників, забезпечення гарантій прав на землю (стаття 1 ЦК, статті 2, 5 Земельного кодексу України; далі - ЗК). Захист судом прав на землю у цих відносинах здійснюється способами, визначеними статтями 16, 21, 393 ЦК, статтею 152 ЗК, у тому числі шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування.

Відповідно до цього спори, що виникають із земельних відносин, у яких хоча б однією зі сторін є фізична особа, незважаючи на участь у них суб'єкта владних повноважень, згідно зі статтею 15 ЦПК України розглядаються в порядку цивільного судочинства. Це стосується, наприклад, позовів про визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо видання дозволу на виготовлення (розроблення) проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, вирішення інших питань, що відповідно до закону необхідні для набуття і реалізації права на землю, про надання чи передачу земельної ділянки у власність або користування чи не вирішення цих питань, припинення права власності чи користування землею (статті 116, 118, 123, 128, 131, 144, 146, 147, 149, 151 ЗК та інші), крім спорів, передбачених частиною першою статті 16 Закону України від 17 листопада 2009 року «Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності», про цивільну відповідальність за порушення земельного законодавства (статті 210, 211 ЗК), про повернення самовільно зайнятих земельних ділянок (стаття 212 ЗК).

Згідно з п. п. 21, 27 цієї ж постанови пленуму, якщо орган державної влади та/або орган місцевого самоврядування (суб'єкт владних повноважень) бере участь у справі не на виконання своїх владних повноважень, а з інших правових підстав; не здійснює владних управлінських функцій щодо іншого учасника спору (наприклад, надання згоди іншому співвласнику житлового будинку на виконання переобладнання та перепланування), то залежно від змісту вимог і суб'єктного складу сторін справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства відповідно до вимог статті 15 ЦПК України.

Враховуючи положення статті 1 ЦПК України та статті 2 КАС України, не є публічно-правовим і розглядається у порядку цивільного судочинства спір між органом державної влади та/або органом місцевого самоврядування (суб'єктом владних повноважень) як суб'єктом публічного права та суб'єктом приватного права фізичною особою, в якому управлінські дії суб'єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної особи. У такому випадку це спір про право цивільне, незважаючи на те, що у спорі бере участь суб'єкт публічного права, а спірні правовідносини врегульовано нормами цивільного та адміністративного права.

Отже, якщо суб'єкт у спірних правовідносинах не здійснює владні управлінські функції щодо іншого суб'єкта, який є учасником спору, такий спір не має встановлених нормами КАС України ознак справи адміністративної юрисдикції.

Незважаючи на те що стороною у справі є фактично суб'єкт владних повноважень, вищевказаний спір не є публічно-правовим, оскільки виникає із цивільно-правових відносин.

Крім того, між сторонами відсутня така ознака публічно-правового спору, як підпорядкування одного учасника відносин іншому.

Позовні вимоги стосуються визнання недійсними розпоряджень РДА про надання дозволу громадянину на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

ОСОБА_3, як фізичній особі, розпорядженням голови Харківської районної державної адміністрації від 15.03.2010 року № 1912 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Районна державна адміністрація, реалізуючи право розпоряджатися земельною ділянкою, відповідно до ст. 5 Земельного кодексу України має рівні права з громадянами та юридичними особами, з якими вона вступає у відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею, тобто є рівноправним суб'єктом земельних відносин.

У даному випадку учасники земельних правовідносин не підпорядковані один одному, а отже, суб'єкт владних повноважень - районна державна адміністрація - владних управлінських функцій не здійснювала.

З матеріалів справи вбачається, що позивачу було відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі за аналогічним позовом.

Зазначені обставини залишилися поза увагою судді першої інстанції.

Суддя першої інстанції дійшов неправильного висновку щодо непідвідомчості даного спору цивільній юрисдикції, у зв'язку із чим, помилково відмовив у відкритті провадження у справі.

Таким чином, питання про відмову у відкритті провадження у справі вирішено з порушенням порядку, передбаченого ст. 122 ЦПК України, тому ухвала судді Харківського районного суду Харківської області від 14 травня 2015 року підлягає скасуванню, питання необхідно передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст..ст. 303, 304, 307, 312, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2.

Ухвалу судді Харківського районного суду Харківської області від 14 травня 2015 року скасувати, питання передати на новий розгляд до суду першої інстанції

Ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Головуючий :

Судді: