Ухвала

від 02.12.2015 по справі 635/3538/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/790/ 8085 /15 Головуючий 1 інстанції -

Справа № 635/3538/15-ц ОСОБА_1

Категорія: інші Доповідач - Швецова Л.А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2015 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі :

головуючого - Швецової Л.А.

суддів - Малінської С.М., Бровченка І.О.

за участі секретаря - Єрьоменко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Харківського районного суду Харківської області від 15 жовтня 2015 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Харківської районної державної адміністрації, третя особи ОСОБА_4 та Управління Держземагенства земельних ресурсів у Харківському районі Харківської області про визнання недійсним розпорядження райдержадміністрації,-

В С Т А Н О В И Л А :

У травні 2015 року ОСОБА_2 звернлася до суду з вищевказаною позовною заявою, в обгрунтування якої зазначила, що розпорядженням Управління Держземагенства земельних ресурсів у Харківському районі Харківської області позивачу було надано право на розробку технічної документації із землевідведення і при виготовленні такої технічної документації було з'ясовано, що у 2012 році право на розроблення технічні документації із відведення цієї ж земельної ділянки відповідач видав на ім'я ОСОБА_4 особи, в результаті чого позивач не може отримати право власності на землю. Позивач зазначила, що оскільки позивач раніше отримала право на розроблення технічної документації на землю, то має більші і першочергові права отримати її у власність, ніж третя особа і тому просить суд позов задовольнити в повному обсязі.

За таких обставин ОСОБА_2 просила суд визнати недійсним розпорядження Харківської районної державної адміністрації № 3355 від 2.2012 року «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_4В.».

Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 15 жовтня 2015 року в задоволенні позову ОСОБА_2 до Харківської районної державної адміністрації, третя особи ОСОБА_4 та Управління Держземагенства земельних ресурсів у Харківському районі Харківської області про визнання недійсним розпорядження райдержадміністрації - відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням ОСОБА_2 звернулася на нього з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким заявлений нею позов задовольнити.

Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Відмовляючи у задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що вимоги позивача є безпідставними, а із обставини на які посилається позивач взагалі не вбачається, які саме які саме його права порушені оскаржуваним рішенням .

Колегія суддів погоджується з такими висновками з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідно до розпоряджень Харківської районної державної адміністрації № 1912 від 15 березня 2010 року та № 232 від 03 липня 2013 року позивачу надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 1902 Га за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення, що знаходяться за межами населеного пункту на території Русько-Тишківської сільської ради Харківського району. Отже, із тексту розпоряджень вбачається, що відповідач не визначив навіть приблизне місце знаходження земельної ділянки, е відводиться із прив'язкою до конкретної місцевості, що може характеризувати хоча б приблизні межі земельної ділянки.

Незважаючи на це, ВКПФ «Істок» виготовила технічну документацію на земельну ділянку, визначену як розташовану в Харківській області, Харківському районі, територія Русько-Тишківської сільської ради, номер ділянки 33-1.

29.09.2014 року рішенням № РВ-6300341682014 позивачу відмовлено у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру з підстав невідповідності поданих документів вимогам Закону України «Про державний земельний кадастр» і порядку ведення Державного земельного кадастру, а саме: виданні до виконання робіт невірно вказано форму власності, в акті погодження меж та акті межових знаків суміжних від «Б» до «В» вказана ОСОБА_5, а в оф. кадастровому плані проекту вказана гр. ОСОБА_6. Вказане рішення стосується відмови про внесення відомостей до земельного кадастру виключно для значення меж ділянки та присвоєння кадастрового номеру. Таке рішення по своїй суті не є відмовою позивачу у передачі земельної ділянки у власність.

Із проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_4 встановлено, що розпорядженням Харківської районної державної адміністрації № 3355 від 11.12.2012 року. Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_7» останньому надано право на розроблення проекту землеустрою щодо відведення змеленої ділянки, для подальшої передачі у власність, орієнтовною площею 0,12 Га за рахунок земель сільськогосподарського призначення несільськогосподарських угідь (полезахисна лісосмуга), що знаходиться за межами населеного пункту на території Русько-Тишківської сільської ради Харківського району Харківської області, для ведення садівництва.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги ОСОБА_2 посилаючись на положення ст. 118 Земельного кодексу, зазначала що оспорюваних нею розпорядження відповідача порушується її права.

Так, положеннями ст. 118 Земельного кодексу України визначений порядок набуття права власності на земельну ділянку визначається, а момент набуття права власності на землю визначається ст. 125 ЦК України.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач у встановленому законом подяку на час постановлення оспорюваного рішення не набула прав власності на землю щодо ділянки, на яку вона претендує згідно технічної документації, а тому не має правових підстав на захист на її думку порушеного права шляхом визнання недійсним розпорядження Харківської районної державної адміністрації № 3355 від 11.12.2012 року «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_4В.», оскільки таким розпорядженням її права власності не порушені і не можуть порушуватись з причин того, що позивач не набула прав власності на землю до цього часу.

Крім того, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що, виходячи з норм ст. 393 ЦК України, відповідно до яких правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає Законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується, визнання розпорядження райдержадміністрації недійсним Законом не передбачено, а власник майна, права якого порушені, має право звертатися з позовом про визнання такого розпорядження незаконним та його скасування.

За таких обставин, суд першої інстанції повно та правильно з'ясував характер спірних правовідносин, правильно застосував зазначені норми матеріального права та дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_2 до Харківської районної державної адміністрації, третя особи ОСОБА_4 та Управління Держземагенства земельних ресурсів у Харківському районі Харківської області про визнання недійсним розпорядження райдержадміністрації.

Оскільки судом першої інстанції не було порушено норм процесуального права, рішення суду відповідає вимогам матеріального права та встановленим обставинам справи, апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - відхилити.

Рішення Харківського районного суду Харківської області від 15 жовтня 2015 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді